Ухвала суду № 14048224, 10.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 р.

Справа № 37850/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Коваля Р.Й., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області на постанову господарського суду Чернівецької області від 03 червня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області (далі-ДПІ у Глибоцькому районі) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» (далі-СГ ТзОВ «Агро-Прогрес») про звернення стягнення на майно в сумі 240847,35 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.06.2008 року ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області звернулася до адміністративного суду з позовом про звернення стягнення на майно в сумі 240847,35 грн..

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідно до акту № 4/1700/30713734 від 23 лютого 2008 року про наслідки перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб СГ ТзОВ «Агро-Прогрес» за відповідачем рахується заборгованість по вказаним платежам за період з 01.06.2001 р. по 31.12.2007 р. в сумі 240847,35 грн., про що також свідчить акт звірки взаємних розрахунків від 23.02.2008 р.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з активів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» - 20134,85 грн. податкового боргу. В частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 220 712.50 грн. відмовлено.

Позивач ДПІ у Глибоцькому районі постанову оскаржило, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009р. по справі №13/151 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі покликається на те, що заборгованість зі сплати прибуткового податку не є узгодженою сумою податкового зобов’язання, ні, відповідно, податковим боргом. Це унеможливлює стягнення вищезазначених сум податковими органами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.02 року №538 якою затверджено Порядок стягнення коштів по продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, оскільки він розроблений на підставі ст..10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 і стосується лише податкового боргу. Тобто стягнути з боржника належні бюджету суми прибуткового податку інакше, ніж за рішенням суду, неможливо. Посилання відповідача на п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону № 2181 щодо застосуванні строку позовної давності, визначеного у п.15.1 цієї статті-1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання, яке судом було враховано при винесенні постанови, є таке, що суперечить чинному законодавству, оскільки це не є узгодженою сумою податкового зобов’язання, а ні податковим боргом. Відповідно до ст..100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умовами, якщо на цьому наполягає одна із сторін. ДПІ у Глибоцькому районі гадає, що в даному випадку відповідач взагалі не має права наполягати на застосування строків позовної давності.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками проведеної ДПІ в Глибоцькому районі перевірки згідно акту № 4/1700/3071375-від 23 лютого 2008 року про наслідки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес», за відповідачем рахується заборгованість по вказаним платежам в сумі 240847,35 грн., що також підтверджено актом звірки взаємних розрахунків від 23.02.2008 р.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.06.2001 р. по 01.05.2003 р. становить 122297,25 грн., з 01.05.2003 р. по 30.06.2004 р. - 42925,58 грн., з 01.07.2004 р. по 01.01.2006 р. - 25546,67 грн., з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. - 14290,36 грн., з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. - 5844,40 грн.

Відповідно до статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст..10 Закону України «Про податкову службу в Україні» подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок з прибутку фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» останній є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. А згідно пункту 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 15.2.1. пункту 15.2. статті 15 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом де закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1. цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податковою: зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів вії дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.

Колегія судді погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач звернувся до суду 26.06.2008 р., в той час як заборгованість відповідача виникла з 01.06.2001 р., а тому, на час подання позовної заяви до суду сплили строки стягнення податкового боргу у сумі 220712,50 грн. з податку доходів найманих працівників., а тому, су дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення податкового боргу у сумі 220712,50 грн. у зв'язку із пропущенням строку стягнення податкового боргу.

За таких обставин справи, колегія судді приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки з відповідача слід стягнути узгоджену заборгованість по податку, фактично проведених виплат по заробітній платі працівникам підприємства в сумі в сумі 20134.85 гривень.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009р. у справі № 13/151 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 15.02.2011 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді Р.Й.Коваль

Р.М. Шавель