Рішення № 140617973, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокусправа № 380/18425/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови,

у с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, будинок 10, ЄДРПОУ 13814885) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 79018, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 45813957), в якому просить скасувати постанову від 27.08.2026 ВП № 80616710 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття державним виконавцем постанови від 27.08.2026 ВП № 80616710 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Позивач стверджує, що така постанова винесена державним виконавцем за невиконання позивачем виконавчого листа № 380/7384/25, виданого 04.02.2026 Львівським окружним адміністративним судом. Водночас позивач вказує, що зазначений виконавчий документ виконаний ГУПФ України у Львівській області в повному обсязі, про що державного виконавця повідомлено листами від 11.04.2026 та від 12.08.2026. З огляду на це, позивач стверджує про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання виконавчого листа, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Вважаючи у зв`язку із протиправним накладенням штрафу свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 08.09.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подати до початку судового засідання належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП №80616710.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на виконанні у державного виконавця Павліва Давида Йосиповича перебуває виконавче провадження № 80616710 з виконання виконавчого листа № 380/7384/25, виданого 04.02.2026 Львівським окружним адміністративний судом, яким: Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.02.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії №5к/ вих./4.2/252 від 08.01.2025, виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням виплачених сум. Зазначає, що станом на 27.08.2026 рішення суду боржником не виконано. На день винесення постанови у виконавця відсутні будь які заборони щодо вчинення дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки чи розстрочки виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії. 27.07.2026 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Щодо завершення розгляду справи в порядку письмового провадження покладається на думку суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Проти завершення розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/7384/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено позов частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії №5к/вих./4.2/252 від 08.01.2025, виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.02.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії №5к/ вих./4.2/252 від 08.01.2025, виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 605 (шістсот п`ять)грн. 60коп.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 року у справі № 380/7384/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду - без змін.

Рішення суду від 12.09.2025 набрало законної сили 12.12.2025.

Львівським окружним адміністративним судом 04.02.2026 видано виконавчий лист №380/7384/25.

За заявою ОСОБА_1 від 23.03.32026 державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Львівській області 31.03.2026 відкрито виконавче провадження №80616710.

Крім цього, державним виконавцем 31.03.2026 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/7384/25 позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із 01.02.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії №5к/ вих./4.2/252 від 08.01.2025, виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Так, підсумок пенсії з надбавками становить 21523,44 грн. Загальний розрахунок на доплату до пенсії за період з лютого 2023 по січень 2026 становить 130059,64 грн. Зокрема, доплата з 01.02.2023 по 11.12.2025 становить 123933.9 грн. відкладена заборгованість; доплата з 12.12.2025 по 31.01.2026 становить 6125.74 грн. поточна заборгованість.

Позивач 11.04.2026 та 12.08.2026 листами за № 1300-0303-5/57453 та №1300-0303-5/126062 повідомив державного виконавця ВПВР УЗПВР у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/7384/25, в яких зазначив, що виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення за період з 01.02.2023 по 31.01.2026 в розмірі 130059,64 грн буде здійснена після виділення необхідних коштів.

Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Львівській області ВП № 80616710 від 27.08.2026 при примусовому виконанні виконавчого листа №380/7384/25 від 04.02.2026 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. 00 коп.

Не погодившись з такою постановою ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило її до суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на думку позивача постанова про накладення штрафу від 27.08.2026 ВП № 80616710 винесена протиправно, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/7384/25 позивачем виконано, а тому відсутні підстави для накладення штрафу. В той же час відповідач вважає, що позивач не надав доказів виконання рішення суду в повному обсязі. Отже, при вирішенні даної справи суд надає оцінку доводам сторін щодо фактичного виконання вказаного судового рішення та наявності підстав для накладення штрафу.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Як передбачено ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі Закон №1404).

Згідно з ч. 1-2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.16 ч.3 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Як вже зазначалось вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/7384/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.02.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії №5к/ вих./4.2/252 від 08.01.2025, виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням виплачених сум.

Суд враховує, що на час набрання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/7384/25 законної сили чинною була постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі Порядок №821).

Відповідно пункту 2 Порядку №821 установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку № 821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Суд встановив, що ГУ ПФУ у Львівській області листами від 11.04.2026 та від 12.08.2026 повідомлено відповідача про те, що виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення за період з 01.02.2023 по 31.01.2026 в розмірі 130059,64 грн буде здійснена після виділення необхідних коштів.

Окрім цього, листом від 02.02.2026 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про те, що виплата коштів на виконання судового рішення буде проводитися відповідно до вимог Порядку №821.

Крім цього з матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду пенсію ОСОБА_1 обраховано в належному розмірі.

Суд звертає увагу, що згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку № 821 перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії, визначена як різниця між розміром перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Як вже йшлося вище, відповідно до пункту 6 Порядку № 821 видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата

При цьому, виплата пенсії, перерахованої за судовим рішенням, проводиться додатково, виключно в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на зазначені цілі.

Водночас, як йдеться у пункті 8 Порядку № 821, невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Таким чином суд зауважує, що виплата перерахованої пенсії позивачу проводилася з врахуванням положень Постанови №821, що в свою чергу не було взято до уваги відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови.

Також суд враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною Постанову №821.

Водночас, така постанова була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а дії відповідача щодо її застосування при виплаті перерахованої пенсії на виконання судового рішення ОСОБА_1 не оскаржувалися та відповідно не були предметом розгляду у справі №380/7384/25.

Необхідно зауважити, що після здійснення перерахунку пенсії, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25.

Отже, оскільки такі дії становлять окремий предмет для дослідження, в межах виконавчого провадження №80616710 боржник не може нести юридичну відповідальність за їхнє вчинення.

Таким чином, матеріали справи містять відомості та належні докази щодо вчинення ГУ ПФУ у Львівській області належних дій щодо виконання рішення суду в межах справи №380/7384/25 станом на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Суд також враховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19, згідно з якою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Водночас, позивач надавав відповідачу обґрунтовані відповіді щодо виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частинами 1, 2 ст. 23, ст. 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», яка набрала чинності з 01.04.2021, впроваджено централізоване фінансування виплати пенсій.

Суд зауважує, що у спірному випадку причиною часткового невиконання вищевказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.

Враховуючи те, що рішення суду позивач не виконав в тій частині, що стосується виплати компенсації пенсії за період з 01.02.2023 по 31.01.2026, однак таке відбулося з незалежних від позивача причин, суд доходить висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім цього, приймаючи постанову про накладення штрафу від 27.08.2026, відповідач не конкретизував та належним чином не обґрунтував підстав і причин її прийняття. Водночас у зазначеній постанові вказано, що формальне нарахування заборгованості та внесення відповідних відомостей до внутрішніх реєстрів не може вважатися належним виконанням судового рішення, оскільки не призводить до реального відновлення порушеного права.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач виходив із того, що рішенням суду у справі №380/7384/25 на ГУ ПФУ у Львівській області покладено обов`язок не лише здійснити перерахунок заборгованості, а й фактично виплатити грошові кошти у визначеному судом розмірі.

Перевіряючи поважність причин невиконання рішення суду зобов`язального характеру в частині неповної виплати ОСОБА_1 нарахованої суми пенсії, суд виходить із того, що відповідно до статті 63 Закону №796-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством..

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З врахуванням встановлених судом обстави та доказів на їх підтвердження, суд вважає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу у державного виконавця не було достатніх доказів неналежного виконання виконавчого листа №380/7384/25 від 04.02.2026.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова від 27.08.2026 ВП № 80616710 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн прийнята не у спосіб, що визначений Конституцією України та законами України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повістю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 27.08.2026 ВП № 80616710 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан