Рішення № 140495510, 05.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 372/3510/26 Провадження № 2/358/1149/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

04 червня 2026 року Акціонерне товариство «ОТП БАНК» звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65 840,65 грн та судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 07 квітня 2023 року між сторонами укладено кредитний договір № 0722/980/2341269/23, на виконання якого банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ). За твердженням позивача, відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Відповідно до наведеного в позові розрахунку станом на 31 березня 2026 року загальний розмір заборгованості становить 65 840,65 грн, із яких: 17 293,76 грн непрострочене тіло кредиту; 287,52 грн непрострочені проценти; 43 362,47 грн прострочене тіло кредиту; 4 896,90 грн прострочені проценти; пеня 0,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача 65 840,65 грн заборгованості за кредитним договором та 2 662,40 грн судового збору.

Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.06.2026 головуючим суддею визначено суддю Зінченка О.М. (а.с. 87).

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області Зінченка О.М. від 09.06.2026 справу передано для розгляду за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області (а.с. 89-90).

20.07.2026 матеріали справи надійшли до Богуславського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.07.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 97).

На підставі частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до отриманої відповіді № 3057962 від 21.07.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 21.08.2001 (а.с. 98).

Встановивши невідповідність заяви вимогам ЦПК України, 24.07.2026 суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (а.с. 99-100).

З довідки про доставку електронного листа вбачається, що копію ухвали суду від 24.07.2026 про залишення позовної заяви без руху було доставлено 28.07.2026 о 7:34:34 до електронного кабінету одержувача Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (а.с. 101).

30.07.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Гнип В.В. подав до суду разом з додатками заяву про усунення недоліків. До заяви було долучено докази надсилання відповідачу документів, а саме: опис вкладення б/н від 30.07.2026 з поіменним переліком документів, надісланих ОСОБА_1 , та фіскальний чек № 40 від 30.07.2026 (а.с. 102-104).

Таким чином, на виконання ухвали від 24.07.2026 позивач усунув недоліки у встановлений законом строк.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10 вересня 2026 року о 16 год. 30 хв., яке надалі було відкладено востаннє на 30 вересня 2026 року о 11 год. 30 хв. (а.с. 105-112).

У судове засідання, призначене на 30.09.2026, представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 30.09.2026, не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про оголошення перерви або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлені, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював повідомлення відповідача у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак поштові відправлення повернулися з відміткою «Адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який здійснює комунікацію з учасником справи через повідомлені ним засоби зв`язку, діє правомірно та добросовісно, а тому застосовується презумпція обізнаності особи про направлені їй судові повідомлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак не скористалася своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідачка не з`явилася на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи у її відсутності не надала, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалою від 30.09.2026 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, перейшовши на стадію ухвалення рішення, яке буде проголошене 05.10.2026 року о 16 годині 45 хвилин.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд установив, що 07 квітня 2023 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0722/980/2341269/23.

Відповідно до змісту цієї заяви відповідач просив відкрити поточний картковий рахунок у гривні для власних потреб, надати платіжну картку MC Debit PayPass та встановити кредитну лінію. У заяві зазначено номер рахунку IBAN НОМЕР_2 .

У заяві також зазначено, що публічна частина договору та тарифи банку розміщені на офіційному вебсайті банку й у загальнодоступних для клієнтів місцях у його установах.

02.10.2024 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №0722/980/2341269/23 від 02 жовтня 2024 року (зміна умов користування банківськими послугами) до Заяви-анкети про надання банківських послуг №0722/980/2341269/23 від 07 квітня 2023 року.

Згідно із заявою про зміну умов кредитування від 02 жовтня 2024 року сторони погодили встановлення кредитної лінії строком на 12 календарних місяців із правом її продовження банком. Про продовження строку банк мав повідомити клієнта не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії кредитної лінії через пріоритетний канал комунікації, а клієнт мав право безоплатно відмовитися від такого продовження. Фіксована процентна ставка за користування кредитом становила 4 % на місяць, у пільговий період 0,01 % річних, а за невиконання або неналежне виконання зобов`язань 4 % на місяць.

У тексті заяви від 02 жовтня 2024 року зазначено, що вона є невід`ємною частиною публічної частини договору й тарифів банку, набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання ними зобов`язань.

Зазначені заяви підписані відповідачем удосконаленим електронним підписом, що підтверджується відомостями, наведеними в цих документах.

До заяви-анкети позивач додав підписаний відповідачем удосконаленим електронним підписом паспорт споживчого кредиту від 02 жовтня 2024 року, в якому наведено основні умови кредитування.

Згідно звіту - рахунку за період з 20.04.2023 по 31.03.2026 убачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок (IBAN): НОМЕР_2 та видано основну платіжну картку НОМЕР_4 . Загальний розмір кредиту 55 000,00 грн. Боргові зобов`язання за кредитом (без урахування відсотків за користування) станом на 17.04.2026 16:27 65 840,65 грн. Всього надійшло за період: 468 887,33 грн. Всього списано за період: 762 607, 49 грн. Баланс на кінець періоду: - 65 840,65 грн. Доступний залишок на кінець періоду (з урахуванням встановленої кредитної лінії, незнижувального залишку, арешту, блокування згідно рішення Банку): - 00,00 грн.; Безготівковий оборот по рахунку: - 66 912, 06 грн.

Згідно з наданим АТ «ОТП БАНК» розрахунком станом на 31 березня 2026 року загальна сума заборгованості становить 65 840,65 грн. У позові її визначено як 17 293,76 грн непростроченого тіла кредиту, 287,52 грн непрострочених процентів, 43 362,47 грн простроченого тіла кредиту та 4 896,90 грн прострочених процентів.

11.03.2026 за вих. № 11/03/2026 представник АТ «ОТП Банк» звертався до ОСОБА_1 з досудовою вимогою відносно погашення простроченої заборгованості перед банком за кредитним договором № 0722/980/2341269/23 від 07.04.2023. Однак, відповідач не погасив прострочену заборгованість за кредитним договором № 0722/980/2341269/23 від 07.04.2023.

Застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповдно до ст. 1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу ч.4 ст. 263 ЦПК України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.Мотиви та висновки суду

Оцінивши подані сторонами докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Заява про відкриття рахунку та оформлення платіжної картки від 07 квітня 2023 року, заява про зміну умов кредитування від 02 жовтня 2024 року, паспорт споживчого кредиту, звіт-рахунок і розрахунок заборгованості підтверджують виникнення між сторонами договірних відносин, відкриття відповідачу рахунку, установлення кредитної лінії та фактичне користування кредитними коштами.

Саме в заяві від 02 жовтня 2024 року сторони погодили розмір процентної ставки, строк дії кредитної лінії та порядок її можливого продовження. Тому нарахування процентів підлягає перевірці з урахуванням погодженого сторонами строку кредитування.

У розрахунку банку наведено такі підсумкові показники: використання кредитних коштів 513 116,78 грн, комісії та інші платежі 16 272,06 грн, нараховані проценти 5 339,14 грн, зараховані на погашення кошти 468 887,33 грн. Арифметична сума цих складових становить заявлені 65 840,65 грн: 513 116,78 грн + 16 272,06 грн + 5 339,14 грн 468 887,33 грн.

Водночас у позовній заяві заборгованість розподілено на 60 656,23 грн основного боргу та 5 184,42 грн процентів. Така класифікація не збігається з підсумковими показниками детального розрахунку, тому суд перевіряє кожну складову заявленої суми за змістом відображених банком операцій, а не лише за її назвою у позові.

Різниця між сумою використаних кредитних коштів і сумою зарахованих платежів становить 44 229,45 грн (513 116,78 грн 468 887,33 грн). Ця сума є підтвердженим розрахунком неповернутого залишку фактично використаних кредитних коштів, оскільки комісії та проценти в розрахунку банку обліковані окремими складовими.

Щодо вимоги про стягнення процентів.

Загальна сума нарахованих у розрахунку процентів становить 5 339,14 грн, з яких: 1,39 грн нараховано до 02 жовтня 2024 року; 637,68 грн у період із 02 жовтня 2024 року до 02 жовтня 2025 року; 4 700,07 грн після 02 жовтня 2025 року.

Заявою від 02 жовтня 2024 року кредитну лінію встановлено на 12 календарних місяців. Банк мав право продовжити її строк, однак повинен був повідомити про це відповідача не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії кредитної лінії через пріоритетний канал комунікації, із забезпеченням відповідачу права безоплатно відмовитися від продовження.

Доказів направлення відповідачу такого повідомлення та, відповідно, реалізації передбаченого договором порядку продовження кредитної лінії позивач суду не надав. Саме по собі подальше відображення операцій у банківському розрахунку не підтверджує належного продовження строку кредитування на погоджених сторонами умовах.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 53, 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Отже, проценти в сумі 4 700,07 грн, нараховані після 02 жовтня 2025 року, стягненню не підлягають, оскільки продовження строку кредитної лінії в установленому договором порядку не доведено.

Проценти в сумі 1,39 грн, нараховані до 02 жовтня 2024 року, також не підлягають стягненню, оскільки подані докази не містять погодженої сторонами до цієї дати процентної ставки та порядку її застосування.

Натомість проценти в сумі 637,68 грн нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування із 02 жовтня 2024 року до 02 жовтня 2025 року, відповідають установленій договором ставці та підтверджені детальним розрахунком, а тому вимога в цій частині є обґрунтованою.

Щодо комісій та інших платежів

Відображена в розрахунку сума 16 272,06 грн складається з 16 092,06 грн комісій за операціями послуги «Скибочка» та 180,00 грн плати за SMS-інформування.

Надані документи містять загальні положення про можливість користування послугою «Скибочка» та визначають діапазон комісії від 0 до 2 відсотків. Однак позивач не надав індивідуальних заяв або інших документів щодо конкретних операцій, із яких можливо встановити погоджений відповідачем розмір комісії, базу та період її нарахування, а також редакцію тарифів, чинну під час проведення кожної операції.

Заява від 02 жовтня 2024 року підтверджує підключення послуги SMS-інформування, однак не містить розміру плати за неї. Належних доказів погодження відповідачем конкретного тарифу та редакції тарифів, за якою нараховано 180,00 грн, позивач також не подав.

З огляду на частину шосту статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та відсутність доказів погодження конкретного розміру і порядку нарахування зазначених платежів, комісії та інші платежі в загальній сумі 16 272,06 грн не можуть бути включені до суми, що підлягає стягненню.

Таким чином, із заявленої до стягнення заборгованості належними та достатніми доказами підтверджено 44 867,13 грн (65 840,65 грн 16 272,06 грн 4 700,07 грн 1,39 грн), з яких 44 229,45 грн неповернуті кредитні кошти та 637,68 грн проценти.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.

Отже, судом установлено факт не виконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Враховуючи встановлений судом факт укладення сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою грошових коштів та невиконання ним обов`язку щодо їх повернення у визначені договором строки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «ОТП БАНК», а саме: у частині стягнення заборгованість за кредитним договором № 0722/980/2341269/23 від 07.04.2023 в сумі 44 867,13 грн., що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 44 229,45 грн., та заборгованості за процентами - 637,68 грн.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. за подання позовної заяви.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на суму 44 867 грн 13 коп., що становить 68,145 % від загального розміру заявлених позовних вимог судовий збір у розмірі 1 814,29 грн (2 662,40 грн ? 44 867,13 грн ? 65 840,65 грн).

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) заборгованість за кредитним договором № 0722/980/2341269/23 від 07.04.2023 в сумі 44 867 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) гривні 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) гривень 29 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. № 43.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

СуддяК. І. Буравова