Рішення № 140611200, 23.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1076/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача адвоката Постригань Т.О., Кузнєцова Є.В. за довіреністю, відповідача не з`явився, третьої особи не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія до Комунального некомерційного підприємства Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаської обласної ради, про стягнення 31425 грн 73 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради (далі відповідач) про стягнення, на підставі договору від 01.12.2004, 29452 грн 50 коп. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 1432 грн 97 коп. інфляційних втрат за період з 11.10.2025 по 30.07.2026, 540 грн 26 коп. 3% річних за період з 11.11.2024 по 20.10.2025, що разом становить 31425 грн 73 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що відповідач, як власник квартир та приміщення коменданта, загальною площею 346,5 кв.м., які розташовані у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м.Черкаси, вул.Ярослава Галана,13/1 (загальною площею 9838,27 кв.м) за період з 01.09.2025 по 30.07.2026 не сплатив послуги з утримання (управління) багатоквартирним будинком за вказаною адресою, внаслідок чого утворилась заборгованість. Позивач зазначив, що вказані дії відповідача завдають йому шкоди, оскільки через брак коштів позивач втрачає можливість своєчасно розраховуватися за рахунками за спожиту гарячу й холодну воду, опалення та інші комунальні послуги, не може вчасно виконувати свої зобов`язання перед постачальниками енергоносіїв, що безпосередньо негативно впливає на якість надання послуг усім іншим мешканцям будинку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.09.2026, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаську обласну раду.

Відповідач в особі представника подав 26.08.2026, через систему «Електронний суд», відзив на позовну заяву, 07.09.2026 заперечення на відповідь на відзив (вх. № 14020/26, а.с. 64-65, вх.№14537/26, а.с. 76-77) за змістом яких визнав позовні вимоги частково, просив суд розглянути розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням принципів розумності та дійсності періодів прострочення, а розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСББ «Вікторія», що підлягають стягненню з відповідача, просив зменшити до розумного та співмірного розміру (не більше 1 500 2 000 грн).

Представник позивача, через систему «Електронний суд», подав:

02.09.2026 відповідь на відзив, (вх. № 14334/26, а.с. 69-70), у якій зазначив про обґрунтованість заявлених до стягнення вимог та співмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 15000грн з урахуванням обсягу виконаних робіт, підтверджених належними доказами;

22.09.2026 заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 15556/26, а.с.81-83), в якій просив суд стягнути з відповідача 35343 грн заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 1555 грн 23 коп. інфляційних втрат, 681 грн 39 коп. 3% річних, що разом становить 37579 грн 62 коп., а також відшкодувати судові витрати, що складаються із 3328 грн судового збору та 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання 23.09.2026 відповідач та третя особа явку своїх представників не забезпечили, причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно довідок про доставку електронного листа з ухвалою суду від 05.08.2026 до їх електронних кабінетів (а.с.60,63).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки та/або повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача і третьої особи за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2026 представники позивача просили суд подану ними заяву про збільшення розміру позовних вимог за вх.№ 15556/26 залишити без розгляду, при цьому позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали та просили суд задовольнити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши подані сторонами заяви, пояснення, позовну заяву, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 15556/26 від 22.09.2026) залишив без розгляду за клопотанням представників (протокольною ухвалою), позов задовольняє повністю з таких підстав.

18.05.2004, на підставі Закону України № 2866-XIV від 29.11.2001 «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники (мешканці) квартир будинку АДРЕСА_1 , зокрема власник квартир Черкаська обласна лікарня, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», утворили Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вікторія». Співвласники скликали установчі збори та затвердили в установленому порядку Статут ОСББ «Вікторія», який 24.06.2004 було зареєстровано Виконавчим комітетом Соснівської районної ради м. Черкаси.

01.12.2004 позивач, як власник будинку та Черкаська обласна лікарня, як співвласник уклали договір (далі Договір; а.с.11 ), відповідно до умов якого позивач зобов`язався забезпечувати обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: м. Черкаси вул. Ярослава Галана 13/1, загальною площею 9838,27 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а співвласник зобов`язався приймати участь у витратах на виконання названих робіт. Відповідачу належить квартири № 901- 905 (112,7 кв.м), 906 -910 (119,4 кв.м), 929 - 933 (115 кв.м), 934 - 935 (46,9 кв.м) та приміщення коменданта (23,3 кв.м), загальною площею 417,3 кв.м. Зазначені квартири зареєстровано за обласною лікарнею.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, зокрема, домовилися про таке:

п.2.1. власник будинку зобов`язується забезпечити:

п.2.1.1. - виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку, при будинкової території, за винятком усунення пошкоджень у квартирі чи кімнаті за кошти об`єднання та створення необхідних умов мешкання в будинку, в тому числі і "Співвласнику" та особам, що з ним мешкають, згідно з вимогами "Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинкових територій";

п.2.1.2. - надання "Співвласнику" комунальних та інших послуг по діючим розцінкам і тарифам, ведення особистого рахунку між об`єднанням та власником (квартиронаймачем);

п.2.1.3. - доведення до відома "Співвласника" змін витрат на утримання будинку і тарифів на послуги;

п.2.2. співвласник зобов`язується:

п.2.2.4 - сплачувати квартирну плату в розмірах установлених загальними зборами об`єднання, в яку входить санітарне обслуговування при будинкової території, допоміжних приміщень, вивіз сміття, технічне обслуговування будинку, ліфтів. Квартирну плату та комунальні послуги, сплачувати не пізніше 10 числа наступного місяця. В розрахунок комунальних послуг входить:

- холодна вода з розрахунку 8,2 куб.м з однієї проживаючої особи, згідно додатку 3 до рішення міськвиконкому від 20.01.98 року за № 11 "Норми витрат води згідно БНіП 2.04.01-85";

- теплопостачання згідно показників лічильника, або нормі (розрахунок пропорційно займаній площі);

- гаряча вода згідно показників лічильника, або по нормі з розрахунку на одного проживаючого;

- електроенергія згідно показників лічильника. "Співвласник" проводить самостійний розрахунок з РЕМ.

п.3.2. співвласник має право:

п. 3.1.2. - стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам, що наведені в пункті 2.2.4.;

п.4. - всі суперечки, що виникають з приводу цього договору, вирішуються в установленому порядку;

п.6. - цей договір складено на строк з "01" грудня 2004 року по "31" грудня 2005 року, вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заявка однієї із сторін про розторгнення договору чи його перегляд, оформлений в двох примірниках, з яких один зберігається у "Власника будинку", а другий - у "Співвласника";

п.7. - невід`ємною частиною договору є розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будинку, комунальні та інші послуги.

Згідно з Переліком суб`єктів та об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області та уповноважених органів, яким вони передані в управління, затвердженим Рішенням Черкаської обласної ради від 16.12.2016 № 10-19/VII Про Перелік суб`єктів та об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, користувачем гуртожитку (17 кімнат) за адресою: АДРЕСА_2 є Комунальний заклад "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" (підп. 4, п. 35 Додатку до рішення, а.с. 45-47).

За період з 01.12.2004 площа квартир (приміщень) належних відповідачу зменшилась на 70,8 кв.м, у зв`язку із тим що квартира АДРЕСА_3 ) перейшла у власність громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом приватизації, що підтверджується Свідоцтвом на житло від 28.03.2014, яке засвідчує право вказаних громадян на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 70,8 кв.м (а.с.12). Таким чином, з 28.03.2014 загальна площа для обрахування відповідачу розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території становить 346,5 кв.м.

Відповідно до Протоколу № 1 зборів співвласників ОСББ "Вікторія" від 28.03.2024 затверджено суму внеску на утримання будинку та прибудинкової території з 01.01.2024 в розмірі 8,50 грн за 1 кв.м для 1-9 поверхів (а.с.13). Також згідно рішення загальних зборів ОСББ «Вікторія» співвласниками вирішено провести заміну мережі гарячого водопостачання на чотирьох техповерхах будинку із попередньо складеним кошторисом на суму 170000 грн з розрахунку 21,42 грн за 1 кв.м.

У зв`язку із тривалою несплатою платежів на утримання будинку та прибудинкової території, позивач неодноразово звертався до Господарського суду Черкаської області:

ухвалою суду від 29.08.2019 у справі № 925/707/19 затверджено мирову угоду в якій відповідач зобов`язався сплатити позивачу грошові кошти в розмірі 26 921 грн 56 коп. (сума основного боргу), а також грошові кошти в розмірі 1921 грн (сплачений позивачем судовий збір) протягом 10 (десяти) календарних днів від дати затвердження судом Мирової угоди, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача. У вересні 2019 року відповідач виконав умови мирової угоди, затвердженої у цій справі, та сплатив позивачу 28 842 грн 56 коп.;

17.02.2023 рішенням суду у справі № 925/1241/22 задоволено позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія", стягнено з Комунального некомерційного підприємства "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" 67 720 грн 12 коп заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період квітня 2020-жовтня 2022 року, а також 15 964 грн 35 коп інфляційних втрат, 2 559 грн 69 коп 3% річних, 2 292 грн 86 коп судового збору, 15 710 грн 87 коп витрат на професійну правничу допомогу(відповідач сплатив заборгованість 31.03.2023 в сумі 67 720 грн 13 коп);

26.03.2025 рішенням суду у справі № 925/1331/24 задоволено позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія", стягнено з Комунального некомерційного підприємства Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради 65 475 грн 51 коп. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період 01.11.2022-30.09.2024, а також 2 735 грн 92 коп. інфляційних втрат, 1 490 грн. 00 коп. 3% річних, 3 028 грн судового збору, 17000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (08.05.2025 відповідач сплатив заборгованість за рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/1331/24);

02.10.2026 рішенням суду у справі № 925/979/25 задоволено позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія", стягнено з Комунального некомерційного підприємства Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради - 32 397 грн 75 коп заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період 01.10.2024-31.08.2025, а також 7453 грн 52 коп інфляційних втрат, 1415 грн 60 коп3% річних, 3028 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, 10 000 грн. на професійну правничу допомогу (20.10.2025 відповідач сплатив заборгованість за рішенням Господарського суду Черкаської області у справі 925/979/25).

Згідно Довідки, наданою позивачем про заборгованість Комунального закладу "Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради" по внесках на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ "Вікторія" вул. Олексія Панченка, 13/1 загальною площею 346,5 кв.м. за період з 01.01.2019 30.07.2026, станом на 30.07.2026 становить 29452 грн 50 коп. (а.с.16-17).

Як зазначив позивач, відповідач обумовлених Договором платежів у період вересня 2025- червня 2026 року на загальну суму 29452 грн 50 коп. не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Також, за несвоєчасну сплату внесків позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати в сумі 1432 грн 97 коп. та 3% річних в розмірі 540 грн 26 коп. за загальний період з жовтня 2024 року по липень 2026 року включно, а саме:

на суму основного боргу 32 397 грн 75 коп. (яка була стягнена у справі № 925/979/25 та сплачена відповідачем 20.10.2025) за період прострочення з 11.11.2024 по 20.10.2025;

на суму поточної заборгованості 29 452 грн 50 коп., яка утворилася з вересня 2025 року, інфляційні втрати та 3% річних обраховано за період прострочення з 11.10.2025 по 30.07.2026 включно.

Отже предметом позову у цій справі є вимога об`єднання до власника приміщень у будинку про стягнення заборгованості з оплати вартості утримання будинку та інших житлово-комунальних послуг, а також стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення грошового зобов`язання.

З урахуванням складу учасників і характеру взаємовідносин спірні правовідносини перебувають в сфері регулювання Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», підзаконних актів, прийнятих на їх виконання.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 4, ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1, п.п. 3, 4, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі.

Частиною 4 ст. 319, статей 322, 360 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617).

За змістом ст.4 Закону України ,,Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України ,,Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст.15 Закону України ,,Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

В ст.16 Закону України ,,Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку закріплено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» передбачено, що власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об`єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі також Закон № 2189-VІІІ) діє з 10.12.2017, цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Відповідно до норм цього Закону:

наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.п. 2, 5, 12, 14 ст. 1 розділу 1);

предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2);

до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5);

управитель багатоквартирного будинку має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надані послуги в порядку і строки, встановлені законом та/або договором. Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором (п. 7 ч. 3 ст. 8, п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 8);

споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9);

ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1). 2. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. 3. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу споживача надається інформація про фактичні витрати управителя відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність. 4. Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність. 5. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів (ст. 10);

надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно (ч. 1 ст.16);

управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором (ч.ч. 1, 2 ст. 18);

оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. У разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком (ч.ч. 1, 5 ст. 28).

З урахуванням вищевикладеного суд зауважує, що, з урахуванням Переліку суб`єктів та об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області та уповноважених органів, яким вони передані в управління, затвердженим Рішенням Черкаської обласної ради від 16.12.2016 № 10-19/VII Про Перелік суб`єктів та об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, договору від 01.12.2004 укладеного між сторонами відповідач був власником приміщень квартир № 901 905, 906 910, 929 933, 934 935 та приміщення коменданта загальною площею 417,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 . За період з 01.12.2004 площа квартир (приміщень) належних відповідачу зменшилась на 70,8 кв.м, у зв`язку із тим що квартира АДРЕСА_3 ) перейшла у власність громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом приватизації. З 28.03.2014 загальна площа для обрахування відповідачу розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території становить 346,5 кв.м.

Господарським судом Черкаської області в межах розгляду справ: № 925/707/19, № 925/1241/22, № 925/1331/24, № 925/979/25 встановлено чинне зобов`язання відповідача по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 , де знаходяться його квартири та за чинними тарифами, які затверджені зборами співвласників в ОСББ. Згідно з Протоколом № 1 зборів ОСББ «Вікторія» від 28.03.2024, з 01.01.2024 внесок на утримання будинку та прибудинкової території (для 1 9 поверхів) становить 8,50 грн/кв. м.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Оскільки відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території по вул. Ярослава Галана, 13/1за наступний період вересень 2025- червень 2026 року не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Станом на час звернення позивача із даним позовом до суду, заборгованість відповідача за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.09.2025 по 01.07.2026 не сплачена і становить 29452 грн 50 коп. (сума внесків, яка підлягає сплаті щомісячно 2945 грн 25 коп. за приміщення загальною площею 346,5 кв.м (346,5 кв.м х 8,50 грн за 1 кв.м), яка і підлягає стягненню в судовому порядку.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом приймається рішення у справі, що розглядається, на підставі усіх доказів, поданих представниками усіх учасників справи і з урахуванням усіх доводів, наведених ними.

За несвоєчасну сплату внесків позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 1432 грн 97 коп. та 3% річних в розмірі 540 грн 26 коп. за загальний період з жовтня 2024 року по липень 2026 року включно, а саме:

на суму основного боргу 32 397 грн 75 коп. (яка була стягнена у справі № 925/979/25 та сплачена відповідачем 20.10.2025) за період прострочення з 11.11.2024 по 20.10.2025;

на суму поточної заборгованості 29 452 грн 40 коп., яка утворилася з вересня 2025 року, інфляційні втрати та 3% річних обраховано за період прострочення з 11.10.2025 по 30.07.2026 включно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум 3% річних та інфляційних втрат суд керується приписами статей 536, 549 552, 610 612, 614, 625 ЦК України. Розрахунки позивача проведено методологічно й арифметично правильно. Суд перевірив їх за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA360 з урахуванням методики розрахунку, доведеної судам листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, а також рекомендацій, викладених у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 07.12.2013 № 14. Спірні 3% річних та інфляційних втрат нараховані на фактичну суму боргу суд вважає правильними. Відтак вимоги позивача в цій частині суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у обрахованих позивачем розмірах.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, та наведених норм законодавства, суд вважає заявлені вимоги позивача обґрунтованими та доведеними, а тому позов підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує таке.

У позовній заяві позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 3328 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн 00 коп. За результатами розгляду справи суд задовольнив позов повністю.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція №62 від 31.07.2026, яка підтверджує, що позивач сплатив 3328 грн судового збору за подання цього позову.

В обґрунтування розрахунку судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, додано суду копії: договору про надання правничої допомоги від 28.07.2026, укладеного ОСББ «Вікторія» в особі голови правління з адвокатом Постригань Тетяною Леонідівною, Акту юридичних послуг за вказаним договором, розрахунку (детальний опис послуг), рахунку-фактури від 28.07.2026 на суму 15000 грн, платіжної інструкції від 31.07.2026 №63 про оплату за надання правничої допомоги, ордеру на надання правничої допомоги серії СА № 1171881 (а.с.48-52, 71) .

Із наданих документів вбачається, що між позивачем ОСББ «Вікторія» в особі голови правління, як замовника та адвокатом Постригань Тетяною Леонідівною, як виконавцем, укладено договір про надання правничої допомоги (надання юридичних (консультаційних) послуг) від 28.07.2026 (а.с. 48), в якому сторони погодили такі умови:

п.1.3. акт наданих послуг підписується сторонами в день надання послуг. Акт вважається підписаним сторонами у випадку відсутності підпису замовника та обґрунтованих письмових заперечень замовника, переданих виконавцю;

п.3.1. оплата послуг здійснюється із розрахунку: 15000 грн за представництво інтересів в суді першої інстанції. Здійснюється попередня оплата в сумі 15000 грн не пізніше 3-х календарних днів з дня підписання Договору. В залежності від обсягу послуг та кількості судових засідань оплата може бути збільшена.

У складеному та підписаному сторонами Акті юридичних послуг від 28.07.2026 за виказаним договором, розрахунком від 28.07.2026 зазначено, що вартість 1 години роботи адвоката складає 2000 грн. В Акті, розрахунку міститься інформація про надані адвокатом послуги на суму 15000 грн, а саме:

попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції 1 год.30 хв. вартістю 3000,00 грн;

підготовка процесуальних документів по справі (позовної заяви, розрахунку) 5 годин вартістю 10000грн;

представництво у Господарському суді Черкаської області 1 година вартістю 2000 грн.

Із платіжної інструкції №63 від 31.07.2026 вбачається сплата позивачем на користь Постригань Т.Л. коштів у сумі 15000 грн з призначенням платежу: «за надання правничої допомоги згідно договору від 28.07.2026».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність наданих послуг адвокатом Постригань Т.Л. до справи відповідач не надав. Дослідивши додані до позову і заяви про розподіл судових витрат доказів, суд недотримання позивачем (його представником) вимог частини третьої статті 126 ГПК України також не встановив.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Постригань Т. Л. позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання професійної правничої допомоги адвоката на відповідача.

При розгляді заяв сторін суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до якої за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також частини п`ятої статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом також враховано, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони та суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Постригань Т. Л. робіт, послуг, предмет позову, суд доходить висновку про наявність підстав для не покладення на відповідача усіх витрат на професійну правничу допомогу позивача, на користь якого ухвалено судове рішення.

Підставою для цього суд вважає непропорційність розміру цих витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, системності їх подачі до суду, частковим визнанням відповідачем позову, а відтак і їх необґрунтованість, не співмірність і нерозумність.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про покладення на відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради судових витрат позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія на професійну правничу допомогу у справі № 925/1076/26 лише частково у розмірі 10000 грн,

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., а разом 13328 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 02005585, місцезнаходження: 18009, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святителя-хірурга Луки, буд.3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вікторія; ідентифікаційний код юридичної особи 30146821, місцезнаходження: 18034, м.Черкаси, вул.О.Панченка, буд 13/1 - 29452 грн 50 коп. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, 1432 грн 97 коп. інфляційних втрат, 540 грн 26 коп. 3% річних, 13328 грн судових витрат.

У задоволенні позову в частині стягнення 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя В.М. Грачов