Рішення № 140498917, 12.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/390/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Стасюком Іваном Васильовичем

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"

про стягнення заборгованості у розмірі 2 310 449 грн 34 коп., з них: 1 604 542 грн 02 коп.-основної заборгованості, 229 775 грн 97 коп. - пені, 369 044 грн 66 коп.- інфляційних нарахувань, 107 086 грн 69 коп. - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: Васютин Я.В.;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Стасюк Іван Васильович (надалі - ФОП Стасюк І.В., позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (надалі - ТОВ "ПБС", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 310 449 грн 34 коп., з них: 1 604 542 грн 02 коп.-основної заборгованості, 229 775 грн 97 коп. - пені, 369 044 грн 66 коп.- інфляційних нарахувань, 107 086 грн 69 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення оплати за виконані роботи згідно Договору підряду № 191121 від 19.11.2021, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 604 542,02 грн. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача шрафних та компенсаційних санкцій у розмірі 705 907,32 грн, з них: 229 775,97 грн - пені, 369 044,66 грн - інфляційних нарахувань, 107 086,69 грн - 3% річних. Заявлені вимоги обґрунтовано положеннями ст. 525, 526, 529, 530, 625, 626, 628, 631, 837, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких інших заяв по суті справи не подав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Водночас про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.09.2026 про доставку електронного листа (ухвали суду від 02.09.2026 у справі № 909/390/26) до його електронного кабінету.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин першої, третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Як вбачається із частини четвертої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому судом взято до уваги частину дев`яту ст. 165, частину другу ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом, вказують на те, що 19.11.2021 між позивачем - ФОП Стасюком Іваном Васильовичем (підрядник) та відповідачем - ТОВ "ПБС" (замовник) укладено Договір підряду № 191121 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов`язується за завданням замовника та відповідно до локальних кошторисів виконувати роботи з влаштування благоустрою (надалі - Роботи), що включає в себе:

1.1. Укладка тротуарної плитки.

1.2. Укладка поребрика.

1.3. Укладка бордюру.

1.4. Інші спеціалізовані будівельні роботи (за винятком будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками).

Згідно з п. 1.2 Договору замовник зобов`язується приймати та здійснювати оплату вказаних Робіт.

Пунктом 2.7 Договору встановлено, що передача виконаних робіт підрядником та їх приймання замовником здійснюється із складанням Акту приймання виконаних підрядних робіт частинами. Приймання виконаних Робіт здійснюється замовником відповідно до вимог чинного законодавства та даного Договору.

За приписами п. 2.8 Договору датою завершення виконання Робіт за даним Договором вважатиметься дата підписання сторонами відповідного Акту приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість Робіт (загальна сума Договору) визначається загальною вартістю усіх погоджених сторонами локальних кошторисів.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що замовник здійснює оплату Робіт за даним Договором в наступному порядку:

3.4.1. 50 % від вартості Робіт за даним Договором оплачується замовником шляхом здійснення авансового платежу;

3.4.2. Остаточний розрахунок - після підписання сторонами Акту приймання виконаних відповідних підрядних робіт.

Як визначено п. 4.3.1 Договору, замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за даним Договором.

На виконання вказаного Договору, позивач як підрядник належним чином виконав усі роботи, передбачені Договором, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт, обопільно підписаними та скріпленими відтисками печаток сторін, на суму 1 612 625,32 грн (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч шістсот сорок дві гривні 40 копійок), а саме:

1. Акт приймання виконаних будівельних робіт № б/н на загальну суму - 808 098,70 грн (вісімсот вісім тисяч дев`яносто вісім гривень сімдесят копійок).

2. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за травень 2023 р. на загальну суму - 29 444,00 грн. (двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 00 копійок).

3. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за липень 2023 р. на загальну суму - 97 762,50 грн (дев`яносто сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 50 копійок).

4. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за серпень 2023 р. на загальну суму - 45 162,50 грн (сорок п`ять тисяч сто шістдесят дві гривні 50 копійок).

5. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за серпень 2023 р. на загальну суму - 23 765,62 грн (двадцять три тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень 62 копійки).

6. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за вересень 2023 р. на загальну суму - 250 902,00 грн (двісті п`ятдесят тисяч дев`ятсот дві гривні 00 копійок).

7. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 за жовтень на загальну суму - 357 490,00 грн (триста п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яносто гривень 00 копійок).

Відповідач прийняв виконані позивачем будівельні роботи без зауважень, зобов`язання з розрахунку виконав частково у розмірі 8 083,30 грн (вісім тисяч вісімдесят три гривні 30 копійок), в той час, як залишок неоплаченої вартості фактично наданих послуг становить 1 604 542,02 грн (один мільйон шістсот чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 02 копійки).

27.01.2026 року позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу про сплату боргу від 15.01.2026, яку останнім отримано 31.01.2026 р., що підтверджується копією фіскального чеку № 7710144380480 від 27.01.2026 р. та відстеженням Укрпошти за трек-номером.

17.02.2026 року позивачем повторно було направлено відповідачу письмову вимогу (претензію) про сплату заборгованості від 16.02.2026, яку останнім отримано 24.02.2026, що підтверджується копією фіскального чеку № 7710144388090 від 17.02.2026 та відстеженням Укрпошти за трек-номером.

Відповідно до п. 5.5 Договору, у випадку порушення строку оплати виконаних робіт, замовник на вимогу підрядника сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ (яка діяла на момент порушення зобов`язання) від суми недоплати за кожен день такого прострочення.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано штрафні та компенсаційні санкції у розмірі 705 907,32 грн, з них: 229 775,97 грн - пені, 369 044,66 грн - інфляційних нарахувань, 107 086,69 грн - 3% річних.

Водночас відповідач вимоги не виконав, заборгованість не погасив - і доказів такого суду не надав.

Предметом спору у цій справі є стягнення з ТОВ "ПБС" як замовника за Договором підряду, вартості здійснених ФОП Стасюком І.В. як підрядником, будівельних робіт, заявлених на підставі частини четвертої статті 879 та частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України у розмірі 1 604 542,02 грн та пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем у розмірі 705 907,32 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою правовідносини між сторонами в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За положеннями частини четвертої статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Тобто, за загальним правилом підрядник має право вимагати оплати своїх робіт після прийняття предмета договору замовником, проте сторонам також надається можливість погодити інший порядок розрахунків, передбачивши його в договорі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Залежно від договірних умов оплата підрядних робіт може бути поставлена у залежність як від завершення всіх робіт та прийняття об`єкта в цілому, так і від поетапного виконання робіт, підтвердженого відповідними актами.

Як встановлено судом, позивач виконав підрядні роботи, передбачені Договором, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт на суму 1 612 625,32 грн (один мільйон шістсот дванадцять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 32 копійки). Відповідач, в порушення умов Договору, виконані та прийняті роботи оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 604 542,02 грн.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчить тлумачення статті 526 Цивільного кодексу України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 537/4905/15-ц).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом позивач звернувся до відповідача з вимогою 27.01.2026 та 17.02.2026, які отримані 31.01.2026 та 24.02.2026 відповідно, проте станом на час прийняття рішення відповідач не сплатив у повному обсязі обумовлену сторонами вартість будівельних робіт.

Отже, строк виконання обов`язку відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав.

Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено судом вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо проведення будівельних робіт, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Відповідач, підписавши відповідні акти прийняття виконаних будівельних робіт, підтвердив їх прийняття без зауважень, проте оплату виконаних робіт не здійснив. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 1 604 542,02 грн є обґрунтованими.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем пред`явлено вимогу до відповідача про стягнення додаткових нарахувань від простроченої суми у розмірі 705 907,32 грн, з них: 229 775,97 грн - пені, 369 044,66 грн - інфляційних нарахувань, 107 086,69 грн - 3% річних.

При визначенні періоду нарахування штрафних та компенсаційних санкцій позивач послався на дату останнього часткового розрахунку, здійсненого відповідачем, та нарахував їх з 29.12.2023 до 20.03.2026.

Водночас слід зазначити, що пунктом 3.4.2 Договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється після підписання сторонами акту приймання виконаних відповідних підрядних робіт.

Дослідивши надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт суд встановив відсутність дати їх підписання.

Разом з тим, отримання відповідачем вимоги позивача про сплату коштів за виконані будівельні роботи 31.01.2026 зобов`язувало ТОВ "ПБС" виконати такий обов`язок у семиденний строк. Вказане обумовлюється приписами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тому у спірних правовідносинах, з урахуванням вимог інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, застосування положень зазначеної статті є доцільним та обґрунтованим.

З урахуванням наведеного, семиденний строк виконання обов`язку припадав на 08.02.2026, що є вихідним днем (неділя). Відповідно до частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 09.02.2026. Таким чином, право нарахування пені, інфляційних нарахувань та 3% річних виникло у позивача з наступного дня після закінчення строку - 10.02.2026, а тому їх обрахунок слід провести за період із 10.02.2026 по 20.03.2026, не виходячи при цьому за межі строку нарахування позивачем штрафних та компенсаційних санкцій.

Зробивши перерахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, з урахуванням викладених вище висновків, суд вважає за правильне стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 51 433,26 грн, інфляційні нарахування - 43 595,41 грн, а також 3% річних - 5 143,33 грн.

Відповідно до статтей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухваленні рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом сплачено судовий збір у розмірі 34 656,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ПН3580982 від 20 березня 2026 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через систему "Електронний суд".

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у сумі 27 725,39 грн (2 310 449,34 грн х 1,5% х 0,8).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, ухвалою суду сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

За приписами пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням правил статті 129 Господарського процесуального кодексу України та результату вирішення спору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 20 456,57 грн (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень 57 копійок).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Фізичної особи-підприємця Стасюка Івана Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості у розмірі 2 310 449 грн 34 коп., з них: 1 604 542 грн 02 коп. - основної заборгованості, 229 775 грн 97 коп. - пені, 369 044 грн 66 коп. - інфляційних нарахувань, 107 086 грн 69 коп. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (урочище Центр, будинок 5Г, село Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78436, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Фізичної особи-підприємця Стасюка Івана Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 704 714,02 грн (один мільйон сімсот чотири тисячі сімсот чотирнадцять гривень 02 копійки), з них: основний борг - 1 604 542,02 грн (один мільйон шістсот чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні 02 копійки), пеня - 51 433,26 грн (п`ятдесят одна тисяча чотириста тридцять три гривні 26 копійок), інфляційні нарахування - 43 595,41 грн (сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 41 копійка), а також 3% річних - 5 143,33 грн (п`ять тисяч сто сорок три гривні 33 копійки) та 20 456,57 грн (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень 57 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 12.10.2026.

Суддя Світлана КОБЕЦЬКА