Рішення № 140617971, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11296/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання винити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-1, в/ч НОМЕР_1 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі відповідач-2, ЦВЛК ЗСУ) в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати довідку №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 року гарнізонної військово-лікарської комісії №3 військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у перегляді рішення військово-лікарської комісії №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 та проведенні повторного медичного огляду;

???- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України провести повторний медичний огляд відносно військовослужбовця ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що відповідно до довідки ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 позивачу було проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією №3 військової частини НОМЕР_1 . Вказаною довідкою встановлено діагноз Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статей 23в, 61в, 64в, 75в, 78в, 79в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до військової служби. Позивач вважає, що військово-лікарською комісією №3 в/ч НОМЕР_1 була порушена процедура проведення медичного огляду, оскільки належним чином не були враховані медичні документи, які позивач надав для об`єктивної оцінки його стану здоров`я, при застосуванні статті 61 Розкладу хвороб не було враховано результати фізикального обстеження оцінка функціональної здатності правої верхньої кінцівки у порушення вимог п. 1.1. Розділу ІІ Наказу №402, також при застосуванні статті 23 Розкладу хвороб не було враховано результати спеціального дослідження ЕНМГ від 01.11.2025 в порушення вимог п. 1.1. Розділу ІІ Наказу №402.

Зазначає, що з метою оскарження рішення ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 звернувся до Центральної ВЛК ЗСУ про перегляд рішення та проведення повторного медичного огляду, однак відповідач-2 повідомив про відсутність підстав для направлення позивача на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а рішення ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 залишив в силі. Позивач, вважаючи, що відповідачами порушено його право на проведення належного медичного огляду у відповідності до положень Наказу №402, звернувся до суду з метою оскарження їх поведінки та забезпечення права на проведення повторного огляду.

Відповідачем-1 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Зазначає, що під придатністю до військової служби у Положенні №402 розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності. Враховуючи стан здоров`я позивача, по закінченню медичного огляду ВЛК було у резолютивній частині постанови вказано: згідно пункту 20.3., глави 20 розділу ІІ Положення №402 придатний до військової служби. Вказує, що відповідно до аб. 4 п.п. 2.4.5 розділу І, Положення №402, якщо позивач не згоден з рішенням відповідача, йому потрібно звернутися до Штатної ВЛК, а саме до 20 Регіональної ВЛК м. Дніпро або ЦВЛК. Позивачем було вжито заходів щодо оскарження довідки ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 до штатних НОМЕР_2 РВЛК та ЦВЛК.

ЦВЛК у своїй відповіді від 28.04.2026 №598/9/10305 зазначила: «За встановленим солдату ОСОБА_1 , на момент огляду, діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань, наслідків травми та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 №3 м. Запоріжжя про ступінь придатності до військової служби, на підставі пунктів «в» статей 23,61,64,75,78,79 графи ІІ Розкладу хвороб, згідно довідки ВЛК від 08.01.2026 №2026-0107-0908-4817-3, у формулюванні: «Придатний до військової служби» та роз`яснення 20 регіональної ВЛК, оформлене листом від 18.02.2026 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. Звертає увагу на правові висновки Верховного Суду про те, що до повноважень суду не належать надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підлягає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій заперечує проти аргументів відповідача. Зазначає, що предметом позовних вимог не є вимога до суду самостійно встановлювати інший діагноз, а перевірка дотримання суб`єктом владних повноважень установленої законодавством процедури прийняття адміністративного акта (постанови ВЛК) відповідно до Положення №402. Вказує, що посилання відповідача на відповіді 20 РВЛК та ЦВЛК як на докази обґрунтованості постанови ВЛК є безпідставними, оскільки зміст зазначених відповідей свідчить про протилежне відсутність належного розгляду по суті питання, порушеного у зверненнях щодо перегляду зазначеної постанови. Зазначає, що під час прийняття вказаної постанови не було надано належної оцінки та фактично не враховано низку медичних документів, які мають істотне значення для правильного визначення ступеня придатності до військової служби, а саме: висновок фізичного терапевта від 12.11.2025, результати комп`ютерної томографії крижово-клубових зчленувань від 03.10.2025, якими встановлено сакроілеїт III ступеня, а також результати електронейроміографії від 01.11.2025. За таких обставин, спірна постанова не відповідає критеріям обґрунтованості, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України.

Ухвалою суду від 04.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідачем-1 11.06.2026 (вх. №50466) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 18.06.2026 (вх. №52889) подано відповідь на відзив.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, до електронного кабінету ЦВЛК ЗСУ в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 03.06.2026 - позовну заяву з копіями доданих до позовної заяви документів (тобто на наступний день надходження позову до суду) та 05.06.2026 - ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 04.06.2026 (тобто на наступний день постановлення ухвали судом).

Відповідачу-2 роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України) неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою із медичної карти стаціонарного хворого №6883 від 08.09.2025, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 08.09.2025 через діагноз ВТ (06.09.2025). Дрібні вогнепальні осколкові сліпі поранення обличчя та обох гомілок, правої сторони тіла, плеча.

Згідно направлення №3426 від 07.10.2025 позивача було направлено на консультацію з подальшою госпіталізацією із реабілітаційного відділення в/ч НОМЕР_1 через діагноз - порушення функції опори та ходи. Посттравматична контрактура правого плечового суглобу. Стан після МВТ (06.09.2025). ВОСП правого плеча, обох нижніх кінцівок.

При стаціонарному обстеженні ОСОБА_1 у жовтні 2025 року у військовослужбовця було встановлено:

- Під час виконання степ-тесту « 4 квадрати» за 16 секунд - порушення рівноваги, хитання тулубу та нестабільність при переміщенні. Оцінка на індексом Бартел: 83 бали - помірна залежність.

- За даними КТ ПКВХ від 03.10.2025: ознаки остеохондрозу МХД, дегенеративного спондилоартрозу дуговідросткових зчленувань 2 ст., дегенеративного сакроілеїту 3 ст., форамінального стенозу в L4-S1, протрузій речовини дисків L3-S1.

- МРТ головного мозку 31.10.2025: церебральна мікроангіопатія І. Ознаки звивистості судин ВББ.

- ЕНМГ від 01.11.2025: ознаки помірно вираженого аксонального ураження рухової корінної системи рівня LS, S1 з двох сторін. Ознаки вираженої аксонопатії обох малогомілкових нервів при збережених сенсорних показниках, що найбільш ймовірно свідчить про корінцевий тип ураження. Ознаки помірного демієлінізуючо-аксонального ураження сенсорних волокон правої верхньої кінцівки.

- Травматолог від 23.10.2025: Посттравматична контрактура правого плечового, правого колінного та кульшового суглобів. Стан після МВТ (06.09.2025). ВОСП правого плеча, ВОСП правого стегна, дрібних ВОСП обличчя, обох гомілок. СПО (07.09.2025) ХО ран, (10.09.2025) ВХО рани правого плеча, видалення стороннього тіла, 16.09.2025 - ВХО ран правого плеча, правого стегна.

- Невропатолог від 28.10.2025: Наслідки ВТ (06.09.2025) АКБТ без пошкодження барабанних перетинок. Хронічне порушення мозкового кровообігу І ст. змішаного генезу, цефалгічний синдром, астено-невротичний синдром (Т17б, Д11б), вестибуло-кохлеарний синдром. Хронічна вертеброгенна білатеральна люмбоішіалгія з акцентом ліворуч, білатеральна радикулопатія LS-S1, легкий нижній дистальний лівобічний монопарез, сенсорні розлади, рецидивуючий перебіг, стадія неповної ремісії. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта з порушенням стато-кінетичних функцій Спондилоартроз 2 ст. ПВХ. Дегенеративний сакроілеїт 3 ст. Протрузії м/х дисків L3-S1.

- Первинне обстеження терапевтом мови та мовлення від 23.10.2025: слабкі когнітивні порушення, помірні порушення обмеження соціальних взаємодій.

- Первинне обстеження фізичним терапевтом від 23.10.2025: Слабкість м?язів спини, верхніх та нижніх кінцівок, неправильна постава, швидка втомлюваність, утруднення при нахилах, поворотах тулуба, порушення ходи, утруднення при перенесенні предметів, утруднення при ходьбі по різних поверхнях. Біль за візуальною аналоговою шкалою: дуже сильний біль у правій верхній кінцівці, помірний біль у правій нижній кінцівці. Оцінювання спритності та координації: ліва рука - 54 (при нормі 69-100), права рука - 14 (при нормі 71-91). Результат тесту при виконанні правою рукою - мінімальний через слабкість та обмеження руху в кінцівці, результат не в нормі для обох рук. Порушення дрібної моторики, спритності та координації правої руки. Опитувальник DASH нездатності верхніх кінцівок: значний ступінь обмеження функцій верхніх кінцівок та майже повна неможливість виконання будь-яких повсякденних дій, що вимагають участі верхньої кінцівки. Тестування ходьби: за 6 хв - 320 м. Тест на підйом зі стільця: під час підйому використовує одну руку для підтримки, підйом виконаний з поштовхом з лівої ноги через обмеження руху та слабкість правої ноги, повертання в сидяче положення з втратою рівноваги.

Надалі, при стаціонарному обстеженні ОСОБА_1 у листопаді 2025 року у військовослужбовця було встановлено:

- Офтальмолог від 04.11.2025 - кератит правого ока. Міопія середнього ступеню обох очей, складний міопічний астигматизм, ангіопатія сітківки обох очей.

- Кардіолог від 07.11.2025 - гіпертонічна хвороба І-ІІ ст., 2 ст., ризик 2. СН 0. Заключне обстеження терапевтом мови та мовлення від когнітивні та соціальні аспекти, емоційна сфера.

- Заключне обстеження фізичним терапевтом від 12.11.2025: Біль за візуальною аналоговою шкалою: помірний біль правої верхньої кінцівки, слабкий біль правої нижньої кінцівки. Ізометричне тестування: слабке болюче напруження правої верхньої кінцівки, сильне і болюче напруження правої нижньої кінцівки. Результат тесту при виконанні правою рукою - мінімальний через слабкість та обмеження руху в кінцівці, результат не в нормі для обох рук. Ступінь функціонального порушення верхніх кінцівок знизився з важкого до помірного. Опитувальник DASH нездатності верхніх кінцівок: значні функціональні обмеження та високий рівень непрацездатності правої верхньої кінцівки, причинений посттравматичної контрактурою плечового суглоба з великими труднощами або нездатністю виконувати більшість повсякденних завдань, які вимагають підйому руки, відведення або обертання плеча (наприклад, одягання верхнього одягу, миття волосся, діставання предметів з високих полиць, перенесення важких предметів). Тестування ходьби: за 6 хв. - 380 м. Тест на підйом зі стільця: під час підйому використовує одну руку для підтримки, повертання в сидяче положення без втрати рівноваги. Ходи по сходах: під час спуску та підйому за допомогою поручня з компенсаторними рухами, нахилом тулуба вперед.

За даними рентгенографії правого плечового суглоба від 25.11.2025 у військовослужбовця було виявлено: ознаки остеоартроза акроміально-ключичного суглобу ІІ ст. по Келлгрену-Лоренсу, стороннього тіла м`яких тканин середньої/3 плеча. 12.11.2025 року: Т7б, Д7б. Цілі до ІРП досягнуті покращено.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8193, ОСОБА_1 находився на стаціонарному лікуванні з 28.11.2025 по 19.12.2025 з діагнозами: Посттравматична змішана контрактура плечового суглоба, променево-зап?ястного суглобів правої в/кінцівки. Стан після перенесеної вибухової травми (06.09.2025): вогнепального осколкового сліпого поранення обличчя, обох гомілок, правого плеча, правого стегна з наявністю сторонніх тіл (металеві уламки), лікованих оперативно (07.09.2025) - ПХО ран; 10.09.2025 BXO м`яких тканин правого плеча, видалення стороннього тіла, 16.09.2025 ВХО м`яких тканин правого плеча у вигляді зміцнілих рубців, больового синдрому з тимчасовим порушенням функції.

Астено-невротичний стан з елементами інсомнії. Стан при виписці: залишився біль та помірне обмеження рухів у правому плечовому суглобі з плечем, слабкість з порушенням чутливості (періодичні «простріли», оніміння) у правому передпліччі та кисті, помірний біль у передній поверхні правого стегна. Об`єктивно - периферична іннервація у всіх відділах обох в/кінцівок помірно порушена у дистальних відділах. Перебіг хвороби - динаміка слабко позитивна, виписаний з незначним поліпшенням.

03.12.2025 позивачу було видано висновок про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації №123 - ортези на обидва колінні суглоби, на попереково-крижовий відділі хребта.

За даними рентгенографії правого колінного суглоба від 30.12.2025 у позивача було виявлено: ознаки остеоартрозу правого колінного суглобу 2 ступеня, правого феморо-пателлярного суглобу 1 ст., масивного екзостозу виростка стегнової кістки.

Відповідно до довідки №2026-0107-0908-4817-3 військово-лікарської комісії від 08.01.2026, ОСОБА_1 було проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарською комісією №3 військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Встановлені діагнози: Наслідки перенесеної вибухової травми (06.09.2025): акубаротравми, вогнепального осколкового сліпого поранення обличчя, обох гомілок, правого плеча, правого стегна, з наявністю сторонніх тіл (металеві уламки), ліковано оперативно (07.09.2025, 10.09.2025, 16.09.2025) - ПХО, ВХО ран, видалення стороннього тіла з плеча у вигляді цефалгічного, астено-невротичного синдромів, суб?єктивного вушного шуму, зміцнілих рубців, нестійкою контрактури правого плечового суглобу з незначним порушенням функції. Травма легка. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Вертеброгенна люмбалгія з незначним порушенням функції. Дегенеративно-дистрофічне ураження хребта, остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії L4-L5, L5-S1 з незначним порушенням функції. Складний міопічний астигматизм ст. 2,5Д з міопією ст. 0,5Д обох очей при гостроті зору з корекцією 1,0/1,0. Помутніння рогівки правого ока. Деформуючий правобічний гонартроз І ст. з незначним порушенням функції. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 23-в, 61-в, 64-в, 75-в, 78-в, 79-в графи II Розкладу хвороб був визнаний придатним до військової служби,

Представник ОСОБА_1 адвокат Крамной С.С. звернувся до 20 Регіональної військово-лікарської комісії із заявою про перегляд рішення ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 та проведення відносно військовослужбовця повторного медичного огляду.

20 РВЛК ЗСУ листом від 28.02.2026 повідомила про відсутність підстав для скасування постанови ВЛК в/ч НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026.

Представник ОСОБА_1 адвокат Крамной С.С. звернувся до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ із заявою про перегляд рішення ВЛК №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 та проведення відносно військовослужбовця повторного медичного огляду.

ЦВЛК ЗСУ листом від 28.04.2026 №598/9/10305 повідомила:

«…За встановленим солдату ОСОБА_2 , на момент огляду, діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань, наслідків травми та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 №3 м. Запоріжжя про ступінь придатності до військової служби, на підставі пунктів «в» статей 23, 61, 64, 75, 78, 79 графи ІІ Розкладу хвороб, згідно довідки ВЛК від 08.01.2026 №2026-0107-0908-4817-3, у формулюванні: «Придатний до військової служби» та роз`яснення 20 регіональної ВЛК, оформлене листом від 18.02.2026 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення.

Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України», у зв`язку зі змінами в стані здоров`я солдату ОСОБА_1 31.03.2026 проведено повторний медичний огляд госпітальною ВЛК КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької МР, за результатами якого оформлено довідку ВЛК №2026-0330-0812-5039-7 від 31.03.2026 та на підставі статті 65 графи II розкладу хвороб прийнято постанову з таким формулюванням: «Потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів».

Згідно наданих Вами копій медичних документів солдата ОСОБА_3 , наявність у нього захворювань чи значних порушень функцій які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається.

Ураховуючи зазначене, підстав для направлення солдата ОСОБА_3 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає…».

Не погоджуючись довідкою гарнізонної ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 08.01.2026 №2026-0107-0908-4817-3 та бездіяльністю ЦВЛК ЗСУ, позивач оскаржив такі до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1.1. розділу І Основи організації військово-лікарської експертизи Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно до пункту 1.2. Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово- лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь- якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу II Положення №402.

Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться:

а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.

Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Голова та члени ВЛК, за потреби, ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця, та вносять до нього відповідні записи.

Огляд вказаними лікарями військовослужбовців, направлених на ВЛК для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або у звільненні від виконання службових обов`язків, проводиться за медичними показаннями.

Відповідно до пункту 6.9 глави 6 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я.

Згідно з пунктом 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).

За змістом пункту 6.17 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок незгоди позивача:

- з рішенням гарнізонної військово-лікарської комісії №3 військової частини НОМЕР_1 у формі довідки №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026, якою на підставі статті 23-в, 61-в, 64-в, 75-в, 78-в, 79-в графи II Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;

- бездіяльністю Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо відмови у перегляді рішення військово-лікарської комісії №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 та проведенні повторного медичного огляду.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві, фактично зводяться до того, що рішення у формі довідки №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 винесено без врахування усіх даних та медичної документації, що характеризують стан його здоров`я, а ЦВЛК ЗСУ, розглянувши заяву про перегляд рішення ВЛК, формально відмовило у повторному медичному огляді та не надало оцінки діагнозам, які визначені статтями 23 , 61, та 64 Розкладу хвороб.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 «… у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що оцінка визначення пов`язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, який суд застосовує в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України при розгляді цієї справи.

Отже, суд у цій справі не визначає, чи мав позивач медичні підстави для визнання його непридатним до військової служби.

Суд перевіряє, чи довів відповідач, що рішення у формі довідки №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 прийняте: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом; обґрунтовано; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; на підставі тих доказів і мотивів, які існували на момент прийняття рішення.

У постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а Верховний Суд зазначив, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК (тобто позаштатної) на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, тому якщо позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, то це є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

У цьому контексті суд також звертає увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20, у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23.

Суд зазначає, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови, що і було зроблено позивачем.

Аналізуючи поведінку ЦВЛК ЗСУ, виражену у формі листа від 28.04.2026 №598/9/10305, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2.3.3. розділу ІІ Положення №402 2.3.3. на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з пунктом 2.3.4. розділу ІІ Положення №402 2.3.4. ЦВЛК має право: розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до пункту 2.3.5. розділу ІІ рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК регулюється розділом 3 Положення №402.

Відповідно до пункту 3.4. розділу 3 Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Як вбачається з листа відповідача-2 від 28.04.2026 №598/9/10305 щодо розгляду скарги останній виснував, що за встановленим солдату ОСОБА_2 , на момент огляду, діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань, наслідків травми та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 №3 м. Запоріжжя про ступінь придатності до військової служби, на підставі пунктів «в» статей 23, 61, 64, 75, 78, 79 графи ІІ Розкладу хвороб, згідно довідки ВЛК від 08.01.2026 №2026-0107-0908-4817-3, у формулюванні:«Придатний до військової служби» та роз`яснення 20 регіональної ВЛК, оформлене листом від 18.02.2026 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення…».

Отже відповідач-2, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення ВЛК від 08.01.2026, дійшов висновку про його обґрунтованість, та надав позивачу відповідне роз`яснення у формі листа від 28.04.2026 №598/9/10305, чим дотримався вимог пункту 3.4. розділу 3 Положення №402.

Разом з тим, у вказаному листі також зазначено, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України», у зв`язку зі змінами в стані здоров`я солдату ОСОБА_1 31.03.2026 проведено повторний медичний огляд госпітальною ВЛК КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької МР, за результатами якого оформлено довідку ВЛК №2026-0330-0812-5039-7 від 31.03.2026 та на підставі статті 65 графи II розкладу хвороб прийнято постанову у формулюванні: «Потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів».

За таких обставин, суд висновує про відсутність порушень з боку ЦВЛК ЗСУ визначеної Положенням №402 процедури розгляду звернення позивача щодо перегляду постанови гарнізонної військово-лікарської комісії №3 у формі довідки №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026, оскільки за результатом розгляду такого звернення відповідачем-2 надано роз`яснення у формі листа від 28.04.2026 №598/9/10305, яким повідомлено про обґрунтованість рішення позаштатної ВЛК.

Доводи позивача фактично зводяться до незгоди із дослідженням медичної документації з боку членів ВЛК, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.

Як зазначено судом вище, перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК (тобто позаштатної) на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як вже зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин, в межах спірних відносин судом не встановлено порушень процедури проведення медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби та розгляду заяви про перегляд рішення ВЛК, а позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК та розгляду заяви про перегляд рішення ВЛК.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача-1 у формі довідки №2026-0107-0908-4817-3 від 08.01.2026 та поведінку відповідача-2 на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що рішення прийняте, а дії вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд висновує про безпідставність позовних вимог в цілому, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, буд.16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання винити дії, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.