Ухвала суду № 140542324, 08.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/6119/26

Провадження №: 1-кс/332/605/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого відділення поліції Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082030000647 від 05.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

І. Короткий виклад клопотання.

Слідчим відділенням Відділення поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження №12026082030000647 від 05.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий відділення поліції Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Вознесенівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а саме на грошові кошти у безготівковій формі у сумі 2000 гривень, які перебувають на рахунку в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «АКЦЕНТ БАНК» (ЄДРПОУ 14360080) № НОМЕР_1 .

ІІ. Позиція учасників розгляду клопотання.

Слідчий підтримав подане клопотання, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що майно не було тимчасово вилучене та з огляду на необхідність збереження майна, щодо якого розглядається питання про накладення арешту, до виконання ухвали з цього питання, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна. Суд також враховує, що предметом арешту майна є грошові кошти у безготівковій формі, які за своєю природою не визначені індивідуальними ознаками, можуть у короткий строк бути передані третім особам, що перешкоджатиме меті застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

ІІІ. Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Відділення поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження №12026082030000647 від 05.10.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2026 невстановлена особа, діючи в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використанням електроннообчислювальної техніки, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом надання соціальної грошової виплати у розмірі 6 500 гривень («єДопомога»), надіслала потерпілій у месенджері «Telegram» фішингове посилання. Спілкуючись з потерпілою по телефону з номера НОМЕР_2 та представляючись оператором «єДопомоги», невстановлена особа переконала останню перейти за посиланнями, завантажити й встановити на мобільний пристрій сторонній застосунок «єДопомога», а також увімкнути функцію трансляції екрану в месенджері «Telegram». Отримавши за допомогою вказаного застосунку та трансляції екрану доступ до мобільного застосунку «Приват24», невстановлена особа 05.10.2026 без відома та згоди потерпілої відкрила на її ім`я картку «Універсальна» (IBAN: НОМЕР_3 , картка № НОМЕР_4 ), після чого здійснила несанкціоновані перекази грошових коштів з вказаного рахунку, а саме: о 13:08 год переказ коштів у сумі 3 000,00 грн (комісія 105,00 грн, документ № P24A6506015881D7513) на картковий/розрахунковий рахунок отримувача ОСОБА_5 , НОМЕР_5 , в АТ «А-БАНК»; о 13:08 год переказ коштів у сумі 2 000,00 грн (комісія 70,00 грн, документ № P24A6506019147D0299) на картку отримувача № НОМЕР_1 в АТ «А-БАНК» (JSC ACCENT-BANK); о 13:09 год переказ коштів у сумі 2 000,00 грн (комісія 70,00 грн, документ № P24A6506021674D3075) на картку отримувача № НОМЕР_6 в АТ «Укрсиббанк» (PUBLIC JOINT-STOCK COMPANY UKRSIBBANK). Внаслідок вищевказаних дій невстановлена особа незаконно перерахувала грошові кошти на суму 7 245,00 грн та чим завдала потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму 7 245,00 гривень. (ЄО № 16588 від 05.10.2026).

В ході досудового розслідування встановлено, що банківська картка за номером № НОМЕР_1 , на який було здійснено переказ грошових коштів потерпілої у розмірі 2000 гривень, емітований АТ «Акцент-Банк» МФО 307770 ЄДРПОУ 14360080, на невстановлену в ході досудового розслідування особу.

IV. Досліджені докази.

До клопотання слідчим було надано

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082030000647 від 05.10.2026 ;

протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.10.2026;

протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 06.10.2026;

виписка з АТ КБ «Приватбанк» щодо руху коштів по банківській картці № НОМЕР_7 , яка належить потерпілій;

платіжна інструкція щодо перерахування грошових коштів у сумі 2000 грн.

V. Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п. 1 ч. 12 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

VI. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.

Слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна встановлена наявність доказів, що вказують на вчинення злочину, а саме на це вказують додані до матеріалів клопотання документи, що підтверджують рух коштів на банківському рахунку.

Суду надано виписку по рахунку АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої потерпіла перерахувала грошові кошти на картку АТ «АКЦЕНТ БАНК».

Крім того, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Так, враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт саме шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, яке перебуває на банківському рахунку, що відкритий в АТ «АКЦЕНТ БАНК».

З цих підстав,

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділення поліції Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на банківський рахунок відкритий в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «АКЦЕНТ БАНК» (ЄДРПОУ 14360080) та грошові кошти у сумі 2000 ( дві тисячі) гривень, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування коштами, які знаходиться на банківському рахунку: № НОМЕР_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 13 жовтня 2026 року о 08-25 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1