Ухвала суду № 140614414, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/32309/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА ГРУПА НОВА ОСНОВА про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

09.10.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА ГРУПА НОВА ОСНОВА про визнання протиправним та скасування наказу, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2026 № 6748-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВГ НОВА ОСНОВА.

Ухвалою суду від 13.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.10.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2026 № 6748-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВГ НОВА ОСНОВА (код ЄДРПОУ 42454679) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 07.10.2026 ГУ ДПС у Дніпропетровській області видано наказ №6748-п, яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВГ «НОВА ОСНОВА» з 08.10.2026 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2021 до 31.03.2026 з метою контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Позивач, вважаючи спірний наказ протиправним, скористався правом недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки та повідомив про це ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом від 09.10.2026 №09/10-2026. Додатково відповідача проінформовано про недопуск посадових осіб до перевірки через електронний кабінет платника податків. 13.10.2026 під час надання посадовими особами відповідача запиту №4 від 13.10.2026 ТОВ «ВГ «НОВА ОСНОВА» повідомило посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області про недопуск до перевірки особисто, про що здійснено запис на зазначеному запиті. Отже, станом на дату подання заяви про забезпечення позову, посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення перевірки не допущено, перевірку фактично не розпочато, документи перевіряючим не надавалися. Водночас, незважаючи на викладені обставини, посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області надають позивачу запити про надання документів у межах перевірки, призначеної наказом № 6748-п (зокрема, запит №1 від 08.10.2026, запит №2 від 09.10.2026, запит №3 від 12.10.2026 та запит №4 від 13.10.2026). Наведене, на переконання позивача, свідчить про реальну та безпосередню загрозу вчинення відповідачем подальших дій на підставі оскаржуваного наказу №6748-п від 07.10.2026 до вирішення справи по суті. Спираючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, позивач звертає увагу, що наказ про призначення перевірки, не реалізований через недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, не вичерпав своєї дії і може бути предметом самостійного оскарження в суді. Таким чином, ТОВ «ВГ «НОВА ОСНОВА» вважає, що наказ №6748-п від 07.10.2026 не реалізовано, його дія не вичерпана, а суд має забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом зупинення дії оскаржуваного акта індивідуальної дії.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини 1 статті 154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд доходить до висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною 1 статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2026 № 6748-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВГ НОВА ОСНОВА.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник посилається на направлення посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області запитів про надання документів у межах перевірки, призначеної оскаржуваним наказом від 07.10.2026 № 6748-п, що, на його думку, свідчить про реальну загрозу подальшого вчинення відповідачем дій на підставі цього наказу.

Водночас, суд зазначає, що саме по собі направлення запитів про надання документів не свідчить про існування реальної та безпосередньої загрози порушення прав позивача або про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист його прав у разі задоволення позову.

Заявником не надано належних доказів, які б підтверджували наявність конкретних обставин, що свідчать про реальну загрозу вчинення відповідачем таких дій, які можуть призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача до вирішення спору по суті.

Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, стосується оцінки правомірності оскаржуваного наказу та можливості його самостійного оскарження, що підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та саме по собі не свідчить про наявність підстав для забезпечення позову.

Суд зазначає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження реальної наявності підстав, передбачених статтею 150 КАС України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Разом з тим, правомірність або протиправність спірного наказу може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

При цьому, суд відзначає, що заява представника позивача про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть заявником при цьому понесені.

Таким чином, у ході розгляду заяви представника позивача про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

За таких обставин, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, подана представником позивача заява є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧА ГРУПА НОВА ОСНОВА про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар