Рішення № 140614197, 15.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 160/1957/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2025р. №0612530714.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 08.10.2025 № 4279/04-36-07-14-04/44724484, до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 115 707,62 грн. Позивач вважає висновок контролюючого органу про порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» таким, що не відповідає дійсності, оскільки затримку поставки товару нерезидентом J&J INDUSTRIES COMPANY LIMITED (Китай) за контрактом від 15.07.2024 № TAL-201/2024 спричинено форс-мажорними обставинами у вигляді аварійної поломки обладнання на підприємстві виробника, які діяли в період з 10.10.2024 по 10.12.2024 та підтверджені сертифікатом Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.11.2025 №1200-25-2315 (вих. № 746/08-15) і свідоцтвом Китайської ради зі сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі від 31.10.2025 № 254417В0/000250.

Позивач наголошує, що згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняються на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюються з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, а тому дні, що припадають на період форс-мажору, до граничного строку не зараховуються. За розрахунком позивача відлік 180 днів починається з наступного дня після здійснення платежу (стаття 253 Цивільного кодексу України), тобто з 01.08.2024; у період з 01.08.2024 по 09.10.2024 минуло 70 днів, перебіг строку був зупинений на 62 дні (з 10.10.2024 по 10.12.2024), а решта 110 днів спливла 25.03.2025. Відтак, на думку позивача, граничним строком надходження товару є не 26.01.2025, а 25.03.2025, що охоплює дату фактичного ввезення товару в Україну - 14.03.2025, і підстав для нарахування пені немає.

Позивач також зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати підтверджує наявність форс-мажорних обставин, які мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду часу, протягом якого такі обставини існували, а платник податків не позбавлений права подати документи на підтвердження цих обставин після закінчення перевірки - на стадії подання заперечень до акта перевірки або на стадії адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Сертифікати торгово-промислової палати, за твердженням позивача, не належать до документів, що підтверджують показники податкової звітності, тому пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до спірних правовідносин не застосовується. Позивач вважає, що надані ним докази форс-мажорних обставин не були оцінені по суті ані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного рішення, ані Державною податковою службою України при розгляді скарги, а сам сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати не спростований і не скасований.

Відповідач подав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом. Відповідач зазначає, що факт перетину товаром митного кордону України 14.03.2025, тобто з порушенням граничного строку надходження товарів 26.01.2025 на 47 днів, матеріалами перевірки підтверджено і позивачем не заперечується. Висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про подовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями позивача не надходили, підтвердження позовної (претензійної) роботи в розумінні частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до перевірки не надано.

Щодо форс-мажорних обставин відповідач зазначає, що пунктом 9.1 контракту визначено конкретний перелік обставин, які сторони вважають форс-мажорними, і поломки обладнання в цьому переліку немає, а технічна поломка обладнання, не пов`язана з надзвичайними та невідворотними обставинами, не може бути віднесена до форс-мажорних обставин з урахуванням частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання, а сертифікат торгово-промислової палати не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання і підлягає критичній оцінці судом з урахуванням установлених обставин справи та характеру зобов`язання. Відповідач також наголошує, що позивач був обізнаний щодо строків розрахунків за передоплатою від 31.07.2024, однак не вжив заходів для запобігання порушенню встановлених Національним банком України строків, зокрема не скористався пунктом 4.6 контракту про повернення передоплати в місячний строк у разі непостачання товару, та що ані у відповіді на запит контролюючого органу, ані під час перевірки документів про неможливість своєчасного завершення розрахунків через форс-мажорні обставини позивач не надавав.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА» (Покупець) та компанією J&J INDUSTRIES COMPANY LIMITED (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 15.07.2024 № TAL-201/2024, за умовами якого Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті (кухонні ножі, ножиці, лопатки, качалки, магнітні планки, силіконові вироби та супутнє приладдя) згідно з інвойсом або специфікацією. Загальна сума контракту становить 300 000,00 доларів США, валютою контракту є долар США (пункти 1.1, 2.1, 2.2 контракту). Згідно з пунктом 3.1 контракту оплата за товар здійснюється у вигляді передоплати. Пунктом 4.5 контракту встановлено, що у разі здійснення Покупцем передоплати Продавець зобов`язується поставити товар не пізніше 120 днів з дня списання коштів з валютного рахунку Покупця, а пунктом 4.6 - що у разі непостачання Продавцем усієї партії товару або його частини він зобов`язується у місячний строк повернути раніше перераховану за передоплатою суму на рахунок Покупця.

На виконання умов контракту нерезидентом виставлено інвойс від 19.07.2024 № JJ 8806 VUK20240719 на загальну суму 90 531,92 доларів США, оплату за яким позивач здійснив передоплатою сімома платежами: 31.07.2024 № 77 на суму 20 000,96 доларів США (еквівалент 820 621,39 грн); 26.12.2024 № 94 на суму 10 000,00 доларів США (еквівалент 418 623,00 грн); 10.02.2025 № 96 на суму 10 000,00 доларів США (еквівалент 414 733,00 грн); 28.02.2025 № 97 на суму 16 530,96 доларів США (еквівалент 686 266,27 грн); 04.03.2025 № 98 на суму 18 000,00 доларів США (еквівалент 748 639,80 грн); 05.03.2025 № 99 на суму 8 000,00 доларів США (еквівалент 332 625,60 грн); 06.03.2025 № 100 на суму 8 000,00 доларів США (еквівалент 330 944,00 грн), а всього на суму 90 531,92 доларів США (еквівалент 3 752 453,06 грн). Здійснення платежів підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті, повідомленнями SWIFT та виписками банку, долученими до матеріалів справи.

Граничний строк надходження товарів за авансовим платежем від 31.07.2024 № 77 на суму 20 000,96 доларів США (еквівалент 820 621,39 грн) становить 26.01.2025. За рештою платежів граничні строки надходження товарів становлять відповідно 23.06.2025, 08.08.2025, 26.08.2025, 30.08.2025, 31.08.2025 та 01.09.2025 і їх порушення контролюючим органом не встановлено.

Поставку товару на загальну суму 90 531,92 доларів США (еквівалент 3 757 961,89 грн) здійснено на підставі вантажно-митної декларації типу ІМ 40 (ДЕ) від 17.03.2025 № 25UA100160041755U0. Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 12.03.2025 № 458936, на якій проставлено відбиток штампа «Під митним контролем» від 14.03.2025 № 00666, товар перетнув митний кордон України та надійшов на територію України 14.03.2025. Станом на 24.09.2025 заборгованість за контрактом відсутня, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 632.

У зв`язку з надходженням податкової інформації Національного банку України від 18.02.2025 № 25-0009/12372 щодо фактів порушень норм валютного законодавства України при виконанні умов зазначеного контракту Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило позивачу запит від 24.03.2025 № 26449/6/04-36-07-09-11 про надання пояснень та їх документального підтвердження. Листом від 09.04.2025 № 1 позивач надав контролюючому органу пояснення, в яких докладно описав усі здійснені платежі з реквізитами заяв на купівлю іноземної валюти, платіжних інструкцій, повідомлень SWIFT і виписок банку, а також ввезення товару за вантажно-митною декларацією від 17.03.2025, і долучив до пояснень перелік документів на 75 аркушах. Про настання форс-мажорних обставин у цих поясненнях не повідомлялося, документів на їх підтвердження не надавалося.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23.09.2025 № 5853-п та направлень від 23.09.2025 № 9516, № 9517, з якими керівника позивача ознайомлено 25.09.2025, у період з 25.09.2025 по 08.10.2025 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2024 № TAL-201/2024 за період з 15.07.2024 по 24.09.2025, за результатами якої складено акт від 08.10.2025 № 4279/04-36-07-14-04/44724484.

Висновком акта перевірки встановлено порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2024 № TAL-201/2024, укладеного з нерезидентом J&J INDUSTRIES COMPANY LIMITED (Китай), в частині несвоєчасного надходження товару на адресу позивача на суму 20 000,96 доларів США (еквівалент 820 621,39 грн), за що на підставі частини п`ятої статті 13 цього Закону нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Прострочення надходження товару становить 47 днів.

Згідно з розрахунком пені, наведеним у додатку № 2 до акта перевірки, за період порушення граничних строків розрахунків з 27.01.2025 по 14.03.2025 (47 днів) за імпортним контрактом від 15.07.2024 № TAL-201/2024 сума простроченої заборгованості становить 20 000,96 доларів США, курс валюти на момент виникнення заборгованості - 41,02910 грн за долар США, гривневий еквівалент простроченої заборгованості - 820 621,39 грн, ставка пені - 0,3 відсотка за день прострочення, сума пені - 115 707,62 грн.

На акт перевірки позивач подав заперечення від 20.10.2025 (вх. Головного управління ДПС від 23.10.2025 № 122234/6/ЕКПП) та доповнення до заперечення від 24.10.2025 (вх. від 24.10.2025 № 122652/6/ЕКПП). Розгляд заперечень відбувся 04.11.2025 комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок за участю представників позивача, про результати розгляду позивача повідомлено листом від 06.11.2025 № 90776/6/04-36-07-14-09, яким висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення і доповнення до них - без задоволення.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 0612530714 (форма «С»), яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII до позивача застосовано суму пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 115 707,62 грн (сто п`ятнадцять тисяч сімсот сім гривень 62 копійки). Податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення та отримано представником позивача 14.11.2025.

10.11.2025 позивач подав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткове доповнення до заперечення (вх. від 10.11.2025 № 127900/6/ЕКПП), в якому повідомив про отримання сертифіката Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини та свідоцтва Китайської ради зі сприяння міжнародній торгівлі. Листом від 17.11.2025 № 93072/6/04-36-07-14-08 контролюючий орган повідомив, що це додаткове доповнення подане після завершення розгляду комісією заперечень до акта перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення, тому залишається без розгляду, і роз`яснив право на оскарження рішення в порядку статті 56 Податкового кодексу України.

26.11.2025 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 0612530714 (вх. ДПС № 6410/С/6 від 26.11.2025). Рішенням Державної податкової служби України від 11.12.2025 № 35474/6/99-00-06-01-03-06, керуючись пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, строк розгляду скарги продовжено до 24.01.2026 включно. Рішенням Державної податкової служби України від 09.01.2026 № 687/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення; у рішенні зазначено, що до перевірки позивачем не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2024 № TAL-201/2024 через дію форс-мажорних обставин та що підтвердження претензійної роботи в розумінні частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» також не надано.

У матеріалах справи наявний сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 1200-25-2315, виданий 10.11.2025 за вих. № 746/08-15 Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА». Цим сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): «аварійна поломка обладнання на підприємстві виробника J&J INDUSTRIES CO., LTD., що засвідчена Китайською Радою сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі», щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: «своєчасно завершити імпортну операцію за Контрактом № TAL-201/2024 від 15.07.2024 р., укладеним з Компанією J&J INDUSTRIES CO., LTD. (Китай), після здійснення авансового платежу від 31.07.2024 року, у термін: до 26.01.2025 р.». Період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 10 жовтня 2024 року, дата закінчення - 10 грудня 2024 року.

Сертифікат видано, зокрема, на підставі копій контракту від 15.07.2024 № TAL-201/2024, інвойсу від 19.07.2024, платіжних інструкцій, коносамента, міжнародної товарно-транспортної накладної, електронної вантажно-митної декларації, оборотно-сальдової відомості по рахунку 632, повідомлення компанії J&J INDUSTRIES CO., LTD від 15.10.2024 на адресу позивача про настання форс-мажорних обставин при виконанні умов контракту, а також копії свідоцтва Китайської ради зі сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі від 31.10.2025 № 254417В0/000250, яким, як зазначено в сертифікаті, засвідчено компанії J&J INDUSTRIES CO., LTD. аварійну поломку обладнання, яке використовується для виробництва замовлення за контрактом від 15.07.2024 № TAL-201/2024 та інвойсом від 19.07.2024 № JJ 8806VUK20240719, що потребувало ремонту та налаштування лінії з 10.10.2024 по 10.12.2024 та призвело до затримки постачання товару на адресу позивача.

Водночас зі змісту самого свідоцтва Китайської ради зі сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі від 31.10.2025 № 254417В0/000250, офіційний переклад якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що ним засвідчено інше. Текст свідоцтва викладено так: «ЦИМ ЗАСВІДЧУЄТЬСЯ, ЩО печатка J&J INDUSTRIES CO., LTD на прикладеному документі є справжньою». Той самий зміст має й текст свідоцтва мовою оригіналу, за яким засвідчується, що печатка J&J INDUSTRIES CO., LTD на доданому документі є справжньою.

Прикладеним до свідоцтва документом є заява компанії J&J INDUSTRIES CO., LTD від 15 жовтня 2024 року, адресована директору позивача. У цій заяві постачальник повідомляє, що «згідно з договором TAL-201/2024 від 15 липня 2024 р. та рахунком-фактурою JJ 8806VUK20240719 від 19 липня 2024 р. З жалем повідомляємо, що відправлення вашого замовлення буде затримано через наступні обставини, які потребують додаткового часу для вирішення проблеми», після чого наводить сім обставин: «Сталася аварійна поломка обладнання, що використовується для виробництва певних товарів за вашим замовленням, що призвело до збільшення термінів виробництва до 60 днів. Ремонт та налаштування лінії вже триває, але це складна робота, яка триває з 10.10.2024 року, а очікуваний термін її завершення - 10.12.2024»; «Встановлення обладнання, необхідного для виробництва замовлених вами товарів»; «Розробка та затвердження дизайну прес-форм для рукояток ножів, включаючи підбір колірних гам»; «Розробка та затвердження специфікацій клинка (марка сталі, товщина, вага) та макета гравіювання для логотипу; виготовлення зразків та їх доставка вам для остаточного затвердження»; «Розробка та затвердження друкованих матеріалів, включаючи схеми рукоятки ножа»; «Підбір пакувальних матеріалів»; «Виробництво пакувальних компонентів, включаючи ножі, магнітні смужки для ножів, ножиці, качалки, шкребки та інші предмети».

У цій же заяві постачальник зазначив: «Будьте певні, що, незважаючи на затримку, всі виробничі процеси йдуть згідно з оновленим графіком. Ми вживаємо всіх заходів для забезпечення своєчасного завершення та відвантаження», а також: «Відповідно, остаточне виробництво та відвантаження вашого замовлення заплановано на період з 10 по 20 січня 2025 року».

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною третьою статті 13 цього Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з частиною п`ятою статті 13 цього Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Суд відхиляє довід позивача про те, що відлік граничного строку розрахунків має починатися з наступного дня після здійснення платежу за правилами статті 253 Цивільного кодексу України. Порядок обчислення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів урегульований спеціальними нормами валютного законодавства, а саме пунктом 7 розділу II Інструкції № 7, який прямо пов`язує початок відліку з датою здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а не з наступним за нею днем. Застосування загальної норми статті 253 Цивільного кодексу України до відносин, урегульованих спеціальною нормою, є безпідставним. Відтак 180-денний граничний строк за авансовим платежем від 31.07.2024 № 77 спливав 26.01.2025. Саме цю дату як термін виконання обов`язку своєчасно завершити імпортну операцію зазначено і в сертифікаті Дніпропетровської торгово-промислової палати № 1200-25-2315, виданому за зверненням самого позивача.

Оскільки товар перетнув митний кордон України 14.03.2025, прострочення надходження товару за авансовим платежем від 31.07.2024 № 77 становить 47 днів (з 27.01.2025 по 14.03.2025). Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично правильним: 20 000,96 доларів США за курсом Національного банку України 41,02910 грн за долар США, встановленим на день виникнення заборгованості, становить 820 621,39 грн; 820 621,39 грн х 0,3 відсотка х 47 днів = 115 707,62 грн. Установлене частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII обмеження, за яким загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості недопоставленого товару, дотримано. Розрахунок пені позивачем по суті не оспорюється; спір зводиться до того, чи зупинявся перебіг строку розрахунків у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно з частиною першою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Частиною другою статті 14-1 цього Закону визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Зі змісту наведених норм випливає, що зупинення перебігу строку розрахунків та нарахування пені за частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII відбувається не внаслідок самого лише існування певної обставини й не внаслідок самого лише факту видачі документа про її засвідчення, а лише тоді, коли виконання зовнішньоекономічного договору дійсно зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин. Так само і стаття 14-1 Закону № 671/97-ВР визнає форс-мажорними лише ті надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно унеможливлюють виконання конкретного зобов`язання. Отже, обов`язковою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між обставиною, на яку посилається сторона, та об`єктивною неможливістю виконати конкретне зобов`язання у встановлений строк. Наявність такого зв`язку підлягає доведенню стороною, яка на нього посилається, а подані на його підтвердження докази оцінюються судом за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, з урахуванням того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіряючи відповідність поданого позивачем сертифіката формальним вимогам частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII, суд виходить з того, що ця норма пов`язує підтвердження форс-мажорних обставин з довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни і не обмежує коло таких організацій організаціями країни нерезидента. Стороною контракту від 15.07.2024 № TAL-201/2024 є й резидент України - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА», а Дніпропетровська торгово-промислова палата є уповноваженою організацією країни розташування цієї сторони. Отже, за критерієм органу, що видав документ, сертифікат від 10.11.2025 № 1200-25-2315 вимогам закону відповідає і з цієї підстави відхилений бути не може.

Разом з тим сертифікат торгово-промислової палати не має наперед встановленої сили та не є беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання; він підлягає критичній оцінці судом у сукупності з іншими доказами, з урахуванням установлених обставин справи та характеру зобов`язання. Такої оцінки потребує цей сертифікат ще й тому, що він є документом похідним: палата не констатувала аварійну поломку обладнання на підприємстві виробника за наслідками власного дослідження, а зазначила, що ця обставина «засвідчена Китайською Радою сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі», та прямо послалася на свідоцтво від 31.10.2025 № 254417В0/000250 як на документ, яким обставину засвідчено. За таких умов суд зобов`язаний дослідити первинний документ, на якому ґрунтується сертифікат.

Дослідивши свідоцтво Китайської ради зі сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі від 31.10.2025 № 254417В0/000250, суд встановив, що воно має легалізаційний характер і засвідчує виключно справжність печатки компанії J&J INDUSTRIES CO., LTD на прикладеному до нього документі. Жодного твердження про настання аварійної поломки обладнання, про її зміст, причини, наслідки чи тривалість, а так само про неможливість виконання зобов`язань за контрактом від 15.07.2024 № TAL-201/2024 це свідоцтво не містить. Таким чином, зазначення в сертифікаті Дніпропетровської торгово-промислової палати на те, що аварійна поломка обладнання «засвідчена Китайською Радою сприяння міжнародній торгівлі», змісту наданого свідоцтва не відповідає: уповноважена організація країни розташування продавця засвідчила справжність печатки на документі, а не самі обставини.

Єдиним документом, у якому описано обставини затримки, є прикладена до свідоцтва заява самої компанії J&J INDUSTRIES CO., LTD від 15.10.2024, тобто документ сторони контракту, яка зазнала відповідних обставин, а не висновок незалежної уповноваженої організації. Оцінюючи зміст цієї заяви, суд враховує, що аварійна поломка обладнання наведена в ній як одна із семи обставин, що зумовили затримку відправлення замовлення. Решта шість обставин - встановлення обладнання, необхідного для виробництва замовлених товарів, розробка та затвердження дизайну прес-форм для рукояток ножів з підбором колірних гам, розробка та затвердження специфікацій клинка і макета гравіювання з виготовленням та доставкою зразків для остаточного затвердження, розробка та затвердження друкованих матеріалів, підбір пакувальних матеріалів і виробництво пакувальних компонентів - є звичайними етапами освоєння виробництва нового виробу та підготовки партії товару до відвантаження. Жодна з них не має ознак надзвичайності й невідворотності та не належить до обставин, передбачених частиною другою статті 14-1 Закону № 671/97-ВР. Матеріали справи не дають змоги встановити, якою мірою саме аварійна поломка обладнання, а не решта перелічених самим постачальником причин, вплинула на строк відвантаження товару.

Більш того, у тій самій заяві від 15.10.2024 постачальник запевнив покупця, що, незважаючи на затримку, всі виробничі процеси йдуть згідно з оновленим графіком, і повідомив, що остаточне виробництво та відвантаження замовлення заплановано на період з 10 по 20 січня 2025 року. Цей строк повністю охоплюється граничним строком надходження товару 26.01.2025. Отже, за власною оцінкою сторони, яка зазнала обставини, на яку позивач посилається як на форс-мажорну, ця обставина не перешкоджала виконанню зобов`язання з поставки у межах граничного строку розрахунків. Такий зміст заяви виключає висновок про те, що виконання контракту зупинилося у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, як того вимагає частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII, і про те, що зазначена обставина об`єктивно унеможливила виконання зобов`язання у строк.

Суд також враховує, що фактично товар перетнув митний кордон України лише 14.03.2025 - через три місяці після закінчення періоду, який у сертифікаті Дніпропетровської торгово-промислової палати визначено як період дії форс-мажорних обставин (10.12.2024), і майже через два місяці після строку відвантаження, який назвав сам постачальник (20.01.2025). Причин, з яких відвантаження і поставка не відбулися ані в строк, названий постачальником, ані протягом наступних двох місяців, матеріали справи не розкривають, і жодних доказів на їх підтвердження позивач не надав. За таких обставин період з 10.10.2024 по 10.12.2024, навіть якби його було визнано періодом дії форс-мажорних обставин, не пояснює затримки надходження товару, яка мала місце в дійсності.

Таким чином, ланцюг «обставина - об`єктивна неможливість виконати зобов`язання у встановлений строк» матеріалами справи не замикається. Причинно-наслідкового зв`язку між аварійною поломкою обладнання на підприємстві виробника та недотриманням граничного строку надходження товару 26.01.2025 позивач не довів, а отже підстав для зупинення перебігу строку розрахунків і нарахування пені за частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII немає.

Окремо суд зважає на те, що частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII пов`язує підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин із довідкою уповноваженої організації (органу) відповідно до умов самого зовнішньоекономічного договору (контракту). Пунктом 9.3 контракту від 15.07.2024 № TAL-201/2024 сторони погодили, що належним доказом настання зазначених обставин та їх тривалості будуть довідки, видані торговою палатою відповідної країни Продавцю або Покупцю. Документ, виданий Китайською радою зі сприяння міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі, такою довідкою по суті обставин не є, оскільки, як установлено вище, засвідчує лише справжність печатки на прикладеному документі; довідки китайської торгової палати про самі обставини, їх настання та тривалість матеріали справи не містять.

Крім того, пунктом 9.1 контракту сторони визначили перелік обставин, які вважаються форс-мажорними для цілей цього контракту: пожежа, повінь, землетрус, інші стихійні лиха, воєнні дії, блокада, страйк, локаут, заборона експорту-імпорту, дії уряду та відомчих органів, - за умови, що ці обставини не дозволяють економічно беззбитково виконати сторонами свої зобов`язання і безпосередньо вплинули на можливість їх виконання. Поломки обладнання продавця в цьому переліку немає. Пунктом 9.2 контракту сторона, для якої виникла неможливість виконання зобов`язань, зобов`язана негайно повідомити іншу сторону про настання таких обставин протягом трьох днів після їх настання, тоді як датою настання обставини в сертифікаті зазначено 10.10.2024, а заява постачальника датована 15.10.2024. Суд враховує й те, що пунктом 4.6 контракту передбачено обов`язок Продавця у разі непостачання всієї партії товару або його частини у місячний строк повернути раніше перераховану за передоплатою суму, однак цим договірним механізмом, який дозволяв уникнути порушення граничного строку розрахунків, позивач не скористався.

Довід позивача про те, що сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати ніким не спростований і не скасований, суд відхиляє. Чинність сертифіката сама по собі не надає йому наперед встановленої сили та не звільняє позивача від обов`язку довести, що обставини, які в ньому зазначені, були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання. Оцінюючи сертифікат у сукупності з первинними документами, на яких він ґрунтується, суд дійшов висновку, що зазначені в ньому обставини такого значення для виконання зобов`язання з поставки у строк до 26.01.2025 не мали.

Довід позивача про те, що надані ним докази форс-мажорних обставин не були оцінені по суті контролюючими органами, частково відповідає дійсності. Матеріалами справи підтверджено, що додаткове доповнення до заперечення від 10.11.2025 (вх. № 127900/6/ЕКПП), з яким позивач повідомив про отримання сертифіката торгово-промислової палати, залишено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області без розгляду як подане після засідання комісії з розгляду заперечень 04.11.2025 та після прийняття податкового повідомлення-рішення (лист від 17.11.2025 № 93072/6/04-36-07-14-08), а Державна податкова служба України в рішенні від 09.01.2026 обмежилася зазначенням про те, що до перевірки документального підтвердження дії форс-мажорних обставин не надано. Водночас предметом судового розгляду є правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по суті, і суд, вирішуючи спір, дослідив та оцінив усі надані позивачем докази, у тому числі ті, що не були предметом оцінки контролюючих органів. Недоліки процедури розгляду заперечень платника податків самі по собі, за відсутності доказів наявності підстав для зупинення перебігу строку розрахунків, не свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення, яке за своїм змістом відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем порушено граничний строк надходження товару за авансовим платежем від 31.07.2024 № 77 на 47 днів, підстав для зупинення перебігу цього строку та нарахування пені не встановлено, а пеню в сумі 115 707,62 грн нараховано контролюючим органом правильно і в межах, визначених частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2025 №0612530714 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАРІЯ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2025 №0612530714 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова