Ухвала суду № 140616996, 28.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/951/25

2/296/1522/26

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення без руху позовну заяву (про уточнення (зміну) позовних вимог)

28 вересня 2026 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Житомирської міської ради про припинення права на частики у спільному майні,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду міста Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Житомирської міської ради про припинення права на частики у спільному майні, а саме, житловому будинку АДРЕСА_1 , з присудженням останнім грошової компенсації вартості частки у спільному майні, належної кожному з відповідачів, відповідно до вартості, визначеної висновком судової експертизи шляхом виплати із депозитного рахунку суду, та визнання за ОСОБА_1 права власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Від представника позивача ОСОБА_10 через систему Електронний суд 11.08.2026р. надійшла уточнена позовна заява про зміну позовних вимог.

В судовому засіданні 11.08.2026р. суд встановив, що така позовна заява подана з порушеннями норм ЦПК України та зобов`язав представника позивача ОСОБА_10 направити її всі учасникам справи.

На адресу суду 14.08.2026р. від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява (про уточнення (зміну) позовних вимог) із доказами направлення всім учасникам справи.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить:

- припинити право ОСОБА_2 на 25/96 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 25/96 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 , із виплатою ОСОБА_2 в якості компенсації ринкової вартості 25/96 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_3 на 45/432 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/432 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 , із виплатою ОСОБА_3 в якості компенсації ринкової вартості 45/432 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_11 на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_11 , із виплатою ОСОБА_11 в якості компенсації ринкової вартості 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_6 на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_6 , із виплатою ОСОБА_6 в якості компенсації ринкової вартості 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_12 на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_12 , із виплатою ОСОБА_12 в якості компенсації ринкової вартості 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_13 на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_13 , із виплатою ОСОБА_13 в якості компенсації ринкової вартості 1/64 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_5 на 19/96 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 19/96 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_5 , із виплатою ОСОБА_5 в якості компенсації ринкової вартості 19/96 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_9 як правонаступника ОСОБА_14 на 5/48 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/48 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які зареєстровано за ОСОБА_14 й належали ОСОБА_9 як правонаступнику ОСОБА_14 , що прийняв спадщину, але не оформив правовстановлюючого документу на спадщину, із виплатою ОСОБА_9 в якості компенсації ринкової вартості 5/48 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_4 на 1/16 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/16 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які які зареєстровано за ОСОБА_15 і належали ОСОБА_4 , із виплатою ОСОБА_4 в якості компенсації ринкової вартості 1/16 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи;

- припинити право ОСОБА_8 на 18/432 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ОСОБА_1 право власності на 18/432 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_8 , із виплатою ОСОБА_8 , в якості компенсації ринкової вартості 18/432 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 грошових коштів в сумі, що буде визначена висновком судової товарознавчої експертизи.

Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позовна заява (уточнена) подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України ухвалою суду від 14.02.2025р. відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині пред`явлення позовних вимог, зокрема, до ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які померли.

Відповідно до положень ст.ст.46-48 ЦПК України, позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Згідно з ч. 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.

Отже, системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 Цивільного кодексу України та частини другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 Цивільний процесуальний кодексу України).

У випадку, якщо фізична особа - відповідач у справі помер до подання позову, а права і обов`язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, позивач повинен подати позов безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.

Разом з тим, враховуючи вищезазначене, представником позивача ОСОБА_10 11.08.2026р. подано позовну заяву (про уточнення (зміну) позовних вимог) із зазначенням тих самих відповідачів, які померли, і щодо яких вже відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі.

Таким чином, на виконання ухвали позивачу слід подати до суду позовну заяву у новій редакції у якій визначити коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, та уточнити зміст позовних вимог з урахуванням інформації щодо відповідачів: ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , які померли, направити копії позовної заяви відповідачам у справі та надати докази направлення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вже зазначалось вище, предметом позову є припинення права на частики у спільному майні відповідачів та набуття права власності позивачем.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що така подана, зокрема, до Житомирської міської ради.

Разом з тим, позивачем та її представником не зазначено, яким чином Житомирська міська рада порушила права позивача. Також відсутнє обґрунтування позовних вимог до неї.

Враховуючи зазначене, позивачу/представнику позивача необхідно уточнити склад учасників позовної заяви та зміст позовних вимог.

Зазначені недоліки позовної заяви є суттєвими, оскільки їх наявність у своїй сукупності позбавляє суд можливості визначити належне коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, і, зокрема, забезпечити процесуальні права відповідача (відповідачів) відповідно до статей 43, 49, 130 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві позивач вказує, що йому невідома інформація про дату народження та ідентифікаційні номер відповідачів, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .

Водночас, зі змісту позовної заяви та матеріалів справи встановлено, що позивач та відповідачі мають родині відносини, спілкуються між собою, що ставить під сумнів доводи позивача та його представника про відсутність таких відомостей.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне покласти на позивача обов`язок уточнити вищезазначені ідентифікуючі дані відповідачів, оскільки без таких суд буде позбавлений можливості встановити інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів та подальшого належного повідомлення таких про розгляд справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна (п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України).

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна (висновок суб`єкта оціночної діяльності).

Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

В якості доказу дійсної вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна або висновок суб`єкта оціночної діяльності відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно з процесуальним законодавством та сталою судовою практикою Верховного Суду, ціна позову має дорівнювати дійсній (ринковій) вартості спірного майна на день подання позовної заяви.

Приписами ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить припинити право відповідачів на частки житлового будинку, та визнати за нею право власності на них із виплатою коменсації ринкової вартості.

Позивачем до позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що позовна заява (уточнена) не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу та її представнику, що у разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовна заяву (про уточнення (зміну) позовних вимог) представника ОСОБА_1 ОСОБА_10 від 11.08.2026р. - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її складення.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. П. Маслак