Рішення № 140416876, 08.10.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1385/26

Провадження № 2/584/906/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.,

за участі: секретаря Зікрати Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 12 лютого 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 9882499, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 1800 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушила строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 6164 грн., в т.ч.: 1800 грн . заборгованості за кредитом, 1764 грн.- заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 2600 грн. заборгованості за штрафом.

27 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-16/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 9882499 від 12 лютого 2025 року.

Крім того, 11 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 195023, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 2500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушила строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 30 вересня 2025 року має заборгованість в розмірі 12074 грн. 94 коп., в т.ч.: 2499 грн. 94 коп. заборгованості за кредитом, 5025 грн.- заборгованості за відсотками, 4550 грн. заборгованості за пенею.

30 вересня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-39/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №195023 від 11 грудня 2024 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг у загальному розмірі 18238 грн. 94 коп. та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, відзив на позов не подавала, в силу ч.7 ст.128, ч.4 ст.130 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином про час і місце судового засідання (а.с.67).

Враховуючи зазначене, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 12 лютого 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №9882499, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві кредит у розмірі 1800 грн. на строк 345 днів, зі сплатою комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 5544 грн., що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту, штрафу у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів (а.с.8-12,13,14).

Платіж у сумі 1800 грн. здійснено 12 лютого 2025 року, на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №147835907 (а.с.23).

Відповідач прострочила виконання свого зобов`язання, оскільки порушила строки повернення позики та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 27 червня 2025 року має заборгованість в розмірі 6164 грн., в т.ч.: 1800 грн . заборгованості за кредитом, 1764 грн.- заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 2600 грн. заборгованості за штрафом, що підтверджується письмовим розрахунком заборгованості (а.с.15-17).

27 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-16/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №9882499 від 12 лютого 2025 року, що підтверджується реєстром боржників (а.с.27,28,29).

Крім того, 11 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №195023, за умовами якого вказане товариство надало відповідачеві кредит у розмірі 2500 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% у день, штрафу у розмірі 375 грн. на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання та у розмірі 75 грн. починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання (а.с.30-33,34).

Платіж у сумі 2500 грн. здійснено 11 грудня 2024 року, на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с.43зв.).

Відповідач прострочила виконання свого зобов`язання, оскільки порушила строки повернення позики та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 30 вересня 2025 року має заборгованість в розмірі 12074 грн. 94 коп., в т.ч.: 2499 грн. 94 коп. заборгованості за кредитом, 5025 грн.- заборгованості за відсотками, 4550 грн. заборгованості за пенею, що підтверджується письмовим розрахунком заборгованості (а.с.40-43).

30 вересня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-39/25 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №195023 від 11 грудня 2024 року, що підтверджується реєстром боржників (а.с.49-50).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за штрафом за кредитним договором №9882499 від 12 лютого 2025 року у розмірі 2600 грн. задоволенню не підлягає (6164-2600=3564).

Також, вимога про стягнення заборгованості за пенею за кредитним договором №195023 від 11 грудня 2024 року у розмірі 4550 грн. задоволенню не підлягає (12074,94-4550=7524,94).

Разом з тим, відповідно до умов кредитного договору №9882499 від 12 лютого 2025 року встановлено комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 5544 грн., що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту Згідно з розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором позивачем було нараховано комісію у розмірі 1764 грн.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту положень кредитного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначених у цих пунктах розмірах. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником комісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.

Також суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки положення кредитного договору, якими встановлені умови про сплату позичальником комісії за надання, управління та обслуговування кредиту є нікчемними (в частині встановленої комісії), суд на підставі ч. 5 ст. 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Зокрема, сума заборгованості за кредитним договором №9882499 від 12 лютого 2025 року підлягає зменшенню на 1764 грн. (суми нарахованої комісії за обслуговування кредиту) (3564-1764=1800).

За таких обставин:

- заборгованість за кредитним договором № 9882499 від 12 лютого 2025 року становить 1800 грн., в т.ч.: 1800 грн. заборгованості за основним боргом;

- заборгованість за кредитним договором №195023 від 11 грудня 2024 року становить 7524 грн. 94 коп., в т.ч.: 2499 грн. 94 коп. заборгованості за основним боргом, 5025 грн. - заборгованості за відсотками.

Загальна сума боргу за кредитними договорами становить 9324 грн. 94 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1361 грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог ((9324,94х2662,40)/18238,94=1361,19).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_4 , МФО 300528) 9324 грн. 94 коп. (дев`ять тисяч триста двадцять чотири гривні дев`яносто чотири копійки) заборгованості у загальному розмірі, з яких:

заборгованість за кредитним договором №9882499 від 12 лютого 2025 року становить 1800 грн., з яких: 1800 грн. заборгованості за основним боргом;

- заборгованість за кредитним договором №195023 від 11 грудня 2024 року становить 7524 грн. 94 коп., з яких: 2499 грн. 94 коп. заборгованості за основним боргом, 5025 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_4 , МФО 300528) 1361 грн. 19 коп. (одну тисячу триста шістдесят одну гривню дев`ятнадцять копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв