Ухвала суду № 140551495, 13.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5186/26

1-кс/583/1113/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі :

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 в м. Охтирка клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні № 12026200460000914 від 10 жовтня 2026 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно технічною освітою, розлученого, не працюючого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 25 січня 2023 року органом 5912, РНОКПП НОМЕР_2 , судимого Охтирським міськрайонним судом Сумської області 03 березня 2026 року за ч.1 ст. 382 КК України до штрафу в розмірі 8500,00 гривень, стосовно якого на розгляді в суді перебувають кримінальні провадження № 12024200000000403 від 04.09.2024 за ч. 1 ст. 289; ч. 4 ст. 190 КК України та за №12018200060000348 від 03.06.2018 за ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 350 КК України,

УСТАНОВИВ:

Начальник СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області підполковник поліції ОСОБА_8 12 жовтня 2026 року звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , мотивуючи свої вимоги тим, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342 КК, тобто в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, та ч. 2 ст. 350 КК України, тобто в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв`язку із його службовою діяльністю.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 жовтня 2026 року близько 08 год. 27 хв. працівниками Охтирського РВП ГУНП в Сумській області в магазині №17, розташованому в торговому центрі «Славна» на вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка Сумської області, на виконання Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23 лютого 2022 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 16 травня 2024 року №558, під час здійснення заходів з оповіщення військовозобов`язаних та резервістів в м. Охтирка Сумської області було виявлено ОСОБА_6 , який відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та даних ІНФОРМАЦІЯ_2 є порушником військового обліку та є особою, яка не прибула за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на 23 липня 2026 року для уточнення даних за повісткою, без поважних причин у зв`язку із мобілізацією, тобто є особою, яка вчинює адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період).

У подальшому 10 жовтня 2026 року близько 08 год. 27 хв. під час вжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, поліцейськими було запропоновано ОСОБА_6 проїхати разом з ними до ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівники якого уповноважені розглядати справи за ст. 210-1 КУпАП, на що ОСОБА_6 категорично відмовився та, перебуваючи у приміщенні магазину № НОМЕР_3 , розташованому в торговому центрі «Славна» на вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка Сумської області, усвідомлюючи, що перед ним перебувають поліцейські, які виконують свої службові обов`язки, передбачені ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», маючи умисел на вчинення опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов`язків, навмисно розпочав здійснювати активну фізичну протидію виконанню працівникам правоохоронного органу їх законних службових обов`язків, маючи на меті завадити вказаним правоохоронцям вчинити законні дії по притягненню його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме навмисно заподіяв одного удару своєю головою в скляну вітрину магазину №17 в торговому центрі «Славна» на вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка Сумської області, внаслідок чого повністю розбив скло вітрини, безпосередньо після чого розпочав вириватися від працівників поліції та намагатися втекти. Після застосування відносно нього на підставі п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про національну поліцію» спеціальних засобів кайданків ОСОБА_6 продовжив активну фізичну протидію виконанню працівникам правоохоронного органу їх законних службових обов`язків, а саме у період часу з 08 год. 57 хв. до 09 год. 30 хв. 10 жовтня 2026 року під час доставки його з території Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, розташованому за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 29 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для складання адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП, навмисно заподіяв удару своїми ногами у зовнішню частину задніх правих дверей службового автомобіля сектору превенції Охтирського РВП ГУНП в Cумській області марки «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_4 , висловлював в адресу поліцейських та військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , які приймали участь у супроводженні доставки ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , погрози фізичною розправою та нецензурну лайку, під час виходу з вказаного службового автомобіля заподіяв три удари своєю головою в зовнішню частину задніх правих дверей службового автомобіля сектору превенції Охтирського РВП ГУНП в Cумській області марки «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_4 , на якому о 09 год. 28 хв. він був доставлений до території ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що, згідно з наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 № 65 від 03.03.2025 солдата ОСОБА_9 , призначено на посаду стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2026 №371 «Про створення груп оповіщення», 10 жовтня 2026 року створено групи оповіщення в складі військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівників районних відділів поліції ГУНП в Сумській області, представників Охтирського міжрайонного відділу СБУ у Сумській області, представників структурних підрозділів Охтирської військової адміністрації.

Цим же наказом призначено військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 старшими груп оповіщення з 06 год. 30 хв. до 22 год. 00 хв. 10 жовтня 2026 року в складі мобільного патруля з представниками Національної поліції України молодшого лейтенанта групи адміністративного відділення ОСОБА_10 , стрільця-санітара відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_11 , стрільця першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 та прилеглих територіях без зброї.

Відповідно до п. 4 цього наказу військовослужбовцям задіяним в заходах оповіщення наказано:

- здійснювати перевірку військово-облікового документа (військово- облікового документа в електронній формі) в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, за необхідності вручати повістки резервістам та військовозобов`язаним, у відповідності до вимог пункту 35 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16 травня 2024 року № 560;

- за вимогою громадянина під час оповіщення пред`явити свої документи (паспорт громадянина, посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки;

- заповнення повістки здійснювати розбірливим почерком з зазначенням прізвища, власного ім`я та по батькові (за наявності) і дати народження громадянина, якому адресована повістка, найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів, мети виклику, місця, дня і часу явки за викликом;

- за можливості під час вручення повістки здійснювати фото- і відео фіксацію із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відео фіксації;

- у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки складати акт відмови від отримання повістки та за можливості повідомити представників органів Національної поліції для проведення адміністративного затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- дотримуватись Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових документів.

10 жовтня 2026 року близько 08 год. 57 хв. працівниками Охтирського РВП ГУНП в Сумській області в магазині № НОМЕР_3 , розташованому в торговому центрі «Славна» на вул. Незалежності, 31 в м. Охтирка Сумської області, на виконання Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23 лютого 2022 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 16 травня 2024 року №558, під час здійснення заходів з оповіщення військовозобов`язаних та резервістів в м. Охтирка Сумської області було виявлено ОСОБА_6 , який відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та даних ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється порушником військового обліку та є особою, яка не прибула за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на 23 липня 2026 року для уточнення даних за повісткою, без поважних причин у зв`язку із мобілізацією, тобто є особою, яка вчинює адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період).

У подальшому 10 жовтня 2026 року о 09 год. 28 хв. після адміністративного затримання ОСОБА_6 спільним нарядом у складі працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 на службовому автомобілі поліції було доставлено до території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для складання адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП.

Перебуваючи у дворі ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10 жовтня 2026 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що біля нього перебувають працівники поліції та військовослужбовці РТЦК та СП, які перебували у військовому однострої, усвідомлюючи, що вони виконують свої службові обов`язки, супроводжуючи його до адміністративної будівлі для складання відповідного адміністративного протоколу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір перешкодити виконанню службових обов`язків працівниками РТЦК та СП, які забезпечували підтримання безпеки та правопорядку на відповідній території, навмисно заподіяв одного удару своєю лівою ногою взутою у взуття по обличчю стрільця першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_9 , внаслідок чого спричинив ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді садна верхньої губи справа, забою м`яких тканин верхньої губи справа.

10 жовтня 2026 року об 11 год. 07 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

11 жовтня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

12 жовтня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

Вказав, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 342 КК України, обґрунтовується доказами: протоколами допитів потерпілого ОСОБА_9 , свідків з числа працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області та військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , які безпосередньо перебували на місці вчинення злочину; огляду речей і документів, а саме відеозаписів з портативних відеореєстраторів працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області та військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яких зафіксовано вчинення злочинів ОСОБА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України та його особистого обшуку від 10 жовтня 2026; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив два нетяжких злочина, санкція статті КК України, яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років та до 2 років, до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України (до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду зазначив, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років та до двох років. Усвідомлення підозрюваним невідворотності вказаного покарання та його суворості дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, щоб уникнути покарання. Окрім того, ОСОБА_6 є раніше судимою особою за вироком Охтирського міськрайонного суду від 03 березня 2026 року за ч.1 ст. 382 КК України, та відносно нього на даний час у суді розглядаються інші кримінальні провадження № 12024200000000403 від 04.09.2024 за ст. 289 ч. 2; ст. 190 ч. 4 КК України та №12018200060000348 від 03.06.2018 за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 і ч. 4 ст. 28 і ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 і ч. 4 ст. 28 і ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27 і ч. 4 ст. 28 і ч. 4 ст. 187 КК України КК України. Також у цьому об`єднаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування про вчинення ОСОБА_6 ще двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, за якими наразі про підозру ОСОБА_6 ще не повідомлено. ОСОБА_6 офіційно ніде не працює, офіційних джерел доходів, сталих соціальних зв`язків не має.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити, що при особистому обшуку ОСОБА_6 виявлено кастет та ніж. За фактом носіння ОСОБА_6 кастету проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 263 КК України. Також при затриманні ОСОБА_6 встановлено, що він викинув із свого одягу пакет з речовиною, схожою на наркотичний засіб, за фактом чого проводиться відповідне досудове розслідування за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України. Рішення про повідомлення

ОСОБА_6 про підозру за ч .2 ст. 263 та ч.1 ст. 309 КК України буде прийнято після відповідних судових експертиз, проведення яких на даний час триває. Ці обставини свідчать про те, що за місцем мешкання або транспортних засобах, якими користувався ОСОБА_6 до затримання, можуть також зберігатись зброя або наркотичні засоби та / або психотропні речовини, а перебуваючи на волі ОСОБА_6 може знищити або приховати такі предмети, що можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на потерпілих, свідків, зазначив, що ОСОБА_6 мешкає разом з ними в одному населеному пункті, має широке коло знайомих в Охтирському районі Сумської області, зокрема серед осіб, що мають вплив на криміналітет та осіб, які можуть вчинити незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Цей незаконний вплив може стосуватись як на потерпілого, який безпосередньо вказує на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження. Окрім того, враховуючи той факт, що у підозрюваного при собі вилучено ніж та кастет, які є предметами для заподіяння тілесних ушкоджень, існують підстави вважати, що підозрюваний має навички поводження з такими предметами та зберігаючи їх при собі може в будь-який час застосовувати їх з метою нанесення особам тілесних ушкоджень, або їх залякування.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказав, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 342 КК України, є раніше судимою особою, відносно якої на даний час у суді розглядаються інші кримінальні провадження. Вказане свідчить про його схильність до вчинення протиправних дій, антисуспільну поведінку та дає слідству достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, він продовжить свою девіантну поведінку та може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі пов`язані із протиправним впливом на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинені ним злочини.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання вказаним ризикам у даному випадку недостатнє, оскільки лише тримання під вартою буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та відповідатиме вимогам діючого Кримінального процесуального закону.

Так особисте зобов`язання не може бути обраний відносно ОСОБА_6 , так як його особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що він буде виконувати покладені на нього обов`язки в слідства не має, перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, а також особисто може чинити тиск на потерпілого та свідків з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин; особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_6 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного, перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, а також може чинити тиск на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин; застава - слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, однак від підозрюваного відповідних заяв про можливість внесення застави не надходило. Окрім того слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.; домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_6 , так як при застосуванні запобіжного заходу домашній арешт, є ймовірність що останній буде порушувати обраний запобіжний захід, може продовжувати свою злочинну діяльність, а також може чинити тиск на свідків, потерпілого з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Згідно практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства.

Крім того відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вчинений із застосуванням насильства а також пов`язаний із погрозою його застосування.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_8 , прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечили, вважають, що підозра є необґрунтованою, так як має місце факт незаконного затримання працівниками поліції, які безпідставно застосували кайданки, було порушено право особи на захист, так як при адміністративному затриманні не було повідомлено Центр безоплатної правової допомоги та не залучено захисника. Крім цього до ОСОБА_6 було застосовано силу з боку працівників Охтирського РТЦК, він скаржився на біль у травмованій руці, просив викликати лікаря, ці заяви було проігноровано. До того ж оглянуті в судовому засіданні відеозаписи не підтвердили факту вчинення ним кримінальних правопорушень, а навпаки підтвердили жорстоке поводження відносно нього з боку працівників поліції та РТЦК, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Слідча суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані докази оцінюючи їх, дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» наявність «обгрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обгрунтованим», залежить від усіх обставин.

Суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Положеннями п.1 ч.1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

ЄСПЛ одним із критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу підозрюють (Рішення у справі Джон Мюррей проти Сполученого Королівства). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження має відповідати стандарту «розумна підозра» (Рішення у справі О`Хара проти Сполученого Королівства), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (Рішення у справі «Фокс, Кемпбел Харлей проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами, тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим таких дій.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до частин 1-3 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки /п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК/.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1/ наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2/ наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3/ недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, що передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятої цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 та ч. 1 ст. 194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення є першочерговою та обов`язковою підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу. Обов`язок доведення цієї обставини покладено на сторону обвинувачення.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши доводи сторін, слідча суддя дійшла висновку, що сторона обвинувачення не довела наданими доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_6 . Надані слідчому судді матеріали містять лише припущення та не підтверджуються належними й допустимими доказами. Також пояснення потерпілого та свідків спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами подій. Так не є доведеним умисел підозрюваного на здійснення опору працівникам поліції, невиконання ним законної вимоги поліцейського та саме умисне спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства", згідно з яким "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення.

У даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не надано таких фактів, які б дозволили об`єктивному спостерігачу дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_6 до інкримінованого діяння.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановить, що сторона обвинувачення не довела обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри), він постановляє ухвалу про відмову в задоволенні клопотання.

Враховуючи, що наявність обґрунтованої підозри є правовим фундаментом для будь-якого процесуального обмеження особистої свободи, недоведеність обґрунтованості підозри виключає можливість застосування до особи як заявленого, так і будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Крім цього з матеріалів клопотання слідує, що ОСОБА_6 було затримано 10 жовтня 2026 року о 08 год 37 хв та звільнено 10 жовтня 2026 року об 11 год 10 хв, що підтверджено протоколом про адміністративне затримання АПЗ18 № 029130 за ч. 1 ст. 260 КУпАП / а.с. 24/.

Об 11 год 07 хв 10 жовтня 2026 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджено протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину /а.с. 34-39/.

Проте Центр з надання безоплатної правничої допомоги не було повідомлено про адміністративне затримання ОСОБА_6 , адвокат отримав доручення 10 жовтня 2026 року об 11 год 25 хв /а.с. 40-41/.

ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що весь час перебував у кайданках, страждав від болю в травмованій руці, тому не міг навмисно спричиняти будь які дії відносно працівників поліції та РТЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема отримані від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не мати захисника, або у разі порушення права на захист.

Крім цього слідчою суддею під час розгляду клопотання встановлено факт жорстокого поводження з ОСОБА_6 після його затримання з боку працівників правоохоронних органів та РТЦК. Це виразилося у фізичному насильстві нанесенні йому ударів, заподіяння болю під час перебування у кайданках, тримання у незручному положенні під час його перевезення в службовому поліцейському автомобілі, а також ненадання йому медичної допомоги ігнорування скарг на біль, відмова викликати швидку медичну допомогу.

На підставі викладено слідча суддя дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та будь-якого іншого альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 176 -178, 182-183, 193, 194, 202- 205 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .

Негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 13 жовтня 2026 року о 13 годині 10 хвилин.

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1