Ухвала суду № 140518740, 12.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1087/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще.Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , правонаступник боржника: ОСОБА_3 , стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. (далі приватний виконавець Колечко Д. М.) звернувся до суду із заявою про заміну боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 64318410 з примусового виконання виконавчого листа № 2-787/11, виданого Овідіопольським районним Одеської області 09 серпня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), яке змінило назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк») заборгованості у розмірі 78 119,00 дол. США, на його правонаступника ОСОБА_3 .

Заява обґрунтована тим, що під час примусового виконання виконавчого листа від 09 серпня 2011 року № 2-787/11 йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер.

Згідно з інформацією приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н. Ф. (далі приватний нотаріус Куркан Н. Ф.) спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв його син ОСОБА_3 .

Посилаючись на наведене, приватний виконавець Колечко Д. М. просив суд замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 64318410 з примусового виконання виконавчого листа № 2-787/11, виданого Овідіопольським райсудом Одеської області 09 серпня 2011 року, про стягнення з

ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке змінило назву на АТ «Райффайзен Банк», заборгованості у розмірі 78 119,00 дол. США, на його правонаступника ОСОБА_3 .

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви приватного виконавця Колечка Д. М.

Постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу приватного виконавця Колечка Д. М. задоволено частково. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2024 року змінено шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області

від 19 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 26 листопада 2024 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 17 червня 2026 року касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича задоволено, ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховним Судом у постанові вказано, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України (пункт 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), пункти 9.3., 9.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс21)).

Зазначено, що системний аналіз частин першої, другої статті 509, статті 11 ЦК України дає підстави для висновку про те, що до правовідносин із заміни боржника у виконавчому провадженні мають застосовуватися загальні положення Книги 5 ЦК України, а не виключно параграф 3 глави 49 Книги 5 (норми щодо поруки), незважаючи на те, що у конкретному випадку боржник у виконавчому проваджені у відносинах із банком є поручителем.

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 2022/2-182/11 зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. На правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Касаційним судом у Постанові було зазначено, що суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували. Не звернули уваги на те, що згідно із вимогами ЦК України боржник це сторона основного зобов`язання, тобто, у кредитних правовідносинах позичальник, а згідно із положеннями Закону України «Про виконавче провадження» боржник це сторона виконавчого провадження, що має за виконавчим документом вчинити дії на користь стягувача.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить поняття «поручитель», а отже, для застосування положень статті 15 вказаного Закону не має вирішального значення договірна підстава (кредитний договір, чи порука) за якою було стягнено борг за рішенням суду, що перебуває на виконанні, оскільки суди мають вирішувати питання правонаступництва обов`язків, що виникли саме на підставі рішення суду, а не договору.

У постанові вказано, що суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, належно не встановили обставин щодо дотримання кредитором строку, передбаченого статтею 1281 ЦК України, зокрема, коли стягувач дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, та особу кредитора, не перевірили доводів приватного виконавця Колечка Д. М. про те, що правонаступник боржника не вчиняв жодних дій щодо повідомлення кредитора про прийняття спадщини боржника; стягувач не знав та не міг знати про смерть боржника принаймні до звернення виконавця до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (22 лютого 2024 року), у той час, коли 19 березня 2024 року справа уже була вирішена судом першої інстанції.

Зазначено, що під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові, належно дослідити зібрані у справі докази, встановити обставини, які мають значення для вирішення справи, дати належну оцінку доводам і запереченням учасників справи та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 липня 2026 року було прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження. Призначено розгляд заяви ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , правонаступник боржника: ОСОБА_3 , стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», про заміну сторони виконавчого провадження на 08 липня 2026 року на 09:00 год., в приміщенні Овідіопольського районного суду Одеської області.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 червня 2011 року у справі № 2-787/11 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнено солідарно зі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 78 119,28 дол. США, що в еквіваленті становило 620 618,62 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

09 листопада 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області

видав виконавчий лист № 2-787/11 про стягнення солідарно зі ОСОБА_4 та

ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 78 119,28 дол. США на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв його син ОСОБА_3 та 27 липня 2013 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,8490 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Калаглійської сільської ради (ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 ), Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123781700:01:002:0036, вартістю 108 537,62 грн.

Постановою приватного виконавця Колечка Д. М. від 28 січня 2021 року відкрито виконавче провадження № 64318410 щодо ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа від 09 серпня 2011 року № 2-787/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 78 119,28 дол. США на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання (частина п`ята статті 124 у редакції, чинній до 30 вересня 2016 року; стаття 129-1 у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1 Конституції України у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 18 ЦПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення були у частинах першій і другій статті 14 ЦПК України у редакції, що діяла до 14 грудня 2017 року включно.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII)). Близьке за змістом визначення виконавчого провадження було і у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що був чинним до 05 січня 2017 року (далі Закон № 606-XIV).

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу (частина перша статті 37 ЦПК України у редакції, чинній до 14 грудня 2017 року включно).

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року (статті 378 ЦПК України у редакції, чинній до 14 грудня 2017 року включно). Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. За змістом пункту 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (частина перша статті 378 ЦПК України у редакції, яка була чинною на час смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )). За змістом абзацу другого частини другої статті 39 Закону № 606-XIV виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV (смерть, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво).

У постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження

№ 14-11цс22) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження та вважала, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим.

Заборгованість за договором кредиту уже була стягнена зі спадкодавця за його життя на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 червня 2011 року у справі № 2-787/11.

Згідно із частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку із цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частини третя, четверта статті 1281 ЦК України.

Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня

2024 року у справі № 638/1046/14-ц (провадження № 14-12цс24)).

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України (див.: пункт 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), пункти 9.3., 9.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс21)).

Судом встановлено, що приватним виконавцем Колечко Д.М. здійснювались заходи щодо з`ясування спадкоємців боржника ОСОБА_2 , та листом Приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської обл., ОСОБА_5 від 13.12.2023, було повідомлено, що спадщину прийняв ОСОБА_3 , який 27.07.2013 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3.8490 га, у тому числі по угцддям:3.8490 га рілля, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , Калаглійська сільська рада, Овідіопольського району Одеської області, яка належала померлому на підстав державного акту про право власності на земельну ділянку серії ОД №047053, виданого Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської обл. 13.04.2004 року, кадастровий номер земельної ділянки 5123781700:01:002:0036.

22.02.2024 приватний виконавець звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

При розгляді даної справи суд приймає до уваги, доводи приватного виконавця Колечка Д. М. про те, що правонаступник боржника не вчиняв жодних дій щодо повідомлення кредитора про прийняття спадщини боржника та стягувач не знав та не міг знати про смерть боржника, та докази іншого у матеріалах справи відсутні, а тому приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що строк, передбачений статтею 1281 ЦК України, є пропущеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 17 червня 2026 року, що правонаступництво виникло на підставі рішення суду, суд приходить до висновку, що заява про заміну боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 64318410 з примусового виконання виконавчого листа № 2-787/11, виданого Овідіопольським районним Одеської області 09 серпня 2011 року, на його правонаступника ОСОБА_3 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 259, 260, 442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні із виконання виконавчого листа №2-787/11, виданого Овідіопольським районним судом Одеської обл. 09.08.2011, яким встановлено стягнути із ОСОБА_2 борг у розмірі 78 119 дол. США на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», який змінив назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», на його правонаступника, -- ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Спічак В.О.