Рішення № 140528356, 12.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1036/25

Провадження № 2/604/41/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого - судді Сташківа Н.Б.,

за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк», в інтересах якого діє представник Лойфер А.Е. через систему «Електронний суд» звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2021 року у загальному розмірі 198482,90 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 14 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі Позичальник, відповідач) шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» (далі Банк, Позивач) укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631762633 (далі Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком.

Таким чином 14 вересня 2021 року між Банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631762633 із наступними основними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Альфа Travel», мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії у розмірі 200000,00 грн; процентна ставка 39,99 % річних; тип процентної ставки фіксована; тип картки Visa Platinum; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором.

Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами.

Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 198482,90 грн, з яких 116835,41 грн - прострочене тіло кредиту, 81647,49 грн - відсотки за користування кредитом.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 14 вересня 2021 року у загальному розмірі 198482,90 грн, 2422,40 грн сплаченого судового збору та 16180,91 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у позивача детальний розрахунок заборгованості.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано докази у позивача.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2026 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту про стягнення заборгованості за договором кредиту, та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.

22 вересня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого представник відповідача просив суд застосувати позовну даність у справі №604/1036/25 та відмовити у задоволенні позову. Крім того вказав, що документи надані позивачем свідчать про те, що відповідачем були погашені усі кошти заборгованості тіла кредиту по кредитній лінії №631762633 від 14 вересня 2021 року, тому заборгованість щодо тіла кредиту не підтверджується матеріалами справи. Також нарахування позивачем заборгованості по відсоткам за спірним кредитним договором є нечітким, незрозумілим і неточним, а тому вважає, що вказані позовні вимоги не можуть бути задоволені.

29 вересня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого представник позивача просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача вказує, що відповідач не спростував факт отримання кредиту, тим більше здійснював його часткове погашення, під час розгляду справи не був згоден із заявленим банком розміром заборгованості, проте всупереч вимогам ст.12,81 ЦПК України, відповідач станом на поточну дату, розмір заборгованості за кредитним договором не спростував, належних та допустимих доказів погашення заборгованості за угодою не надав, свого контррозрахунку заборгованості суду не надав. Вважає що доводи, викладені у відзиві, є необґрунтованими, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, суперечать матеріалам справи.

01 жовтня 2025 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно якого представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивач не надав належного розрахунку тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Із матеріалів які були надані Позивачем не видається можливим підтвердити заборгованості які просить стягнути АТ «СЕНС БАНК» із відповідача, оскільки розрахунок який надано в таблиці, є не точний, не чіткий та не відповідає дійсності, про що Відповідач зазначав у відзиві на позов. У документах які долучені позивачем, зазначено, що сума встановленої кредитної лінії складає 64750,00 грн. Відповідач просить взяти до уваги, що він не міг здійснити зняття кредитних коштів у розмірі 106002, 84 грн., як це вказано позивачем оскільки кредитний ліміт встановлений АТ «АльфаБанк» згідно умов Договору становив - 64750,00 грн. (п.3 Договору). Відтак вимога про стягнення 116835, 41 грн. - простроченого тіла кредиту є необґрунтованою та не відповідає дійсності. Відсоткова ставка за Договором № 631762633 укладеним між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 від 14 вересня 2021р. згідно п.3 Договору, становила - 39,99 % річних. Розрахунок відсотків є наступним: 64750,00 грн. х 39,99 % річних, що дорівнює - 25893,52 грн. за рік. Відповідач користувався кредитною лінією з 14.09.2021р. до 10.03.2022р. Розрахунок відсотків за 6 місяців є наступний: 6 х 2157,79 (сума відсотків за 1 місяць) = 12946,74 грн. Тобто сума відсотків яку просить стягнути Позивач є недоведеною. А їх сума може становити 12946,74 грн. Крім того вказує, що позивачем не надано доказів надання правової допомоги, не долучено документів розрахунку суми такої допомоги. За таких обставин Відповідач вважає, що обґрунтування позовних вимог є не чітке та не вірне і що такі не підлягають задоволенню у обсязі заявленому в позовній заяві.

Сторони у призначене судове засідання не з`явились.

Представник позивача в поданій до суду позовній заяві та відповіді на відзив просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій вказав, що в спірному договорі сторони не досягли всіх істотних умов необхідних для договору кредиту, зокрема щодо строку кредитування та розміру відсоткової ставки за користування коштами, а тому спірний договір не можна вважати кредитним договором, а отже позивачем не доведено укладення спірного договору за обставин вказаних у позовній заяві. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно копії оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № угоди 631762633 від 14 вересня 2021 року (а.с.15) ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» на наступних умовах: Тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; Найменування Продукту - «Альфа Travel»; Мета Кредиту - для особистих потреб; Опис послуги - надання Банком послуг Клієнту з обслуговування Кредитної Картки, а також надання Клієнту Кредиту у вигляді Відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого Клієнту Кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування Клієнта у межах її ліміту шляхом надання траншів; пропонує Банку відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом та випустити картку; максимальний ліміт кредиту - 200000 грн., сума доступного ліміту на момент складання оферти 64750,00 грн.; процентна ставка для торгових операцій та операцій зняття готівки 39,99% річних, фіксована; наявні ознаки власноручного підпису Клієнта від 14 вересня 2021 року та відмітка «акцепт пропозиції ….. отримав (підпис клієнта)».

АТ «Альфа-Банк» в особі Голови Правління Михайльо В.В., яка діє на підставі Статуту, прийняло пропозицію ОСОБА_1 на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між Банком та Клієнтом (далі - Договір), про що свідчить відповідний акцепт пропозиції на укладення угоди (а.с. 15). Нижче зазначено детальні умови Угоди: Тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; Найменування Продукту - «Альфа Travel»; Мета Кредиту - для особистих потреб; Опис послуги - надання Банком послуг Клієнту з обслуговування Кредитної Картки, а також надання Клієнту Кредиту у вигляді Відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого Клієнту Кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування Клієнта у межах її ліміту шляхом надання траншів; клієнту відкрито поточний рахунок з електронним платіжнім засобом у гривні (реквізити Рахунку будуть повідомлені Клієнту окремо); для Клієнта випущена міжнародна платіжна карта VISA Signature строком дії 5 років з моменту випуску; суму встановленої Кредитної лінії складає 64750.0000 гривень; максимальна сума Кредиту (Кредитної лінії) складає 200000 грн.; процентну ставку за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки пропоную встановити у розмірі 39,99%; Тип процентної ставки - фіксована; зміна процентної ставки за користування Кредитної лінії можлива за умови укладення між Сторонами відповідної угоди. Сума Кредиту, що може бути доступна Клієнту в будь-який час протягом строку дії Кредитної лінії та Угоди у межах ліміту Кредитної лінії, вказаного в цьому Акцепті пропозиції на укладення Угоди (далі Акцепт) повідомляється Банком Клієнту у порядку, визначеному Договором; примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua; протягом строку дії Угоди тарифи та комісії за Кредитом, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором; Банк щомісячно в останній день Розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу (у разі його наявності) згідно з умовами Договору; Банк та Клієнт не несуть відповідальності (повністю або частково) один перед одним, якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань стало наслідком настання та дії випадку/обставин, що не залежать від волі Сторін, в тому числі, обставин непереборної сили (надалі за текстом «форс-мажор»). На вказаному документі наявні ознаки підпису та печатки представника банку.

Суду наступні також наступні документи:

-Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», в якій зазначено персональні дані ОСОБА_1 , підтвердження клієнта, наявні ознаки власноручного підпису клієнта від 14 вересня 2021 року (а.с.16 зворот);

-Заяву (акцепт) №248.631762633.111; 227.631762633 Про прийняття пропозиції укласти договір страхування від 14 вересня 2021 року, згідно якої страховик ПрАТ «СК «Альфа СТРАХУВАННЯ», як повірений діє АТ «Альфа-Банк», Страхувальник ОСОБА_1 , Страхова сума 64750,00 грн, страховий платіж за будь-який за кожен період 64,75 грн, страховий тариф за будь-який за кожен період становить 0,1% від страхової суми зазначеної у п.3 Заяви, для страхових випадків, що викладені в п.2.4 Заяви ліміт відшкодування становить 1000 гривень.; Строк дії договору: Договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин за Київським часом дня, наступного за днем надходження на розрахунковий рахунок страховика страхового платежу та діє до 24 години 00 хвилин за Київським часом дня закінчення останнього періоду страхування, за умови сплати стахувальником платежу у розмірах, порядку та строки встановлені договором (а.с. 15 зворот);

- паспорт споживчого кредиту від 14 вересня 2021 року, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця АТ «Альфа-Банк»; основні умови з урахуванням побажань споживача: тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума/ліміт кредиту 64750,00 грн., спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом, строк кредитування - 12 (без зазначення одиниць виміру часу) з можливістю пролонгації, максимальна сума кредиту - 200000,00 грн., розрахунковий період дорівнює одному місяцю. Датою початку першого Розрахункового періоду и закінчення всіх розрахункових періодів є дата відкриття Банком рахунку (активація рахунку). Датою початку всіх наступних розрахункових періодів є дата, яка слідує за датою відкриття рахунку. Пільговий період: для картки «RED», «Альфа Connect», «ЕКО-Максимум», «ФОКС КЛУБ», «Альфа Travel», «Кредитна картка «ВИГОДА» - для операцій зняття готівки - відсутній, для торгівельних операцій - до 62 днів; для картки «RED Cash», «ВСЕ Просто», «Гроші плюс» - не передбачено, процентна ставка - фіксована, 39,99 % річних, тип картки - VISA Signature іменна, строк внесення платежу - до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу 875,79 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 48,94 %; кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісячно, не менш ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. На вказаному паспорті споживчого кредиту наявні ознаки власноручного підпису ОСОБА_1 від 14 вересня 2021 року (а.с. 15 зворот - 16);

-виписку з рахунку приватного клієнта № 446722-2025/0611 за період з 14 вересня 2021 року по 14 червня 2025 року, з якої вбачається неодноразова зміна кредитного ліміту (останній раз збільшення 16 липня 2022 року до 73723,76 грн.), нарахування процентів (останнє 04 червня 2026 року), комісії за РКО (останнє 12 листопада 2021 року), погашення кредиту (останнє 06 березня 2022 року), списання процентів, перенесення кредиту на прострочений кредит, погашення овердрафту (останнє 16 липня 2022 року), здійснення покупок (останнє 24 лютого 2022 року) та інше; зазначено також: кінцевий залишок: UAH -116835,41, кінцева заборгованість зі сплати комісійних, відсотків: UAH -81647,49, доступна для використання сума (без урахування блокуваннь): UAH 0,00, доступна для використання сума (з урахуванням блокуваннь): UAH 0,00, внесок до відновлення мінімального балансу: UAH 198482,90 (а.с. 10 зворот - 14 зворот);

-розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якого станом на 04 червня 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №631762633 від 14 вересня 2021 року становить 198482,90 грн., з яких прострочене тіло кредиту 116835,41 грн. (прострочене тіло кредиту нараховано за період з 14 липня 2021 року по 04 червня 2025 року), відсотки за користування кредитом 81647,49 грн. (відсотки нараховано за період з 14 лютого 2021 року по 04 червня 2026 року).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1055 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», у чинній на день укладення Договору редакції, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі змістом ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1статті 1049 ЦК України).

У відповідності до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень частин 1,2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» (далі також - Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у редакції чинній на момент укладення сторонами спірного договору, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону №1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 (н/п 4-10 цс 18).

Таким чином судом встановлено, що порядок, строки та механізм нарахування заборгованості з наданих до суду матеріалів не є зрозумілим виходячи з наступного: строк кредитування договором не передбачено (у оферті зазначено прохання видати картку зі строком на 5 років; у паспорті кредиту зазначено «12» без зазначення одиниці виміру часу; згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 116835,41 грн., за відсотками за користування кредитом - 81647,49 грн., за тілом кредиту - 0,00 грн., за овердрафтом - 0,00 грн. (загалом 198482,90 грн.); щодо процентів: у оферті зазначено, що процентну ставку за користування кредитною лінією запропоновано встановити для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою у розмірі 39,99 % річних, при цьому порядок нарахування відсотків за іншими операціями не зазначено (не зрозумілим є порядок нарахування відсоткової ставки: чи на кожну операцію, чи станом на кінець визначеного періоду), при цьому в паспорті кредиту вказано що відсоткова ставка становить 39,99%, вже без зазначення певного виду операцій; щодо заборгованості по овердрафту матеріали справи взагалі не містять відомостей щодо погодження між сторонами умов використання чи нарахування овердрафту.

Також суду не надано доказів того коли саме відповідачу було видано передбачену спірним договором картку VISA Signature.

Звернувшись із позовною заявою, Позивач фактично не надав жодного договору чи будь-якого іншого, належним чином підписаного відповідачем документу, яким було б зафіксовано домовленості сторін.

Так, матеріали справи містять лише надані Позивачем «Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії», «Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії» (далі по тексту - Пропозиція (угода)) та паспорт кредиту.

В оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії зазначені персональні дані відповідача та вказується, що він: «пропонує АТ «Альфа-банк» укласти угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» укладеного між ним та Банком (далі - Договір)».

В Акцепті пропозиції (угоді) зазначені персональні дані відповідача та вказується, що АТ «Альфа-банк»: «приймає пропозицію на укладення угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» укладеного між Банком та Клієнтом (далі - Договір)». Однак, вказаний акцепт пропозиції (угода) не підписаний відповідачем.

До позовної заяви не було долучено Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, в якому зафіксований зміст основних домовленостей сторін.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що в розділі 3 як Оферти на укладення угоди так і Акцепту пропозиції (угоди) відсутнє чітке встановлення процентної ставки за користування кредитною лінією, а лише зазначається, що таку ставку «пропонується» встановити процентну ставку у розмірі 39,99 за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки.

Також, серед матеріалів справи відсутні вказані в розділах 4 та 5 як Оферти на укладення угоди так і Акцепту пропозиції (угоди) Додаток №4 (яким визначено: суму кредиту, процентну ставку, строк користування кредитом, комісійні винагороди (у випадках наявності), порядок сплати кредиту) і Тарифи (з примірним графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною Договору).

В розділі 1 Пропозиції (угоди) зазначено, що кредит надається для особистих потреб. Таким чином, правовідносини між Позивачем та Відповідачем підпадають під сферу регулювання ЗУ «Про споживче кредитування».

Так, ч.1 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено істотні умови договору про споживчий кредит до яких, зокрема, відноситься: строк, на який надається кредит; порядок обчислення процентної ставки, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит, усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту; інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

Щодо долученого Позивачем паспорту споживчого кредиту, то істотні умови договору про споживчий кредит повинні бути зафіксовані в самому кредитному договорі, а не в його паспорті.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 23 травня 2022 року по праві № 393/126/20 вказав, що «паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит».

Також, Верховний суд зазначив, що «під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».

В результаті Верховний Суд відступив від раніше сформованих висновків про те, що «паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом».

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року по справі №156/268/21. Окрім того, Верховний Суд зазначив, що «посилання Банку на те, що відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, як підстава для задоволення позову, є необгрунтованим, так як Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545 сво 20) указав, що способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Тобто договір має бути укладено після, а не до підписання паспорту споживчого кредиту».

Таким чином, із наданих позивачем Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії неможливо встановити умови, на яких укладено кредитний договір. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів оформлення та укладання між сторонами кредитного договору, з досягненням сторонами згоди в належній формі з усіх істотних умов.

Відповідно, надані банком докази об`єктивно не можуть підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, тому заявлені позовні вимоги є недоведеними.

Фактично, матеріали справи не містять об`єктивних даних про те, що Відповідач розумів саме запропоновані Позивачем умови та тарифи й погодився з ними.

Позивачем не доведено укладання з Відповідачем кредитного договору на умовах, які зазначені в позові.

Також слід зазначити, що представником позивача не доведено, що Публічна пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб, на яку він посилається у відповіді на відзив, була підписана відповідачем та що відповідач розумів та ознайомився і погодився з нею, підписуючи оферту та анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа Банк», за відсутності підпису відповідача на відповідному примірнику, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати комісії за обслуговування, і саме у зазначеному розмірах і порядках нарахування.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.1049,1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачем на обґрунтування позовних вимог надано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14 вересня 2021 року, втім з наданих письмових доказів вбачається відсутність підпису відповідача на зазначених документах на підтвердження акцепту.

Крім того, відповідно до змісту ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням ст.526,527,530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з карткового рахунку не може бути належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором, а є лише доказом, що особа користувалась коштами на картковому рахунку.

Частинами 1-4 статті 12 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.81, ч.1 ст.83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

АТ «СенсБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №631762633 від 14 вересня 2021 року, однак позивач не надав жодного договору чи будь-якого іншого, належним чином підписаного відповідачем документа, яким було б зафіксовано домовленості сторін.

Отже, позивачем не надані належні докази того, що сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі строк кредитування, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не знайшли своє підтвердження, не підтверджені письмовими доказами, отже, за таких обставин суд вважає, що позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання представника відповідача викладеного у відзиві на позов про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 ЦК України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває і на час ухвалення судом даного рішення.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

Перебіг строків позовної давності в Україні було відновлено з 04 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Підсумовуючи, суд зазначає, що спірний кредитний договір підписано сторонами 14 вересня 2021 року, тобто в період дії карантину, в подальшому строк позовної давності зупинявся у зв`язку із воєнним станом, та перебіг строку позовної давності було відновлено 04 вересня 2025 року. Позивач звернувся до суду 05 вересня 2025 року, тобто в межах строку позовної давності.

Суд відкидає доводи представника позивача про те, що сторонами узгоджено строк позовної давності тривалістю 10 років, оскільки доказів погодження таких умов договору матеріали справи не містять

Наведене свідчить про те, що позов подано у межах строку позовної давності, тому суд позбавлений можливості застосувати положення ст.267 ЦК України про наслідки спливу позовної давності і відмовляє у задоволенні відповідного клопотання представника відповідача.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, тому у зв`язку із відмовою в задоволенні позову всі судові витрати слід покласти на позивача;

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 вересня 2021 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Б. Сташків