Рішення № 140536913, 22.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7276/26

Номер провадження2/205/4876/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» (далі відповідач, АТ «ДЕВЗ») про стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебував у трудових відносинах із відповідачем. Із 6 жовтня 2021 року до 24 травня 2022 року він обіймав посаду виконувача обов`язків генерального директора АТ «ДЕВЗ» на підставі наказу Фонду державного майна України № 1766 від 6 жовтня 2021 року та наказу про прийняття на роботу № 4 від тієї ж дати.

За твердженням позивача, 25 травня 2022 року з ним було укладено контракт, відповідно до якого він обіймав посаду генерального директора товариства до 3 листопада 2025 року. Наказом АТ «ДЕВЗ» № 21 від 3 листопада 2025 року його звільнено за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

Позивач стверджує, що відповідач не провів із ним остаточного розрахунку при звільненні. Посилаючись на довідку АТ «ДЕВЗ» № 14 від 3 листопада 2025 року, просить стягнути заборгованість із заробітної плати у розмірі 1 756 877 грн 62 коп. У прохальній частині позову період заборгованості визначено з 3 листопада 2022 року до 3 листопада 2025 року.

Крім того, у зв`язку із затримкою виплати належних при звільненні сум позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі 390 232 грн 74 коп., а також судові витрати.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав. Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечують. Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року витребувано в АТ «Дніпровський електровозобудівний завод» розрахункові листки щодо ОСОБА_1 , а також відомості про нарахування та виплату йому заробітної плати особовий рахунок працівника або інші документи, що містять відповідну інформацію, за період із 6 жовтня 2021 року до 3 листопада 2025 року.

Копію зазначеної ухвали направлено відповідачу для виконання. Її отримання представником товариства за довіреністю 24 серпня 2026 року підтверджується поштовим повідомленням № R068142156451. Проте витребуваних доказів відповідач не подав, про неможливість їх подання та причини невиконання ухвали суду не повідомив.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року до АТ «Дніпровський електровозобудівний завод» застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу за неподання витребуваних доказів та неповідомлення причин їх неподання.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Причин неявки суду не повідомлено, відзиву на позовну заяву не подано. За наявності умов, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ «Дніпровський електровозобудівний завод».

Матеріалами справи підтверджено, що з 06 жовтня 2021 року до 24 травня 2022 року позивач обіймав посаду виконувача обов`язків генерального директора товариства на підставі наказу Фонду державного майна України № 1766 від 6 жовтня 2021 року та наказу про прийняття на роботу № 4 від тієї ж дати. Зазначені обставини підтверджуються також записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Судовим розглядом також встановлено, що 25 травня 2022 року між позивачем та АТ «ДЕВЗ» укладено контракт, відповідно до умов якого ОСОБА_1 обіймав посаду генерального директора товариства.

Судом також встановлено, що за наказом АТ «ДЕВЗ» № 21 від 3 листопада 2025 року позивача звільнено з посади за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.

Згідно з довідкою АТ «ДЕВЗ» № 14 від 3 листопада 2025 року станом на зазначену дату заборгованість товариства перед позивачем із виплати заробітної плати за період із 1 листопада 2022 року до 1 листопада 2025 року становила 1 756 877 грн 62 коп.

Доказів погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять.

Позивач також заявив вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати належних йому при звільненні сум у розмірі 390 232 грн 74 коп.

Отже, спірні правовідносини стосуються як виконання роботодавцем обов`язку з виплати нарахованої заробітної плати, так і застосування відповідальності за затримку остаточного розрахунку при звільненні.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Частиною сьомою статті 43 Конституції України гарантовано захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата є винагородою за виконану працівником роботу, яку йому виплачує роботодавець.

Стаття 115 КЗпП України та стаття 24 Закону України «Про оплату праці» встановлюють обов`язок роботодавця виплачувати заробітну плату регулярно, не рідше двох разів на місяць, із дотриманням визначених законом строків.

За змістом статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми та провести розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівникові від роботодавця, здійснюється в день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення ним вимоги про розрахунок. Роботодавець повинен письмово повідомити працівника про нараховані та виплачені суми із зазначенням окремо кожного виду виплати.

В даному випадку наявність трудових відносин між сторонами та припинення цих відносин 3 листопада 2025 року підтверджуються дослідженими судом документами, зокрема трудовою книжкою, контрактом та наказами про прийняття на роботу і звільнення.

При цьому розмір заборгованості із заробітної плати підтверджується довідкою АТ «ДЕВЗ» № 14 від 3 листопада 2025 року. Згідно з її змістом станом на зазначену дату заборгованість перед ОСОБА_1 за період із 1 листопада 2022 року до 1 листопада 2025 року становила 1 756 877 грн 62 коп.

Суд враховує, що зазначена довідка видана самим роботодавцем, який здійснював нарахування заробітної плати позивачу та мав у своєму розпорядженні відповідні облікові документи. Довідка стосується конкретного працівника, визначає період виникнення заборгованості, її розмір та дату, станом на яку цей розмір установлено. Її зміст узгоджується з іншими доказами щодо перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем.

Для перевірки обставин нарахування та виплати заробітної плати суд витребував у відповідача розрахункові листки й відповідні облікові відомості. Однак відповідач, отримавши ухвалу суду, витребуваних документів не подав та причин неможливості їх подання не повідомив. За невиконання зазначеного процесуального обов`язку до товариства застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідач мав об`єктивну можливість подати заперечення щодо змісту довідки, інший розрахунок заборгованості або документи, які підтверджують її повне чи часткове погашення. Проте таких доказів матеріали справи не містять.

Неподання відповідачем витребуваних документів саме по собі не є визнанням позову та не надає довідці заздалегідь установленої доказової сили. Водночас невиконання відповідачем процесуального обов`язку не може зумовлювати невизначене відкладення вирішення спору та перешкоджати судовому захисту права позивача на одержання заробітної плати.

Суд оцінює наявну довідку в сукупності з документами про трудові відносини сторін та звільнення позивача. За результатами такої оцінки суд вважає надані докази достатніми для встановлення заборгованості в заявленому розмірі. Доказів, які спростовують відомості довідки або підтверджують виплату зазначеної в ній суми, відповідач не надав.

Відомості про погашення заборгованості перебувають у сфері обліку та контролю роботодавця. Тому, заперечуючи проти стягнення нарахованої заробітної плати з підстав її виплати, саме відповідач мав би надати відповідні платіжні документи. Наслідки неподання таких доказів покладаються на нього відповідно до принципу змагальності сторін.

Заочний розгляд справи не змінює правил доказування та оцінки доказів. Суд не розцінює неподання відзиву й неявку представника відповідача як автоматичне визнання позовних вимог, а вирішує спір на підставі досліджених матеріалів.

Оскільки наявність і розмір нарахованої заборгованості підтверджені доказами, а її погашення не підтверджено, суд доходить висновку про порушення відповідачем права позивача на своєчасне одержання заробітної плати.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з АТ «Дніпровський електровозобудівний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у розмірі 1 756 877 грн 62 коп.

Окремому вирішенню підлягає вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 390 232 грн 74 коп.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

За наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум зазначене відшкодування виплачується, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку є окремими вимогами. Перша спрямована на виконання обов`язку роботодавця з оплати праці, друга на застосування передбаченої законом відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Довідка АТ «ДЕВЗ» № 14 від 3 листопада 2025 року підтверджує наявність зарплатної заборгованості станом на день звільнення позивача. Водночас для визначення розміру відшкодування за статтею 117 КЗпП України необхідно окремо перевірити дату виникнення прострочення, період затримки та розмір середнього заробітку, обчислений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Неподання відповідачем відзиву та витребуваних документів не усуває необхідності перевірки розрахунку заявленого відшкодування. Водночас відповідач несе процесуальний ризик неподання доказів виплати належних позивачу сум та доказів на обґрунтування можливих заперечень щодо періоду затримки й розміру середнього заробітку.

За поданим позивачем розрахунком середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 4 листопада 2025 року до 3 травня 2026 року включно становить 390 232 грн 74 коп. Зазначену суму обчислено шляхом множення середньоденного заробітку в розмірі 3 025 грн 06 коп. на 129 робочих днів затримки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України рішення в частині присудження працівникові заробітної плати підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць. Тому суд допускає негайне виконання рішення в зазначених межах.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справі про стягнення заробітної плати звільнений від сплати судового збору.

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8.

В даному випадку позов подано у 2026 році через підсистему «Електронний суд». Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становив 3 328 грн. Оскільки 1 % ціни позову перевищує максимальну ставку збору, його розмір з урахуванням електронного подання становить 13 312 грн 00 коп. (3 328 грн * 5 *0,8).

Відповідно до частин першої та шостої статті 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову в повному обсязі та звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 13 312 грн 00 коп.

Щодо стягнень витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає про наступне.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.05.2026, який визначає предмет домовленості сторін, вартість послуг та порядок розрахунків.

Водночас сам по собі зазначений договір не підтверджує фактичного обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом у межах цієї справи, характеру та змісту виконаних робіт, а також їх співмірності із заявленою до відшкодування сумою.

Зокрема, не надано передбаченого умовами договору акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), детального опису виконаних адвокатом робіт, а також інших документів, які дозволяли б установити конкретний обсяг фактично наданої правничої допомоги та перевірити обґрунтованість її вартості.

За таких обставин наявність лише договору про надання правничої допомоги без належних доказів обсягу виконаних робіт та наданих послуг не є достатньою для підтвердження обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат у відповідному розмірі, а тому суд відмовляє у стягненні таких витрат через недоведеності суду обсягу фактично виконаних адвокатом робіт.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 94, 115, 116 КЗпП України, статтею 24 Закону України «Про оплату праці», статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 259, 263265, 280282, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» (місце знаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13, код ЄДРПОУ 32495626) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по нарахованій, але не виплаченій на день звільнення, заробітній платі, за період з 03.11.2022 року по 03.11.2025 року, у загальному розмірі 1 756 877 грн. 62 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 4 листопада 2025 року до 3 травня 2026 року включно у розмірі 390 232 (триста дев`яносто тисяч двісті тридцять дві) грн 74 коп.

4. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

5. В порядку розподілу судових витрат стягнути з Акціонерного товариства «Дніпровський електровозобудівний завод» ((місце знаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Орбітальна, буд. 13, код ЄДРПОУ 32495626) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 13 312 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.