Рішення № 14049166, 28.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11 Справа № 24/59

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 75351 грн. 38 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Орехова О.О. предст. за дов. від 21.12.2010 № 1762, Дудка Л.П. предст. за дов. від 25.02.2011 № 6;

від відповідача ОСОБА_1 підприємець, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області 07.10.2000.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості за договором поставки від 08.02.2010 № 01-51/10П в сумі 72422 грн. 30 коп., пені в сумі 1968 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 380 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань в сумі 579 грн. 38 коп., всього 75351 грн. 14 коп. (заявлено 75351 грн. 38 коп.). Також позивач просить стягнути судові витрати, у тому числі витрати за представництво інтересів в суді та надання консультаційних послуг в сумі 6200 грн. згідно договору про надання юридичних послуг від 10.12.2010, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда-Центр".

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що відповідно до умов договору поставив продукцію на загальну суму 714022 грн. 67 коп., відповідач розрахувався частково на суму 576575 грн. 23 коп. та повернув товар на суму 65025 грн. 14 коп., залишок боргу складає 72422 грн. 30 коп. Неоплаченою залишилась поставка продукції за накладною від 31.08.2010 № 2225 на загальну суму 79013 грн. 88 коп. У звязку з простроченням грошового зобовязання відповідачем йому нарахована пеня відповідно до п. 11.2. договору за період з 06.10.2010 по 10.12.2010 в сумі 1968 грн. 50 коп. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування за жовтень, листопад 2010 року в сумі 579 грн. 38 коп. та 3% річних за період з 06.10.2010 по 10.12.2010 в сумі 380 грн. 96 коп.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат за представництво інтересів позивача в суді та надання консультаційних послуг позивач у судовому засіданні 25.01.2011 послався на приписи ст. 44 ГПК України, пояснивши, що це інші судові витрати, в якості доказів своїх вимог представив договір про надання юридичних послуг з ТОВ "Феміда-Центр" від 10.12.2010, платіжне доручення від 14.12.2010 № 2151 про часткову сплату послуг в сумі 3100 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги визнає частково та зазначає, що до отримання копії позовної заяви ним здійснено повернення частини товару на суму 1189 грн. 79 коп. та частково сплачено борг в сумі 5000 грн. 00 коп. Також просить зменшити суму основного боргу на суму бракованої продукції, що становить 66232 грн. 51 коп.

Позивачем 28.02.2011 подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у звязку з неодноразовим ухиленням відповідача від виконання договірних зобовязань.

Статтею 67 ГПК України передбачено вичерпний перелік заходів до забезпечення позову. У клопотанні не зазначено, які саме заходи повинен вжити суд за даним позовом. Крім того, позивачем не обґрунтовано і не надано будь-яких доказів, які б давали підстави для припущення про неможливість виконання судового рішення без вжиття заходів до забезпечення позову, тому дане клопотання відхиляється за необґрунтованістю.

Оцінивши надані докази та доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі 08.02.2010 укладено договір поставки № 01-51/10П, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставити, а відповідач прийняти та своєчасно сплатити парфумно-косметичну продукцію, товари побутової хімії, миючі засоби.

Позивач на виконання зобовязань за договором поставив відповідачу продукцію на загальну суму 79013 грн. 88 коп., що підтверджується видатковою накладною від 31.08.2010 № 2225.

Згідно п. 8.4. договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідно до додатку № 2 до договору. Відповідач згідно додатку № 2 до договору зобовязаний оплатити продукцію протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідач в обумовлені строки оплату не здійснив.

08.11.2010 позивач направив відповідачу претензію від 04.11.2010 № 366н з вимогою про сплату заборгованості.

Відповідач частково сплатив борг в сумі 6591 грн. 58 коп., залишок боргу в сумі 72422 грн. 30 коп. залишився несплаченим, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Пунктом 11.2. договору передбачено, що у випадку прострочки оплати продукції позивач вправі стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

У звязку з цим позивачем відповідно до п. 11.2. договору нарахована пеня за період з 06.10.2010 по 10.12.2010 в сумі 1968 грн. 50 коп.

Позивачем також відповідно до п. 11.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати з жовтня по листопад 2010 року включно в сумі 579 грн. 38 коп. та 3% річних з 06.10.2010 по 10.12.2010 в сумі 380 грн. 96 коп.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пункт 1 ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач документально обґрунтував наявність боргу з боку відповідача, відповідач надані докази не спростував.

Доводи відповідача про повернення бракованої продукції судом до уваги не приймаються, оскільки це не підтверджено належними доказами відповідно до п. 9.4. договору. За наявності спору про якість продукції відповідач має право звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Позовні вимоги щодо стягнення боргу підлягають частковому задоволенню на суму 67422 грн. 30 коп., оскільки відповідачем до порушення провадження у справі платіжним дорученням від 24.12.2010 № 63 сплачено борг в сумі 5000 грн., тому у задоволенні вимог на цю суму слід відмовити у звязку з їх необґрунтованістю.

Вимоги по стягненню пені підлягають задоволенню частково в сумі 1968 грн. 30 коп., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку припущено арифметичну помилку.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі в сумі 579 грн. 38 коп. та 3% річних в сумі 380 грн. 96 коп. підлягають задоволенню в заявленій сумі.

В задоволенні вимог в сумі 0 грн. 24 коп. слід відмовити, оскільки позивачем при визначенні ціни позову припущена арифметична помилка.

У задоволенні вимог щодо стягнення витрат за представництво інтересів позивача в суді та надання консультаційних послуг в сумі 6200 грн. слід відмовити з огляду на наступне.

На обґрунтування понесених витрат на правову допомогу, позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 10.12.2010, укладений ним з ТОВ "Феміда-Центр".

Згідно розділу 2 договору послуги надаються замовником шляхом:

- складання та подання позовної заяви відносно ПП ОСОБА_1 за договором від 08.02.2010 № 01-51/10П до господарського суду м. Луганська;

- сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за рахунок замовника;

- представництво інтересів замовника у суді;

- надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади;

- сприяння органам державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника щодо виконання постанови суду.

Всі послуги згідно розділу 4 оцінені в 6200 грн., при цьому 50% суми вноситься на умовах попередньої оплати, а 50% після позитивного розгляду справи у суді у строк не пізніше 3 банківських днів після винесення рішення судом.

Таким чином, сторони передбачили обсяг юридичних послуг, які повязані з судовим розглядом справи (підготовка позову, сплата судових витрат, представництво інтересів в суді тощо), так і поза межами судового провадження (сприяння органам державної виконавчої служби щодо виконання постанови суду). При цьому сторони визначили лише загальну суму вартості всіх юридичних послуг. Крім того, договір не містить порядку оформлення виконаних юридичних послуг. Достеменно суд може вважати виконаними послуги по представництву інтересів в суді представником ТОВ "Феміда-Центр" Орєховою О.О. і підписання нею позовної заяви, однак грошова оцінка цих послуг в договорі не міститься.

Крім того, позивач просить відшкодувати йому 6200 грн., в той час фактично ним сплачено 3100 грн.

Якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у звязку з оплатою послуг фахівця (юриста), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то вона не позбавлена права звернутися у встановленому законом порядку до іншої сторони (сторін) з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам: з державного мита в сумі 703 грн. 51 коп., з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220 грн. 34 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача.

Крім того, позивачу підлягають поверненню помилково сплачені за неналежними реквізитами витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до квитанції банку від 23.12.2010, поданої разом з позовною заявою, з вилученням оригіналу зазначеної квитанції з матеріалів справи.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ, вул. Красноткацька, 90, офіс 5, ідентифікаційний код 36346511 борг в сумі 67422 грн. 30 коп., пеню в сумі 1968 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 380 грн. 96 коп., інфляційні втрати в сумі 579 грн. 38 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 703 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220 грн. 34 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні позовних вимог на суму 5000 грн. 44 коп. відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ, вул. Красноткацька, 90, офіс 5, ідентифікаційний код 36346511 з Державного бюджету України помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. за квитанцією від 23.12.2010, видавши із матеріалів справи зазначену квитанцію. Підставою для повернення є дане рішення, засвідчене гербовою печаткою суду.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Повне рішення складено і підписано - 09.03.2011.

Суддя О.В.Рябцева