Рішення № 14054954, 28.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2011 Справа № 14/47-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Импекс Л", м. Запоріжжя,

до Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка, Нововоронцовського району Херсонської області,

про стягнення 4033 грн. 34 коп.,

за участю представників

позивача: Філіппенкова О.Б., представник, дов. від 25.02.11 р.,

відповідача: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 3156грн.25коп. основного боргу, 127грн.67коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 32грн.95коп. з урахуванням 3% річних, 400грн.84коп. пені, 315грн.63коп. штрафу, відповідно до умов договору поставки № 72 від 11.08.2010.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 72 від 11.08.2010 р. (надалі за текстом - Договір), відповідно до умов якого позивач здійснював постачання продуктів харчування та сировини для виробництва продуктів харчування (надалі за текстом - товар).

Згідно п. 2.1.1. Договору Покупець направляє Постачальнику заяву на постачання товару.

Згідно п. 2.5. Договору поставка підтверджується накладними на товар та податковими накладними, що підписуються уповноваженими особами Постачальника.

Відповідно до ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно умов п. 3.1. Договору поставки Відповідач зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар протягом 14 календарних днів з дня одержання товару.

Одержання товару на передбачених Договором умовах підтверджується представленими позивачем засвідченими належним чином копіями видаткових накладних И000003914 від 20.08.2010 р., И000003913 від 20.08.2010 р., И000003912 від 20.08.2010 р., И 000003911 від 20.08.2010 р.

08.12.2010р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010 р. по 08.12.2010 р. Згідно вищевказаного акту заборгованість відповідача по Договору становить 3 156,25 гривень.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення Покупцем строку оплати товару, він сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені та штрафу становить, відповідно 400грн.84коп. та 315грн.63коп. Разом з тим, за розрахунком суду, який додано до матеріалів справи, розмір пені становить 170грн.22коп.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно 127грн.64коп. та 32грн.95коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 3156грн.25коп. основного боргу, 127грн.67коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 32грн.95коп. з урахуванням 3% річних, 170грн.22коп. пені, 315грн.63коп. штрафу. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 230грн.62коп. помилково нарахованої позивачем пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у тому числі витрати позивача на послуги адвоката, що підтверджені належними письмовими доказами, покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Таврія" (ідентифікаційний код - 14129039, адреса - Херсонська область, Нововоронцовський район, смт Нововоронцовка, вул. Степова, 22-А, п\рахунок 26009300237575 в ТВБВ № 10021/086 філія Херсонське обласне відділення ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Импекс Л" (ідентифікаційний код –22133368, адреса –69037, місто Запоріжжя, вул. Мира, 2, п\рахунок 26009042901 в ВАТ "Метабанк", МФО 313582) 3156грн.25коп. основного боргу, 127грн.67коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 32грн.95коп. з урахуванням 3% річних, 170грн.22коп. пені, 315грн.63коп. штрафу, 96грн.17коп. витрат по сплаті державного мита, 222грн.51коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 942грн.82коп. витрат на послуги адвоката. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "09" березня 2011 р.