Вирок № 14050904, 07.07.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-490

2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді Ясельського A.M., при секретарі Оберемко М. М., з участю прокурора Амельченко В.В., Заріцької О.А., адвокатів ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с Бишів, Макарівського району, Київської області, освіта вища, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не засудженого, -в скоєні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 16.11.2008 року, приблизно в 14 годин 10 хвилин, повертаючись до свого місця проживання, а саме, до будинку АДРЕСА_1, біля третього підїзду побачив свого сусіда громадянина ОСОБА_3, який облаштовував прибудову до балкону квартири. Будучи невдоволеним діями останнього, на грунті раніше виниклих неприязних стосунків, між ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3 виникла сварка. В ході даної сварки, приблизно в 14 годин 15 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на першому поверсі сходникового майданчику третього підїзду будинку АДРЕСА_1, не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків своїх дій, хоча повинен і міг їх передбачити, схопивши двома руками за воріт одягу в якому був одягнутий громадянин ОСОБА_3 і, застосовуючи силу, штовхнув останнього, внаслідок чого громадянин ОСОБА_3 впав на сходинки майданчику, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому лівої пяткової кістки та зовнішньої щиколотки лівої гомілки, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 81/1 від 11.03.2009 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 128 КК України не визнав та суду пояснив, що 16.11.2008 року вийшов зі своєї квартири АДРЕСА_1. Побачив, що ОСОБА_3 майструє підсобне приміщення. Зробив йому зауваження з приводу того, що прибудова незаконна. Повертаючись назад до підїзду, між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 штовхнув його в підїзд.Потерпілому не наносив жодного удару.Тілесні ушкодження потерпілий одержав, коли мабуть штовхав його в під»їзді, перечепився та впав і зломав ногу.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному не визнав, його вина повністю підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який під час судового слідства пояснив, що 16.11.2008 року прикручував полички в підсобному приміщенні, яке прибудував до свого балкону.

В цей момент з підїзду будинку вийшов ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного спяніння та почав сварку, однак він не звернув на нього уваги. Коли ОСОБА_2 повертався до підїзду, то знову почав з ним сваритись. Потім розпочав бійку. Намагався його заспокоїти. Підсудній штовхнув до сходів. Впав на сходи, а підсудній впав на нього. Після падіння відчув біль в нозі. Зламав ногу тоді, коли впав на сходинки, а підсудній впав на нього.

-показаннями свідка ОСОБА_4, яка під час судового слідства пояснила, що 16.11.2008 року в обідній час перебувала по місцю свого мешкання- в квартирі АДРЕСА_1. З вікна своєї квартира побачила, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт.

Через деякий час почула крики і вийшла на вулицю, де побачила бійку між останніми, та намагалась завадити бійці, однак нічого не вийшло;

-показаннями свідка ОСОБА_5, яка під час судового слідства пояснила, що 16.11.2008 року в обідній час знаходилась по місцю свого мешкання, в квартирі АДРЕСА_2. Почула крик, та вибігла з квартири.В цей час не бачила, щоб підсудній бив потерпілого;

-показаннями свідка ОСОБА_6, який під час судового слідства пояснив, що 16.11.2008 року повертався по місцю свого мешкання до будинку АДРЕСА_1. Біля підїзду вказаного будинку сварилися підсудній та потерпілий;

-показаннями свідка ОСОБА_7, яка під час судового слідства пояснила, що 16.11.2008 року в обідній час поверталась по місцю свого мешкання в будинок АДРЕСА_1. Біля підїзду вказаного будинку знаходився ОСОБА_3, який ремонтував свою прибудову. Пізніше знаходячись на балконі своєї квартири почула крики, та побачила сварку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Самої бійки між ними не бачила;

-показаннями свідка ОСОБА_11, яка під час судового слідства пояснила, що 16.11.2008 року в обідній час знаходилась по місцю свого мешкання в квартирі АДРЕСА_3. її чоловік ОСОБА_3 перебував на вулиці, біля своєї прибудови. Через деякий час почула крики свого чоловіка. Коли вибігла, то побачила, що ОСОБА_2 душить її чоловіка ОСОБА_3, який лежав на спині. Потім зявився ОСОБА_8, який відтягнув ОСОБА_2 від її чоловіка;

-показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства пояснив, що 16.11.2008 року, приблизно в 14 годин, знаходився по місцю свого мешкання в квартирі АДРЕСА_4. Почувши крики, вибіг із квартири на сходинковий майданчик, де побачив бійку між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. В ході бійки ОСОБА_2 повалив ОСОБА_3 на сходи. Після чого, підбіг до них, та відтягнув ОСОБА_2 силоміць від ОСОБА_3;

-висновком судово-медичної експертизи № 81/1 від 11.03.2009 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому лівої пяткової кістки та зовнішньої щиколотки лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості і могли виникнути в строк та при обставинах на які вказує ОСОБА_3 (а.с. 227-229);

-протоколом очної ставки від 24.03.2009 року проведеною за участю підозрюваного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3, під час якої останній повністю підтвердив свої покази, дані ним в ході досудового слідства, викриваючи ОСОБА_2 в скоєнні злочину (а.с. 204-212);

-протоколом очної ставки від 31.03.2009 року проведеною між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_9, під час якої остання повністю підтвердила свої покази, дані нею в ході досудового слідства, викриваючи ОСОБА_2 в скоєнні злочину (а.с. 216-224).

Доводи підсуднього ОСОБА_2, що тілесні ушкодження потерпілий причинив, коли сам зачепився і впав на сходи., суд вважає не доведеними, оскільки вони повністю протирічать показам потерпілого, вищенаведених свідків, сукупністю досліджених доказів в справі і такі покази підсудного суд розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності. Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена повністю та кваліфікація його дій за ст. 128 КК України вірна, оскільки він, з необережності заподіяв потерпілому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин скоєння злочину, враховує особу підсудного, який досяг пенсійного віку, характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вчинений ним злочин, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Згідно ст. ст. 66, 67 КК України, обставин, що помякшують чи обтяжують відповідальність підсудного, судом не встановлено. В той же час, оскільки санкція ст. 128 КК України, передбачає покарання у виді громадський робіт, виправних робіт або обмеження волі, а підсудній ОСОБА_2 досяг пенсійного віку, в зв»язку з чим дані види покарань не можуть бути йому призначені. На підставі чого, суд вважає за можливе, звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 залишити без розгляду.

Цивільний позов заявлений Київської міською лікарнею № 9 на загальну суму 1 128 гривень 74 копійки задовольнити в повному обсязі.

Цивільний позов заявлений центром спортивної травматології Національного університету фізичного виховання і спорту України на загальну суму 6 276 гривень 36 копійок задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та звільнити від відбуття покарання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов заявлений Київської міською лікарнею № 9 задовольнити, стягнувши з засудженого ОСОБА_2 1 128 гривень 74 копійки матеріальної шкоди на користь останньої (код ЄДРПОУ 25680295, р/р 35423005001200 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019).

Цивільний позов заявлений центром спортивної травматології Національного університету фізичного виховання і спорту України задовольнити, стягнувши з засудженого ОСОБА_2 6 276 гривень 36 копійок матеріальної шкоди на користь останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суду м. Києва.