Ухвала суду № 140423174, 29.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

29 вересня 2026 рокуСправа № 903/620/26за позовом керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД", місто Харків

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 532 375,69 грн

Суддя Микола Шум

Секретар судового засідання Ольга Харкевич

Представники учасників справи:

від прокуратури: Гудков М.В.

від позивача: н/з

відповідача: Кіпоть І.Г.

встановив: керівник Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Поромівської сільської ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД", в якому просить:

- визнати недійсними: 1) додаткову угоду №3 від 17.02.2025; 2) додаткову угоду №5 від 28.05.2025; 3) додаткову угоду №6 від 02.06.2025 до Договору постачання природного газу від 20.12.2024 №264, укладеного між Поромівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД" (процедура закупівлі: UA-2024-12-13-017112-a).- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД" на користь Поромівської сільської ради в дохід місцевого бюджету 602 068,34 грн.

Також просить покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Ухвалою суду від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.07.2026 о 12:00 год.

17.07.2026 через Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про залишення позову без розгляду.

20.07.2026 через Електронний суд від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

23.07.2026 через Електронний суд від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких ТОВ "СХІДГАЗ ТРЕЙД" просить залишити позовну заяву без розгляду.

24.07.2026 від відповідача через Електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

24.07.2026 від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору.

Суд протокольною ухвалою від 28.07.2026 прийняв та задовольнив заяву виконувача обов`язків керівника Володимирської окружної прокуратури про зменшення позовних вимог.

Нова ціна позову становить 532 375,69 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2026 розглял справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 25 серпня 2026 року о 12:45 год.

Ухвалою суду від 19.08.2026 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою від 25.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.09.2026 о 11 год 10 хв.

21.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД" надійшла заява в якій просить суд повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 903/620/26 для вирішення клопотання ТОВ СХІДГАЗ ТРЕЙД про залишення позову без розгляду та заява про зупинення провадження у справі № 903/620/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в об`єднаному конституційному провадженні за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Промгаз Сіті, Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут та Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі у справах №3-107/2026(239/26), №3 117/2026(264/26), №3-130/2026(291/26).

28.09.2026 від керівника Володимирської окружної прокуратури надійшла заява у якій просить суд відмовити у задоволенні клопотань представника ТОВ СХІДГАЗ ТРЕЙД про повернення провадження у справі № 903/620/26 на стадію підготовчого провадження для вирішення клопотання ТОВ СХІДГАЗ ТРЕЙД про залишення позову без розгляду та заяви про зупинення провадження у справі № 903/620/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в об`єднаному конституційному провадженні за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Промгаз Сіті, Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут та Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі у справах №3-107/2026(239/26), №3 117/2026(264/26), №3-130/2026(291/26)

В судовому засіданні 29.09.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД" підтримав заяву про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 903/620/26 для вирішення клопотання ТОВ СХІДГАЗ ТРЕЙД про залишення позову без розгляду та заяву про зупинення провадження у справі № 903/620/26.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДГАЗ ТРЕЙД" про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 903/620/26 для вирішення клопотання ТОВ СХІДГАЗ ТРЕЙД про залишення позову без розгляду та заяву про зупинення провадження у справі № 903/620/26 надав заперечення.

Щодо заяви відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою від 25.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 29.09.2026

Главою 6 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України «Розгляд справи по суті» не врегульовано питання повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з цим, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02 жовтня 2019 року у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 03 квітня 2019 року №913/317/18".

Відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Як передбачено п.10 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

З метою розгляду клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд задовольняє заяву відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131 -1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини (аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у пункті 68 постанови від 18.12.2025 у справі №160/4161/24).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України», судом зазначено, що правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес». Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/19 зазначено, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. У даному випадку підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є їх порушення, що виражається у недодержанні вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.19 Особливостей при укладенні оскаржуваних додаткових угод до Договору, що призвело до надмірного використання бюджетних коштів.

Вказане є прямим порушенням установленого законом публічного порядку у сфері публічних закупівель, яке не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, що безумовно порушує інтереси держави у вказаній сфері.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора вчинення ряду дій, які передують зверненню до суду:

1. довести, що захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2. повідомити орган про здійснення представництва інтересів держави в суді.

Володимирською окружною прокуратурою, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Поромівської сільської ради відповідний лист від 07.05.2026 № 50/1-975вих-26, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору постачання природного газу

Водночас, сільською радою не вжито заходів до усунення порушень указаних інтересів держави, зокрема, не пред`явлено до суду позову про визнання недійсними додаткових угод до договору від 20.12.2024 № 264, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, та стягнення із постачальника природного газу до бюджету коштів, безпідставно отриманих за такими угодами.

Поромівська сільська рада листом від 28.05.2026 № 516/01-14 повідомила, що останньою не вживались заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення зайво сплачених коштів за договором від 20.12.2024 № 264 у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору за звернення з відповідною позовною заявою до суду.

Разом з тим, Поромівська сільска рада проти подання прокурором позову в її інтересах не заперечувала та не висловлювала ініціативи щодо звернення до суду, про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявлено

З огляду на викладене, прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом , який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом , що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 2, ч.1 ст. 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З матеріалів справи слідує, що прокурор дотримався вимог Закон України «Про прокуратуру» скерувавши запити до належного органу.

Судом також встановлено, що позивачі не мають наміру на самостійне звернення з даним позовом до суду, а відтак прокурор є уповноваженою собою на подачу та підписання даної позовної заяви.

Отже, враховуючи вище викладене, суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо заяви відповідача про зупинення провадження у справі № 903/620/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в об`єднаному конституційному провадженні суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Поряд із цим суд враховує, що саме по собі відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності окремої норми закону не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї господарської справи.

У межах справи № 903/620/26 суд може самостійно встановити обставини укладення спірних додаткових угод, зміст умов договору про закупівлю, наявність або відсутність документального підтвердження коливання ціни газу на ринку, розмір збільшення ціни за одиницю товару, а також правові наслідки такого збільшення. Вказані обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Наведені відповідачем обставини свідчать не про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, а фактично про очікування можливого формування Конституційним Судом України правової позиції щодо конституційності положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таке очікування саме по собі не є підставою для зупинення провадження у справі у розумінні пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.ірки.

За таких обставин відповідач не довів наявності передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі № 903/650/26, а тому клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

Суд протокольною ухвалою від 29.09.2026 відмовив в задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі№ 903/620/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в об`єднаному конституційному провадженні.

Враховуючи виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 29.09.2026 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.11.2026 о 10.20 год.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відтак, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повідомлення учасників справи про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

Розгляд справи по суті призначити на 10 листопада 2026 року на 10:20 год.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Ухвала суду підписана 29.09.2026.

Суддя Микола ШУМ