Постанова № 14050474, 01.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011                                                                                           № 1/318

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           Буравльов С.І.

          Вербицька О.В.

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – не з’явилися;

відповідача – Положенцева Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Українські ферми"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.10.2010

у справі № 1/318 (Мельник В.І. .....)

за позовом                               ТОВ "ВБР-Бестен"

до                                                   ТОВ "Українські ферми"

про                                                   стягнення 79786,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБР - Бестен» (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські ферми» (далі – відповідач) про стягнення з останнього 79786,81 грн. заборгованості за договором уступки вимоги (цесії) від 29.09.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2010 порушено провадження у справі № 1/318.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.10.2010 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 70068,00 грн. основного боргу, 910,88 грн. інфляційних втрат, 2439,90 грн. пені та 529,83 грн. 3% річних. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 22.10.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, наслідком чого є задоволення позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 розгляд справи призначено на 02.12.2010.

В засіданні суду 02.12.2010 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 34/499 та надав ухвалу господарського суду м. Києва від 15.11.2010 про порушення провадження у справі № 34/499 за позовом ТОВ «Українські ферми» до ТОВ «ВБР - Бестен» про визнання договору уступки вимоги (цесії) від 29.09.2009 недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 провадження у справі № 1/318 зупинено до вирішення справи № 34/499.

На адресу суду 26.01.2011 надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські ферми» про поновлення провадження у справі № 1/318 у зв’язку з тим, що рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2010, яке набрало законної сили 05.01.2011 у справі № 34/499 було визнано недійсним договір уступки вимоги (цесії) від 29.09.2009, який виявився підставою для зупинення провадження у справі № 1/318.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 поновлено апеляційне провадження у справі № 1/318.

В засідання суду, призначене на 01.03.2011 представники позивача не з’явилися та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду справи, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Між сторонами 29.09.2009 було укладено договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого відповідач набув права вимоги, яке належало позивачу та став кредитором за договором № 122 від 29.12.2008, укладеного між позивачем та державним сільськогосподарським підприємством «Головний селекційний центр України» на суму 85068,00 грн.

У додатку № 1 до договору уступки вимоги сторони визначили, що відповідач перераховує позивачу кошти по мірі стягнення заборгованості з боржника – Державного сільськогосподарського підприємства (п. 2 додатку № 1). Але незалежно від виконання боржником грошового зобов’язання, відповідач зобов’язується у повному обсязі перерахувати позивачу компенсації уступленого права вимоги до 30.03.2010.

Відповідач виконав свої зобов’язання частково у сумі 15 000 грн. У зв’язку з цим, позивач 06.08.2010 направив на адресу відповідача вимогу про виконання грошового зобов’язання на суму боргу – 70 068,00 грн. Вказана заборгованість відповідачем не погашена.

У зв’язку з зазначеними обставинами, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70068,00 грн. основного боргу, 3517,79 грн. пені, 525,51 грн. 3% річних та 5675,51 грн. втрат внаслідок інфляції.

Як зазначалось вище, під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, провадження по даній справі зупинялось до вирішення справи № 34/499 за позовом ТОВ «Українські ферми» до ТОВ «ВБР - Бестен», третя особа – Державне селекційне підприємство «Головний селекційний центр України» про визнання договору уступки права вимоги (цесії) від 29.09.2009 недійсним.

Позовні вимоги у справі № 34/499 мотивовані тим, що договір уступки права вимоги (цесії) від 29.09.2009 укладено з порушенням норм п. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки за договором уступки права вимоги відступленим може бути лише дійсне зобов’язання.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2010, яке набрало законної сили 05.01.2011, у справі № 34/499 було визнано недійсним договір уступки вимоги (цесії) від 29.09.2009.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти, встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.2010 у справі № 34/499, мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З матеріалів справи № 34/499 вбачається, що 29.12.2008 між Державним селекційним підприємством «Головний селекційний центр України» (Продавець) та ТОВ «ВБР - Бестен» (Покупець) укладено Договір № 122, відповідно до якого Продавець зобов’язався продати у власність Покупця племінну продукцію – племінні корови голштинської породи в кількості 10 голів загальною вагою 6200 кг., вартістю 1 кг. живої ваги – 22,60 грн. (у вартість входить вартість ветеринарного та лабораторного дослідження, вартість племінного свідоцтва, вартість живої ваги, відшкодування із Державного бюджету), всього на суму - 140 068 грн., а Покупець зобов’язався оплатити та прийняти їх.

ТОВ «Українські ферми» звернулося до суду з вимогою визнати Договір уступки права вимоги від 29.09.2009 недійсним, оскільки за умовами даного Договору ТОВ «Українські ферми» було відступлене право вимоги виконання грошового зобов’язання Державним селекційним підприємством «Головний селекційний центр України» у розмірі 85000 грн. за договором № 122, укладеним 29.12.2008 між ТОВ «ВБР - Бестен» та Державним селекційним підприємством «Головний селекційний центр України», якого не існує.

Як вбачається із рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2010 по справі № 34/499, договір уступки права вимоги (цесії) від 29.09.2009 був визнаний недійсним у зв’язку з тим, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за умови дійсності свого права вимоги. А оскільки при укладенні Договору уступки права вимоги ТОВ «ВБР - Бестен» не мав права щодо повернення 85068 грн. за Договором №122 від 29.12.2008, то зміст договору від 29.09.2009 суперечить положенням Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором уступки вимоги (цесії) від 29.09.2009, оскільки останній визнаний у судовому порядку недійсним.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про часткове задоволення позовних вимог були неправильно застосовані норми матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 22.10.2010 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 398,93 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2010 у справі № 1/318 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБР - Бестен» (03148, м. Київ, вул. Пшенична 2, к.403, код ЄДРПОУ 32595176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські ферми» (03113, м. Київ, проспект Перемоги 62-Б, код ЄДРПОУ 32597786) 398 (триста дев’яносто вісім) грн., 93 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 1/318 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Андрієнко В.В.

Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Вербицька О.В.

02.03.11 (відправлено)