Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2011 № 3/127-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорна Л.В.
Рєпіна Л.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Конюхова О.В.
від відповідача – Соляр О.Ф.
-
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ"Юні-груп"
на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2010
у справі № 3/127-10 (Лопатін А.В. .....)
за позовом Управління житлово-комунального господарства "Біличі"
до ТОВ"Юні-груп"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 31798,18 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 07.12.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-груп" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Жовтнева, буд. 160, квартира 12, код ЄДРПОУ 34357516) на користь Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, будинок 11-А код ЄДРПОУ 23579209) –5191 (п'ять тисяч сто дев’яносто одну гривню) 22 коп. боргу, 1334 (одну тисячу триста сорок чотири гривні) 64 коп. пені, 864 (вісімсот шістдесят чотири гривні) 95 коп. інфляційних втрат, 181 (сто вісімдесят одну гривню) 78 коп. 3% річних, 75 (сімдесят п'ять гривень) 72 коп. державного мита та 56 (п'ятдесят шість гривень) 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 07.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юні-груп" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в позові відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 3/127-10.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
В судовому засіданні 15.02.2011 року оголошено перерву до 01.03.2011 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Рішенням Коцюбинської селищної ради від 04 вересня 2006 року № 45/5-5 Управління житлово-комунального господарства "Біличі" було визнане виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого водовідведення.
Між Управлінням житлово-комунального господарства "Біличі" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні-груп" (споживач) 14.05.2008 року був укладений договір № 125 про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ (далі Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надавати споживачу послуги з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ, а споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.
Відповідно до п.п 3.1 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання даного Договору за встановленими тарифами та нормами становить: холодне водопостачання –4,00 грн. за 1 м3 з ПДВ; водовідведення –4,20 грн. за 1 м3 з ПДВ; вивезення ТПВ –3 м3 тариф, 82,65 грн. за 1 м3 з ПДВ.
Підпунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунковий період оплати послуг –один календарний місяць. Остаточний термін розрахунків становить не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем.
Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення затверджені рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 27.03.2008 року № 37.
Тарифи на послуги з вивозу ТПВ затверджені виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради від 27.09.2006 року № 103.
З 15 травня 2008 року по 01 січня 2010 рік Позивачем було надано відповідачу послуги по водопостачання по офісу № 1 вул. Лісова, 20А, смт. Коцюбинське на загальну кількість 670 м3, що становить 2680 грн. 00 коп. з ПДВ. Відповідно до показників лічильників води, водовідведення спожито на загальну суму 2814 грн. з ПДВ, про що свідчать акт прийняття лічильників обліку спожитої води від 15 травня 2008 року та акти зняття показників лічильника по грудень місяць 2009 року (копії в матеріалах справи).
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка стягується за кожний день прострочення виконання до повного виконання зобов'язання. Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.п 7.1. Договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати послуг та/або відшкодування витрат, споживач сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки від суми боргу.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції зазначено, що за період з 15 травня 2008 року по 01 січня 2010 рік згідно Договору вивезено твердих побутових відходів на суму 4835 грн. 03 коп. Загальна сума наданих послуг становить 10329,03 грн.
Колегія суддів цілком погоджується з таким висновком, оскільки представником позивача до матеріалів даної справи додано, які прийнято колегією суддів як належні докази, що підтверджують вивезення твердих побутових відходів на суму 4835,00 грн., а саме: довідка-дислокація про розташування контейнерів для зберігання твердих побутових відходів, довідка-дислокація по договору № 108004 від 01.11.2007 року, Договір оренди № К 08671 оренди контейнерів для збирання твердих побутових відходів, Договір № А 108004 про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих побутових відходів, копії перелічених документі долучено до матеріалів справи.
З огляду на викладене, оскільки відповідач частково оплатив отримані послуги в розмірі 3078,00 грн., тому заборгованості за отримані послуги з за Договором становить 5191,22 грн., і відповідно суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив останні.
Колегія суддів, перевіривши обґрунтованість здійсненого розрахунку про нарахування 1334,64 грн. пені, 864,95 грн. інфляційні втрати, 181,78 грн. 3% річних, вважає останній цілком законним та вірним, і відповідно суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1334,64 грн. пені, 864,95 грн. інфляційних втрат, 181,78 грн. 3% річних.
Окрім цього, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення 196,80 грн. послуг наданих поза дією Договору задоволенню не підлягає, як документально необґрунтована та безпідставна, а також, щодо невизнання дійсним договору від 14.05.2008 року № 125 до уваги не приймаються, як необґрунтовані документально не підтверджені та такі, що спростовуються матеріалами справи, і відповідно недостатні для відмови в задоволенні позову. При цьому, відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Київської області від 07.12.2010 року у справі № 3/127-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 3/127-10 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді Чорна Л.В.
Рєпіна Л.О.
04.03.11 (відправлено)
Судове рішення № 14050502, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 01.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/127-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: