Постанова № 14054999, 22.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011                                                                                           № 42/159

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           Тищенко А.І.

          Михальська Ю.Б.

За участю представників:

від позивача – Єрко М.Ф- заступник директора.

Від відповідача – Куліш О.О.- юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпровський круг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2010

у справі № 42/159 (Паламар П.І. .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою выдповыдальныстю "Факел"

до                                                   Дочірнього підприємства "Дніпровський круг"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення боргу, неустойки, ціна позову 115423,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факел" Київської області задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факел" 99520,40 грн. боргу, 995,20 грн. витрат по оплаті          державного мита, 192,34 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки рішення вража

таким, що прийнято за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, за невідповідності окремих висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що жодної виконавчої документації, актів індивідуального та комплексного випробування , позивач відповідачу не надав; з урахуванням п.5.3 договору скаржник обґрунтовано скористався своїм правом та відмовився від договору та підписання актів приймання виконаних підрядних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 порушено апеляційне провадження, а розгляд справи призначено на 03.02.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 розгляд справи відкладено на 22.02.2011 у зв’язку з неявкою відповідача, та його клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

12 лютого 2008 р. між сторонами по справі укладений договір № 12/02/08, згідно з яким позивач за завданням відповідача зобов'язався зі своїх матеріалів, обладнання та матеріалів замовника виконати роботи з обладнання та монтажу автоматики газової безпеки та пожежної сигналізації, пусконалагоджувальні роботи цього обладнання на об'єкті по вул. Білгородській, (умовний № 51) в м. Боярка, Київської області вартістю 134068,80 грн., а останній - прийняти та оплатити вартість виконаних робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В).

У відповідності до п.5.1 Договору після підписання договору передбачено сплату відповідачем на користь позивача авансу в розмірі 30 % від загальної вартості робіт, що становить 40220,64 грн.

Відповідно до умов п. 5.2 договору виконавець зобов'язаний щомісячно до 28 числа звітного місяця надавати замовнику для погодження два екземпляра довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та два екземпляра актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), підписаних зі свого боку, належним чином оформлені та підписані акти індивідуального та комплексного випробування та акти про прийняття результатів виконаних за даним договором робіт, виконавчу документацію.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до виконання умов договору та зобов’язань сторін (п.8.1 Договору).

Згідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник) замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору, позивач передав обладнання та виконав роботи, що обумовлені договором на замовлення відповідача, що підтверджується наявними у справі актами приймання виконаних підрядних робіт (форма№ КБ-2В) за 2008 рік, актом прийому-передачі обладнання установки пожежної сигналізації та автоматики, актом прийняття автоматичної установки пожежної сигналізації на суму 139 520,40 грн. Вказані акти виконаних робіт були вручені позивачем відповідачу 24 лютого 2009 р., про що свідчить відмітка останнього на листі позивача № 3 від 23 лютого 2009 р.

У відповідності до ч.4ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Статтею 853 Цивільного Кодексу передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З часу указаного повідомлення про виконання позивачем обов'язку про встановлення і монтаж передбаченого договором обладнання відповідач не висловив жодних заперечень щодо строків, обсягів та якості цих робіт.

Листом від 17 березня 2009 р. відповідач повідомив позивача про необхідність передачі йому відповідно до умов п. 5.2 договору належним чином оформлених та підписаних актів індивідуального та комплексного випробування та актів про прийняття результатів виконаних за договором робіт, виконавчої документації.

Як слідує з листа відповідача № 157 від 29 жовтня 2010 р. указані документи були передані йому позивачем 19 жовтня 2010 р, у листі зазначається, що відповідач відмовляється від договору, посилаючись на порушення строків позивачем.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно,що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2ст.849 ЦК України).

Колегія зазначає, що на час вчинення відповідачем відмови від договору передбачені у ньому роботи вже були закінчені і сторонами вчинялися дії щодо їх документального оформлення, тому колегія зазначає, що така відмова є неправомірною.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання в силу статті 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, та положень п.2.6 договору, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за договором в сумі 94068,80 грн. є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню. Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні у зв’язку з технічною помилкою суду першої інстанції.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.6.3.Договору, за порушення строків оплати виконаних робіт, передбачених п.2.1, 2.2 Договору виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Колегія суддів відмічає, що у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у сумі пені у розмірі 22592,47 грн. задоволенню не підлягають, оскільки протягом заявленого позивачем періоду прострочення не існувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта у зв’язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Дніпровський круг» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 по справі №42/159 змінити, та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факел" Київської області задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпровський круг" (03148, м. Київ, вул. Г.Космосу, 2-Б, код 30931888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факел" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ватутіна, 20, код 13700578) 940 068,80 грн. боргу, 940,68 грн. витрат по оплаті державного мита, 192,34 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

У позові в іншій частині відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №42/159 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Отрюх Б.В.

Судді                                                                                          Тищенко А.І.

                                                                                          Михальська Ю.Б.