Рішення № 140629997, 14.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ №712/9945/26

Провадження №2/712/5128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість у сумі 2 751,50 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2019 між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3001315912101, на підставі якого останньому надано кредит у сумі 5 208,68 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.11.2025 складає 2 751,50 грн., з яких: 2 750,20 грн. заборгованість за кредитом; 1,30 грн. заборгованість за процентами.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 10 вересня 2026 року.

10 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 14 жовтня 2026 року у зв`язку з витребуванням доказів.

06 серпня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. Просив застосувати строк позовної давності.

Представник позивача до судового засідання не з`явилася, у позовній заяві зазначає про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов, проти винесення заочного рішення не заперечила.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання рекомендованого поштового повідомлення на зареєстроване місце проживання та за допомогою смс-повідомлення, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» із заявою №3001315912101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно паспорту споживчого кредиту відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у сумі 5 208,68 грн. строком на 24 місяці, з розміром процентної ставки 0,01% річних (0,41 грн.), зі сплатою разової комісійної винагороди банку у сумі 399,00 грн.

У розділі 5 паспорту кредиту відображено графік повернення кредиту, згідно якого загальна вартість кредиту становить 5 209,09 грн.

Платіжною інструкцією №TR.35331090.15232.359 від 21 травня 2019 року підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 208,68 грн.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за Кредитним договором №3001315912101 від 22.05.2019, згідно якого станом на 24.11.2025 заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 2 750,20 грн., заборгованість за відсотками становить 1,30 грн., загальна сума заборгованості становить 2 751,50 грн.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач належним чином умови договору не виконав.

З розрахунку заборгованості за тілом кредиту вбачається, що відповідач вчиняв дії щодо погашення заборгованості, а саме за період з 22.06.2019 по 22.05.2020 відповідачем було сплачено 2 458,48 грн.

Залишок заборгованості за тілом кредиту складає 2 750,20 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом у сумі 1,30 грн., які нараховані за період з 22.05.2019 по 24.11.2025.

З розрахунку заборгованості по відсоткам за користування кредитом вбачається, що відповідач вчиняв дії щодо погашення заборгованості, а саме за період з 22.05.2019 по 22.05.2020 відповідачем було сплачено 0,35 грн.

Залишок заборгованості за відсотками складає 1,30 грн., указана сума розрахована згідно умов кредитного договору у межах строку кредитування та з урахуванням оплат відповідача.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3001315912101 від 22.05.2019 у сумі 2 751,50 грн., з яких 2 750,20 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1,30 грн. заборгованість за процентами.

Відповідач просить до вимог позивача застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Наслідки спливу позовної давності передбачені статтею 267 ЦК України.

Так, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У постанові ВП ВС від 13.02.2019 по справі №826/13768/16 (11-609апп18) визначено, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Також у постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі №910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».

Порушене право позивача виникло по основному зобов`язанню та за відсотками з 22.06.2020, з моменту припинення сплати відповідачем платежів по кредиту.

Позивач до суду із позовом звернувся 15.07.2026.

Постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 встановлено карантин з 12 березня 2020 року. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Строк карантину сплинув 01 липня 2023 року.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, позивачем не порушено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

За таких обставин, судовий збір у сумі 2 662,40 грн. слід компенсувати позивачеві за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором №3001315912101 від 22.05.2019 у сумі 2 751,50 грн.

Компенсувати Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, за рахунок держави судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Стеценко