Постанова № 14048754, 22.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 № К5/138-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Попікової О.В.

суддів: Кондратова І.Д.

Коротун О.М.

при секретарі: Бут А.В.

За участю представників:

від позивачів: ОСОБА_2 довіреність №573/1254-2009 від 16.09.2009 р.

від відповідача:Семиразум П.В. керівник (наказ №23 від 27.07.07 р.

третьої особи-1:не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

третьої особи-2:не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

третьої особи-3:не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2010

у справі № К5/138-10 (Подоляк Ю.В. .....)

за позовом ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-експериментальний виробничий центр "Олімп"

третя особа відповідача Києво-Святошинська районна державна адміністрація

ОСОБА_4

ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернулись ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідноексперементальний виробничий центр “Олімп” (далі ТОВ “ДВЦ “Олімп”, відповідач) з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та визнання права на частку в статутному капіталі товариства.

Під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” від 02.03.2005р. оформлене протоколом від 02.03.2005р. № 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення порушує їх корпоративні права як учасників товариства на управління товариством, оскільки без їх згоди вказаним рішенням прийнято нового учасника товариства без внесення ним додаткового внеску до статутного фонду товариства та безпідставно здійснено перерозподіл часток у статутному фонді товариства, в звязку з чим зменшились частки кожного з позивачів учасників товариства в статутному фонді товариства.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2010 р. у справі №К5/138-10 позов задоволений повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” від 02.03.2005р., оформлене протоколом від 02.03.2005р. № 1.

Рішення суду мотивовано тим, що на вирішення загальних зборів учасників товариства були винесені питання, в розгляді яких ОСОБА_4 не міг приймати участь від імені позивачів та представляти їх інтереси, оскільки не був уповноважений останніми відступати належні позивачам частки в статутному капіталі товариства, приймати від їх імені рішення щодо прийняття нового учасника товариства без внесення ним внеску до статутного фонду товариства, перерозподілу статутного фонду товариства за рахунок зменшення частки кожного з позивачів учасників товариства в статутному фонді товариства і як наслідок, за вказаних обставин ОСОБА_4 не міг голосувати за прийняття вказаних рішень від імені позивачів, які володіли на час проведення загальних зборів у сукупності 75% голосів, і відповідно згадані збори з вирішення зазначених питань відбулись за відсутності кворуму, тобто є недійсними.

Не погодившись з рішенням, до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також є учасниками ТОВ “ДВЦ “Олімп”.

В апеляційній скарзі скаржники просять рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішення даного спору, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме:

- в порушення статті 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі не були залучені в якості третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які, як вже зазначалось, також є учасниками ТОВ “ДВЦ “Олімп”, а рішення у справі безпосередньо впливає на їх майнові права та обовязки щодо обох сторін;

- судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в довіреності ОСОБА_4 уповноважено приймати рішення про прийняття до складу членів товариства ОСОБА_5 та про внесення внесків у статутний капітал товариства у звязку з перерозподілом часток, яке виникає у звязку з прийняттям до членів товариства ОСОБА_5, однак не було чітко врегульовані такі питання, як:

- яким саме способом ОСОБА_5 мав бути прийнятий до складу членів товариства;

- який саме розмір частки у статутному капіталі товариства повинен був набути ОСОБА_5 в звязку з прийняттям його до складу членів товариства;

- те, що прийняття ОСОБА_5 до складу учасників товариства обовязково повинно супроводжуватися збільшенням статутного капіталу товариства.

Тому, на думку скаржників, укладання ОСОБА_4 від свого імені та від імені позивачів договорів з ОСОБА_5 про відступлення частки у статутному капіталі товариства є одним із легітимних способів перерозподілу часток.

Скаржники вважають помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що на вирішення загальних зборів учасників товариства були винесені питання, в розгляді яких ОСОБА_4 не міг приймати участь від імені позивачів, а тому він не міг голосувати за прийняття вказаних рішень від імені позивачів, які володіли на час проведення загальних зборів у сукупності 75% голосів, в звязку з чим збори з вирішення зазначених питань відбулись за відсутності кворуму та є неповноважними.

Дане твердження заявники апеляційної скарги обґрунтовують тим, що ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які б суперечили наданим йому позивачами повноваженням, а навпаки, маючи право вільно обирати спосіб включення ОСОБА_5 до складу учасників товариства та перерозподілу часток, ОСОБА_4 вчинив зазначені дії з урахуванням інтересів всіх учасників товариства, з таким розрахунком, щоб частки всіх учасників були рівними і щоб не були порушені майнові права жодного з них.

Крім того, в доповненні до апеляційної скарги, скаржники зазначають, що в разі непогодження позивачів з тим, що ОСОБА_4 не був уповноважений ними на підписання договорів про відступлення частки у статутному фонді вони мали б звернутись з позовом про визнання цих договорів недійсними, однак ними даної дії вчинено не було.

Таким чином, на думку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції мав застосувати статтю 241 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює та припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Також, апелянти вказують на те, що позивачами був пропущений строк позовної давності на оскарження в судовому порядку рішення загальних зборів від 02.03.2005 р.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачів апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного зясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, також, просить залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2010, як таке, що прийняте з повним та всебічним зясуванням обставин, які мають значення для справи, а в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Вербицька О.В., КондратоваІ.Д. апеляційна скарга ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 11.01.2011 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 11.01.2011р. “Про зміну складу колегії суддів” в звязку із зайнятістю судді Вербицької О.В. та виходом судді Кондратової І.Д. у відпустку розгляд справи №К5/138-10 було доручено колегії суддів у складі: Попікова О.В. (головуюча), Гольцова Л.А., Ропій Л.М.

11.01.2011 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладений на 25.01.2011 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 24.01.2011р. “Про зміну складу колегії суддів” в звязку із зайнятістю суддів Гольцової Л.А., Ропій Л.М. розгляд справи №К5/138-10 було доручено колегії суддів у складі: Попікова О.В. (головуючий суддя, доповідач), судді: Кондратова І.Д., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.11 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.02.2011 року.

08.02.2011 р. розгляд справи відкладений на 22.02.2011 р.

21.02.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду скаржник ОСОБА_5 подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з перебуванням його на лікарняному, яке відхилено колегією суддів як необґрунтоване.

В судовому засіданні присутні представники позивача і відповідача усно заперечували щодо доводів апеляційної скарги та просили відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду І інстанції просили залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Розглянувши апеляційну скаргу та доповнення до неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень та відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, загальними зборами учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп”, які відбувались 02.03.2005р., було прийнято оскаржуване рішення (оформлене протоколом №1 від 02.03.2005р.), відповідно до якого:

- до складу учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп” прийнято ОСОБА_5 (п.1.1.);

- враховуючи договори про відступлення частки у статутному капіталі товариства, укладені між ОСОБА_5 та учасниками товариства ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 розподілено внески у статутному фонді ТОВ “ДВЦ “Олімп” і створено статутний фонд в розмірі 14700 грн., в тому числі: 2948грн. (20% статутного фонду товариства) вносить ОСОБА_7, 2948 грн. (20% статутного фонду товариства) вносить ОСОБА_8, 2948 грн. (20% статутного фонду товариства) вносить ОСОБА_9, 2948 грн. (20% статутного фонду товариства) вносить ОСОБА_4, 2948 грн. (20% статутного фонду товариства) вносить ОСОБА_5 (п. 2.1.);

- внесено зміни до статуту ТОВ “ДВЦ “Олімп”, які виникли у звязку зі зміною у складі учасників товариства, збільшенням статутного капіталу (п.3.1.);

- змінено юридичну адресу ТОВ “ДВЦ “Олімп” та встановлено її за місцем проживання ОСОБА_5: АДРЕСА_1 (п.3.2.);

- затверджено статут ТОВ “ДВЦ “Олімп” в новій редакції (п.3.3.);

- визнано виконаним установчий договір ТОВ “ДВЦ “Олімп” та встановлено єдиним установчим документом ТОВ “ДВЦ “Олімп” його статут (п.3.4.);

- залишено директором товариства ОСОБА_4 (п.4.1.).

Позивачі вважають недійсним зазначене рішення та посилаються на те, що вказаним рішенням нового учасника товариства прийнято без їх згоди, без внесення ним додаткового внеску до статутного фонду товариства та безпідставно здійснено перерозподіл часток у статутному фонді товариства, в звязку з чим зменшились частки кожного з позивачів учасників товариства в статутному фонді товариства, внаслідок чого були порушені їх корпоративні права як учасників товариства.

Так, згідно протоколу загальних зборів засновників товариства від 02.03.2005р. №1 на зборах були присутні засновники, які володіють 100% статутного фонду товариства. З протоколу вбачається, що інтереси позивачів учасників товариства на вказаних зборах представляв на підставі довіреності від 25.02.2005р., реєстраційний № 573/58-2005, посвідченої віце-консулом Генерального консульства України в Мюнхені, ОСОБА_4

Вказаною довіреністю учасники товариства ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 уповноважили директора та учасника товариства ОСОБА_4 на вчинення конкретних дій, а саме: прийняти участь в загальних зборах учасників товариства; прийняти рішення про прийняття до складу членів товариства ОСОБА_5; прийняти рішення про внесення змін до установчих документів товариства, які повязані з прийняттям до складу учасників товариства ОСОБА_5; внести внески у статутний капітал товариства у звязку з перерозподілом часток, яке виникає в звязку з прийняттям до членів товариства ОСОБА_5; підписати протокол рішень загальних зборів з вказаних питань; підписати статут товариства при внесенні змін до його змісту або викладення у новій редакції.

За твердженням позивачів, ОСОБА_4 безпідставно посилаючись на вказану довіреність від імені позивачів, не будучи уповноваженим останніми, уклав від їх імені з ОСОБА_5 договори від 02.03.2005р., за умовами яких кожен з позивачів відступив на користь ОСОБА_5 частку в статутному фонді товариства розміром 5% за рахунок своєї долі в статутному фонді товариства.

Посилаючись на вказані договори про відступлення частки в статутному капіталі товариства від 02.03.2005 р. на загальних зборах учасників товариства, які відбувались 02.03.2005 р., було прийнято оскаржуване рішення (оформлене протоколом від 02.03.2005р. № 1), яким зокрема перерозподілено статутний капітал товариства та зменшено частки кожного з позивачів учасників товариства в статутному фонді товариства.

Також, позивачі стверджують, що уповноважили ОСОБА_4 вчинити від їх імені конкретні дії щодо прийняття нового учасника ТОВ “ДВЦ “Олімп” за рахунок внесення ним додаткових внесків в статутний фонд товариства та прийняти відповідні рішення з цього питання на зборах учасників товариства. Повноважень на вчинення дій щодо відступлення належних позивачам часток в статутному капіталі товариства, прийняття нового учасника товариства без внесення останнім додаткових внесків до статутного фонду товариства, а також, не збільшуючи статутний капітал товариства, перерозподілу його та зменшення частки в статутному капіталі кожного з позивачів учасників товариства, що відбулось з прийняттям оскаржуваного рішення, позивачі ОСОБА_4 не надавали.

Посилаючись на вказані обставини, позивачі просять визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп”.

Колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання рішення загальних зборів ТОВ “ДВЦ “Олімп” від 02.03.2005 р. недійсним в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів підвідомчі господарським судам.

Предметом спору у даній справі є вимоги учасників (засновників) товариства про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ “ДВЦ “Олімп” від 02.03.2005 р. оформлене протоколом загальних зборів №1. При цьому позивачі просять в позові визнати оскаржуване рішення недійсним повністю, що також було підтверджено в судовому засіданні представником позивачів.

Як вбачається з матеріалів справи учасник ТОВ “ДВЦ “Олімп” ОСОБА_4, який на момент прийняття спірного рішення загальних зборів учасників являвся директором даного товариства і на підставі довіреності, виданої позивачами на його імя, провів вказані збори будучи на них як учасником, так одночасно головою зборів і секретарем, що підтверджується копією протоколу загальних зборів (а.с. 10). Наведена обставина, на думку позивачів, є порушенням умов статуту товариства, що є однією з підстав для визнання рішення зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп” недійсним.

Дійсно, пунктом 7.25 Статуту ТОВ “ДВЦ “Олімп” (в редакції станом на 02.03.2005 р.) встановлено заборону директору товариства одночасно виступати і в якості голови зборів учасників товариства. Однак, при цьому, як вбачається з того ж статуту та установчої угоди про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю з урахуванням “ДВЦ “Олімп” від 18.02.1993 р. та Зміни №1 до неї від 11.04.1996 р., на день проведення загальних зборів (02.03.2005 р.) учасниками товариства являлись чотири особи, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України “Про господарські товариства” (який, визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників) Загальні збори учасників товариства складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Як встановлено судом першої інстанції, троє з учасників товариства, а саме позивачі, під час проведення загальних зборів перебували у Німеччині в місті Мюнхен, тому жоден з них не міг бути головою загальних зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп”. В звязку з тим, що на час проведення загальних зборів, їх фактичним учасником був лише ОСОБА_4 і ніхто інший, окрім нього, фактично не міг бути головою даних зборів, то поєднання ним посад директора і голови загальних зборів ТОВ “ДВЦ “Олімп” не є порушенням та не може бути однією з підстав, яка б потягла за собою визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсними.

Пунктом 8.7 Статуту ТОВ “ДВЦ “Олімп” встановлено, що збільшення статутного фонду може здійснюватись шляхом прийняття до складу учасників нового учасника, який повинен внести свій внесок в статутний фонд.

З довіреності від 25.02.2005 р., виданої позивачами вбачається, що вони уповноважують директора та учасника ТОВ “ДВЦ “Олімп” ОСОБА_4 представляти їх інтереси, як учасника товариства:

- приймати участь в загальних зборах учасників товариства в порядку передбаченому статутом товариства та діючим законодавством України;

- приймати рішення про прийняття до складу членів товариства ОСОБА_5;

- приймати рішення про внесення змін до установчих документів товариства, які повязані з прийняттям до складу учасників товариства ОСОБА_5;

- внесення внесків у статутний капітал товариства у звязку з перерозподілом часток, яке виникає в звязку з прийняттям до членів товариства ОСОБА_5;

- підписувати протоколи рішень загальних зборів з вказаних вище питань;

- підписувати Статут товариства при внесенні змін до його змісту або викладення у новій редакції.

Даною довіреністю ОСОБА_4 надано повноваження приймати рішення про прийняття до складу членів товариства ОСОБА_5, тому пункт 1.1. рішення, оформленого протоколом №1 загальних зборів засновників ТОВ “ДВЦ “Олімп” є дійсним і не підлягає визнанню судом недійсним.

З пункту 8.7. Статуту і тексту довіреності прямо вбачається, що прийняття нового учасника ТОВ “ДВЦ “Олімп” має супроводжуватись збільшенням статутного фонду товариства шляхом здійснення новим учасником свого внеску, в той час, як ОСОБА_4 було здійснено перерозподіл не часток у статутному капіталі товариства, а саме внесків до статутного капіталу товариства шляхом передачі ОСОБА_5 по 5% вкладу кожного з учасників, що потягло за собою зменшення вкладів як кожного з позивачів, так і ОСОБА_4

Колегія суддів зазначає, що укладання вказаних правочинів не сприяло збільшенню статутного фонду, оскільки розмір статутного капіталу залишився незмінним, а змінилися лише частки учасників товариства, більш того, в меншу сторону, оскільки кількість учасників товариства збільшилася.

Однак, при цьому, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачі вказаною довіреністю не уповноважували ОСОБА_4 на укладання з ОСОБА_5 від їх імені договорів про відступлення частки у статутному капіталі, з посиланням на які (як зазначено в пункті 2.1. Протоколу загальних зборів) було здійснено перерозподіл часток учасників у статутному капіталі. Вчинивши вказані вище дії, ОСОБА_4 перевищив свої повноваження, надані йому довіреністю, тобто були укладенні особою, яка не мала для цього необхідного обсягу цивільної правоздатності.

Цивільним кодексом України, а саме статтями 203, 215 передбачено право однієї із сторін правочину, в разі заперечення його дійсності звернутись до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним.

Вірно визначивши, безпідставність укладення договорів відступлення частки у статутному фонді ТОВ “ДВЦ “Олімп”, судом І інстанції не було досліджено тієї обставини, чи оскаржувались позивачами вказані договори і чи є вони дійсними на момент прийняття судового рішення, що є суттєвим при вирішенні даного спору.

Для повного та всебічного дослідження обставин справи, апеляційним господарським судом ухвалою були витребувані у позивачів докази оскарження у судовому порядку договорів відступлення частки у статутному капіталі від 02.03.2005 р.

З доказів, наданих на виконання вимог ухвали суду представником позивачів вбачається, що 22.02.2010 р. позивачі звернулись до Києво-Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів відступлення частки у статутному капіталі від 02.03.2005 р., який рішенням вказаного суду від 21.04.2010 р. у справі №2-1609/2010 був задоволений в повному обсязі. Однак, при цьому, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18.08.2010 р. у справі №22Ц-5882/10 рішення від 21.04.2010 р. у справі №2 1609/2010 було скасоване провадження у справі закрите з підстав підвідомчості вказаного спору господарським судам.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 148) представник позивачів посилається на те, що після отримання ухвали Апеляційного суду Київської області позивачі одразу ж звернулись з аналогічним позовом до Господарського суду Київської області, однак жодного підтвердження цієї обставини Київському апеляційному господарському суду не надав, що для колегії суддів є підставою вважати договори відступлення частки у статутному капіталі дійсними.

З вказаного вбачається, що договорами відступлення частки у статутному капіталі, які є дійсними і на даний час, кожен з позивачів і ОСОБА_4, які є учасниками ТОВ “ДВЦ “Олімп”, відступили на користь ОСОБА_5 частку розміром 5% за рахунок свої долі (25%) в статутному капіталі ТОВ “ДВЦ “Олімп”. Потім, вже на підставі вказаних договорів, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп”, було здійснено розподіл внесків у статутний фонд товариства і відповідно перерозподіл часток у статутному капіталі. Таким чином, ОСОБА_5 при вступі до ТОВ “ДВЦ “Олімп”, також, здійснив свій внесок до статутного капіталу ТОВ “ДВЦ “Олімп”.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп” в частині розподілу внесків у статутний фонд товариства.

Що стосується інших пунктів рішення загальних зборів, колегія зазначає, що згаданою довіреністю позивачі уповноважили ОСОБА_4 приймати рішення про прийняття змін до установчих документів товариства, які повязані з прийняттям до складу учасників товариства ОСОБА_5

Оскільки, прийняття до складу учасників товариства не тягне за собою обовязкової зміни юридичної особи ТОВ “ДВЦ “Олімп”, вказане питання не відноситься до змін, “які повязані з прийняттям до складу учасників товариства ОСОБА_5”, тобто мало вирішуватись загальними зборами учасників товариства у загальному порядку, тобто у присутності учасників (представників учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, як встановлено ч. 1 статті 60 Закону України “Про господарські товариства” і пунктом 7.13 Статуту ТОВ “ДВЦ “Олімп” в редакції станом на 02.03.2005 р.

За згаданих обставин ОСОБА_4 не міг голосувати по даному питанню від імені позивачів, які володіли на час проведення загальних зборів у сукупності 75% голосів, тобто вказані збори з вирішення питання щодо зміни юридичної адреси ТОВ “ДВЦ “Олімп” відбулись за відсутності кворуму та є неповноважними, тобто позов в цій частині підлягає задоволенню.

З цієї ж підстави, суд визнає недійсним пункт 3.4. рішення загальних зборів щодо визнання виконаним повністю установчого договору ТОВ “ДВЦ “Олімп” та встановлення єдиним установчим документом товариства Статуту.

Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп” від 02.03.2005 р. є правомочними в частині пунктів:

- 1.1. “про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_5.”;

- 2.1. “про перерозподіл часток учасників у статутному капіталі Товариство з обмеженою відповідальністю“ДВЦ “Олімп”;

- 3.1. “про внесення зміни до статуту ТОВ “ДВЦ “Олімп”, які виникли у звязку зі зміною у складі учасників товариства, збільшення статутного капіталу та введенням в дію Цивільного кодексу України;

- 3.3. “про затвердження статуту товариства у новій редакції”

Одночасно, неправомочними є пункти:

- п. 3.2. “про зміну юридичної адреси товариства на адресу та встановлення її за місцем проживання ОСОБА_5: АДРЕСА_1”;

- п. 3.4. “про визнання виконаним установчого договіру ТОВ “ДВЦ “Олімп” та встановлення єдиним установчим документом ТОВ “ДВЦ “Олімп” його статуту”;

Для визнання недійсним пункту 4.1. рішення загальних зборів учасників ТОВ “ДВЦ “Олімп” від 02.03.2005 р., яким ОСОБА_4 було залишено на посаді директора ТОВ “ДВЦ “Олімп”, апеляційна інстанції не вбачає правових підстав, оскільки розгляд питання щодо призначення, звільнення, поновлення, усунення, відсторонення, відкликання посадових осіб товариства, навіть, якщо вони є одночасно і учасниками даного товариства, має розглядатись в порядку цивільного судочинства як трудовий спір.

Така правова позиція підтверджується п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” та п. 1.12 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. №04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.

В частині визнання недійсним пункту 4.1. рішення загальних зборів щодо залишення на посаді директора ТОВ “ДВЦ “Олімп” ОСОБА_4 провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Безпідставним є довід апелянтів про те, що судом першої інстанції при розгляді даної господарської справи порушенні норми процесуального права, а саме вимоги статті 27 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для скасування рішення, оскільки, відповідно до статті 104 цього ж кодексу, порушення норми процесуального права є безумовною підставною для скасування рішення, якщо суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Колегія суддів погоджується, що місцевий господарський суд мав, відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучити апелянтів до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки дане рішення може вплинути на права та обовязки щодо сторін у справі, однак це порушення не є безумовною підставою для скасування, з тієї причини, що права і обовязки самих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішені не були.

Переконання ОСОБА_4 про правомірність всіх його дій щодо перерозподілу часток учасників товариства шляхом укладання договорів відступлення часток у статутному капіталі є помилковою з підстав викладених вище у тексті даної постанови.

Спростовуючи доводи скаржників про помилкове незастосування судом першої інстанції приписів статті 241 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що вказана норма має застосовуватись в спорах про визнання правочинів недійсними, а в даному випадку предметом спору є корпоративні права учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, тому застосування вказаної норми матеріального права було б безпідставним.

Що стосується заяви третіх осіб (заявників апеляційної скарги) про застосування строку позовної давності, то така не може бути застосована при вирішенні спору з наступних підстав:

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Пунктом 41 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. № 01-08/163 розяснюється, що частиною четвертою статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками, зазначеними у цій статті). Права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як наведений припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб. Таким чином, застосування судом строку позовної давності в даному випадку є неможливим, оскільки заявлений не стороною у справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга є обґрунтованою лише частково і підлягає частковому задоволенню.

Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2010 р. про визнання недійсними пунктів 1.1., 2.1., 3.1. та 3.3. рішення загальних зборів учасників товариства ТОВ “ДВЦ “Олімп” від 02.03.2005 року є таким, що прийняте з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, що відповідно до пунктів 1, 4 частини першої та статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для часткового скасування рішення та прийняття в цій частині нового рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2010 р. у справі №К5/138-10 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати недійсними пункти 3.2, 3.4 рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” (код ЄДРПОУ 13725905) від 02.03.2005 р., оформлене протоколом від 02.03.2005 р. № 1.

Припинити провадження в частині визнання недійсним пункту 4.1. рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” (код ЄДРПОУ 13725905) від 02.03.2005 р., оформлене протоколом від 02.03.2005 р. № 1.

Відмовити в позові в частині визнання недійсними пунктів 1.1., 2.1., 3.1., 3.3. рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” (код ЄДРПОУ 13725905) від 02.03.2005 р., оформлене протоколом від 02.03.2005 р. № 1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” (код ЄДРПОУ 13725905) на користь ОСОБА_7 8 (вісім) грн. 22 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп”(код ЄДРПОУ 13725905) на користь ОСОБА_8 8 (вісім) грн. 22 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дослідно-експериментальний виробничий центр “Олімп” (код ЄДРПОУ 13725905) на користь ОСОБА_9 8 (вісім) грн. 22 коп. державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 8 (вісім) грн. 08 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 8 (вісім) грн. 08 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 8 (вісім) грн. 08 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

7. Справу №К5/138-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяПопікова О.В.

СуддіКондратова І.Д.

Коротун О.М.

28.02.11 (відправлено)