Ухвала суду № 14055336, 09.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 р.Справа № 2-а-9092/09/1570 Категорія:8.2Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю Одеської транспортної прокуратури, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.06.2009р. Державне підприємство «Одеська залізниця»(надалі –ДП «Одеська залізниця») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.06.2009р. № 0000311510/0 в частині визначення позивачу суми податкового зобов’язання у розмірі 22629075 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2010р. позов задоволений; скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.06.2009р. № 0000311510/0.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 31.03.2009р. по 15.05.2009р. відповідачем проведена планова виїзна перевірка ДП «Одеська залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки складений акт від 29.05.2009р. за № 316/15-1/01071315/12 (арк.9-20).

Перевіркою встановлено порушення абз. 1 п.7.16 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2006р. № 678 «Про затвердження порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2007р. № 68 «Про затвердження Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008р. № 158 «Порядок відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)» та п.п.17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

За даними перевірки ДП «Одеська залізниця» згідно з рішенням засідань Ради Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»перерахувала кошти в межах 1 відсотка від планових витрат на рік на утримання Укрзалізниці (п.10.16 рішення 3-го засідання Ради Укрзалізниці від 19.04.2005р., затвердженого наказом від 27.04.2005р. № 103-ц; та п .2 рішення 11-го засідання Ради Укрзалізниці від 27.12.2006р., затвердженого наказом від 29.12.2006р. № 560-ц.)

Підприємством до складу «інших операційних витрат»відносились зокрема відрахування на утримання Укрзалізниці, в сумі 77716000грн., а саме: з 01.04.2007р. -31.12.2007р. –28713000грн.; 2008 рік –49003000 грн.

Внаслідок чого виникло заниження суми частини чистого прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 11657400 грн., в тому числі по періодах: з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. у сумі 4306950 грн.; за 2008р. у сумі 7350450 грн.

Таким чином, позивачем занижено суму частини чистого прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 11657400грн., в тому числі по періодах: з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. у сумі 4306950грн., за 2008рік у сумі 7350450 грн. (арк.17).

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2009р. № 0000311510/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання у розмірі 22629075 грн., в тому числі за основним платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до бюджету -11657400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –10971675 грн. (арк.21).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт»законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), підпорядкованим центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту. Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта. Затвердження статутів залізниць здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та Антимонопольним комітетом України. Відповідно до положень Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. № 457, на Укрзалізницю покладено наступні функції з управління та організації процесу перевезень: відкриття чи закриття станцій, закриття збиткових дільниць, станцій та під'їзних колій, запровадження, за погодженням з Мінтрансом, тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха (п.29), встановлення порядку розрахунків за перевезення і послуги (п. 62), погодження проектів будівництва і реконструкції залізничних під'їзних колій, а також пристроїв, призначених для навантаження, вивантаження і очищення вагонів.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 57 Господарського Кодексу України, в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Як визначається з норм ст. 57 Господарського кодексу України в Статуті підприємства повинно бути зазначено про органи управління, їх склад і компетенція, та не є обов'язковим визначення витрат по утриманню органу управління. Таким чином, твердження відповідача стосовно порушення ст. 57 Господарського кодексу являється помилковим.

Відповідач також стверджує, що статтею 144 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання серед яких, зокрема, угоди, акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інші обставини, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків. Здійснення суб'єкта господарювання у розпорядчому порядку утримання органу, у підпорядкуванні якого він знаходиться, чинним законодавством не передбачено.

Судом встановлено, що утримання Укрзалізниці здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262 «Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України», яке являється нормативним актом органу виконавчої влади та відноситься до актів органів державної влади, тобто не суперечить положенням ст. 144 Господарського кодексу України.

Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262, передбачено, що Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансу України. Відповідно до пункту 8 Положення генеральний директор Укрзалізниці затверджує кошторис витрат на утримання апарату Укрзалізниці. Положенням також передбачено, що Укрзалізниця видає накази, які обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організовує та контролює їх виконання.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що Укрзалізниця має право видавати наказ про перерахування підпорядкованими підприємствами коштів на утримання апарату управління Укрзалізниці. Такі витрати передбачені у фінансових планах підприємств у складі інших операційних витрат, які щороку складаються та затверджуються відповідно до статті 75 Господарського кодексу України.

Відповідно до наказу Укрзалізниці від 29.12.2006 № 560-Ц відрахування на утримання апарату Укрзалізниці встановлено у розмірі 1% від річних планових витрат підприємств галузі. На підставі планових сум відрахувань на утримання Державної адміністрації залізничного транспорту, які щороку затверджуються заступником генерального директора Укрзалізниці, відділ централізованих розрахунків та розрахунків за виконані роботи та послуги управління бухгалтерського обліку та звітності (далі - ЦФБІ) щоквартально виписує повідомлення (авізо) підприємствам галузі щодо суми на утримання Укрзалізниці. ЦФБІ згідно із затвердженим кошторисом витрат щоквартально виписує і передає Управлінню справами повідомлення на суму фінансування на утримання апарату Укрзалізниці.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що утримання Укрзалізниці здійснюється згідно з фінансовими планами, кошторисами, які затверджені відповідними розпорядчими документами Кабінету Міністрів України, Мінтрансзв'язку України та Укрзалізниці.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів, яке затверджує нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Після набрання чинності положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, згідно з якими змінено методологію бухгалтерського обліку, більшість витрат, що раніше відображалися у порядку використання прибутку, відображаються у складі витрат підприємства і на відповідних витратних рахунках.

Порядок бухгалтерського обліку операцій з розподілу прибутку визначено розділом четвертим Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.12.2006р. №1213.

Згідно із вищезазначеним Положенням підприємства спрямовують чистий прибуток: на розвиток виробництва; на матеріальне заохочення; на створення інших фондів; на відрахування до бюджету належної суми прибутку відповідно до законодавства.

Відповідно до п.8 статті 75 Господарського кодексу України державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати) праці, резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану. Жодним нормативним документом Міністерства фінансів України не передбачено, що витрати підприємств на утримання апарату управління установ вищого рівня повинні здійснюватися за рахунок чистого прибутку підприємств або фондів, створених за рахунок чистого прибутку. Фінансовими планами підприємств залізничного транспорту, затвердженими вищим урядовим органом та органом виконавчої влади, зазначені витрати передбачаються у складі «інших витрат операційної діяльності»і відповідно до затвердженого фінансового плану відображаються у бухгалтерському обліку згідно з пп. 2.4.4 «Номенклатури витрат з основних видів економічної діяльності залізничного транспорту України», затвердженого наказом Укрзалізниці від 21.08.2007р. №417-Ц.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій до позивача.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: