Ухвала суду № 140449319, 08.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/8372/25

провадження №6/216/575/26

УХВАЛА

іменем України

08 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кривому Розі заяву представника Морозова Євгенія Євгенійовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитними договорами № 1012591373 від 17.08.2023 та № 1014244617 від 26.01.2024, яка станом на 03.07.2025 року складала 39319,80 грн, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 508,70 грн, а всього сукупно - 39828,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог (зокрема, щодо стягнення комісій) судом було відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року вказане рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 26 травня 2026 року залишено без змін, у зв`язку з чим воно набрало законної сили 27.08.2026 року.

29 вересня 2026 року представник відповідача (боржника) - ОСОБА_2 , звернувся до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» із заявою про розстрочення виконання вищевказаного судового рішення в порядку статті 435 ЦПК України.

Заява обґрунтована тим, що боржниця ОСОБА_1 має намір добровільно виконувати судове рішення, однак у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, похилим віком, статусом пенсіонерки та незадовільним станом здоров`я вона позбавлена фінансової можливості одноразово сплатити всю присуджену судом суму (39828,50 грн). На підтвердження складного майнового стану заявником долучено копію довідки про доходи Пенсійного фонду України № 1001370462023030 від 04.09.2026 року, згідно з якою розмір пенсії за віком ОСОБА_1 становить 4121,56 грн на місяць. Представник заявника наголошував, що вказана пенсія є єдиним джерелом існування та доходу боржниці. Також до заяви додано виписку з медичної карти амбулаторного хворого № 027/о від 24.09.2026 року, видану ФОП ОСОБА_3 , про наявність у ОСОБА_1 хронічних захворювань (радикулопатія, шийно-плечовий синдром тощо). На підставі наведеного, заявник просив розстрочити виконання рішення суду строком на 11 місяців шляхом сплати щомісячних фіксованих платежів у розмірі 3600,00 грн, а останній платіж - 3828,50 грн.

У зв`язку із закінченням строку відрядження судді Скиби М.М., до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, та у зв`язку з неможливістю формування складу суду, справу передано на розгляд судді Маланюку О.Я.

У судове засідання, призначене на 08 жовтня 2026 року, сторони не з`явилися. Представник відповідача в заяві просив розглядати справу за його відсутності. Від представника позивача АТ «ПУМБ» в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника.

З метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсного майнового стану боржника, судом в межах підготовки справи до розгляду було ініційовано та надіслано електронні запити до державних реєстрів, зокрема до Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів боржника за період з 1 кварталу 2025 року по 3 квартал 2026 року.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та проаналізувавши отримані в ході судового розгляду офіційні відомості з державних реєстрів, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою та другою статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; тяжке захворювання особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан. При цьому, розстрочка виконання рішення суду повинна вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 755/10381/15-ц, від 21 лютого 2019 року у справі № 2-г-12/11, від 12 червня 2019 року у справі № 753/6313/17-ц) послідовно наголошують, що відстрочка та розстрочка виконання судового рішення є винятковим заходом, який застосовується судом у разі наявності об`єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами обставин. Самі по собі посилання на незадовільний матеріальний стан чи пенсійний вік без належного доведення винятковості ситуації не є безумовною підставою для задоволення такої заяви, оскільки зволікання з виконанням рішення звужує права стягувача та суперечить принципу юридичної визначеності.

При розгляді цієї заяви суд встановив, що аргументи представника відповідача про скрутний матеріальний стан ОСОБА_1 , а також твердження, що її єдиним джерелом доходу є пенсія, повністю спростовуються матеріалами справи та є недостовірними.

Так, відповідно до офіційної Відповіді ДПС № 3392945 від 05.10.2026 року з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, яка була сформована за запитом суду, встановлено, що ОСОБА_1 з 06.08.2024 року і по теперішній час є офіційно працевлаштованою у ТОВ «ЕНЕРГО-ІМПУЛЬС» (код ЄДРПОУ 38032641).

Згідно з офіційним розрахунком утриманих податків за вказаною Відповіддю ДПС, боржниця ОСОБА_1 протягом 2026 року стабільно щомісячно отримувала та продовжує отримувати дохід у вигляді заробітної плати:

У січні, лютому, березні та квітні 2026 року сума нарахованого щомісячного доходу становила 8 647,00 грн (після утримання податку виплачено на руки - 7090,54 грн);

У травні 2026 року сума нарахованого доходу склала 11325,89 грн (у ТОВ «ЕНЕРГО-ІМПУЛЬС») та додатково 4941,14 грн за сумісництвом у ТОВ «НВП «ЕНЕРГО-ІМПУЛЬС» (ЄДРПОУ 40394975);

У червні та липні 2026 року нараховано відповідно 8647,00 грн та 7137,30 грн.

Крім того, у січні 2026 року боржницею було отримано соціальну виплату з місцевого бюджету від Лозуватської сільської ради у розмірі 6000,00 грн.

Всього за неповний 2026 рік (лише задекларований період податкової звітності) ОСОБА_1 отримала офіційний дохід від податкових агентів у загальному розмірі 72744,33 грн (без урахування пенсії).

З урахуванням щомісячної пенсії у розмірі 4121,56 грн, реальний щомісячний сукупний дохід боржниці «чистими» (на руки) у 2026 році в середньому становить понад 11212,10 грн, що майже втричі перевищує суму, вказану її адвокатом у заяві.

Приховування боржником факту свого офіційного працевлаштування та наявності додаткового стабільного заробітку, який значно перевищує розмір її пенсії, свідчить про процесуальну недобросовісність боржника та зловживання процесуальними правами з метою введення суду в оману.

Така правова поведінка заявника суперечить загальним засадам цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) та принципу добросовісності, закріпленому у ст. 3 Цивільного кодексу України. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що заявник зобов`язаний демонструвати добросовісність у відносинах із судовими органами та не допускати дій, спрямованих на навмисне затягування процесу чи викривлення фактів.

Окрім того, суд звертає увагу на внутрішню логічну суперечливість запропонованого адвокатом Морозовим Є. Є. графіка розстрочки. Стверджуючи, що єдиним доходом боржниці є пенсія у розмірі 4121,56 грн, представник просить стягувати з неї щомісячно по 3600,00 грн. За умови правдивості доводів заяви, у боржниці на задоволення базових життєвих потреб (їжа, ліки, комунальні послуги) залишалося б лише 521,56 грн на місяць, що є значно нижчим за прожитковий мінімум та об`єктивно неможливим для виживання. Це ще раз доводить штучність поданої заяви.

Суд також критично оцінює надану медичну виписку № 027/о від 24.09.2026 року. За змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України, до уваги може бути взято саме тяжке захворювання особи. Як вбачається з тексту виписки, зазначені діагнози (радикулопатія, шийно-плечовий синдром) носять загальний хронічний характер, ОСОБА_1 на диспансерному («Д») обліку не перебуває, стаціонарного лікування не проходила, а рекомендований їй лише «амбулаторний нагляд сімейного лікаря». Дані захворювання об`єктивно не позбавляють її працездатності, що підтверджується фактом її безперервної офіційної трудової діяльності на підприємствах міста Кривого Рогу.

При ухваленні рішення суд першої інстанції від 26 травня 2026 року вже максимально врахував баланс інтересів сторін, захистивши боржницю як споживача від незаконних нарахувань комісій банку, в результаті чого суму стягнення було зменшено з первинних 184690,80 грн до 39319,80 грн.

Загальний розмір заборгованості разом із судовим збором становить 39828,50 грн. Враховуючи реальний щомісячний сукупний дохід боржниці (близько 11200 грн «чистими»), ця сума є співмірною із її трьохмісячним заробітком, і може бути виплачена нею самостійно без застосування процедури розстрочки. Подальше відтермінування виконання судового рішення на рік за наявності прихованих доходів призведе до грубого порушення прав стягувача (АТ «ПУМБ») на отримання присуджених коштів у розумні строки та порушить статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності жодних об`єктивних виняткових причин для розстрочення виконання рішення, а доводи заяви повністю спростовані зібраними судом доказами, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 18, 259, 260, 353, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача (боржника) - адвоката Морозова Євгенія Євгенійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року у цивільній справі № 216/8372/25 - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.Я. МАЛАНЮК