Рішення № 14054513, 17.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2011 Справа № 3/199-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до відповідача-1: Військової частини А-1836, м. Херсон

відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

про стягнення 22904 грн. 93 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Соловйова М.С. юрисконсульт дов. № 07/1840-10 від 04.01.2011 р.;

від відповідача-1: Щербина Р.О. юрисконсульт дов. № 31 від 20.01.2010 р.;

від відповідача-2: Кривцун В.А. юрисконсульт дов. №1 від 10.01.2011 р.

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно

з Військової частини А-1836 (відповідач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (відповідач-2) заборгованості у сумі 22904грн. 93 коп., з яких: 1844,16 грн. - основний борг, 5080,71 грн. - інфляційні збитки, 2383,31 грн. - 3% річних, 13596,75 грн. - пеня.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що обов'язок по оплаті за спожиту ним електричну енергію покладено на відповідача-2, у зв'язку з чим між сторонами і був укладений Договори поруки. Тому вважає, що оскільки його вина у несвоєчасній оплаті вартості спожитої електричної енергії відсутня, то не має підстав стягувати з нього інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що рахунки позивача отримувались лише відповідачем-1, а відповідачу-2 надходили несвоєчасно.

Також стверджує, що за договором поруки у відповідача-2 відсутні зобов'язання по сплаті пені, інфляційних втрат та процентів річних. До того ж вважає, що його вина у несвоєчасній сплаті відпорвідачем-1 вартості спожитої електроенергії відсутня, оскільки відповідач-1 за своїми зобов'язаннями відповідає власними коштами, що надходять на його рахунок по відповідних статтях кошторису - кошторис якого передбачає власні надходження за рахунок яких можливо погасити виниклу заборгованість, а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини має нести Міністерство оборони України, тому вважає, що КЕВ м. Херсона (відповідач-2) не може бути належним відповідачем у справі. Дане клопотання судом відхиляється, оскільки стороною по договору поруки не є Міністерство оборони України, а відповідач-2 - є самостійною юридичною особою.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між ВАТ ЕК "Херсонобленерго" в особі Херсонських міських електричних мереж та Військовою частиною А-1836 (відповідач-1) було укладено договір про постачання електричної енергії №461 від 01.07.1997р. (далі-Договір) на об'єкт військова частина А-1836, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Пестеля,1. Відповідно до якого позивач постачає електричну енергію на об'єкти відповідача, а останній оплачує позивачу вартість спожитої електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися правилами користування електричною енергією ( надалі Правила).

Згідно ч.1 п.8.1. Правил користування електроенергії постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у додатку №2 до договору №461 від 01.07.1997р., відповідно до п. 3 якого рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 днів з дня їх отримання відповідачем.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, як вбачається з первинної документації відповідач-1 на підставі складених останнім актів спожитої електроенергії за період з червня 2009р. по листопад 2010р. отримував для сплати рахунки за активну та реактивну електроенергію № 461 за відповідний розрахунковий період. Докази отримання рахунку містяться на самих рахунках.

Але як свідчить відомість виставлених рахунків відповідачу та відомість прийнятих платежів, відповідач систематично прострочував сплату виставлених рахунків, що є порушенням умов договору та чим було порушено право позивача на вчасне отримання коштів за спожиту активну та реактивну електроенергію.

Відповідальність споживача за невчасне внесення платежів передбачена умовами договору, а саме п.5 додатку №2 до договору "Про порядок розрахунків", зазначено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів Постачальник електроенергії проводить споживачу (відповідачу-1) нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, та також три проценти від простроченої суми.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч.2 ст.173 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі вище викладеного та використовуючи своє право передбачене і умовами договору і ч.8 п. 8.1. Правил користування електроенергії, де зазначено, що постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за невчасну оплату спожитої електроенергії, позивач здійснив наступні нарахування відповідачу:

-інфляційні збитки за період з 20.06.2009 р. по 30.11.2010 р. - 5080,71 грн.

-3% річних за період з 20.06.09 р. по 30.11.2010 р. - 2383,31 грн.

-пеня за період з 12.12.2010 р. по 30.11.2010 р.- 13596,75 грн.

Крім того, п.4.1. ПКЕЕ передбачено, що постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії кожного року до 1 жовтня, зазначено п.4.2.ПКЕЕ та п.4.4 договору.

Цим же пунктом ПКЕЕ та умовами договору зазначено і те, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. "

Так, відповідачем 25.04.2008р. підписано додаток №1 до договору №461 про обсяги постачання електроенергії на 2008 р., проте на 2009р. та 2010р. відповідач не доводив позивачу обсяги постачання електроенергії, тобто відповідно до зазначених вище умов договору обсяги постачання електроенергії узгоджені на 2008 р. пролонговано і 2009 р. і на 2010р.

Відповідач-1, згідно п.1. додатку №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників" 10 числа кожного місяця знімає показники електролічильників встановлених на його об'єктах та, згідно абз.1 п.2 додатку №2, оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період та який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

П.6.11.ПКЕЕ передбачає наступні положення, остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Таким чином, на підстав наданого відповідачем-1 акту спожитої електроенергії за період з 10.07.2010р. по 11.08.2010р. було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у серпні 2010 р. складає 48616 кВт*год., про що позивачем виставлено відповідачу-1 рахунок №461 від 11.08.2010р. на суму 39612,32грн. з ПДВ, який отримано в день виставлення рахунку, про що свідчить підпис представника споживача.

Але, згідно додатку №1 від 10.03.2009р. до договору споживач повинен був спожити у серпні 2010р. не більше 45900 кВт*год тобто, відповідачем-1 допущено перевищення договірного рівня споживання електроенергії в обсягах 2716 кВт*год.

Про допущення відповідачем-1 понад договірного рівня споживання електроенергії у серпні 2010 р. позивач повідомив відповідача-1, що підтверджується отриманим останнім рахунком №461 від 11.08.2010р.

Згідно ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 р.) зазначено, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

П.4.4. ПКЕЕ зазначено, що Споживач (Відповідач) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (Позивач) із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Проте, відповідач-1 не звертався до позивача з письмовою заявою про коригування величин споживання електроенергії у серпні 2010р., своїм правом передбаченим п. 4.4 ПКЕЕ не скористався, тому позивачем здійснено нарахування двократної вартості понад договірної величини споживання електроенергії за серпень 2010р. про, що відповідачу-1 виставлений рахунок №461 від 13.09.2010р. на суму 1844,16грн. без ПДВ, який отриманий представником відповідача-1 особисто.

Дані рахунки відповідач-1 повинен сплатити у терміни встановлені умовами договору, а саме: на протязі п'яти днів з моменту отримання даного рахунку.

Відповідачем-1 дані рахунки не оплачені в строки передбачені умовами договору, що спричинило виникнення заборгованості по понад договірному рівню споживання електроенергії на суму 1844,16 грн., про що свідчить детальний розрахунок заборгованості по договору №461 та розрахунок понад договірної величини.

Пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ передбачає, що споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до пп.. 1 п. 8.1 ПКЕЕ постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію та інші платежі відповідно до умов договору та законодавства України.

Зазначене свідчить про те, що відповідач-1 повинен належно виконувати умови договору про постачання електроенергії та своєчасно здійснювати оплату виставлених рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію та інші платежі передбачені договором.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач-1 оплату за спожиту електроенергію здійснював несвоєчасно та взагалі ухилявся від оплати двократної вартості спожитої електроенергії понад договірну величину, що спричинило станом на 30.11.2010р. заборгованість відповідача-1 перед позивачем, загальна сума якої становить 22904,93 грн., з яких:

- за понад договірне споживання електроенергії - 1844,16 грн.;

- інфляційних збитків - 5080,71 грн.;

- 3% річних - 2383,31 грн.;

- пені - 13596,75 грн.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

На підставі чого між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір поруки №461/2 від 05.02.2008р відповідно до якого поручитель, тобто відповідач -2, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію та реактивну електроенергію та інших видів платежів згідно договору на постачання електроенергії №461 від 01.07.1997р. Договір поруки №461/2 від 05.02.2008р. не втратив свою чинність на сьогоднішній день.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Пунктом 2 договору поруки та ст. 554 ЦК України закріплені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому пунктом 6 Договору поруки №461/2, що у разі несвоєчасного виконання поручителем (відповідачем-2) зобов'язань згідно п. 3 цього договору поручитель сплачує кредитору штрафні санкції, передбачені ст. 625 ЦК України.

Таким чином, на підставі вище викладеного у позивача, виникає право вимагати стягнути солідарно з відповідачів: інфляційних збитків - 5080,71 грн., 3% річних - 2383,31 грн. та пені 13596,75 грн., за невчасно виконане грошове зобов'язання по оплаті виставлених рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію у період з 20.06.2009р. по 29.11.2010р. та 1844,16 грн. за понад договірне споживання електроенергії в серпні 2010р..

Проте, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету, суд вважає за необхідне зменшити загальну суму пені до 2 грн. (з Квартирно –експлуатаційного відділу м. Херсона – 1 грн., з військової частини А1836 - 1 грн.)

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи Військовою частиною А1836 і Квартирно –експлуатаційним відділом м. Херсона до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов'язань за договором. У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання відповідачів, викладені у відзивах, судом не приймаються до уваги, оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, викладені у судових засіданнях, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 9310,18 грн., з яких за перевищення споживання електроенергії - 1844,16грн. інфляційні збитків - 5080,71грн., 3% річних - 2383,31 грн. та пеня - 2грн. яка підлягає солідарному стягненню з Квартирно –експлуатаційного відділу м. Херсона та Військової частини А1836.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після завершення розгляду справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Військової частини А-1836 (вул. Пестеля, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 07738045, р/р № 32516012000015 Банк УДК в Херсонській області, МФО 852010) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (код ЄДРПОУ 08294952, вул. Чкалова, 37, м. Херсон, р/р 352140010039552 в ГУ ДКУ Херсонської області, МФО 852010) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Херсонобленерго" (м. Херсон, вул. Пестеля,5, код ЄДРПОУ 05396638):

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код ЗКПО 05396638, р/р26036300020852: 1844 грн. 16 коп. за понаддоговірне споживання електричної енергії;

- на поточний рахунок №26001007597201 у ПАТ "СведБанк" у м. Києві, МФО 300164, код ЄДРПОУ 05396638) 5080 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 2383 грн. 31 коп. 3% річних, пеня в сумі 2 грн., 229 грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 В решті позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення 18.02.2011