Рішення № 140420710, 08.10.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1004/26

Провадження № 2/156/714/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/1004/2026

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 465,96 грн. Позов обґрунтовує тим, що 27.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 364156999 на суму 1 850,00 грн.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 1 850,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Надалі відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 500,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості та поясненнями щодо перерахунку коштів.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 21 985,02 грн, яка складається з: 6 499,04 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 966,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3 519,06 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). При цьому позивач зауважив, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 18 465,96 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 46 від 30.09.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 364156999 від 27.04.2019 на загальну суму 17 994,17 грн (з яких 6 499,04 грн - тіло кредиту, 11 495,13 грн - відсотки).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04.11.2020 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача на суму 21 985,02 грн.

05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21 985,02 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача.

Право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги додаються до позовної заяви та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до Позивача.

Невиконання ОСОБА_1 свого зобов`язання та виникнення заборгованості за кредитним договором змусило позивача звернутися до суду з відповідною позовною заявою. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 364156999 від 27.04.2019 у розмірі 18 465,96 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Також судом частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначену в ухвалі суду інформацію.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження направилась за адресою зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Конверт на ім`я відповідача повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній».

11.09.2026 з Банка-емітента АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшли витребувані судом докази, зокрема довідка та виписка за картковим рахунком відповідача № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що підтверджують факт зарахування кредитних коштів та належність фінансового номера телефону.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

ІІІ. Встановлені судом обставини справи

Судом встановлено, що 27.04.2019 ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі уклав на платформі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір № 364156999 на умовах фінансового кредиту «Смарт», підписавши його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 67W4CR2J.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що товариство зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 1 850,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

У подальшому суму кредиту було збільшено шляхом укладення додаткових угод від 30.04.2019 (на 1 850,00 грн), від 01.05.2019 (на 1 850,00 грн) та від 01.05.2019 (на 950,00 грн), у зв`язку з чим загальна сума кредиту склала 6 500,00 грн.

Відповідно до розділу 1 Кредитного договору та Додатків до нього, проценти за користування кредитом нараховуються за процентною ставкою 1,70 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

За п. 2.2.2.1 договору позичальник зобов`язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

З урахуванням викладеного, сторонами узгоджений розмір кредиту, грошова одиниця, в якій наданий кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано відповідачу на його картковий рахунок кошти в загальному розмірі 6 500,00 грн окремими платіжними операціями: 27.04.2019 в сумі 1 850,00 грн; 30.04.2019 в сумі 1 850,00 грн; 01.05.2019 в сумі 1 850,00 грн; 01.05.2019 в сумі 950,00 грн.

З наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації та виписки по рахунку підтверджено емітування на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківської платіжної картки № НОМЕР_4 (рахунок № НОМЕР_2 ), на яку було зараховано кошти в сумах 1850,00 грн, 1850,00 грн, 1850,00 грн та 950,00 грн. Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджено, що номер телефону НОМЕР_5 міститься в анкетних даних ОСОБА_1 та є фінансовим номером за вказаною карткою.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач здійснював часткові оплати в погашення боргу, а саме: 22.05.2019 сплачено 2 406,00 грн (з яких 2 405,89 грн зараховано в погашення процентів, 0,11 грн - в погашення тіла кредиту); 22.06.2019 сплачено 3 336,00 грн (з яких 3 335,15 грн зараховано в погашення процентів, 0,85 грн - в погашення тіла кредиту). Всього сплачено 5 742,00 грн. За наслідками здійснених оплат залишок заборгованості за тілом кредиту становить 6 499,04 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, який сформований ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача станом на 30.09.2019 становила 17 994,17 грн, яка складалася з: 6 499,04 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 495,13 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який сформований ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача станом на 04.11.2020 становила 21 985,02 грн, яка складалася з: 6 499,04 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 966,92 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 3 519,06 грн - штрафні санкції.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вчинений договір факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01. У подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 уклали додаткові угоди:

- 28.11.2019 № 19, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020;

- 31.12.2020 № 26, якою договір факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 у новій редакції, строк дії договору продовжений до 31.12.2021;

- 31.12.2021 № 27, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2022;

- 31.12.2022 № 31, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2023;

- 31.12.2023 № 32, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 30.09.2019 № 46 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 17 994,17 грн.

05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01. Згідно із витягом з реєстру прав вимоги від 04.11.2020 № 2 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 21 985,02 грн.

Також 05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 05/06/25-Е. Перехід права вимоги до відповідача ОСОБА_1 зафіксований у витязі з Реєстру боржників від б/н від 05.06.2025 під номером 1602.

ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» додаткових нарахувань суми боргу ОСОБА_1 не проводили.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надала. Будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві чи контррозрахунку від відповідача не надходило. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачем не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

ІV. Мотиви суду та застосовані норми права

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 364156999 від 27.04.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Матеріали справи підтверджують факт виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язань щодо надання відповідачеві кредитних коштів у розмірі 6 500,00 гривень. Однак суму кредиту, як і проценти за користування кредитом, у встановлений договором строк відповідач не повернув, чим порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість, яка становить 18 465,96 грн, яка складається з: 6 499,04 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 966,92 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час подання позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень. Позовні вимоги суд задовольнив у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року № 20/01/26-01, додаткову угоду № 25770955921 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги становить 7000,00 гривень.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень будуть співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідатимуть характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень.

На підставі ст. ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 364156999 від 27.04.2019 у розмірі 18 465 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. витрат на сплату судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи та їх місцезнаходження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, Рахунок: НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Є. Малюшевська