Постанова № 14048015, 01.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р. № 2а-11753/10/1370

10 год. 18 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Костюка А. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державного підприємства «Волиньвугілля»про стягнення заборгованості в сумі 12500 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державного підприємства «Волиньвугілля»про стягнення заборгованості в сумі 12500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість третьої особи державного підприємства «Волиньвугілля» зі сплати податків станом на 12.11.2010 року становить 41512947,87 грн. У відповідача існує дебіторська заборгованість перед третьою особою державним підприємством «Волиньвугілля»у розмірі 12500 грн., а між третьою особою та позивачем укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, відповідно до якого третя особа переводить (уступає) позивачу право вимоги дебіторської заборгованості, а позивач набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне третій особі відповідно до договору, укладеного між третьою особою та відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа не забезпечили участі своїх представників в судовому засіданні, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс»зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 7523602 від 09.11.2010 року.

Державне підприємство «Волиньвугілля»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа Нововолинським міськвиконкомом 21.03.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи. 07.04.2003 року ДП «Волиньвугілля»взято на облік в органах державної податкової служби за № 45, згідно довідки № 27 від 04.08.2006 року.

Згідно Положення про відокремлений підрозділ «Волиньвуглезбутпостач»державного підприємства «Волиньвугілля»Підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього положення та Статуту Підприємства. 04.11.1998 року відокремлений підрозділ «Волиньвуглезбутпостач»державного підприємства «Волиньвугілля»взято на облік в органах державної податкової служби, згідно довідки № 25 від 26.07.2006 року.

03.10.2001 року позивачем виставлено ДП «Шахта № 9»ДП «Волиньвугілля» першу податкову вимогу форми «Ю1»№ 1/3/2630/24, згідно якої загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобовязаннями станом на 02.10.2001 року становить 3175489,85 грн.

30.05.2003 року позивачем прийнято рішення № 1 про поширення зобовязань щодо сплати податків підприємств ВСП «Шахта № 1», ВСП «Шахта № 5», ВСП «Шахта № 9», ВСП «Шахта Бужанська», ВСП «Волиньвуглезбутпостач»на державне підприємство «Волиньвугілля» та поширення права податкової застави на всі активи платника податків (ДП «Волиньвугілля»), який створюється шляхом обєднання вищевказаних платників податків.

Згідно довідки № 9245 від 15.11.2010 року, виданої позивачем, станом на 12.11.2010 року за ДП «Волиньвугілля»рахується заборгованість зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів) до державного і місцевого бюджетів в сумі 41512947,87 грн.

05.10.2005 року позивачем прийнято рішення № 1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, згідно якого вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків ДП «Волиньвугілля», а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

01.10.2008 року між відповідачем ТзОВ «Онікс»(продавець) та відокремленим підрозділом «Волиньвуглезбутпостач»державного підприємства «Волиньвугілля»(покупець) було укладено договір купівлі продажу № 2/11, згідно якого продавець зобовязаний передати належний йому товар у власність покупцеві, останній в свою чергу зобовязаний прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

01.01.2009 року між ВП «Волиньвуглезбутпостач»ДП «Волиньвугілля»та ТзОВ «Онікс»складено Акт звірки взаємних розрахунків, яким встановлено заборгованість по виконанню умов договору ТзОВ «Онікс»перед ВП «Волиньвуглезбутпостач»ДП «Волиньвугілля»в сумі 12500 грн.

30.04.2010 року позивачем складено Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 3, яким проведено опис дебіторської заборгованості ТзОВ «Онікс»на суму 12500 грн. Відомості про вказаний Акт занесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 27432673 від 10.06.2010 року.

22.06.2010 року позивачем прийнято Рішення про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків № 5351/24-005, згідно якого додатковим джерелом погашення податкового боргу платника податків є в тому числі всі види дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення.

Згідно Повідомлення про застосування заходів стягнення за рахунок додаткових джерел погашення податкового боргу № 5350/24-005 від 22.06.2010 року додатковим джерелом погашення податкового боргу є в тому числі всі види дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення.

22.06.2010 року між ДП «Волиньвугілля»(платник податків) та Нововолинською обєднаною державною податковою інспекцією Волинської області (орган стягнення) укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, згідно якого платник податків переводить (уступає) органу стягнення право вимоги дебіторської заборгованості, а орган стягнення набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне платнику податків відповідно до договору, укладеного між платником податків та ТзОВ «Онікс».

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п. п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 цього ж Закону, податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Згідно п. п. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 цього ж Закону з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 вересня 2003 року N 439 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, залучення додаткових джерел погашення податкового боргу здійснюється на підставі рішення про продаж активів, які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків (далі - Рішення), підписаного керівником органу стягнення - податкового органу (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу за формою згідно з додатком 1.

Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Порядку, на податковий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме (але не виключно):

- дебіторська заборгованість від продажу готової продукції, товарів, робіт та послуг;

- дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;

- інші види дебіторської заборгованості.

Згідно п. 4.15. ст. 4 цього ж Порядку, у випадку якщо заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу державної податкової служби не призвели до повного погашення суми податкового боргу такого платника, органи державної податкової служби здійснюють продаж дебіторської заборгованості платника податків, право на вимогу якої переведено на органи державної податкової служби, або подають до судів позови про стягнення такої заборгованості.

Всупереч наведеним нормам чинного законодавства, відповідач суми дебіторської заборгованості не сплатив.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 12500 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а відтак підлягає стягненню.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Беручи до уваги те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, суму дебіторської заборгованості в розмірі 12500 грн. не сплачено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс»(вул. Миру, 2/37, м. Червоноград, Львівська область, р/р 35217001000502 у ЛРУ «Інтексбанк»код ЄДРПОУ 31147889) в дохід державного бюджету борг в розмірі 12500 (дванадцять тисяч пятсот) грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 4 березня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.