Рішення № 140527108, 31.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 Справа №607/161/26 Провадження №2/607/45/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк», Банк) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16 лютого 2024 року (далі також Договір) у розмірі 51 192,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Універсал Банк» зазначило, що 16 лютого 2024 року відповідач звернулася до Банку для отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 16 лютого 2024 року, встановила мобільний застосунок monobank та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . У позові вказано, що на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки. Пільговий період за карткою до 62 днів має пільгову відсоткову ставку 0,00001 % річних. Базова відсоткова ставка становить 3,1 % на місяць. Збільшена відсоткова ставка 6,2 % на місяць. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відповідно до пунктів 5.18, 5.19 розділу ІІ Умов кредит став у формі «на вимогу». Станом на 03 листопада 2025 року заборгованість відповідача становить 51 192,50 грн, з яких: 39 792,68 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 8 263,06 грн заборгованість за пенею; 3 136,76 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористалася.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

На запит суду Зборівська міська рада листом від 22 січня 2026 року № 04-11/80 повідомила, що у реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію ОСОБА_1 відсутні. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у цій справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у позовній заяві висловив прохання здійснювати розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав; щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів сторона позивача не заперечила.

Відповідач, зареєстроване місце проживання якої не встановлено, повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи за останнім відомим місцем проживання, надсиланням до електронного кабінету відповідача, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, з опублікуванням якого відповідач вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила та відзиву не подала.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року (справа № 760/25978/13-ц) зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання дає підстави вважати судову повістку врученою в день проставлення такої відмітки у поштовому повідомленні.

Тож суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, що узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 01 жовтня 2020 року (справа № 361/8331/18), відповідно до якого підставою для відкладення розгляду справи є не відсутність її учасників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин відповідно до статей 223, 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів. У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфона в мобільному застосунку monobank анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої відповідачу відкрили поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривнях на її ім`я. ОСОБА_1 підтвердила те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами складає Договір. В анкеті-заяві відповідач також просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку, та була повідомлена, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит нараховуватиметься процентна ставка 3,1 % на місяць. Невід`ємною частиною анкети-заяви є Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «monobank», підписане відповідачем удосконаленим електронним підписом у мобільному застосунку, з підписанням якого договір набуває чинності (а.с. 2932).

До вказаної анкети-заяви додаються Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank від 11 січня 2024 року. Позивачем також надано умови «Чорна картка monobank», тарифи та паспорт споживчого кредиту «Чорна картка monobank», з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 3583).

Згідно з випискою за рахунком відповідача операції за ним здійснювалися з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 , емітованої на ім`я

ОСОБА_1 (а.с. 8494).

Відповідно до пунктів 5.25.4 розділу ІІ Умов ліміт кредитування розраховується та встановлюється Банком і повідомляється клієнту в мобільному застосунку, а клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки після встановлення або зміни ліміту підтверджує факт згоди з його встановленням.

Як вбачається з долученої банком виписки про рух коштів по рахунках відповідача за період з 16 лютого 2024 року по 03 листопада 2025 року, позичальник активно користувалася наданими у кредит коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції; сума видаткових операцій за поточним (картковим) рахунком становить 71 746,36 грн, а вихідний залишок за рахунком простроченої заборгованості за кредитом станом на 03 листопада 2025 року 39 792,68 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16 лютого 2024 року, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість станом на 03 листопада 2025 року становить 51 192,50 грн, з яких: 39 792,68 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн заборгованість за відсотками; 8 263,06 грн заборгованість за пенею, нарахованою з 02 липня по 01 жовтня 2025 року; 3 136,76 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання, нарахована 31 жовтня 2025 року

(а.с. 96).

Наведене свідчить про те, що відповідач активувала вказану картку, знімала та поповнювала її баланс, що дає суду право вважати, що остання погоджувалася з умовами банківських послуг та процентними ставками, встановленими Банком.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, за яким підприємець взяв на себе обов`язок надавати товари, роботи чи послуги кожному, хто до нього звернеться, а договором приєднання договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

2.2. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, недодержання якої має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України). Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються у кредитному договорі (стаття 1056-1 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року (справа № 127/33824/19) сформулював позицію, відповідно до якої будь-який вид договору, що укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму; договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, письмова форма договору не обмежується складенням єдиного паперового документа, а волевиявлення сторін може бути зафіксоване у кількох документах та виражене з використанням електронних засобів зв`язку.

2.3. Основні засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року

№ 851-IV (далі Закон № 851), а порядок вчинення електронних правочинів Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі Закон

№ 675).

Відповідно до статті 5 Закону № 851 електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону № 675 електронний договір домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором алфавітно-цифрова послідовність, що додається особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, до інших електронних даних.

За статтею 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта); пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята); відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста); електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож укладення договору в електронній формі шляхом підписання клієнтом електронних документів у мобільному застосунку з використанням електронного підпису відповідає передбаченому законом порядку укладення електронного правочину та за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.

2.4. За змістом наданої Банком Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг її підписанням клієнт приєднується до Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифів, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які разом становлять Договір.

Умовами обслуговування рахунків фізичної особи передбачено, що Банк випускає клієнту платіжну картку на підставі Договору, який укладається шляхом підписання клієнтом Анкети-заяви, а кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, який має право змінювати його розмір.

Таким чином, підписання клієнтом Анкети-заяви є способом його приєднання до Договору, зміст якого визначається Анкетою-заявою та іншими документами, що відповідно до її умов є складовими Договору.

У цій справі Анкету-заяву відповідач підписала цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфона в мобільному застосунку monobank, що прямо погоджено сторонами у пункті 6.14 розділу І Умов, а Запевнення клієнта до Договору, з підписанням якого Договір набуває чинності, удосконаленим електронним підписом, відкритий ключ якого зазначено в Анкеті-заяві; з боку Банку Запевнення клієнта підписано кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи. Відповідач факту вчинення правочину не заперечувала, а надані Банком документи у своїй сукупності свідчать про укладення Договору в електронній формі.

2.5. Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 червня 2022 року №6-р(II)/2022 зазначив, що загальновизнаний принцип pacta sunt servanda (договорів слід додержувати) є складовою системи цивільного права та відображений, зокрема, у статтях 526, 629

ЦК України (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини).

У цій справі відповідач підписала Анкету-заяву до Договору, на підставі якої їй відкрито поточний рахунок та видано платіжну картку. У подальшому Банком на платіжну картку відповідача встановлено кредитний ліміт, коштами якого вона користувалася.

Отже, надані докази у своїй сукупності підтверджують виникнення між Банком та відповідачем договірних правовідносин, відкриття на ім`я відповідача поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту та використання нею кредитних коштів.

2.6. У частині розв`язання спору стосовно розміру заборгованості суд виходить із такого.

З наданої Банком виписки про рух коштів за рахунком вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснюючи видаткові операції, та частково погашала заборгованість шляхом поповнення рахунку.

Умовами Договору передбачено, що за відсутності на рахунку клієнта власних коштів для сплати процентів та інших передбачених Договором платежів Банк має право здійснювати їх погашення за рахунок кредитних коштів. Унаслідок цього розмір використаного кредиту може збільшуватися на суму коштів, наданих Банком для погашення таких платежів.

Відповідно до виписки за період з 16 лютого 2024 року по 03 листопада 2025 року загальна сума видаткових операцій за поточним (картковим) рахунком відповідача становить 71 746,36 грн, а непогашена заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту)

39 792,68 грн, що відповідає заявленій позивачем до стягнення сумі тіла кредиту. Водночас з розрахунку заборгованості та виписки за рахунком обліку штрафів/пені вбачається, що до складу цієї суми включено 750 грн штрафів, нарахованих Банком за несплату щомісячного мінімального платежу у період з 30 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року (по 50 грн

30 вересня, 31 жовтня, 30 листопада, 31 грудня 2024 року та 31 березня 2025 року;

по 100 грн 31 січня, 28 лютого, 30 квітня, 30 травня та 30 червня 2025 року), які було погашено за рахунок кредитного ліміту, внаслідок чого тіло кредиту щоразу збільшувалося на суму відповідного штрафу.

Отже, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують фактичне користування відповідачем кредитними коштами, порядок формування та розмір непогашеної заборгованості за тілом кредиту. Доказів її погашення відповідачем суду не надано, а тому вимога Банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту є загалом обґрунтованою.

2.7. Вирішуючи вимоги Банку про стягнення пені в розмірі 8 263,06 грн, заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 136,76 грн, а також включених до тіла кредиту штрафів у сумі 750 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Воєнний стан наразі не скасовано, відтак він на цей час діє на території України й, відповідно, застосовними є приписи пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі (пункт 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18).

Компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності (див., постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року, справа № 706/68/23).

Верховний Суд також зазначив, що згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120-ІХ), що набрав чинності 17 березня 2022 року, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Закон № 2120-ІХ виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2024 року, справа № 206/2984/23).

Як встановлено судом, пеню в сумі 8 263,06 грн нараховано Банком за період з 02 липня по 01 жовтня 2025 року, а заборгованість за порушення грошового зобов`язання в сумі 3 136,76 грн, яка за змістом виписки складається з відсотків за користування чужими грошовими коштами та відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, нараховано 31 жовтня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором.

За таких обставин відповідач як позичальник звільнена від обов`язку сплати на користь Банку неустойки (пені) та від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8 263,06 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 136,76 грн слід відмовити.

З тих самих підстав не підлягають стягненню і штрафи за несплату щомісячного мінімального платежу в загальній сумі 750 грн, нараховані в період дії воєнного стану. Суд зауважує, що та обставина, що Банк погасив ці штрафи за рахунок кредитного ліміту, не змінює їх правової природи як неустойки за прострочення виконання зобов`язання: включення штрафів до тіла кредиту фактично є способом їх стягнення з позичальника всупереч пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який зобов`язує кредитодавця списати таку неустойку. Отже, заборгованість за тілом кредиту, що підлягає стягненню, становить 39 042,68 грн (39 792,68 грн 750 грн).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є частково підставовими. Тож з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти на загальну суму 39 042,68 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) за вирахуванням штрафів у сумі 750 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 8 263,06 грн, заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3 136,76 грн та штрафів у сумі 750 грн, включених до тіла кредиту, слід відмовити.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволений частково (на 39 042,68 грн

з 51 192,50 грн заявлених), а позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи (а.с. 102), обов`язок щодо сплати судового збору на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 847,48 грн (2 422,40 грн ? 39 042,68 грн : 51 192,50 грн) слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 7678, 141, 223, 244, 247, 258268, 273, 274,

280289, 352355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16 лютого 2024 року у розмірі 39 042 (тридцять дев`ять тисяч сорок дві) гривні 68 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1 847 (одна тисяча вісімсот сорок сім) гривень

48 копійок.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

6. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 31 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець