Рішення № 140617008, 13.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1733/26

2/296/2481/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованість за договором про надання кредиту № 2912269 від 16.11.2019у розмірі 34550,00 гривень, а саме: 5000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 29 550 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" інфляційні витрати у розмірі 27 679,17 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЕКСКРЕДИТ та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №2912269, який підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5 000,00 грн та зобов`язався його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Оскільки відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у нього виникла заборгованість, яка становить 34 550,00 грн та складається з наступного: 5 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 29 550,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом. А також просить стягнути інфляційні витрати у розмірі 27 679,17 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі направлялася на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір про надання кредиту №2912269, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до п.1.2. якого, за Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Відповідно до п.1.3 договору, сума кредиту складає 5 000,00 гривень.

Згідно п.1.4 договору, кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Пунктом 1.6 договору, розрахунок Зобов`язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил).

Відповідно до п.1.7 договору, нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,80% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту (п. 1.7.1.). У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 16.11.2019 року до 16.12.2019 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,36% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 7 040,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 5 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 040,00 грн (п. 1.7.2.). При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 16.11.2019 року до 16.12.2019 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 17.12.2019 року до 13.06.2020 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 7 555,40 грн (п. 1.7.3.). Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом (п.1.7.4.).

Сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 16.11.2019 року до Кінцевої дати виконання Договору 13.06.2020 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил) (п.3.1 договору).

Вищевказаний договір було підписано ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора PS2912269.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання кредиту №2912269 від 16.11.2019 (графіку платежів), за лояльними (покращеними) умовами кредитування: повне виконання зобов`язань у базовий період, позичальник в строк до 16.12.2019 повинен був сплатити кредит у загальному розмірі 7 040,00 грн, що складається з суми кредиту 5 000,00 грн та процентів - 2 040,00 грн; за загальними умовами кредитування, позичальник в строк до 13.06.2020 повинен був сплатити кредит у загальному розмірі 7 555,40 грн, що складається з суми кредиту 5 000,00 грн та процентів - 2 555,40 грн.

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Елаєнс», 16.11.2019 на номер картки № НОМЕР_1 були перераховані кошти в розмірі 5 000 грн.

Факт належності ОСОБА_1 картки з номером № НОМЕР_2 , переказ на цю картку кредитних коштів в сумі 5 000 грн підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260311/78103-БТ від 17.03.2026 та доданою до відповіді випискою по рахунку по вказаній картці.

Згідно з наявним в матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості, складеним директором ТОВ «Алекскредит», заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №2912269 від 16.11.2019 станом на 31.05.2025 за період з 16.11.2019 по 31.05.2025 (фактично по 13.06.2020) становила 34 550,00 грн, в тому числі: 5 000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 29 550,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір про надання кредиту №2912269 від 16.11.2019 був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Елаєнс», листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260311/78103-БТ від 17.03.2026 та їх використання підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача. Відомості щодо погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно розрахунків заборгованості, станом на 31.05.2026 у ОСОБА_1 була наявна заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн та заборгованість за процентами в сумі 29 550,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскільки отримані за договором про надання кредиту №2912269 від 16 листопада 2019 року кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також беручи до уваги те, що заборгованість по тілу кредиту та відсотках за користування кредитними коштами нараховані в межах строку дії договору, тому суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків, що становить 34 550,00 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 27 679,17 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Отже, інфляційні втрати можуть бути нараховані лише за період прострочення з 14.06.2020 по 23.02.2022 включно.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за період до 16.01.2026, тобто з урахуванням періоду, на який поширюється дія мораторію, у зв`язку з чим такий розрахунок не може бути прийнятий судом у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд здійснює перерахунок інфляційних втрат за період з 14 червня 2020 року по лютий 2022 року включно із застосуванням офіційних індексів інфляції.

За вказаний період сукупний коефіцієнт інфляції становить 1.16769405.

Таким чином, інфляційні втрати, нараховані на суму боргу 34 550,00 грн, становлять 5 793,83 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 5 793,83 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 726,06 грн (40 343,83 грн/62 229,17 грн *2 662,40 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" (м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12а, код ЄДРПОУ 41346335) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованість за договором про надання кредиту №2912269 від 16.11.2019 в розмірі 34 550,00 грн (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" інфляційні втрати у розмірі 5 793,83 грн (п`ять тисяч сімсот дев`яносто три гривні вісімдесят три копійки).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ" 1 726,06 грн (одну тисячу сімсот двадцять шість гривень шість копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13.10.2026.

Суддя М. В. Петровська