Ухвала суду № 140407195, 01.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15332/25

Провадження № 2-др/752/85/26

У Х В А Л А

01.05.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та Акціонерного товариства «Сенс Банк»

про визнання недійсними договорів та стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання недійсними Договору комісії від 29.11.2021 та Договору від 29.11.2021 про відступлення права вимоги за Договором кредиту № 028/25-269 від 05.07.2007 та стягнення безпідставно набутих грошових коштів - відмовлено.

При ухваленні зазначеного рішення судом також було вирішено питання про розподіл судових витрат та зазначено, що у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог усі понесені судові витрати покладаються на позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дикий Юрій Олегович звернувся до суду із заявою про долучення доказів розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

У заяві представник позивача просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір про надання правничої допомоги від 30.05.2025, Додаткову угоду № 1 від 16.06.2025 до зазначеного договору та Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 19.03.2026.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 16.06.2025 сторони погодили, що вартість правничої допомоги адвоката у суді першої інстанції з супроводу справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та АТ «Сенс Банк» становить 47 000,00 грн та підлягає сплаті клієнтом на користь адвоката не пізніше п`яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 19.03.2026 адвокатом надано позивачу правничу допомогу, яка включала складання та направлення відповідачам досудових вимог щодо врегулювання спору, складання та подання позовної заяви, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечень на клопотання представника АТ «Сенс Банк» про відкладення розгляду справи, а також участь адвоката у судовому засіданні 16.03.2026 в режимі відеоконференції. Загальна вартість наданої правничої допомоги визначена у розмірі 47 000,00 грн.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому факт сплати гонорару на момент вирішення питання про розподіл судових витрат сам по собі не є визначальним, оскільки розподілу можуть підлягати також витрати, які сторона відповідно до договору має сплатити.

Разом з тим наявність та документальне підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не є самостійною підставою для їх покладення на іншу сторону. Такі витрати розподіляються судом відповідно до результату вирішення спору та правил, установлених статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16.03.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Більше того, при ухваленні рішення від 16.03.2026 суд окремо вирішив питання щодо судових витрат, зазначивши, що, оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, усі понесені судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За своєю правовою природою додаткове рішення є засобом усунення неповноти основного судового рішення та не може змінювати зміст і висновки основного рішення.

Отже, передумовою для ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат є те, що відповідне питання залишилося невирішеним під час ухвалення основного рішення.

У даному випадку така передумова відсутня, оскільки питання про розподіл судових витрат було вирішено судом у рішенні від 16.03.2026, а саме встановлено, що у зв`язку з повною відмовою у задоволенні позову всі понесені судові витрати покладаються на позивача.

Подання представником позивача після ухвалення рішення документів, які підтверджують розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, не змінює встановленого законом порядку їх розподілу та не є підставою для покладення таких витрат на відповідачів, на користь яких вирішено спір.

Суд також враховує, що заявник просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу саме на користь позивача, позовні вимоги якого рішенням суду від 16.03.2026 залишені без задоволення. Відтак відповідно до положень статті 141 ЦПК України такі витрати не можуть бути покладені на відповідачів.

За таких обставин доводи заяви про підтвердження розміру та обсягу наданої правничої допомоги не впливають на вирішення питання про її розподіл, оскільки за результатами розгляду справи відсутня правова підстава для стягнення понесених позивачем витрат з ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» та АТ «Сенс Банк».

Таким чином, підстави, передбачені статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача 47 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відсутні, а тому у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 752/15332/25 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя???? С.О. Чекулаєв