Рішення № 140614416, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуСправа № 160/21591/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.за участі секретаря судового засіданняБеседі Г.Р.за участі:представника позивача представника відповідачаПрисяжнюк Л.П. Плахтій О.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (вул. Панікахи, 15, м. Дніпро, 49041 ЄДРПОУ 30982361) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Поля Олександра, будинок 57 ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

21.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 14.05.2026 № 357/32-00-07-13.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що позивач у спірних розрахункових операціях не був зобов`язаний у будь-якому випадку відображати у розрахункових документах цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку, оскільки алкогольні напої, що реалізовувались були марковані марками старого акцизного податку (до 01.05.2020).

Відтак, на думку позивача, відповідач безпідставно нарахував позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 3 701 632,79 грн та штрафні санкції у розмірі 25 941,00 грн відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 29 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 27 серпня 2026 року о 14:00 год.

05.08.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказує, що з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» та № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» з 01.05.2020 запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв. Одним із обов`язкових реквізитів марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки .

Перевіркою РРО, розрахункових документів, даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (далі СОД РРО), що використовувалися ТОВ «ОМЕГА» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: просп. Богдана Хмельницького, буд. № 36-А, м. Дніпро, у 2022-2023 році встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах серії та номеру марки акцизного податку шляхом введення вручну або сканування таких даних. Вчинено вперше на суму вперше на суму 33,90 грн. (чек РРО фіскальний номер 3000432824 фн 549220 від 01-02-2022 07:20:00), в подальшому на загальну суму 2 467 732,59 грн.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 14.05.2026 № 357/32-00-07-13 на суму 3 701 632,79 грн., яке 14.05.2026 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек номер 4900300164264, лист з ППР платником податків отримано 18.05.2026.

Податковим органом встановлено реалізацію підакцизних товарів (алкогольних виробів), що вважаються немаркованими згідно підпункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Наведені обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи витягами з бази даних СОД РРО (по чекова інформація).

11.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив на переконання ТОВ «ОМЕГА» при кваліфікації обставин цієї справи повинні застосовуватися описані вище «Критерії Енгеля», оскільки за третім критерієм (штраф на суму більше 3,7 млн. грн.) вимоги відповідача набувають статусу «кримінального обвинувачення» та підпадають під дію кримінального аспекту відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, застосування до суб`єктів господарювання санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватись із обов`язком законодавця врегулювати порядок притягнення до відповідальності в такий спосіб, який втілював би для відповідного суб`єкта гарантії, установлені Конституцією України, а саме принцип індивідуалізації юридичної відповідальності (частина друга статті 61) та принцип презумпції невинуватості (стаття 62) (див. Рішенням КСУ від 26.11.2025 у справі № 3-133/2021 (299/21)).

11.08.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив ТОВ «ОМЕГА» притягнуто, в тому числі, до відповідальності за пунктом 1 ст. 17 Закону № 265, а саме за відсутність обов`язкового реквізиту на фіскальних чеках, такого як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), що свідчить про проведення розрахункових операцій без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту.

Відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), яка не входить у перелік, визначений п. 109.3 ст. 109 ПК України.

Відповідач вказує, що позивач до суду не надав жодного доказу того, що ним вчинялись дії щодо проведення розрахункових операцій через РРО із відображенням в розрахункових документах серії та номеру марки акцизного податку, але з незалежних від нього причин, цей обов`язковий реквізит не був відображений у розрахунковому документі.

25.08.2026 року товариство подало додаткові пояснення, де вказало, що ТОВ «Омега» у цій справі жодним чином не спростовує необхідність відображення в реквізитах фіскальних чеках номерів марок акцизного податку зразка після 01.05.2020 при продажу підакцизного товару, як про це вказано в постанові КАС ВС від 11 вересня 2025 у справі № 580/7450/24.

Ба більше, ТОВ «Омега» послідовно дотримується цієї вимоги та забезпечує відображення в реквізитах фіскальних чеках номерів марок акцизного податку зразка після 01.05.2020, що, зокрема, підтверджується фіскальними чеками: № 4805 від 31.08.2022, № 5252 від 01.09.2022, № 16628 від 01.10.2022, № 27515 від 01.11.2022, № 34247 від 01.12.2022, № 41061 від 01.01.2023, № 48528 від 01.02.2023, № 56116 від 01.03.2023, № 65631 від 01.04.2023, № 77384 від 01.05.2023, № 88125 від 01.06.2023, № 96143 від 01.07.2023, № 104898 від 01.08.2023, які були складені в період, в якому за твердженням контролюючого органу позивач допускав порушення вимог чинного законодавства.

Разом з тим, предметом спору у цій справі є дослідження питання щодо необхідності відображення у фіскальних чеках при продажу алкогольних напоїв реквізитів марок акцизного податку зразка до 01.05.2020.

Ухвалою від 27 серпня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 160/21591/26 до розгляду по суті на 22 вересня 2026 о 14:00 год.

Суд переніс розгляд справи на 08.10.2026.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої правові позиції викладені у позовній заяві, у відзиві на позов та наданих поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Посадовими особами Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків відповідно до наказу від 14.04.2026 № 95-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361)», проведено фактичну перевірку супермаркету «Варус» за адресою: просп. Богдана Хмельницького , буд. № 36-А, м. Дніпро, за якою здійснює господарську діяльність ТОВ «ОМЕГА».

Підстава підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення серії та номеру марки акцизного податку Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24.04.2026 № 307/32-00/07-13/30982361.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог: пунктів 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 265), а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення серії та номеру марки акцизного податку на загальну суму 2 467 766,49 грн.

Заперечення до акту № 307/32-00/07-13/30982361 ТОВ «ОМЕГА» до Східного МУ ДПС ВПП не надавало.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 14.05.2026 № 357/32-00-07-13 на суму 3 701 632,79 грн, яке 14.05.2026 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек номер 4900300164264, лист з ППР платником податків отримано 18.05.2026. ТОВ «ОМЕГА» не погодившись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням до ДПС України подало скаргу від 2026 б/н, яку рішенням ДПС про розгляд скарги від 15.07.2026 № 18723/6/99-00-06-03-02-06, зокрема, це податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з висновками Східного міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків викладеними в акті від 24.04.2026 № 307/32-00/07-13/30982361 та податковим повідомленням-рішенням форми від 14.05.2026 № 357/32-00-07-13 на суму 3 701 632,79 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Так, як вбачається зі змісту наказу відповідача від 28.05.2025р. №118-п, підставою для проведення фактичної перевірки магазину позивача за адресою: м. Дніпро, пр.Олександра Поля, б.11 зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 ст.80 ПК України, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку (серія та номер).

За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України)

Згідно із пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

За змістом пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно із приписами пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

За визначенням, наведеним устатті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД(зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.

Оцінюючи доводи сторін стосовно наявності/відсутності складу порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суд виходить з того, що фактично у магазині позивача здійснення розрахункових операцій здійснювалося із роздрукуванням фіскальних чеків, однак за висновками контролюючого органу, такі не приймаються через відсутність в окремих із них реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), а саме відсутні серія і номер марки акцизного податку.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України під 08 червня 2021 року №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року, далі -Наказ №329) розділ II, ІІІ Положення №13 викладено у новій редакції. Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).

Також пунктом 2 Наказу №329 установлено, що: до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Суд звертає увагу, що запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2010 року №1251, в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

При цьому, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (абзац сьомий статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", (далі - Закон №481/95-ВР).

Не підлягають маркуванню звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження (абзац п`ятий пункту226.10 статті 226 Податкового кодексу України).

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пункт14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року №74"Деякі питання маркування алкогольних напоїв" затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01 травня 2020 року.

У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №296 та перебували в обігу з 01 липня 2015 року, не мали штрих-коду та QR-коду. Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01 травня 2020 року відповідно до положень абзаців четвертого, шостого частини четвертої статті 11 Закону Закон №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів. Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов`язкового відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.

Отже, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували, як алкогольні напої марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 року (без штрихових кодів), так і з акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01.05.2020 року (з нанесеним штриховим кодом).

Однак, акт перевірки не містить доказів про те, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка.

Тому, відповідач протиправно стверджує, що при продажу алкогольних напоїв за перевірений період позивач мав обов`язок друкувати рядок 9 на фіскальному чеку, тобто цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

При цьому, законодавство України не зобов`язує позивача зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 06 вересня 2021 року №3347ЛПК/99-00-07-05-01-06 зазначила, що продаж з 01 жовтня 2021 року алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув), маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та або/ ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номеру), не буде вважатися порушенням чинного законодавства.

За висновками акта фактичної перевірки, проведеної в магазині позивача, суть порушення, за яке на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні(фінансові) санкції, полягає у тому, що роздруковані та видані фіскальні чеки не мали цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої й у них були відсутні серія і номер марки акцизного податку (додаток до акта перевірки, в якому вказано відомості щодо фіскальних документів, у яких було реалізовано підакцизну продукцію без зазначення реквізитів марки акцизного податку.

Суд наголошує, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2статті 3 Закону №265. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

За змістом спірного податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що позивача, зокрема, притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Перевіркою РРО, розрахункових документів, даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (далі СОД РРО), що використовувалися ТОВ «ОМЕГА» для проведення розрахунків з покупцями товарів за адресою: просп. Богдана Хмельницького, буд. № 36-А, м. Дніпро, у 2022-2023 році встановлено системні факти проведення розрахунків із споживачами при роздрібній торгівлі алкогольними напоями без відображення у розрахункових документах серії та номеру марки акцизного податку шляхом введення вручну або сканування таких даних.

Вчинено вперше на суму вперше на суму 33,90 грн. (чек РРО фіскальний номер 3000432824 фн 549220 від 01-02-2022 07:20:00), в подальшому на загальну суму 2 467 732,59 грн (перелік чеків наведений у додатку до акту).

Відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.

Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то цілком логічно, що при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).

Відповідач наполягає на тому, що у цьому випадку суб`єкти господарювання зобов`язані забезпечити сканування (введення даних вручну) марок акцизного податку на всіх алкогольних напоях маркованих марками акцизного податку (у т. ч. марками акцизного податку старого зразка, на яких відсутній такий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку) для подальшого відображення у розрахунковому документі.

Суд також зазначає, що внесення змін до Положення №13 в частині доповнення фіскального чека таким реквізитом, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) зумовлене посиленням контролю за обігом підакцизних товарів та сплати акцизного податку.

Також суд звертає увагу, що пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірах: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання).

Суд під час розгляду справи встановив, що податковий орган вказує на обставини, які підтверджуються зокрема фіскальними чеками: № 4805 від 31.08.2022, № 5252 від 01.09.2022, № 16628 від 01.10.2022, № 27515 від 01.11.2022, № 34247 від 01.12.2022, № 41061 від 01.01.2023, № 48528 від 01.02.2023, № 56116 від 01.03.2023, № 65631 від 01.04.2023, № 77384 від 01.05.2023, № 88125 від 01.06.2023, № 96143 від 01.07.2023, № 104898 від 01.08.2023, які були складені в період, в якому за твердженням контролюючого органу позивач допускав порушення вимог чинного законодавства.

Проте в обігу ТОВ «ОМЕГА» в 2022 та 2023 роках перебували алкогольні напої, марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020, які не містять в собі штрихкоду.

Факт перебування в обігу ТОВ «ОМЕГА» в 2022 та 2023 роках алкогольних напоїв, що марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 року, підтверджується Аналітичною довідкою, складеною станом на 13.09.2023, копія якої наявна в матеріалах справи.

Обставини щодо перебування у 2022 та 2023 роках в обігу позивача алкогольних напоїв, що марковані марками акцизного податку зразка до 01.05.2020 року, підтверджуються листами постачальників, зокрема: листом ТОВ «Торговий Дім АВ», листом ТОВ «Алколайн», листом ПрАТ «Артвайнері» від 13.08.2025 № 35, листом ТОВ «Баядера Логістик», листом ТОВ «Вайн-Холл», листом ТОВ «ДДС +» від 11.08.2025 № 11/08-2025, листом ТОВ «Фірма «Дісна» від 12.08.2025 № 12/1, листом ТОВ «Імпорт Фудз Компані» від 19.08.2025 № 19/08/2025, листом ТОВ «Кампарі Юкрейн» від 11.08.2025 № 1505, листом ТОВ «ТД Ресурс» від 11-08/25 від 11.08.2025, листом ТОВ «Хенкелль Фрешенет Україна», листом ТОВ «Прошанський коньячний завод - Україна», листом ТОВ «Преміум спірітс Брендс» від 11.08.2025 № 11-08-2025- 1, листом ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо» від 11.08.2025 № 575, листом ФОП ОСОБА_1 від 11.08.2025.

Так положеннями пункту 5 Положеннями про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (в редакції станом на 01.02.2020, тобто до прийняття постанови Кабміну від 12.02.2020 № 97, якою було запроваджено нові форми марок акцизного податку) визначено, що (…). На кожну марку наносяться такі реквізити:

-слова "УКРАЇНА", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);

- позначення виду марки, що складається з літер та слів "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Безпосередньо зразок марок акцизного податку за указаною редакцією пункту 5 Положеннями про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (в редакції станом на 01.02.2020) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 296.

Тобто зразки марок акцизного податку до 01.05.2020 не містили в собі для зчитування ані штрих-коду, ані QR-коду, власне як і вимогами п. 5 Положеннями про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (в редакції станом на 01.02.2020) не передбачалось наявність такого штрих-коду та QR-коду.

У постанові від 16.05.2024 по справі № 520/4564/23 (К/990/43535/23) Верховний Суд сформулював позицію щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що видані до 01.05.2020 і які не містять в собі реквізитів для зчитування та відтворення: «штрихового коду марки акцизного податку з відображенням його цифрового значення».

Водночас, Суд наголосив, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність встановленого статтею 17 Закону.

Обов`язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код. В обставинах цієї справи, алкогольні напої були марковані марками акцизного податку попереднього зразка, що виключає фізичну можливість відображення у фіскальному чеку «штрихового коду марки акцизного податку з відображенням його цифрового значення».

У фіскальних чеках, що наводяться контролюючим органом у Акті перевірки, відображені алкогольні напої, що були марковані марками акцизного податку попереднього зразка, що виключає фізичну можливість відображення у фіскальному чеку «штрихового коду марки акцизного податку з відображенням його цифрового значення», тому, на думку суду, у діях позивача відсутній склад правопорушення.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «С» від 14.05.2026 № 357/32-00-07-13, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 26 624,00 грн, що документально підтверджується матеріалами справи.

Отже, оскільки задоволено частину позовних вимог, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 26 624,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (вул. Панікахи, 15, м. Дніпро, 49041 ЄДРПОУ 30982361) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Поля Олександра, будинок 57 ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 14.05.2026 № 357/32-00-07-13.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" (вул. Панікахи, 15, м. Дніпро, 49041 ЄДРПОУ 30982361) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Поля Олександра, будинок 57 ЄДРПОУ 43968079) судові витрати у розмірі 26624,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 жовтня 2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук