Постанова № 14053187, 28.12.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3266/10/0770

Ряд стат. звіту № 2.11.3

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 р. 10.30 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання Бішко А.Я.

за участю сторін:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрбудінвест" представник Греца Я.В.;

відповідача: Мукачівська обєднана державна податкова інспекція представник Борсенко О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрбудінвест" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 грудня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 31 грудня 2010 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрбудінвест" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.04.2010 року № 0000882340/0, від 13.07.2010 року № 0000882340/1, від 03.08.2010 року № 0000882340/2.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити із підстав, що наведені у позовній заяві, а саме вважає вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій протиправними з огляду на наступне. Визначення податкових зобовязань по податку на прибуток і по ПДВ проведено на тій підставі, що на думку відповідача угоди позивача з ПП «Універсалбуд», ПП «Вілма-електрик», ПП «Будмасервіс», ПП «Картельбудпостач»та ПП «Будінвесткомфорт»є нікчемними, у звязку з чим на вартість робіт (послуг), отриманих товариством за даними угодами, зменшено валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по ПДВ. В основу висновку про нікчемність правочинів відповідачем покладено лист з Ужгородського МВПМ ДПІ у м.Ужгороді від 15.04.2010 року щодо результатів розгляду службової записки ДПА у Закарпатській області від 14.04.2010 року стосовно діяльності ТОВ «Компанія «Украбудінвест»в якій зазначено, що контрагени ТОВ «Компанія «Украбудінвест», які формували податковий кредит при здійсненні фінансово-господарських операцій мають ознаки фіктивності, оскільки не знаходяться за фактичною та юридичною адресами, відсутня наймана робоча сила, відсутні складські та виробничі приміщення, основні засоби. Проте, представник позивача вважає, що такі твердження не можуть бути взяті до уваги, скільки дані юридичні особи були підрядчиками при виконання будівельних робіт, які виконував позивач, всі роботи були виконані, всі акти виконаних робіт були підписані, крім цього всі роботи ТОВ «Компанія «Украбудінвест» виконувала за бюджетні кошти і в послідуючому було проведено перевірку КРУ в Закарпатській області, де підтверджено факти виконання даних робіт. На всі валові витрати позивача є належні первинні документи та належним чином оформлена бухгалтерська та податкова звітність. Відповідачем в обгрунтування нікчемності угод взято до уваги пояснення директора ТОВ «Універсалбуд»ОСОБА_1., який звільнився із даної посади задовго до того часу, коли угоди із вказаною юридичною особою укладав позивач. Крім цього, рішенням від 21.08.2010 року за № 8431/6/25-0115 ДПА України залишила скаргу позивача без розгляду на тій підставі, що вона була надіслана до ДПА України поштою 10 серпня 2010 року з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання, однак насправді скарга на адресу ДПА України була надіслана 09.08.2010 року, тобто своєчасно, в межах встановленого законом строку, тому ДПА України безпідставно залишила скаргу позивача без розгляду, хоча зобовязана була розглянути скаргу по суті і прийняти рішення про результат розгляду скарги.

Відповідач проти позову заперечив повністю, подавши суду письмові заперечення. В судовому засіданні представники відповідача повідомили, що проведеною перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 16.04.2010 р. (акт планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія Укрбудінвест»з питань дотримання вимог податкового законодавства №577/23-01/35095101 за період з 01.10.2008р. по 3 1.12.2009р.) низку порушень, зокрема Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». За наслідками розгляду акту перевірки від 16.04.2010 року Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція 30 квітня 2010 року прийняла оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення. Дані податкові повідомлення-рішення були прийняті, оскільки угоди, які були укладені позивачем із субпідрядчиками є нікчемними виходячи із того, що частина даних юридичних осіб не виявилася за місцем своєї реєстрації, в частини таких субпідрядників було недостатньо робочої сили тощо.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, про що складено акт перевірки від 16.04.2010 року № 577/23-1/35095101. (т.1 а.с. 73-115)

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.04.2010 року № 0000882340/0 (т.1 а.с.21), яким визначено податкові зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1230901,5 грн, в тому числі 820601 грн. основного платежу та 410300,5 грн. штрафних санкцій, а також № 0000872340/0 (т.1 а.с.24), яким визначено податкове зобовязання по податку на прибуток в сумі 1439823,1 грн., в тому числі 972605 грн. основного платежі та 467218,1 грн. штрафних санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до органів державної податкової служби (т.1 а.с.25-33), однак рішенням про результат розгляду скарги Мукачівської ОДПІ від 06.07.2010 року (т.1 а.с.34-52) податкове повідомлення-рішення № 0000882340/0 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення № 0000872340/0 скасовано у частині 0,10 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишено без змін, скарга позивача без задоволення. 09.07.2010 р. позивач подав скаргу до ДПА в Закарпатській області (т.1 а.с.53-57), рішенням про результат розгляду скарги ДПА у Закарпатській області від 28.07.2010 року № 1367/10/25-055 (т.1 а.с.58-64) оскаржені податкові повідомлення-рішення також залишені без змін, а скарга товариства без задоволення. 09.08.2010 р. позивач подав скаргу до ДПА України (т.1 а.с.65-69), проте рішенням від 21.08.2010 року за № 8431/6/25-0115 ДПА України (т.1 а.с.71-72) залишила скаргу позивача без розгляду на тій підставі, що вона була надіслана до ДПА України поштою 10 серпня 2010 року з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання. Проте, як було встановлено у судовому засіданні на підставі поданої позивачем поштової квитанції, копія якої додана до матеріалів справи, а оригінал був оглянутий у судовому засіданні (т.1 а.с.70), а також листа поштового відділення (т.3 а.с.30) видно, що дана скарга насправді була подана ще 09.08.2010 року, тобто в межах 10-денного строку, встановленого п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже, повинна була бути розглянута ДПА України з прийняттям мотивованого рішення. Заперечення відповідача щодо того, що дана скарга була подана тільки 10.08.2010 року судом не може бути взятим до уваги, оскільки нічим не підтверджена. З метою надання даного доказу суд двічі оголошував перерву в судових засіданнях 01.12.2010 р. (т.3 а.с.95-96) за клопотанням представника відповідача для надання доказів про пропуск позивачем строку подання скарги. 17.12.2010 року у розгляді справи було оголошено перерву, оскільки представник відповідача у судове засідання не зявився доказів не подав. (т.3 а.с.98). 24.12.2010 року у справі знову було оголошено перерву у звязку із клопотанням представника відповідача для надання суду доказу про пропущення позивачем строку подання скарги до ДПА України (т.3 а.с.-100). На час винесення постанови 28.12.2010 року такого доказу відповідачем надано так і не було. У свою чергу доводи позивача щодо своєчасного подання скарги підтверджені належними та допустимими доказами, оглянутими та дослідженими судом. А за таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга позивача ДПА України безпідставно залишена без розгляду, хоча зобовязана була розглянути скаргу по суті і прийняти вмотивоване рішення про результат розгляду скарги. Відповідно до п. 5.2.2. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дана скарга позивача вважається повністю задоволеною.

За наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 13.07.2010 року № 0000882340/1, № 0000872340/1, а також від 03.08.2010 року № 0000882340/2, № 0000872340/2 (т.1 а.с.19-20, 22-23).

Відповідачем визначення податкових зобовязань по податку на прибуток і по ПДВ позивачу проведено на тій підставі, що на думку відповідача угоди позивача з ПП «Універсалбуд», ПП «Вілма-електрик», ПП «Будмасервіс», ПП «Картельбудпостач»та ПП «Будінвесткомфорт»є нікчемними, у звязку з чим на вартість робіт (послуг), отриманих товариством за даними угодами, зменшено валові витрати по податку на прибуток та податковий кредит по ПДВ. При визначенні нікчемності правочинів відповідачем взято до уваги лист з Ужгородського МВПМ ДПІ у м. Ужгороді від 15.04.2010 року № 1966/7/26-90 (т.1 а.с. 79) в якому зазначено: «… контрагентами ТОВ «Компанія «Украбудінвест», які формували податковий кредит при здійсненні фінансово-господарських операцій є підприємства, які мають ознаки фіктивності (не знаходяться за фактичною та юридичною адресами, відсутня наймана робоча сила, відсутні складські та виробничі приміщення, основні засоби).»(т.1 а.с.79).

Під час проведення документальної перевірки було встановлено, що позивач уклав, зокрема, наступні договори з субпідрядниками:

- договір підряду № 02/2008 від 17.07.2008 року з ПП «Будінвесткомфорт», предметом якого виступало будівництво службового житла (модульного) на ВПС «Косино» (т.1 а.с.81).

- договір підряду № 1/08 від 08.08.2008 серпня з ПП «Будмасервіс», предметом якого виступало будівництво службового житла (модульного) на ВПС «Косино»((т.1 а.с.81).

- договір підряду № 29/09 від 29 вересня 2008 року з ПП «Будмасервіс», предметом якого виступало виконання робіт по обєкту «Капітальний ремонт будівлі дитячого відділення № 2 (для старших) Тячівської ЦРЛ». (т.1 а.с.81).

- договір підряду № 31-07 від 31.07.2009 року, № 30-09 від 30.09.2009 року, № 30-11 від 30.11.2009 року з ПП «Універсалбуд», предметом яких виступало виконання робіт по обєкту “Добудова незавершеного будівництва лікарні на 25 ліжок в с.Угля Тячівського району». (т.1 а.с. 81).

- договір підряду № 1/09 від 01.09.2009 року з ПП «Універсалбуд», предметом якого виступало виконання робіт по обєкту : будівництво загально-освітньої школи І-ІІ ступеню в с.Луково Іршавського району (перша черга). (т.1 а.с. 81).

- договір підряду № 27/10 від 27.10.2008 року з ПП «Вілмат Електрик», предметом яких виступало виконання робіт по обєкту “будівництво водонапірних башт для забезпечення питною водою мікрорайону колишнього лісо хімкомбінату». (т.1 а.с. 82).

- договір підряду № 01/2008 від 16.07.2008 року з ПП «Кабельбудпостач», предметом яких виступало виконання робіт по обєкту “реконструкція житлового будинку по вул..Окружна, 20 у м.Мукачево». (т.1 а.с. 82).

За вказаними договорами субпідрядники виконали відповідні будівельні роботи в порядку та на умовах, встановлених договорами, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами актами виконаних робіт встановленої форми № КБ-2В та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (т.1 а.с.116-249, т.2 а.с.1-190). Відповідно до п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А отже, вартість отриманих підрядних робіт, які використані виключно у власній господарській діяльності, була правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат виробництва та обігу у відповідних звітних податкових періодах. Суми валових витрат підтверджені в установленому законом порядку оформленими належним чином первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського і податкового обліку. Відповідачу при проведенні перевірки позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують придбання товарів, оплату їх вартості, оприбуткування, подальше використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Достовірність первинних документів підтверджується реальним матеріальним результатом робіт субпідрядчиків, вказаних у актах виконаних робіт, адже обсяги робіт, що виконувалися субпідрядниками, були складовою загального виконання будівельних робіт позивачем як генпідрядчиком, виконаних в межах договорів підряду з замовниками. Ці роботи визначені у актах виконаних робіт позивача як генпідрядника і прийняті замовниками. Сам позивач безпосередньо ці роботи не здійснював, працівники підприємства для їх проведення не виділялись, заробітна плата на виконані обсяги робіт працівникам підприємства не нараховувалась, отже ці роботи дійсно виконувались субпідрядчиками. Факт прийняття цих робіт замовниками свідчить про те, що роботи реально виконані. Всі дії позивача у правовідносинах по здійсненню будівництва і виконанню відповідних підрядних та субпідрядних договорів свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Від даних робіт позивач сплатив всі необхідні податки та задекларував скоригований дохід у сумі 9944918,00 грн. При проведенні перевірки не встановлено його заниження, а отже, він визначений правомірно, в тому числі і на підставі отриманих коштів по договорах підряду (т.1 а.с.75). Відповідачем в ході перевірки та в ході судового розгляду справи не доведено, що відповідні первинні документи є недостовірними. Витребувані на вимогу суду відповідно до ч.4, 5 ст.11 КАС України докази на підтвердження нікчемності спірних правочинів вказані обставини не спростовують.

Підстави, якими відповідач обґрунтовує нікчемність угод в акті перевірки, є необґрунтованими та не свідчать про наявність будь-яких порушень вимог податкового законодавства сторонами договорів підряду під час їх укладення та виконання, докази, якими обґрунтовуються висновки відповідача не є належними та допустимими.

Судом не можуть бути взяті до уваги твердження відповідача щодо нікчемності правочинів, які ґрунтуються на поясненнях колишнього директора ТОВ «Універсалбуд»ОСОБА_1., який повідомив, що він працював на посаді директора підприємства з вересня 2007 року по лютий 2008 року, оскільки всі правочини із даним контрагентом позивач укладав після лютого 2008 року (т.1 а.с. 80, т.2 а.с.63-64, 74-76, 86-88, 94-96, ). Так само як і про нікчемність даних угод не може свідчити акт про відсутність даної юридичної особи за юридичною адресою. (т.1 а.с. 80). Такі доводи не заперечують факт укладення відповідних договорів підряду між позивачем та ТОВ «Універсалбуд»та факт їх виконання. Також Відповідачем не встановлено жодних фактів порушень вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Універсалбуд», зокрема фактів які б свідчили, що операції за договорами, укладеними з позивачем не відображені у податкових деклараціях за відповідні звітні податкові періоди, що має місце заниження податкових зобовязань тощо. Можлива ж зміна місцезнаходження юридичної особи не тягне за собою нікчемність всіх правочинів, які нею вчинялися з моменту державної реєстрації та сама по собі не може свідчити, що ці правочини укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Визнаючи нікчемність угод позивача із ПП «Вілмат електрик»Відповідач посилається виключно на відсутність підприємства за юридичною адресою. (т.1 а.с. 84). Такі доводи не заперечують факт укладення відповідних договорів підряду між позивачем та ПП «Вілмат електрик», факт їх виконання. Також відповідачем не встановлено жодних фактів порушень вимог податкового законодавства з боку ПП «Вілмат електрик», зокрема фактів які б свідчили, що операції за договорами, укладеними з позивачем не відображені у податкових деклараціях за відповідні звітні податкові періоди, що має місце заниження податкових зобовязань тощо. Зміна місцезнаходження юридичної особи не тягне за собою нікчемність всіх правочинів, які нею вчинялися з моменту державної реєстрації та не може свідчити, що ці правочини укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Вілмат електрик», яке відбулося 26.10.2010 року також не впливає на господарські операції, які мали місце до анулювання свідоцтва, тобто в період, коли це підприємство було у встановленому порядку зареєстровано платником ПДВ. Факт відмови директора ПП «Вілмат електрик»Різника Р.Л. від надання пояснень про господарську діяльність підприємства не свідчить про відсутність господарських операцій чи недостовірність належним чином оформлених первинних документів.

Визнаючи нікчемність правочинів ТОВ «Компанія «Укрбудінвест»із ПП «Картельбудпостач»та ПП «Будмасервіс» (т.1 а.с.80) відповідач посилається на те, що посадові особи цих підприємств відмовилися від будь-яких пояснень щодо фінансово-господарських відносин з позивачем. Складено акт про відсутність СГД за юридичними та фактичними адресами. Суд приходить до висновку, що такі доводи також не заперечують факту укладення відповідних договорів підряду між позивачем та ПП «Картельбудпостач»та ПП «Будмасервіс», факту їх виконання. Відповідачем також не встановлено фактів порушень вимог податкового законодавства з боку ПП «Картельбудпостач»та ПП «Будмасервіс», зокрема фактів які б свідчили, що операції за договорами, укладеними з позивачем не відображені у податкових деклараціях за відповідні звітні податкові періоди, що має місце заниження податкових зобовязань тощо. Зміна місцезнаходження юридичної особи не тягне за собою нікчемність всіх правочинів, які нею вчинялися з моменту державної реєстрації та не може свідчити, що ці правочини укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідачем при винесенні оскаржуваних повідомлень податкових-рішень не враховано, що зміна місцезнаходження юридичної особи і відмова посадових осіб від надання пояснень працівникам податкової міліції не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи акти виконаних робіт та податкові накладні. Всі контрагенти позивача - субпідрядчики були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а, отже були наділені право- та дієздатністю. Відповідно до ст. 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Згідно п 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до п. 10.2 ст. 10 вищевказаного Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Отже, суд приходить до висновку, що зміна місцезнаходження юридичної особи в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем (замовником), а також на формування ним валових витрат.

Про нікчемність правочину не можуть свідчити, як зазначено у акті перевірки «слова директора ЗОШ с. Луково Хандра О.Ю., яка вказала, що будівництво проводило ТОВ «БК «Верховина»,а інші субєкти їй невідомі, за будівельників із Львівської області їй нічого невідомо»(т.1 а.с.82). Проте, такі твердження, зазначені у акті перевірки (т.1 а.с.82) не відповідають дійсності, зокрема суперечать самим же поясненням даного директора школи, які були додані відповідачем (т.3 а.с.84-85), де Хандра О.Ю. вказала, що одна із бригад будівельників дійсно була із Львівської області, отже Відповідач в акт подав завідомо невірну інформацію. Крім того реальність правочинів, виконання договірних зобовязань позивачем свідчить і Довідка №07-06 від 27.04.2010 р., видана КРУ в Закарпатській області, де зафіксовано факт виконання робіт та підтвердження усіх витрат ТОВ «Компанія «Укрбудінвест»(т.3 а.с. 106-111). Суд приймає до уваги, що відповідно до укладеного договору підряду замовником будівельних робіт по даному обєкту виступало управління капітального будівництва Закарпатської ОДА, що ставить під обґрунтований сумнів можливість обізнаності директора школи, яка не була безпосереднім учасником даних правовідносин, з усіма будівельними організаціями (субпідрядниками), що залучались до виконання будівельних робіт. Так само безпідставними є посилання відповідача на пояснення мешканця будинку по вул. Окружній 20 у м.Мукачево громадянина ОСОБА_6 (т.3 а.с., 93-94, т1. а.с.82), який не зустрічав за час реконструкції будинку підприємства зі Львівської області або їх працівників, оскільки не мав повноважень та не перевіряв наявність необхідних документів у будівельників та субпідрядників. Також у судовому засіданні не були спростовані факти надання транспортних послуг ПП ОСОБА_7, оскільки як видно із пояснень даного підприємця (т.3, а.с.33-38) договори та акти здачі-приймання він підписував особисто, дані послуги надавалися позивачу, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, підписаними уповноваженими представниками сторін, а також копіями технічного паспорта на вантажний автомобіль та причіп до нього (т.3. а.с 39-45). Отже, висновки акту перевірки про те, що укладені позивачем правочини є нікчемні і укладені з метою, яка суперечить інтересам держави в судовому засіданні доведені не були.

Відповідачем при складанні акту перевірки допущено порушено вимоги п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України N 326 від 10.08.2005 року, де передбачено, що факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно п.4 розділу 2 вказаного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. В даному ж випадку акт перевірки відповідача не відповідає вказаним вимогам, він не містить посилання на наявність первинних документів, які б підтверджували факти порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зміст акту перевірки в цій частині є викладом субєктивних припущень посадових осіб, які проводили перевірку.

Суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки про те, що укладені угоди є нікчемними, оскільки суперечать інтересам держави і суспільства. У платника податку не було при укладенні даних угод мети, що суперечить інтересам держави, адже при виконанні будівельних робіт позивач у будь-якому випадку несе витрати, повязані з процесом будівництва, тому залучення до проведення окремих робіт субпідрядників та здійснення витрат на оплату таких робіт за відсутності фактів невиконання ними своїх обовязків по сплаті податків з цих операцій само по собі інтересам держави не суперечить і публічний порядок не порушує. Також укладення угоди, що суперечить інтересам держави, передбачає наявність умислу у сторін на укладення такої угоди, наявність якого при укладенні відповідних договорів у даному випадку не доведено. Визнаючи нікчемними укладені угоди і первинні документи, які свідчать про реальне отримання результатів підрядних робіт, податковий орган порушив норми ст.204 Цивільного кодексу України, яка встановлює принцип презумпції правомірності правочину.

Задовольняючи позовну заяву повністю суд, крім вищезазначеного виходив із того, що рішенням від 21.08.2010 року за № 8431/6/25-0115 ДПА України залишила скаргу позивача без розгляду на тій підставі, що вона була надіслана до ДПА України поштою 10 серпня 2010 року з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для подання, однак насправді скарга на адресу ДПА України була надіслана 09.08.2010 року, тобто своєчасно, в межах встановленого законом строку, тому ДПА України безпідставно залишила скаргу позивача без розгляду, хоча зобовязана була розглянути скаргу по суті і прийняти мотивоване рішення про результат розгляду скарги.

Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону в разі коли платник податків уважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування чи виходить за межі його компетенції, установленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками і доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому це рішення під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 Закону керівник відповідного контролюючого органу (його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону, але не більше шістдесяти календарних днів, про що письмово повідомити платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається йому протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків із дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому того самого підпункту.

Судом встановлено, що мотивоване рішення за скаргою позивача, надісланою 09.08.2010 року на адресу ДПА України не прийнято, рішення від 21.08.2010 року за № 8431/6/25-0115 про залишення скарги без розгляду таким мотивованим рішенням про результат розгляду скарги не являється, тому скарга позивача на спірні податкові повідомлення-рішення вважається повністю задоволеною, що є самостійною підставою для задоволення позову.

Дана позиція Закарпатського окружного адміністративного суду співпадає із позицією ВСУ по справі № 21-1987во07, а також ВАСУ по аналогічних справах, зокрема по справах №№К-10321/09, К-9949/07.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч.3. ст.. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрбудінвест" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, № 0000882340/0 від 30.04.2010 р., №0000882340/1 від 13.07.2010 р., №0000882340/2 від 03.08.2010 р., якими визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1230901,5 грн., в тому числі 820601,00 грн. основного платежу, 410300,5 грн. штрафних санкцій. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення 0000872340/0 від 30.04.2010 р., №0000872340/1 від 13.07.2010 р., № 0000872340/2 від 03.08.2010 р., якими визначено податкове зобовязання по податку на прибуток в сумі 1439823,1 грн., в тому числі 972605,00 грн. основного платежу та 467218,1 грн. штрафних санкцій.;

3. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок)..

6. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.