Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 529/1076/25
Провадження № 2/529/188/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (далі - ТОВ "Фінпром Маркет") звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 25.04.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71486599 (далі - кредитний договір). Відповідачка взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала. 16.10.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позивачем ТОВ "Фінпром Маркет" було укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 25.04.2025, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за яким складає у загальному розмірі 16 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 10 000,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 25.04.2025 № 71486599 у загальному розмірі 16 200,00 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області від 25.11.2025 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Цокало Т.М. надала суду відзив на позов, в якому вказано, що відповідачка визнає позов частково, а саме на загальну суму 5 700,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, в іншій частині позову щодо стягнення заборгованості за кредитним договором просить відмовити. Відповідачка також просить здійснити розподіл понесених позивачем судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам та стягнути з позивача на користь відповідачки понесені судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн /а.с. 63-67/. В обґрунтування відзиву вказано, що відповідачка визнає факт укладення кредитного договору та наявність заборгованості за ним на загальну суму 5 700,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Заявлена позивачем неустойка у розмірі 10 000,00 грн не підлягає стягненню з відповідачки, оскільки відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання. Сплата позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту у розмірі 500,00 грн суперечить положенням Закону України "Про захист прав споживачів" та не підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. Розподіл понесених позивачем судових витрат має бути здійснено пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідачкою було понесено судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, а тому вони підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки.
22.12.2025 до суду надійшла заява позивача ТОВ "Фінпром Маркет" про прийняття до розгляду зменшених позовних вимог /а.с. 75/. В обґрунтування заяви вказано, що у відзиві на позов відповідачка заперечує проти нарахування заборгованості за пенею/неустойкою, а тому з метою забезпечення ефективного, швидкого та справедливого розгляду справи позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені. У зв`язку із цим, позивач просить прийняти до розгляду зменшені позовні вимоги та стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором від 25.04.2025 № 71486599 у загальному розмірі 6 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн - заборгованість за комісією. Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
22.12.2025 до суду також надійшла відповідь на відзив /а.с. 82/, в якій позивач ТОВ "Фінпром Маркет" вказує, що нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 500,00 грн передбачено пунктами 2.2.4, 6.2 кредитного договору, а тому підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. Заявлений відповідачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн є значно завищеним, неспівмірним із ціною позову та складністю і обсягом наданих адвокатом відповідачці послуг та робіт.
Ухвалою суду від 23.12.2025 було прийнято до розгляду зменшені позовні вимоги позивача ТОВ "Фінпром Маркет" /а.с. 91-92/.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Цокало Т.М. надала заперечення проти задоволення заяви про зменшення позовних вимог, в якому просила прийняти часткове визнання відповідачкою позову у загальному розмірі 5 700,00 грн, як про те було зазначено у відзиві на позов, в іншій частині позову щодо стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі, адже сплата позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту у розмірі 500,00 грн суперечить положенням Закону України "Про захист прав споживачів" та судовій практиці Верховного Суду. Представник відповідачки також просила здійснити розподіл понесених позивачем судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідачки всі понесені нею судові витрати у справі /а.с. 100-102/.
Позивач ТОВ "Фінпром Маркет" надав суду додаткові пояснення, в яких вказав, що надані на виконання ухвали суду щодо витребування доказів повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" із банківською випискою за рахунком відповідачки підтверджують те, що 25.04.2025 на вказану відповідачкою банківську картку № НОМЕР_1 було здійснено перерахування кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн, що в свою чергу підтверджує позовні вимоги та додані позивачем до позовної заяви докази /а.с. 130/.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Цокало Т.М. надала суду заяву, в якій просила задовольнити позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за кредитним договором лише у визнаному відповідачкою розмірі, здійснити розподіл понесених позивачем судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідачки всі понесені нею судові витрати у справі /а.с. 139-140/.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71486599, який підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 40262 /а.с. 5-11/.
За умовами вказаного вище кредитного договору відповідачці було надано кредит в розмірі 5 000,00 грн (п. 2.2.1), строком на 14 днів, а саме до 08.05.2025 (п. 2.2.2, п. 2.2.4), з відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 0,285 % в день (п. 2.2.3), комісією за надання кредиту 10,00 % від суми наданого кредиту, що становить 500,00 грн (п. 2.2.4), з відсотковою ставкою за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,00 % в день (п. 2.2.4), пенею за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 4,00 % в день (п. 2.2.4) /а.с. 5-11/.
25.04.2025 відповідачкою також було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 40262 Додаток № 1 до зазначеного вище кредитного договору - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де було вказано зазначені вище умови надання та повернення кредиту /а.с. 12/.
З копії довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що позичальнику ОСОБА_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор 40262 для підписання вказаного вище кредитного договору 25.04.2025 о 12:28:58 на вказану нею електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 19/.
Отримання відповідачкою ОСОБА_1 25.04.2025 кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн підтверджується наявними у справі копіями платіжної інструкції від 25.04.2025, довідок ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 16.10.2025 та ТОВ "ФК "Фінекспрес" від 17.10.2025 про успішне перерахування цих кредитних коштів на банківську картку відповідачки, виписки за банківським рахунком відповідачки, наданої АТ КБ "ПриватБанк" /а.с. 19-21, 122/.
Факт укладення зазначеного вище кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн також підтверджено у відзиві на позов, в якому відповідачка не заперечувала ці факти та частково визнала позовні вимоги /а.с. 63-67/. Крім того, з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 частково здійснила погашення кредитної заборгованості на загальну суму 1 599,50 грн /а.с. 22-24/.
08.05.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду № 14889748 до вказаного вище кредитного договору, яку підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87050 /а.с. 13/.
За умовами цієї додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк кредитування на 14 днів, тобто загальний строк кредитування становить 28 днів (останній день повернення кредиту 22.05.2025), на період пролонгації строку кредитування нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за ставкою в розмірі 1,00 % в день /а.с. 13/.
08.05.2025 відповідачкою також було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87050 Додаток № 1 до зазначених вище кредитного договору та додаткової угоди - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де було вказано зазначені вище умови надання та повернення кредиту, узгоджені додатковою угодою /а.с. 14/.
З копії довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що позичальнику ОСОБА_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор 87050 для підписання вказаної вище додаткової угоди 08.05.2025 о 16:35:33 на вказану нею електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 19/.
22.05.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду № 14995768 до вказаного вище кредитного договору, яку підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68006 /а.с. 15/.
За умовами цієї додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк кредитування на 14 днів, тобто загальний строк кредитування становить 42 дні (останній день повернення кредиту 05.06.2025), на період пролонгації строку кредитування нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за ставкою в розмірі 1,00 % в день /а.с. 15/.
22.05.2025 відповідачкою також було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68006 Додаток № 1 до зазначених вище кредитного договору та додаткової угоди - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де було вказано зазначені вище умови надання та повернення кредиту, узгоджені додатковою угодою /а.с. 16/.
З копії довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що позичальнику ОСОБА_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор 68006 для підписання вказаної вище додаткової угоди 22.05.2025 о 21:34:39 на вказану нею електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 19/.
05.06.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі додаткову угоду № 15093459 до вказаного вище кредитного договору, яку підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 13013 /а.с. 17/.
За умовами цієї додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк кредитування на 14 днів, тобто загальний строк кредитування становить 56 днів (останній день повернення кредиту 19.06.2025), на період пролонгації строку кредитування нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за ставкою в розмірі 1,00 % в день /а.с. 17/.
05.06.2025 відповідачкою також було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 13013 Додаток № 1 до зазначених вище кредитного договору та додаткової угоди - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де було вказано зазначені вище умови надання та повернення кредиту, узгоджені додатковою угодою /а.с. 18/.
З копії довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", вбачається, що позичальнику ОСОБА_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор 13013 для підписання вказаної вище додаткової угоди 05.06.2025 о 21:43:23 на вказану нею електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 19/.
16 жовтня 2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позивачем ТОВ "Фінпром Маркет" було укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, і за вказаним вище кредитним договором від 25.04.2025, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаного договору факторингу, Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 до цього договору факторингу, платіжних інструкцій кредитового переказу коштів від 20.10.2025 № 579939281.1 та № 579939282.1 про оплату ТОВ "Фінпром Маркет" грошових коштів на користь ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за відступлене право вимоги за договором факторингу /а.с. 26-33/.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-02 від 16.10.2025, за кредитним договором від 25.04.2025 № 71486599, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", позивач ТОВ "Фінпром Маркет" за вказаним вище договором факторингу від 16.10.2025 набув право грошової вимоги з відповідачки в загальному розмірі 16 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 10 000,00 грн - заборгованість за пенею /а.с. 31-32/. Вказана сума заборгованості відповідачки за цим кредитним договором також зазначена у розрахунках заборгованості, складених первісним кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позивачем ТОВ "Фінпром Маркет"/а.с. 22-24, 25/.
Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості за вказаним вище кредитним договором були нараховані первісним кредитором - ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Вказане вище взаємоузгоджується з правовим висновком, викладеним зокрема у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц
Відповідно до вказаних вище норм ЦК України та судової практики Верховного Суду, навіть, якщо боржник не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, він не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, що в свою чергу спростовує твердження відповідачки про необхідність відмови позивачу у задоволенні позову, адже у матеріалах справи відсутні докази того, що вона фактично отримала повідомлення про відступлення права вимоги.
Таким чином, після укладення вказаного вище договору факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "Фінпром Маркет" правомірно набув право вимоги до відповідачки за зазначеним вище кредитним договором.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Нормою статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається зі змісту укладеного 25.04.2025 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору № 71486599, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні кредитного договору відповідачка своїм електронним підписом підтвердила, що вона згодна з усіма умовами цього договору, зокрема порядком надання та повернення кредиту, наданою сумою кредиту, строком його повернення, розміром відсотків за його користування та строком нарахування відсотків, розміром комісії за надання кредиту, розміром пені за прострочення виконання зобов`язання.
Враховуючи, що отримані відповідачкою кредитні кошти у добровільному порядку первісному кредитору ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" не повернуті, позивач ТОВ "Фінпром Маркет" як новий кредитор, який отримав право вимоги до відповідачки за договором факторингу, має право вимагати виконання боржником обов`язку з погашення заборгованості, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачкою кредитного договору від 25.04.2025, отримання відповідачкою кредитних коштів, а також порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, яка нарахована у визначених договором розмірах та межах строку кредитування, в свою чергу відповідачкою не спростовано вказані позовні вимоги та заявлений позивачем розмір цієї заборгованості і визнано позов у цій частині у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованість за кредитним договором від 25.04.2025 № 71486599 у загальному розмірі 5 700,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 500,00 грн, суд дійшов такого висновку.
У п. 2.2.4 кредитного договору від 25.04.2025 № 71486599, укладеного між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою ОСОБА_1 , вбачається, що сторони договору узгодили сплату позичальником ОСОБА_1 комісії за надання кредиту в розмірі 10,00 % від суми наданого кредиту, що становить у грошовому виразі 500,00 грн /а.с. 6/.
Відповідно до ч. 15 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України "Про споживче кредитування" прямо передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі зокрема комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України Про споживче кредитування (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 180/1434/20, від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21, від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, від 21.02.2024 у справі № 344/3078/23, від 17.04.2024 у справі № 754/644/21.
Таким чином, виходячи з аналізу положень ч. 15 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості кредитора як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії за надання кредиту, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої цієї комісії від позичальника (в т.ч. і в судовому порядку).
Аналізуючи умови кредитного договору у цій справі та вказані вище положення чинного законодавства України та судової практики Верховного Суду, суд приходить до висновку про правомірність дій первісного кредитора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" щодо встановлення комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії за надання кредиту позивачем з відповідачки суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки кредитним договором, який узгоджено та підписано в електронному вигляді відповідачкою, прямо передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії за надання кредиту до Додатку № 1 до цього кредитного договору - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.
Таким чином, суд не погоджується з твердженням сторони відповідача про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту суперечить нормам Закону України "Пр захист прав споживачів".
Підстав для визнання умови кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту нікчемною немає.
Враховуючи викладене вище у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 500,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги ТОВ "Фінпром Маркет" щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором від 25.04.2025 № 71486599 підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за цим кредитним договором у загальному розмірі 6 200,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи те, що первісна ціна позову становила 16 200,00 грн, зменшені позовні вимоги ТОВ "Фінпром Маркет" у загальному розмірі 6 200,00 грн задоволено у повному обсязі, тобто фактично первісний позов задоволено на 38,27 %, у справі наявні документи, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422,40 грн /а.с. 49/ та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн /а.с. 33-39/, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Фінпром Маркет" пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 927,05 грн (2 422,40 х 38,27 % = 927,05 грн) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 722,15 грн (4 500,00 грн х 38,27 % = 1 722,15 грн).
Розглянувши вимогу відповідача ОСОБА_1 про стягнення з позивача ТОВ "Фінпром Маркет" на її користь понесених у справі судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення відповідачкою ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката Цокало Т.М. у розмірі 10 000,00 грн представником відповідачки надано суду: копії договору про надання правничої допомоги від 09.12.2025 № 1424, детального опису робіт (наданих послуг), квитанції від 09.12.2025 № 1424, яка підтверджує сплату відповідачкою ОСОБА_1 на користь адвоката Цокало Т.М. коштів за надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн /а.с. 69-73/.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На час розгляду справи в суді чинним законодавством не визначено обмежень чи граничного розміру компенсації витрат на правничу допомогу, проте він повинен бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідачки розмір витрат відповідачки на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн є значно завищеним та неспівмірним із складністю справи та ціною позову, виходячи з такого.
З огляду на поширеність вирішення питання в судовому порядку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, сталість законодавства, яке підлягає застосуванню при розгляді справ такої категорії, вивчення адвокатом документів позову, судової практики, побудови правової позиції, надання консультації клієнту, складання відзиву на позов не вимагає багато знань, сил та часу адвоката.
Суд також враховує, що позивач заперечував проти задоволення вимоги відповідачки про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, посилаючись на завищеність та неспівмірність його розміру із складністю справи.
Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи обсяг та характер наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги всі аспекти та складність справи, яка, на думку суду, не є занадто складною, враховуючи ціну позову, те, що зменшені позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн є значно завищеним та належним чином не обґрунтованим, а тому суд вважає за необхідне вимогу відповідачки задовольнити частково та стягнути з позивача ТОВ "Фінпром Маркет" на користь відповідачки ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Зменшені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) від 25 квітня 2025 року № 71486599 у загальному розмірі 6 200 (шість тисяч двісті) грн 00 коп, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 700,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 927 (дев`ятсот двадцять сім) грн 05 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн 15 коп.
Вимогу ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" про стягнення судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.
У задоволенні решти вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" про стягнення судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346, р/р № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ", код банку - 334851.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий О.С. Кириченко
Судове рішення № 140403918, Диканський районний суд Полтавської області було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 529/1076/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: