Рішення № 14050208, 02.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

02.03.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

01 березня 2011 рокусправа № 13/29

Позивач: Приватне підприємство "Колос Ч",

пр-т. Перемоги, 145/11,м. Чернігів,14013

Відповідач: Державне підприємство "Шабалинівський спиртзавод",

вул. Заводська, 1,с. Іванівка,Борзнянський район, Чернігівська область,16433

Предмет спору: про стягнення 79077,27 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 24.01.2011

від позивача: Шевченко К.Ю. довіреність № б/н від 24.01.2011

від відповідача: Коцур М.М. д. б/н від 12.01.2011 (після оголошеної перерви в судове засідання не зявився)

Рішення приймається після оголошеної 22.02.2011 р. в судовому засіданні перерви відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача боргу в сумі 63752 грн. по договору № 11 на купівлю-продаж сировини від 12.03.2010 р., 5252,41 грн. пені, 3633,87 грн. індексу інфляції, 1438,99 грн. 3 % річних та 5000 грн. витрат на юридичні послуги.

Відповідач відзив на позов не надав, після перерви в судове засідання не зявився, заяв та клопотань суду станом на 01.02.2011 року не направляв.

Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження по справі в звязку з реорганізацією підприємства.

Рішення приймається на підставі ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Подане клопотання відповідачем про зупинення провадження ,враховуючи приписи ст. 25 ГПК України, суд визнає необґрунтованим з огляду на те, що відповідно до відомостей з ЄДР, відповідач внесений до Єдиного реєстру підприємств організацій, обставина перебування відповідача у стані реорганізації не перешкоджає здійсненню фактичного розгляду справи по суті. Окрім того, виконання наказу МАП України №806 від 07.12.2010 року «Про виділ майна державних підприємств»покладений в обґрунтування клопотання відповідача, на момент розгляду справи, щодо вчинення процедур щодо передачі майна, виділу майна та складання розподільчого балансу , визначення правонаступником певну юридичну особу, відповідно на яку може бути здійснена процесуальна заміна сторони ( відповідача), належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено. Виходячи зі змісту наведеного наказу вбачається, що виділенню підлягає майно з використанням якого виготовляється підакцизна продукція, що в свою чергу передбачає можливість залишення за відповідачем майна, яке не визначено у п.1 наказу та , в звязку з чим не можна прийти до беззаперечного висновку про ліквідацію в подальшому цієї юридичної особи на підставі цього наказу. В будь-якому разі, приписами ГПК України та Закону України «Про виконавче провадження»передбачено процедуру заміни сторони у виконавчому провадженні на правонаступника, а тому відхилення клопотання відповідача не створює негативних наслідків а ні для позивача а ні для заявника клопотання в подальшому.

12.03.2010 р. між сторонами укладено договір № 11 на купівлю-продаж сировини.

Відповідно до умов договору продавець (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) приймає і оплачує н умовах і по ціні договору зерно жита в кількості 200 тон.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна суму по договору становить 158000 грн. з розрахунку 790 грн. за одну тону з ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товару здійснюється з відстрочкою платежу 14 днів.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним №№ РН-0000064 від 09.04.2010 р. на суму 21816 грн., РН-0000067 від 11.04.2010 р. на суму 3840 грн., РН-0000063 від 08.04.2010 р. на суму 41280 грн. поставив, а відповідач по довіреності № 64 від 01.04.2010 р. отримав товар, всього на загальну суму 66936 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату поставленого товару №№ СФ-0000061 від 09.04.2010 р. на суму 21816 грн., СФ-0000064 від 11.04.2010 р. на суму 3840 грн., СФ-0000060 від 08.04.2010 р. на суму 41280 грн.

Відповідачем частково 15.07.2010 р. оплачено товар на суму 3184 грн. по рахунку № СФ-0000060, що підтверджується копією виписки банку, яка знаходиться в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість в сумі 63752 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5252,41 грн. за період з 23.04.2010 р. по 19.01.2011 р.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчить зміст договору, сторонами не визначено виду забезпечення виконання зобовязання -пеня, розміру, який підлягає сплаті за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань по договору у вигляді пені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 5252,41 грн.

З урахуванням цього, посилання позивача на приписи ст. 231, 224,225 ГК України судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 3 % річних в сумі 1438,99 грн. за період з 23.04.2010 р. по 19.01.2011 р. та індекс інфляції в сумі 3633,87 грн. за період з серпня 2010 р. по грудень 2010 р., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.224,225 ГК України до складу збитків віднесено додаткові витрати понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Позивачем заявлено до стягнення суму 5000 грн. витрат на юридичні послуги.

Так, між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір № 02/11 про надання юридичних послуг від 20.01.11 р., згідно якого виконавець зобовязується надати замовнику юридичні послуги, повязані з представництвом інтересів замовника з питань вирішення спору, що виник між позивачем та відповідачем по справі по укладеному договору № 11 від 12.03.2010 р.

Позивачем платіжним дорученням № 16 від 21.01.2011 року згідно рахунку № 02/11 від 21.01.11р. було сплачено 5000 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем понесені збитки в звязку з встановленим судом фактом неналежного виконанням договірних зобовязань відповідачем по оплаті отриманого товару, які підлягають відшкодуванню на користь позивача частково в сумі 4351,47 грн. пропорційно визнаним правомірними вимог позивача, в решті позовних вимог в частині стягнення витрат на юридичні послуги в сумі 648,53 грн. відмовити.

Позивачем направлено відповідачу претензію № 4 від 23.11.2010 р. з проханням сплатити заборгованість.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач витребуваних судом документів та доказів оплати товару суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання по оплаті отриманого товару не виконав в повній мірі, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 63752 грн., 3 % річних в сумі 1438,99 грн., індекс інфляції в сумі 3633,87 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 4351,47 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5252,41 грн. та витрат на юридичні послуги в сумі 648,53 грн. відмовити.

Керуючись ст.ст. 525,526,625,655 Цивільного кодексу України, ст. 224,225 ГК України, ст.ст. 22,33,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шабалинівський спиртовий завод»( 16433, Борзнянський р-н с. Іванівка, вул. Заводська, 1 р/р 260018363 в ЧОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»МФО 353348, код 00375332) на користь Приватного підприємства «Колос Ч»(14013 м. Чернігів, пр-т Перемоги, 145 кв. 11 р/р 26004300000846 Банк «Демарк»м. Чернігів, МФО 353575, код 30380981) борг в сумі 63752 грн., 3 % річних в сумі 1438,99 грн., індекс інфляції в сумі 3633,87 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 4351,47 грн., 731,76 грн. державного мита та 218,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5252,41 грн. та витрат на юридичні послуги в сумі 648,53 грн. відмовити.

Суддя І.А.Фетисова