Постанова № 14053811, 04.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року Справа № 2а/2370/934/2011

10 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Ліпченко О.М. (за довіреністю),

відповідача ОСОБА_2 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Камянському районі Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 податковий борг в сумі 1900 грн. 20 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Законів України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-XIV, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ та «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ зобовязаний вчасно та в повному обсязі сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідач свій обовязок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг з орендної плати за землю в сумі 1900 грн. 20 коп.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Камянському районі Черкаської області податковий борг в сумі 1900 грн. 20 коп.

Відповідач в судовому засіданні заявлену до стягнення суму податкового боргу визнав повністю.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Камянською районною державною адміністрацією Черкаської області 25.08.2004 року.

Відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки є орендарем земельної ділянки загальною площею 23,11 кв. м., яка знаходиться за адресою в м. Камянка на підставі договору оренди землі від 08.12.2006 року, укладеного з Камянською міською радою Черкаської області.

29.01.2010 року до ДПІ у Камянському районі Черкаської області від відповідача надійшла податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання по сплаті орендної плати в розмірі 316 грн. 80 коп. за січень 2010 року та 316 грн. 70 коп. щомісячно за період з лютого по грудень 2010 року.

Згідно облікової картки платника станом на 31.12.2010 року та судом встановлено, що відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1900 грн. 20 коп. (316 грн. 70 коп. х 6 місяців).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/318 від 21 липня 2008 року та другу податкову вимогу № 2/361 від 28 серпня 2008 року.

Першу податкову вимогу було вручено особисто відповідачу 21.07.2008 року, про що свідчить підпис відповідача на корінці вимоги, друга податкова вимога згідно копії поштового повідомлення була одержана відповідачем 30.08.2008 року.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закони України «Про плату за землю»та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Законів України «Про плату за землю»та «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (далі Закон № 2535-ХІІ) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Відпоповідно до п.п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-III) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податкове зобов'язання зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III).

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не надали та не назвали.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Камянському районі Черкаської області (20800, Черкаська область, м. Камянка, вул. Декабристів, 2, ідентифікаційний код 34464043) податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності в сумі 1900 (одна тисяча девятсот) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 4 березня 2011 року.

Головуючий С.О.Кульчицький