Рішення № 140486506, 28.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3532/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП", 50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Халтуріна, буд.3/2, код ЄДРПОУ 35747108

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Сильникова Анастасія Олександрівна, у порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 за період з 01.01.2025 до 08.09.2025 у розмірі 156 329,86 грн, безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,58 грн, пені у розмірі 22 521,22 грн та судового збору у розмірі 2 993,43 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 справу № 904/3532/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

30.06.2026 від відповідача надійшла заява, до якої додана платіжна інструкція від 19.06.2026 № 273 на суму 912 818,54 грн (призначення платежу: орендна плата за землю з юридичних осіб за 2020-2025). Відповідач зазначає, що сума 912 818,54 грн складається зі сплати заборгованості з орендної плати у розмірі 685 888,07 грн у справі 904/5871/25, суми у розмірі 156 329,86 грн та 70 600,58 грн у справі № 904/3532/26, яка і є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2026 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначити справу до розгляду у підготовче засідання на 18.08.2026 о 14 год 30 хв.

29.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій просить суд закрити провадження у справі №904/3532/26 в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 156 329,86 грн, а також в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 70 600,06 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

18.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Криворізької міської ради - Сильникової Анастасії Олександрівни надійшла заява про участь у судовому засіданні 18.08.2026 в режимі відеоконференції, а також у всіх наступних засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 частково задоволено заяву представника позивача - Криворізької міської ради - Сильникової Анастасії Олександрівни про участь у судовому засіданні 18.08.2026, а також інших судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. В участі представника позивача - Криворізької міської ради - Сильникової Анастасії Олександрівни у судовому засіданні 18.08.2026 - відмовлено. Повідомлено, що усі наступні судові засідання у справі № 904/3532/26 будуть проведені за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", "vkz.court.gov.ua", в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі суду № 1-403 за адресою: м.Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

18.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Криворізької міської ради - Сильникової Анастасії Олександрівни надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

У підготовче засідання позивач та відповідач не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час підготовчого засідання були належним чином повідомлені, причини неявки позивач суду повідомив, відповідач не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 суд постановив закрити підготовче провадження, справу призначити до розгляду по суті на 16.09.2026.

16.09.2026 судове засідання у справі №904/3532/26 не відбулося у зв`язку з відрядження судді Перової О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2026 судове засідання призначено на 28.09.2026 о 15 год 30 хв.

У судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 22.09.2026, причини неявки суду не повідомив.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 28.09.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

ВСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,3843 га з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059, яка розташована по вулиці Халтуріна, 3/2 у м.Кривому Розі Дніпропетровської області є сформованою з 24.07.2018, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.04.2026 № НВ-0000649282026 (а.с.17).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.06.2026 № 480556660 по вулиці Халтуріна, 3/2 у м.Кривому Розі Дніпропетровської області розташований комплекс будівель, до складу якого входять: будівля, киснева станція, 25 загальною площею (кв.м.) 1013,16 (площа основи), трансформаторна підстанція кисневої станції,7 загальною площею (кв.м.) 12,65 (площа основи); загальна площа 1025,81 кв.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" з 19.01.2015 (а.с.18-19).

Отже з 19.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Халтуріна, 3/2 та користувачем земельної ділянки за зазначеною адресою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059.

Позивач покликається на те, що у період з 01.01.2025 до 08.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" не сплачувало орендну плату у розмірі 156 329,86 грн, у період з 09.09.2025 по 31.12.2025 безпідставно зберіг кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 у розмірі 70 600,58 грн.

Листом від 17.02.2026 вих. № 17/04-01-02-08/620 Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради пропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" добровільно у тридцятиденний термін з дня одержання даної претензії сплатити заборгованість з орендної плати та безпідставно збережених грошових коштів, який був залишений відповідачем без відповіді (а.с.29-31).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:005 за період з 01.01.2025 до 08.09.2025 у розмірі 156 329,86 грн, безпідставно збережених коштів з орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності без належних правовстановлюючих документів за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,58 грн та пені у розмірі 22 521,22 грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених до стягнення заборгованості з орендної плати, безпідставно збережених коштів з орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності без належних правовстановлюючих документів, а також правомірності заявлених до стягнення пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Отже законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до частин першої, другої статті 120 цього Кодексу у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Суд з`ясував, що земельна ділянка площею 0,3843 га, кадастровий номер 1211000000:08:654:0059, розташована за адресою: м.Кривий Ріг, вулиця Халтуріна, 3/2, є сформованою з 24.07.2018, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Відомості щодо вказаної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав 22.09.2020 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2177597712110.

За відповідачем з 19.01.2015 на праві приватної власності зареєстрований об`єкт нерухомого майна комплекс будівель, до складу якого входять: будівля, киснева станція, 25 загальною площею (кв.м.) 1013,16 (площа основи), трансформаторна підстанція кисневої станції,7 загальною площею (кв.м.) 12,65 (площа основи); загальна площа 1025,81 кв.м, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2019 № 4392 відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 площею 0,3843 га за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Халтуріна,3/2 (Центрально-Міський район) щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого користування та згоди на відновлення меж земельних ділянок.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 № 4810 внесено зміни до рішення від 24.12.2019 № 4392 в частині заміни в графі "Цільове використання земельної ділянки" пункту 3 додатка 1 вид використання земельної ділянки з "Для розміщення заводу" на "Для розміщення комплексу будівель (колишній завод)." Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) у натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,3843 га на вул.Халтуріна,3/2 у Центрально-Міському районі (кадастровий номер 1211000000:08:654:0059) для розміщення комплексу будівель (колишній завод).

На підставі рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 № 4810 між Криворізькою міською радою (далі позивач, орендодавець) та ТОВ "ПРОМГРУП" (далі відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 08.09.2020 №2020455 (державна реєстрація від 22.09.2020).

Відповідно до пункту 7 договору оренди земельної ділянки від 08.09.2020 №2020455 договір укладений терміном на 5 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди виникає з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії договору ТОВ "ПРОМГРУП" має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі ТОВ "ПРОМГРУП" повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Криворізьку міську раду про намір продовжити його дію, додавши до листа-повідомлення проєкт додаткової угоди.

Орендна плата у 2020 році вноситься орендарем виключно у грошовій формі у розмірі 2,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році.

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до Договору в разі внесення змін до ПК України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік (пункт 8 договору).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міст, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України (пункт 9 договору).

Орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок отримувача Управління Державної казначейської служби України у Центрально-Міському районі у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (пункт 10 договору).

Пунктом 11 Договору від 08.09.2020 встановлено, що

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору, серед іншого, у разі зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради та зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 12 договору).

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За умовами пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Річний розмір орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5.2. ПК України).

Згідно пункту 284.1. статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

У період з 01.01.2025 до 08.09.2025 позивачем нараховано орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 156 329,86 грн.

З матеріалів справи убачається, що відповідачем 19.06.2026 сплачено заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2025 по 08.09.2025 у розмірі 156 329,86 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 273 та лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2026 № 26136/5/04-15-11.

Також позивач просить суд закрити провадження у справі №904/3532/26 в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 156 329,86 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Ураховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 за період з 01.01.2025 до 08.09.2025 у розмірі 156 329,86 грн, підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,58 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 09.09.2025 по 31.12.2025 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "ПРОМГРУП" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059.

Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП", набувши право власності на нерухоме майно (з 19.01.2015), стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщене, та належним платником плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059.

Розмір коштів, які підлягають стягненню у даній справі, позивачем розраховано на рівні орендної плати.

Відповідач не є власником земельної ділянки або постійним землекористувачем, а відтак не є платником земельного податку.

Відповідач не є юридичною особою, яка звільняється від обов`язку сплати коштів за користування земельною ділянкою відповідно до статті 297 Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 виснував, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Отже, з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме з 19.01.2015, ТОВ "ПРОМГРУП", як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване таке майно, а тому з 09.09.2025 у ТОВ "ПРОМГРУП" виник обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір, оформити речові права на земельну ділянку) та сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

З матеріалів справи убачається, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, у період з 09.09.2025 по 31.12.2025 користувався земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,3843 га з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Діпромісто імені Ю.М. Білоконя.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, повідомила про коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051, 2024 1,12, 2025 1,08.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яке набуло чинності з 01.01.2022, яким установлено ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 з урахуванням відомостей витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у 2025 році становить 7 564 348,87 грн.

За розрахунком Криворізької міської ради за період з 09.09.2025 по 31.12.2025 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059, складає 70 600,58 грн

За результатами перевірки розрахунку позивача судом порушень не встановлено.

З матеріалів справи убачається, що відповідачем 19.06.2026 сплачено заборгованість з орендної плати за період з 09.09.2025 по 31.12.2025 у розмірі 70 600,06 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 273 та лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2026 № 26136/5/04-15-11.

Також позивач просить суд закрити провадження у справі №904/3532/26 в частині стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,06 грн.

Ураховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,06 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Залишок несплаченої заборгованості складає 0,52 грн.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати у розмірі 0,52 грн.

Щодо стягнення пені за період з 03.03.2025 по 31.03.2026 у розмірі 22 521,22 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній у період з 01.07.2023 до 31.08.2025) визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В той же час, частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Отже, з вищенаведених приписів вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Умовами пункту 13 договору оренди земельної ділянки встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Отже, пункт 13 договору містить конкретний термін нарахування пені за прострочення сплати орендної плати, з вказівкою на подію, що має неминуче настати - день погашення боргу зі сплати орендної плати (фактичний момент оплати).

З огляду на те, що відповідачем належним чином не виконувалися зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059, з відповідача підлягає стягненню пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання за період з 03.03.2025 по 31.03.2026.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, арифметично вірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Щодо звільнення відповідача від сплати земельного податку.

Відповідач у своїй заяві від 30.06.2026 №27 зазначає, що в силу статті 297 ГПК України Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" звільнено від сплати та подання податкової звітності щодо сплати земельного податку, а в силу Перехідних положень ПК України звільнений від штрафних санкцій передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПК України та пені.

Суд звертає увагу на те, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Так, ТОВ "ПРОМГРУП" відноситься до третьої групи платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку, серед іншого, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Предметом спору у даній справі є стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 на підставі договору оренди від 08.09.2020 № 2020455, а також безпідставно збережених коштів за користування зазначеною земельною ділянкою за відсутності належних правовстановлюючих документів.

Отже, спірні правовідносини виникли щодо плати за користування земельною ділянкою на умовах договору оренди та щодо безпідставного збереження коштів унаслідок фактичного користування земельною ділянкою, а не щодо сплати земельного податку. У зв`язку з цим приписи статті 297 Податкового кодексу України, які регулюють особливості сплати єдиного податку, зокрема в частині земельного податку, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

У межах цієї справи заявлена до стягнення пеня має договірний, а не податковий характер, оскільки нарахована за порушення відповідачем погоджених сторонами умов договору оренди земельної ділянки. Відтак, положення Податкового кодексу України, що регулюють порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасне виконання податкового зобов`язання, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів з орендної плати у розмірі 0,52 грн та пені у розмірі 22 521,22 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні через систему Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (249 451,66 грн), то сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 993,42 грн.

Оскільки господарським судом закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:0059 за період з 01.01.2025 до 08.09.2025 у розмірі 156 329,86 грн, безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,06 грн, судовий збір до стягнення з відповідача становить 270,26 грн.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки позивачем не подано клопотання про повернення йому судового збору, суд не вирішує питання щодо його повернення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 270,26 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 904/3532/26 в частині стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:654:005 за період з 01.01.2025 до 08.09.2025 у розмірі 156 329,86 грн, безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 09.09.2025 до 31.12.2025 у розмірі 70 600,06 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРУП", 50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Халтуріна, буд.3/2, код ЄДРПОУ 35747108 на користь Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388 безпідставно збережені кошти з орендної плати у розмірі 0,52 грн (п`ятдесят дві копійки), пеню у розмірі 22 521,22 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот двадцять одна гривня 22 копійки) та судовий збір у розмірі 270,26 грн (двісті сімдесят гривень 26 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 08.10.2026

Суддя О.В. Перова