Рішення № 14054292, 17.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" лютого 2011 р.

Справа № 8/1652

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився (був присутній в судовому засіданні 15.02.11р. Федоренко А.В. - дов. від 12.01.11р.)

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластпереробка" (м.Бориспіль Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбурвод-Сервіс" (м.Житомир)

про стягнення 354849,04 грн.

В судовому засіданні 15.02.11р. оголошувалась перерва до 17.02.11р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 354849,04 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 214280,87 грн. - сума основного боргу, 47141,79 грн. - пеня, 21428,08 грн. - штраф, 42856,17 грн. - 20% за користування чужими коштами, 6428,42 грн. - 3% річних та 22713,71 грн. - інфляційні.

Ухвалою суду від 18.11.10р. суддя господарського суду м. Києва у відповідності до ст. 17 ГПК України направив дану справу за підсудністю до господарського суду Житомирської області, оскільки відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбурвод-Сервіс" знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Заводська, буд.2 (а.с.72-73).

Ухвалою суду від 20.12.10р. дану справу №8/1652 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для її розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Надав уточнений розрахунок штрафних санкцій, згідно якого розмір 3-х% річних становить 10567,27 грн., а розмір інфляційних складає 37070,50 грн. Разом з тим, заяву про збільшення розміру позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України не подав. Крім того, пояснив, що окрім договору купівлі-продажу №5 від 20.01.09р., на який позивач посилається в позовній заяві і який знаходиться в матеріалах справи, між сторонами існували й інші договірні відносини. В судове засідання 17.02.11р. не з'явився, хоча про оголошення перерви в судовому засіданні був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 15.02.11р., господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткових накладних, актів прийому-передачі завантаженої продукції та довіреностей (а.с. 15-37), позивач на протязі 2008 - 2009 р.р. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 619128,35 грн.

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши позивачеві 404847,48 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с. 38-50).

На підставі ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.02.10р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу (претензію) про сплату боргу №20 від 26.02.10р., яку відповідач залишив без задоволення (а.с. 52-54).

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 214280,87 грн. (619128,35 грн. - 404847,48 грн.).

Суд не приймає до уваги укладений між сторонами 20.01.09р. договір купівлі-продажу №5, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в 2008 - 2009 р.р.

А зазначений договір, як суд зазначав вище, укладений тільки 20.01.09р. (а.с.11-14).

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що між сторонами окрім даного договору купівлі-продажу №5 від 20.01.09р. існували й інші договірні відносини.

Крім того, у видаткових накладних на поставку товару в графі "підстава" відсутнє посилання на зазначений договір від 20.01.09р.

Тому суд вважає, що поставка товару відбувалась не на виконання умов договору купівлі-продажу №5 від 20.01.09р.

Позивач в позовній заяві на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 22713,71 грн. інфляційних та 6428,42 грн. 3% річних.

Слід зазначити, що представник позивача в судовому засіданні надав уточнений розрахунок штрафних санкцій, згідно якого розмір 3-х% річних становить 10567,27 грн., а розмір інфляційних складає 37070,50 грн.

Проте, заяву про збільшення розміру позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач не подав.

Тому суд не приймає до уваги уточнений розрахунок штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що позивач збільшив період нарахування 3% річних та інфляційних, оскільки як суд зазначав вище, відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Письмова вимога вручена відповідачеві 01.03.10р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.52).

Тому 3% річних та інфляційні потрібно нараховувати з 09.03.10р. (01.03.10р. + 7 днів відповідно до ст. 530 ЦК України).

Також слід зазначити, що з розрахунку позивача, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.10), вбачається, що позивач нараховував 3% річних та інфляційні по березень місяць 2010 р. включно.

Таким чином, сума інфляційних, яка підлягає задоволенню, становить 1928,52 грн., виходячи з такого розрахунку:

- 214280,87 грн. (сума боргу) х 100,9% (індекс інфляції в березні 2010 р.) - 214280,87 грн. = 1928,52 грн.

Розмір 3-ох% річних, який підлягає задоволенню, складає 405,08 грн. (3 / 365 днів х 214280,87 грн. (сума боргу) х 23 (кількість днів прострочки) / 100).

А оскільки позивач просить суд стягнути 6428,42 грн. 3% річних та 22713,71 грн. інфляційних, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 6023,34 грн. 3% річних (6428,42 грн. - 405,08 грн.) та в частині стягнення 20785,19 грн. інфляційних (22713,71 грн. - 1928,52 грн.).

Крім того, в позовній заяві позивач на підставі п. 7.6 та п.7.7 договору купівлі-продажу №5 від 20.01.09р. просить стягнути 47141,79 грн. пені, 21428,08 грн. штрафу та 42856,17 грн. 20% за користування чужими коштами.

Проте, суд також приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення пені, штрафу та 20% за користування чужими коштами вважаючи, що позивач безпідставно нарахував їх відповідачеві, оскільки поставка товару, як суд зазначав вище, відбувалась не на виконання умов договору №5 від 20.01.09р., яким передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

А відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в гарантійному листі №30 суму основного боргу визнав (а.с.51).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 214280,87 грн. основного боргу, 1928,52 грн. інфляційних та 405,08 грн. 3-ох% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 20785,19 грн. інфляційних, 6023,34 грн. 3% річних, 47141,79 грн. пені, 21428,08 грн. штрафу та 42856,17 грн. 20% за користування чужими коштами суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог ухвал суду, які були ним вчасно отримані, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, а також те, що його представник не з'являвся на виклик в судові засідання, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 20.12.10р. (а.с.1), від 12.01.11р. (а.с.78) та від 01.02.11р. (а.с.86).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбурвод-Сервіс", 10000, м. Житомир, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 34834220

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпластпереробка", 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, код ЄДРПОУ 31124898

- 214280,87 грн. - основного боргу;

- 1928,52 грн. - інфляційних;

- 405,08 грн. - 3% річних;

- 2166,14 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 144,06 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбурвод-Сервіс", 10000, м. Житомир, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 34834220

- в доход Державного бюджету України - 1700,00 грн. штрафу за невиконання вимог ухвал суду.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 20785,19 грн. інфляційних, 6023,34 грн. 3% річних, 47141,79 грн. пені, 21428,08 грн. штрафу та 42856,17 грн. 20% за користування чужими коштами.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання: "_____" ______ 2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід. про вручення)

3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)