Рішення № 140611198, 07.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/876/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача (у відеоконференції) Семена В.М., відповідача не з`явились у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Головного управління Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Скайс про стягнення 87324 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Національної гвардії України звернувся, через систему Електронний суд, в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Скайс (далі також - відповідач) про стягнення, на підставі договору про централізовану закупівлю речового майна від 10.04.2026 № 221РС/УТЗ (далі також договір від 10.04.2026 № 221РС/УТЗ), 87324 грн штрафу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем умов пункту 6.4. договору від 10.04.2026 № 221РС/УТЗ, яке виразилось у ненаданні у строк 10 календарних днів з дати укладення договору необхідної кількості одиниць (зразків) товару, які відповідають технічним вимогам замовника (додаток № 2 до договору), для проведення двох лабораторних досліджень даного виду товару, та однієї одиниці (зразка) товару в якості контрольного зразка. Такі зразки товару відповідачем надані позивачу на 17-й день, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена умовами пункту 8.14. договору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/876/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.07.2026, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

07.07.2026 відповідач в особі представника в системі Електронний суд подав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з мотивів безпідставності та необґрунтованості позовних вимог (вх. №11549/26, а.с. 105-108).

Представник позивача подав, через систему Електронний суд, 16.07.2026 відповідь на відзив (вх. №12111/26, а.с. 124-126), в якій просив відхилити заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позов.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 21.07.2026, 23.07.2026, забезпечено судове засідання у справі для представника позивача Гнатика К.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів; через необхідність внесення змін у графік судових засідань призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.08.2026 із забезпеченням судового засідання для представника позивача Гнатика К.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

27.07.2026 відповідач в особі представника подав, через систему Електронний суд, заперечення на відповідь на відзив (вх. №12626/26, а.с. 160-161), в яких не погодився з позицією позивача та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В засіданні суду 06.08.2026 представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосив дату та час оголошення його вступної та резолютивної частин 07.08.2026.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, 07.08.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Позовні вимоги позивача і заперечення відповідача ґрунтуються на доказах, поданих суду їх представниками, із них вбачаються такі обставини.

10.04.2026, за результатами спрощеної закупівлі з ідентифікатором UA-2026-03-12-010197 a, проведеної на підставі пп. 2 п. 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами), між позивачем - Головним управлінням Національної гвардії України, як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Скайс», як постачальником, укладено договір про централізовану закупівлю речового майна № 221 РС/УТЗ (далі Договір, а.с.15-23), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі товари, а саме: налокітники тактичні бойові (вид 1) (далі - Товар), код ДК 021:2015: 35810000-5 «Індивідуальне обмундирування» у кількості 4 000 комплектів загальною вартістю 1 746 480,00 грн (з ПДВ 20 %- 291 080,00 грн) у граничний строк (термін) до 01.10.2026.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п.1.1. постачальник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1), а Замовник прийняти і оплатити такі Товари, а саме: налокітники тактичні бойові (вид 1) (далі - Товар). Код ДК 021:2015: 35810000-5 «Індивідуальне обмундирування»;

п.1.2. - найменування, кількість та ціна за одиницю Товару зазначена в Додатку №1 до цього Договору;

п.1.5. - безпосередня поставка Товару за цим Договором здійснюються до підрозділів зберігання військових частин, які під час здійснення централізованих закупівель є отримувачами та зберігачами товарів Головного управління Національної гвардії України (далі за текстом Договору Отримувачі);

п.2.1. - якість Товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати Технічним вимогам (Додаток № 2 до цього Договору), в частині зазначених розмірних параметрів: зріст, розмір тощо, враховуючи вимоги встановлені для цього Товару стандартами, технічній документації виробника та умовами цього Договору. Товар, який Постачальник зобов`язується передати Замовнику в особі Отримувача, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі Замовнику в особі Отримувача, а також протягом строку його придатності. Для підтвердження цього Постачальник надає документи щодо підтвердження якісних та кількісних характеристик Товару (його партії), в тому числі видані виробником Товару, перерахованих у пункті 6.6. цього Договору. Товар, що поставляється за Договором, повинен бути 2026 року виготовлення, новим і таким, що не був у використанні. Пакування Товару, повинне відповідати діючим стандартам, технічним умовам та забезпечувати збереження якісних властивостей Товару під час його транспортування та зберігання. Товар повинен пакуватися у розтягуючі матеріали (стретч-плівки, стрепінг-стрічки, стретч- худ), які мають щільно прилягати до продукції, утворюючи утримуючу силу для запобігання розсипанню товарів і механічним пошкодженням, проникненню бруду, пилу та вологи всередину упаковки. Вантаж повинен бути укладений на піддони розміром 1200x800 мм, висотою 1200 мм та зафіксований на піддоні за допомогою стретч-плівки або іншого матеріалу, що забезпечить щільність Товару та його цілісність. Кожен тип вантажу повинен бути надійно закріплений і розміщуватися рівно й не виходити за межі зони тари для подальшого палетування за допомогою правильно підібраного пакувального матеріалу.;

п.3.1. - контроль за станом виконання договірних зобов`язань Постачальником здійснюють Замовник та Отримувачі;

п.3.2. - під час поставки кожної партії товару Отримувач проводить обов`язкову перевірку (контрольні заходи) окремих показників якості та безпечності Товару, відповідності маркування, пакування та вимогам технічної документації;

п.3.2.1. - контрольні заходи здійснюються в присутності представника Постачальника (повноваження якого повинні бути підтверджені довіреністю або іншим належним документом). Відсутність у представника документів, що підтверджують повноваження, має наслідки неявки представника Постачальника;

п.3.2.2. - результати контрольних заходів оформлюються актом приймання/актом про відмову у прийманні товарів у 2-х примірниках. У разі відмови від підписання та отримання примірника акту приймання/акту про відмову у прийманні товарів або відсутності представника Постачальника на території Отримувача на момент складання вищезазначеного акту - такий акт підписується комісійно (у складі не менше трьох осіб представника Отримувача), що засвідчується підписами представників Отримувача та в подальшому такий акт протягом 3 (трьох) календарних днів, надсилається Отримувачем або Замовником Постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення Постачальника з вищезазначеним актом;

п.3.3. - якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою представників Отримувача існує вмотивована підозра (тобто існують факти, які можуть переконати представників Отримувача, що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, невідповідністю маркування або пакування) або встановлено факт, що Товар є небезпечним чи непридатним до використання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (уповноваженими представниками Постачальника та Отримувача), відбирається у відповідності до умов цього Договору, та направляється до акредитованої лабораторії, яку визначає Отримувач, для проведення лабораторних випробувань (досліджень). Отримувач зобов`язаний протягом 1 (одного) робочого дня повідомити Замовника про проведення відбору зразків, в тому числі повторного, для передачі Товару до акредитованої лабораторії (з зазначенням назви такої лабораторії). Замовник має право призупинити або зупинити відбір зразків якщо така процедура здійснена або здійснюється іншим Отримувачем щодо Товару, того самого виробника, тієї самої партії виробництва;

п.3.4. - отримувач в термін не пізніше 2 (двох) робочих днів до дати проведення відбору зразків повинен письмово повідомити Постачальника листом про необхідність прибуття представника. У повідомленні вказується найменування товару, реквізити накладної, час та адреса відбору;

п.3.4.1. - постачальник зобов`язаний протягом 24 годин після отримання повідомлення сповістити Замовника та Отримувача листом або електронною поштою (за умови підписання листа електронним цифровим підписом) про прибуття представника. У випадку неприбуття представника Постачальника у вказаний в повідомленні строк, Отримувач самостійно проводить відбір зразків, що буде вважатись доказом незалежного проведення відбору зразків товару у відповідності до цього Договору;

п.3.4.2. - про відбір зразків складається акт, який підписується всіма особами, що беруть участь у відборі;

п.3.4.3. - відібрані зразки упаковуються і опечатуються. Один зразок залишається у Отримувача, другий надається Постачальнику, третій направляється до лабораторії;

п.3.4.4. - транспортування зразків до лабораторії та всі супутні витрати здійснюються силами та за рахунок Постачальника у найкоротший термін;

п.3.5. - у випадку розбіжності результатів лабораторних випробувань та результатів Постачальника (наданих при поставці), остаточно правильними визнаються результати, отримані Отримувачем;

п.3.5.1. - при невідповідності результатів (навіть за одним показником), Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів має право звернутись до Замовника та Отримувача щодо проведення повторного відбору з тієї самої партії у подвійній кількості;

п.3.5.2. - повторні дослідження проводяться в лабораторії, визначеній Отримувачем, за рахунок Постачальника. Їх результати є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням Постачальника. У разі відсутності звернення у визначений термін, остаточними є результати первинних досліджень;

п.3.5.3. - відібрані зразки у разі невідповідності якості зберігаються до вирішення спору. Якщо якість відповідає вимогам зберігаються 15 днів і повертаються Отримувачу;

п.4.1. - ціна Договору складає 1746480 (один мільйон сімсот сорок шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок в тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20% - 291080 (двісті дев`яносто одна тисяча вісімдесят) гривень 00 копійок;

п.4.2. - до ціни даного Договору включається вартість Товару, оплата податків та зборів (інших обов`язкових платежів) у відповідності до вимог законодавства України, всі витрати Постачальника, пов`язані з виготовленням/придбанням Товару, усі види послуг, всі витрати, що пов`язані з пакуванням, маркуванням, вартістю тари, транспортні витрати, вартість вантажно-розвантажувальних робіт у місці завантаження Товару, вартість доставки Товару, у тому числі й ті, які будуть доручатися для виконання третім особам, вартість розвантаження Товару у місці поставки та інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням умов цього Договору;

п.6.1. - постачальник письмово повідомляє Замовника та Отримувача не менш ніж за 3 (три) робочі дні про готовність Товару до здійснення приймання-передачі та контролю. У Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) зазначається найменування товару, місце та строки поставки Товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки Товару;

п.6.2. - передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження Отримувача. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP Правил Інкотермс-2020 за рахунок Постачальника;

п.6.4. - постачальник у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати укладення Договору повинен надати Отримувачу, що визначений Замовником кількість одиниць Товару, необхідну для проведення двох лабораторних досліджень даного виду Товару, та одну одиницю в якості контрольного зразку, за яким посадовими особами Отримувача буде здійснюватися технічний огляд Товару під час його приймання.

Із переданого Постачальником Товару уповноваженими представниками Сторін необхідна кількість Товару передається до акредитованої Національним агентством з акредитації України випробувальної лабораторії (центру тощо) для проведення досліджень за рахунок коштів Постачальника на відповідність технічним умовам (специфікаціям, вимогам, описам) відповідно Переліку лабораторних випробувань для перевірки предметів речового майна на відповідність вимогам нормативної або технічної документації (за наявністю). У разі відповідності Товару (за результатами Дослідження), решта одиниць зараховуються Постачальнику в загальну кількість поставленого Товару. Якщо результати досліджень негативні хоча б за одним показником, Отримувач обирає Акредитовану випробувальну лабораторію, яка не здійснювала дослідження Товару в рамках виконання вимог Договору, і передають необхідну кількість одиниць Товару для проведення повторних досліджень. Результати таких повторних досліджень приймаються Сторонами як остаточні та вірні;

п.7.1. замовник зобов`язаний:

п.7.1.1. - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар;

п.7.1.2. - забезпечувати здійснення контролю за якістю Товару (партії Товару), його приймання, у разі належної якості разом з товарно-супровідними документами, вказаними у пункті 6.6. цього Договору;

п.7.1.3. - уповноважувати представників Отримувача на приймання Товару;

п.7.2. - замовник має право:

п.7.2.2. - контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим Договором;

п.7.2.5. - відмовитись від прийняття і оплати Товару у разі невідповідності його умовам цього Договору, а якщо Товар уже оплачений Замовником - вимагати повернення сплаченої суми від Постачальника;

п.7.2.6. - забезпечити повернення Постачальнику Товару, який не відповідає умовам цього Договору, для усунення недоліків та/або заміни на товар належної якості;

п.7.3. - постачальник зобов`язаний:

п.7.3.1. - забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором;

п.7.3.2. - забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам цього Договором:

1) надати Товар у розпорядження Замовника/Отримувача разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах Договору;

2) забезпечити за свій рахунок упаковку та маркування Товару, необхідні для його перевезення до місця призначення;

3) нести всі ризики, яких може зазнати Товар до моменту його передачі Замовнику/Отримувачу;

п.8.1. - за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Бюджетного кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором;

п.8.3. - за порушення строку поставки Товару, зазначеного у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору), Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки понад ЗО календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору повністю або частково;

п.8.14. -

п.8.18. - сплату неустойки, передбаченої даним розділом Договору, Постачальник зобов`язаний здійснити шляхом перерахування коштів на користь Замовника протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання претензії Замовника. Постачальник має право сплатити штрафні санкції добровільно, не чекаючи пред`явлення претензії;

п.11.3. - у разі необхідності відшкодування збитків або застосування згідно умов Договору інших санкцій Сторона, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з іншою Стороною - порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом та/або умовами Договору;

п.11.4. - у разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку;

п.12.1. - договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.12.2026, а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов`язань;

п.14.2. - всі додатки та додаткові угоди до даного Договору, підписані у встановленому порядку обома Сторонами, складають його невід`ємну частину;

п.14.2. - невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 - «Специфікація»; Додаток № 2 - «Технічні вимоги».

У Специфікації (додаток №1 до Договору; а.с.23 на звороті) зазначені товари, які постачальник зобов`язався поставити замовникові: налокітники тактичні бойові (вид 1) у кількості 4 000 комплектів загальною вартістю 1 746 480грн (з ПДВ 20 % - 291 080грн) у граничний строк (термін) до 01.10.2026; місце поставки м.Кропивницький та/або Кіровоградська область (в/ч НОМЕР_1 ).

Додатком № 2 до Договору (а.с.24) сторонами погоджено технічні вимоги до Товару (технічні, якісні, кількісні та інші характеристики), в яких наявні посилання на технічну документацію, що розміщена на офіційному вебсайті позивача: Технічний опис Міністерства оборони України № 63 від 06.07.2016 «Налокітники тактичні бойові», дата надання чинності: 07.07.2016 (далі ТО МОУ № 63; а.с.25-31).

Особливості застосування технічних умов № 13, технічних описів та технічних специфікацій Міністерства оборони України, затверджені 25.01.2024 командувачем Національної гвардії України (далі - Особливості № 13; а.с.32-35).

Роз`яснення № 2 до вимог координат кольору матеріалу, затверджені 05.02.2024 командувачем Національної гвардії України (далі Роз`яснення № 2; а.с.36-38).

Перелік № 12 лабораторних випробувань для перевірки предметів речового майна на відповідність вимогам нормативної або технічної документації, затверджений 01.02.2024 командувачем Національної гвардії України (далі Перелік № 12; а.с.39-50).

10.04.2026 позивач листом № 27/21/3-23923-2026 проінформував відповідача про те, що згідно умов п. 6.4. Договору отримувачу необхідно надати зразки Товару в кількості одиниць, яка необхідна для проведення двох лабораторних досліджень та одну одиницю Товару в якості контрольного зразку, а також повідомив, що отримувачем Товару за Договором визначено військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, зазначивши місце доставки Товару і контактну особу (а.с.51). Тобто, враховуючи умови п. 6.4. Договору, відповідач мав надати отримувачу зразки Товару в кількості одиниць, яка необхідна для проведення двох лабораторних досліджень та одну одиницю Товару у якості контрольного зразку у термін до 20.04.2026 (строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати укладення Договору).

Відповідач, на виконання умов п. 6.4. Договору, 20.04.2026 надав Отримувачу зразки Товару в кількості 23 комплектів, з яких 22 комплекти для проведення двох лабораторних досліджень та 1 комплект у якості контрольного зразку.

20.04.2026 комісією отримувача був проведений огляд наданого відповідачем Товару та складений Акт про відмову у прийманні товарів №8, яким встановлено невідповідність Товару технічним вимогам позивача, визначених додатком № 2 до Договору. Комісією встановлено, що наданий зразок за конструкцією та зовнішнім виглядом не відповідав зразку-еталону та вимогам, зазначених ТО; матеріал на внутрішній частині виробу у вигляді «флісу», на зразку-еталоні матеріал сітчастий; еластична стрічка, що застосовується в якості нижнього та верхнього ременів не відповідала зразку-еталону.

У висновку Акта комісія пропонувала не приймати товар «Налокітники тактичні бойові (Вид1)» у кількості 23 комплекти на склад ВЗ МТЗ (а.с.54-55). Вищевказаний Акт підписаний уповноваженими особами позивача і відповідача.

Позивач зазначив, що зразок-еталон, з яким комісія отримувача порівнювала надані відповідачем 20.04.2026 зразки Товару у кількості 23 комплекти, надійшов до отримувача 27.02.2024 від військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України супровідним листом від 27.02.2024 № 78/10/3-763, а до військової частини НОМЕР_2 зразок-еталон надійшов 05.02.2024 від позивача супровідним листом від 05.02.2024 № 27/11/4/1 1968/06. Вказаний зразок-еталон також 27.02.2024 зареєстрований отримувачем у журналі № 47 реєстрації зразків-еталонів речового майна відділу приймання та вихідного контролю (порядковий номер 24) (а.с.57-61).

Водночас, відповідач стверджував, що надані отримувачу 20.04.2026 зразки Товару в кількості 23 комплекти, з яких 22 комплекти для проведення двох лабораторних досліджень та 1 комплект у якості контрольного зразку відповідають Технічному опису МОУ № 63, Особливостям застосування ТС № 13, Роз`яснення до вимог координат кольору № 2 та всім умовам Договору, та зауважив, що ні в тендерній документації, ні в умовах Договору не було вказано про наявність зразка еталона, його місцезнаходження для ознайомлення згідно якого будуть порівнюватися вироби.

Позивач зазначив, що 27.04.2026 на підставі видаткових накладних № 94/3075, № 95/3075, № 96/3075 відповідач надав отримувачу зразки Товару у кількості 15 комплектів, з яких 14 комплектів для проведення двох лабораторних досліджень та 1 комплект у якості контрольного зразку, які за первинною органолептичною оцінкою (оглядом) комісії Отримувача, відповідали технічним вимогам позивача, встановлені додатком № 2 до Договору, що підтверджується складеним Актом приймання товарів на відповідальне зберігання № 31 від 27.04.2026 (а.с.62-63).

27.04.2026 комісією отримувача відповідно до Акту про відбір зразків номенклатури речової служби № 32 (а.с.64-65) відібрано зразки Товару в кількості 7 комплектів для проведення лабораторних випробувань на відповідність вимогам ТО МОУ № 63, Особливостям № 13, Роз`ясненням № 2 та Переліку № 12 та направлені до ДП «Укрметртестстандарт» (зразки Товару в кількості 3 комплекти), до ТОВ «ВЛ «Харпластмас» (зразки Товару в кількості 4 комплекти).

Відповідно до висновків протоколу випробування № 187 від 04.05.2026, складеного ТОВ «ВЛ «Харпластмас», надані відповідачем 27.04.2026 зразки Товару у кількості 4 комплекти відповідали вимогам ТО МОУ № 63, Особливостей № 13, Роз`яснень № 2 та Переліку № 12 (а.с.66-67).

Згідно висновків протоколу випробувань № 0800/00405-ЛР/26 від 07.05.2026 та протоколів вимірювань №37-0401-26 від 01.05.2026, складених ДП «Укрметртестстандарт», надані відповідачем 27.04.2026 зразки Товару у кількості 3 комплекти відповідали вимогам ТО МОУ № 63, Особливостей № 13, Роз`яснень № 2 та Переліку № 12 (а.с.68-73).

13.05.2026 комісією отримувача складено Акт приймання товарів № 58, за висновками якого надані відповідачем 27.04.2026 видатковими накладними № 95/3075, № 96/3075 зразки Товару у кількості 8 комплектів відповідають технічним вимогам позивача, встановлені додатком № 2 до Договору, у зв`язку з чим прийняті отримувачем, що підтверджується підписами уповноваженої особи на вказаних видаткових накладних (а.с.74-77).

На думку позивача, відповідачем допущено порушення зобов`язання, визначене умовами п. 6.4. Договору, яке полягає у ненаданні у строк 10 календарних днів з дати укладення Договору необхідної кількості одиниць (зразків) Товару, які відповідають технічним вимогам Замовника (додаток № 2 до Договору), для проведення двох лабораторних досліджень даного виду Товару, та однієї одиниці (зразку) Товару в якості контрольного зразку.

Враховуючи те, що одиниці (зразки) Товару відповідач надав позивачу лише 27.04.2026 видатковими накладними № 94/3075, № 95/3075, № 96/3075, тобто на 17 календарний день з дати укладення Договору, що вважає порушенням його умов, тому 24.04.2026 звернувся засобами електронного зв`язку до відповідача з претензією № 27/21/3-27625-2026 з вимогою сплати штрафу в розмірі 87324грн (а.с. 78-79, докази направлення а.с. 80). Відповідач вимогу позивача, отримав, однак, залишив без відповіді та виконання.

Розрахунок суми штрафу в сумі 87324 грн позивач здійснив з урахуванням п. 6.4., п. 8.14. Договору, якими передбачено неустойку у виді штрафу в розмірі 5 % від ціни Договору (штраф = С х РШ : 100, де С сума заборгованості (ціни Договору), РШ розмір штрафу).

Отже, предметом позову, що розглядається у даній справі, є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 87324 грн за порушення зобов`язання, узгодженого умовами п. 6.4 Договору. Порушення полягає у простроченні відповідачем на 6 календарних днів надання необхідної кількості одиниць (зразків) Товару, які відповідають технічним вимогам Замовника (додаток № 2 до Договору) для проведення двох лабораторних досліджень цього виду Товару, та однієї одиниці (зразка) Товару як контрольного.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору про централізовану закупівлю речового майна від 10.04.2026 № 221РС/УТЗ, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і зобов`язань сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу, а також статтею 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що за результатами спрощеної закупівлі з ідентифікатором UA-2026-03-12-010197a, проведеної на підставі пп. 2 п. 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами), 10.04.2026 між позивачем та відповідачем укладено договір про централізовану закупівлю речового майна № 221 РС/УТЗ, щодо поставки відповідачем замовлених позивачем якісних товарів, зазначених у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а саме: налокітники тактичні бойові (вид 1), у кількості 4 000 комплектів загальною вартістю 1 746 480,00 грн (з ПДВ 20 %- 291 080,00 грн) у граничний строк (термін) до 01.10.2026.

Пунктами 1.2., 2.1., 3.2.2, 6.4., 8.14. Договору сторони визначили, що найменування, кількість та ціна за одиницю Товару зазначена в Додатку №1 до цього Договору; якість Товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати Технічним вимогам (Додаток № 2 до цього Договору), в частині зазначених розмірних параметрів: зріст, розмір тощо, враховуючи вимоги встановлені для цього Товару стандартами, технічній документації виробника та умовами цього Договору. Товар, який Постачальник зобов`язується передати Замовнику в особі Отримувача, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі Замовнику в особі Отримувача, а також протягом строку його придатності. Для підтвердження цього Постачальник надає документи щодо підтвердження якісних та кількісних характеристик Товару (його партії); результати контрольних заходів оформлюються актом приймання/актом про відмову у прийманні товарів у 2-х примірниках; постачальник у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дати укладення Договору повинен надати Отримувачу, що визначений Замовником кількість одиниць Товару, необхідну для проведення двох лабораторних досліджень даного виду Товару, та одну одиницю в якості контрольного зразку, за яким посадовими особами Отримувача буде здійснюватися технічний огляд Товару під час його приймання. Із переданого Постачальником Товару уповноваженими представниками Сторін необхідна кількість Товару передається до акредитованої Національним агентством з акредитації України випробувальної лабораторії (центру тощо) для проведення досліджень за рахунок коштів Постачальника на відповідність технічним умовам (специфікаціям, вимогам, описам) відповідно Переліку лабораторних випробувань для перевірки предметів речового майна на відповідність вимогам нормативної або технічної документації (за наявністю). У разі відповідності Товару (за результатами Дослідження), решта одиниць зараховуються Постачальнику в загальну кількість поставленого Товару. Якщо результати досліджень негативні хоча б за одним показником, Отримувач обирає Акредитовану випробувальну лабораторію, яка не здійснювала дослідження Товару в рамках виконання вимог Договору, і передають необхідну кількість одиниць Товару для проведення повторних досліджень. Результати таких повторних досліджень приймаються Сторонами як остаточні та вірні; у випадку ненадання Постачальником зразків Товару в порядку та строки що передбачені пунктом 6.4 Договору або у кількості що визначена відповідною лабораторією, або, якщо зразки Товару, що надані Постачальником для проведення випробувань відповідно до пункту 6.4 Договору, за результатами двох лабораторних випробувань (досліджень, експертизи) виявляться такими, що не відповідають технічним вимогам Замовника, наведеним в додатку № 2 до Договору, в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропозиції переможця спрощеної закупівлі (Постачальника), на підставі яких укладений даний Договір, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 5 % від ціни Договору.

На виконання умов Договору, за зверненням позивач від 10.04.2026, відповідач 20.04.2026 надав замовнику зразки Товару в кількості 23 комплекти, з яких 22 комплекти для проведення двох лабораторних досліджень та 1 комплект у якості контрольного зразку. Того ж дня, 20.04.2026 комісією отримувача проведений огляд наданого відповідачем Товару та складений Акт про відмову у прийманні товарів №8 з посиланням на невідповідність Товару вимогам нормативного документу, п.1 технічного опису МОУ №63- наданий зразок за конструкцією та зовнішнім виглядом не відповідав зразку-еталону та вимогам, зазначених ТО; матеріал на внутрішній частині виробу у вигляді «флісу», на зразку-еталоні матеріал сітчастий; еластична стрічка, що застосовується в якості нижнього та верхнього ременів не відповідала зразку-еталону. Комісія огляд товару проводила первинною органолептичною оцінкою.

В подальшому, 27.04.2026 переданий відповідачем товар видатковими накладними № 94/3075, № 95/3075 та № 96/3075, а саме 15 комплектів, з яких 14 комплектів для проведення двох лабораторних досліджень та 1 комплект в якості контрольного зразка прийнято позивачем 13.05.2026, за результатами проведених 04.05.2026 ТОВ «ВЛ «Харпластмас», 07.05.2026 ДП «Укрметртестстандарт» випробувань та підтвердження товару Технічному опису МОУ № 63, Особливостям застосування ТС № 13, Роз`ясненню до вимог координат кольору № 2, умовам Договору.

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов`язання в частині порушення строку поставки Товару, необхідного для проведення двох лабораторних досліджень, визначеного умовами п. 6.4 Договору та застосування відповідальності, передбаченої п. 8.14 цього Договору.

Погоджений сторонами п. 8.14 Договору визначає обов`язок сплати постачальником штрафу у розмірі 5 % від ціни Договору у випадку ненадання ним зразків Товару в порядку та строки що передбачені пунктом 6.4 Договору або у кількості що визначена відповідною лабораторією, або, якщо зразки Товару, що надані Постачальником для проведення випробувань відповідно до пункту 6.4 Договору, за результатами двох лабораторних випробувань (досліджень, експертизи) виявляться такими, що не відповідають технічним вимогам Замовника, наведеним в додатку № 2 до Договору, в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропозиції переможця спрощеної закупівлі (Постачальника), на підставі яких укладений даний Договір.

Суд зауважує, що за зверненням замовника 10.04.2026, відповідач 20.04.2026 надав замовнику зразки Товару в кількості 23 комплектів, тобто у строк та кількості необхідній для проведення лабораторних досліджень, що передбачені пунктом 6.4 Договору.

Натомість позивач, за відсутності двох лабораторних випробувань щодо технічних характеристик отриманого від відповідача товару, повернув 20.04.2026 останньому переданий товар актом про відмову у прийманні товару №8, і лише 13.05.2026 прийняв від відповідача підтверджений лабораторними висновками товар поставлений 27.04.2026 на умовах Договору та заявив вимогу про стягнення передбаченого п. 8.14 Договору штрафу.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Також як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі №450/2286/16-ц (провадження №61-2032св19) добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Погоджуючи умови п. 8.14 Договору позивач визначив умову повернення товару якщо зразки товару, що надані Постачальником для проведення випробувань відповідно до пункту 6.4 Договору, за результатами двох лабораторних випробувань (досліджень, експертизи) виявляться такими, що не відповідають технічним вимогам Замовника, наведеним в додатку № 2 до Договору, в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропозиції переможця спрощеної закупівлі (Постачальника), на підставі яких укладений даний Договір, як підставу для стягнення з постачальника штраф у розмірі 5 % від ціни Договору.

Враховуючи повернення замовником 20.04.2026 отриманого від відповідача товару за відсутності двох лабораторних випробувань щодо технічних характеристик отриманого від відповідача товару, відсутнє порушення строків надання товару для проведення випробувань, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу передбаченого п. 8.14 є безпідставною.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що диспозиція норми п.8.14. Договору не відповідає встановленим обставинам події правопорушення, тому суд підстав для застосування відповідальності за спірне порушення не вбачає та відмовляє у задоволенні позову.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом приймається рішення у справі, що розглядається, на підставі усіх доказів, поданих представниками усіх учасників справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту статей 13, 15, 16 ЦК України слідує, що право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Суд вправі застосувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії «ефективності» таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 ст. 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

З огляду на викладені обставини справи, умови договору, наведені норми законодавства і судової практики суд надає перевагу доводам відповідача, викладеним у його запереченнях проти позову, а позов про стягнення з відповідача 87324 грн штрафу за порушення умов п. 6.4. Договору визнає необґрунтованим, і з цих підстав у його задоволенні відмовляє повністю.

Судові витрати позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Скайс» про стягнення 87324 грн. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2026.

Суддя В.М. Грачов