Рішення № 140424709, 08.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/2342/26

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-лізинг" (03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 87, код 33305300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Сквира" (09000, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Сквира, вул. Залізнична, будинок 57Б, код 41467823)

про стягнення 159717,08 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг сквира" про стягнення 159717,08 грн за Договором про надання послуг спецтехнікою №0725-2 від 17.07.2025.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов`язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Обставини спірних правовідносин.

17.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Лізинг» (далі Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДІНГ СКВИРА» (далі Замовник, відповідач) укладено договір надання послуг спецтехнікою № 0725-2 (далі Договір), за умовами пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику послуги крана РДК для виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті «Елеваторний комплекс ТОВ «АГРОХОЛДІНГ СКВИРА» за адресою: м. Сквира, вул. Залізнична, 57 Б.

Відповідно до пункту 2.1 Договору кран вважається переданим для виконання робіт та повернутим на місце стоянки з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі крана на об`єкті Замовника. Такий акт є невід`ємною частиною Договору та є підставою для початку і закінчення нарахування плати за виконані роботи (надані послуги).

14.08.2025 сторонами підписано Акт № 1 приймання-передачі крана на об`єкті за Договором № 0725-2 від 17.07.2025.

Згідно з пунктом 2.3 Договору сторони погодили режим роботи крана 10 годин на добу та 260 машино-годин на місяць.

Пунктом 3.1 Договору визначено вартість послуг крана при роботі на електроенергії у розмірі 650 грн, у тому числі ПДВ 108,33 грн, за одну машино-годину, або 6500 грн, у тому числі ПДВ 1083,33 грн, за одну машино-зміну. При цьому вартість послуг включає компенсацію заробітної плати кранівника та не включає вартість електроенергії.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що у разі роботи крана на дизельному пальному вартість послуг становить 750 грн, у тому числі ПДВ 125 грн, за одну машино-годину, або 7500 грн, у тому числі ПДВ 1183 грн, за одну машино-зміну. Робота крана вважається змішаною, але не менше 10 машино-годин на добу. Вартість послуг включає компенсацію заробітної плати кранівника та не включає вартість дизельного палива.

01.10.2025 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою погоджено нові редакції пунктів 3.1 та 3.2 Договору, відповідно до яких з 01.10.2025 вартість послуг крана на електроенергії становить 680 грн за одну машино-годину або 6800 грн за одну машино-зміну, а вартість послуг крана на дизельному пальному без урахування вартості дизельного палива 780 грн за одну машино-годину.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що Виконавець розпочинає надання послуг після здійснення Замовником 100% попередньої оплати у вигляді авансу за кожні 15 днів, подання Замовником заявки про готовність до застосування крана на майданчику та сплати у повному обсязі вартості доставки і вивезення крана з об`єкта. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться щомісячно протягом п`яти робочих днів з дня видачі акта виконаних робіт (наданих послуг). У разі затримки платежів понад три робочі дні від погодженої дати Виконавець має право призупинити надання послуг до моменту отримання належної оплати.

Відповідно до пункту 3.5 Договору розрахунковим періодом є місяць, а підставою для здійснення взаєморозрахунків Договір.

Згідно з пунктом 2.2 Договору виконання робіт (надання послуг) оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за місяць.

Підпунктом «ж» пункту 4.2 Договору на Замовника покладено обов`язок приймати від Виконавця акти здачі-приймання робіт (надання послуг) до розгляду та для підписання. На розгляд поточних актів надання послуг Замовнику надається три робочі дні. Підпунктом «е» пункту 4.2 Договору передбачено обов`язок Замовника своєчасно оплачувати роботу крана.

На виконання умов пункту 2.2 та підпункту «ж» пункту 4.2 Договору сторонами підписано Акт надання послуг №110 від 25.05.2026 на загальну суму 195000 грн, а також Акт надання послуг №123 від 26.05.2026 на загальну суму 7800 грн.

Як зазначає позивач, вказані акти прийняті та підписані уповноваженою особою Замовника без зауважень. В актах зазначено про відсутність у Замовника претензій щодо обсягу, якості та строків виконання робіт (надання послуг).

За твердженням позивача, станом на 03.08.2026 відповідач не здійснив повної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість:

за Актом № 110 від 25.05.2026 у розмірі 145000 грн, а за Актом № 123 від 26.05.2026 у розмірі 7800 грн. Загальний розмір основної заборгованості, за розрахунком позивача, становить 152800 грн.

08.06.2026 направив відповідачу на електронну адресу лист вих. № 08/06-2 від 08.06.2026 з вимогою виконати зобов`язання за Договором та сплатити заборгованість у розмірі 202800 грн. Письмової відповіді на вказаний лист він не отримав.

Разом з тим, як зазначає позивач, 11.06.2026 відповідач здійснив оплату у розмірі 50000 грн, у зв`язку з чим розмір основної заборгованості становить 152800 грн. На підтвердження цього позивач посилається на картку рахунку 361 за період з 16.04.2026 по 12.07.2026.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача 159717,08 грн, з яких 152800 грн основна заборгованість за Договором, 6289,78 грн пеня та 627,30 грн 3% річних.

Відзив на позовну заяву Відповідачем не подано.

Висновки господарського суду

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України; у редакції чинній на моменти виникнення спірних правовідносин) є господарський договір.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст 612 ЦК України).

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини з надання послуг спецтехнікою на підставі договору № 0725-2 від 17.07.2025. На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги крана РДК, що підтверджується, зокрема, підписаними сторонами актами надання послуг №110 від 25.05.2026 на суму 195000 грн та №123 від 26.05.2026 на суму 7800 грн.

Вказані акти підписані уповноваженим представником відповідача без зауважень щодо обсягу, якості чи строків наданих послуг. Отже, відповідно до умов договору у відповідача виник обов`язок здійснити оплату вартості наданих послуг у визначені договором строки.

При цьому відповідач здійснив лише часткову оплату заборгованості у розмірі 50000 грн, що підтверджується матеріалами справи. Доказів повного погашення вартості наданих позивачем послуг відповідачем суду не надано. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 152800 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та умов укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачу 152800 грн основної заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 627,30 грн, 6289,78 грн пені за загальний період з 15.06.2026 по 03.08.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у випадку прострочення сплати Замовником вартості наданих послуг більш ніж на 10 банківських днів з моменту настання строку платежу Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

З урахуванням встановленого судом факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, передбачені договором підстави для нарахування пені настали. Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність умовам договору і вимогам законодавства. У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 6289,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач має право на нарахування 3 % річних за період прострочення. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його правильність, у зв`язку з чим 627,30 грн 3 % річних підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Техно-Лізинг» до ТОВ «АГРОХОЛДІНГ СКВИРА» про стягнення заборгованості за договором надання послуг спецтехнікою № 0725-2 від 17.07.2025 у загальному розмірі 159717,08 грн, з яких 152800 грн основного боргу, 6289,78 грн пені та 627,30 грн 3 % річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов до суду не подав, викладених позивачем обставин справи, зокрема щодо укладення та виконання сторонами договору надання послуг спецтехнікою №0725-2 від 17.07.2025, факту надання позивачем послуг, їх прийняття відповідачем без зауважень, а також наявності та розміру заборгованості, не спростував, доказів належного та повного виконання грошового зобов`язання не надав. Будь-яких заперечень щодо заявлених до стягнення сум основної заборгованості, пені та 3 % річних відповідачем суду також не подано.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю, за виключенням суми переплати, позаяк позивач сплатив судовий збір без урахування понижуючого коефіцієнту 0.8 за подання позову в електронній формі.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг Сквира" (09000, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Сквира, вул. Залізнична, будинок 57Б, код 41467823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-лізинг" (03115, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 87, код 33305300) 152800 грн основного боргу, 6289,78 грн пені, 627,30 грн 3% річних та 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз