Рішення № 140402591, 25.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9300/26

2/296/4830/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря Сейко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10737954 від 14 листопада 2025 року в сумі 11 328,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.11.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10737954.

Відповідно до умов якого позичальнику надається кредит в розмірі 6 900, 00 грн. строком на 360 календарних днів ( з14.11.2052 до 09.11.2026); розрахунковий платіжний пероід становить 15 днів, періодичність платежів з 29.11.2025 та кожні 15 днів з цієї дати. Тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка 0,94% від суми кредиту на день, знижена процентна ставка становить 0.24% від суми кредиту за кожен день користування кредитом надається позичальнику в якості заохочення та за умови сплти кредитних коштів в строк визначений графіком. Передбачена комісія 20 % від суми кредиту 1380 грн. Загальні витрати за кредитом складають 24 729,60грн. Орієнтована загальна вартість кредиту (стандартна) 31629,60 грн. Загальні витрати за кредитом (стандартна) 24729,60. Орієнтовна загальна вартість кредиту (зі знижкою) 30 905,10 грн. Загальні витрати за кредитом (зі знижкою) 24 005,10. Денна процентна ставка (стандартна) складає 1% розраховується за формулою (24729,60/6900.00)/360*100%. Денна процентна ставка (зі знижкою) складає 0.97%. Орієнтована реальна річна ставка (стандартна) складає 3823,10% Орієнтована реальна річна ставка (зі знижкою) 2753,02%

У разі невиконання позичальником умов договору та не повернення кредитних коштів у встановлений графіком строк передбачено застосування фіксованих штрафів за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме: на 2-й день прострочення 345,00 грн, на 5-й день 690,00 грн, на 10-й день 1035,00 грн, на 21-й день 690,00 грн, на 40-й день 690,00 грн, при цьому штрафи встановлені в абсолютному значенні, нараховуються у момент сплати та їх сукупний розмір не може перевищувати половини суми кредиту.

Свої зобов`язання ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало та перерахувало кошти відповідачу

Відповідачем не виконано умов договору кредитної лінії №00-10737954 від 14.11.2025, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 13 398,42 грн., з яких: - 8 280,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 3048,42 грн. сума заборгованості за відсотками, 2070,00 сума заборгованості за штрафними санкціями.

Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «ФК «ЕЙС», оскільки між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 13052026МК/ЕЙС від 13.05.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредитної лінії №00-10737954 від 14.11.2025 .

Наявність заборгованості у відповідача за договором кредиту №00-10737954 від 14.11.2025 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Проте позивач просить стягнути лише заборгованість у розмірі 11 328.42 грн з яких -8 280.00 заборгованість за основним зобов`язанням, - 3 048,42 заборгованість за несплаченими відсотками за користуванням кредитом.

Ухвалою суду від 10.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження, справу вирішено розглядати з повідомленням сторін 25.09.2026 о 09-30 годині.

25.09.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Представник позивача в своїй позовній заяві вказував про розгляд справи без його участі та що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, заперечень проти позову не надав, як і будь-яких заяв чи клопотань.

Судом було вжито усіх заходів передбачених ЦПК України для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 09-30 годину 25.09.2026, направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, 15.09.2026 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти від 11.09.2026 причина невручення: "адресат відсутній "

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Отже, вважається, що саме 11.09.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 25.09.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

14.11.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір кредитної лінії №00-10737954 У відповідності до якого кредитодавець надає кредит на наступних умовах:

-сума кредиту складає 6 900,00 грн (п. 1.2 договору)

-строк кредитування становить 360 календарних днів (п. 1.3 договору)

-період користування кредитом: з 14.11.2025 до 09.11.2026 (п. 1.3 договору)

-розрахунковий платіжний період становить 15 днів (п. 1.4 договору)

-періодичність платежів: з 29.11.2025 та кожні 15 днів після цієї дати (п. 1.4 договору)

-тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 договору)

-стандартна процентна ставка становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.5.1 договору)

-знижена процентна ставка становить 0,24% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2 договору)

-знижена ставка застосовується за умови сплати платежу у строк, визначений графіком (п. 1.5.21.5.4 договору)

-комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту 1380 грн (п. 1.6 договору)

-загальні витрати за кредитом (стандартна ставка) становлять 24 729,60 грн (п. 1.9 договору)

-орієнтовна загальна вартість кредиту (стандартна ставка) становить 31 629,60 грн (п. 1.9 договору)

-загальні витрати за кредитом (зі зниженою ставкою) становлять 24 005,10 грн (п. 1.9.1 договору)

-орієнтовна загальна вартість кредиту (зі зниженою ставкою) становить 30 905,10 грн (п. 1.9.1 договору)

-денна процентна ставка (стандартна) становить 1%, формула: (24729,60 / 6900,00) / 360 ? 100% (п. 1.7.1 договору)

-денна процентна ставка (зі зниженою ставкою) становить 0,97% (п. 1.7.2 договору)

-орієнтовна реальна річна процентна ставка (стандартна) становить 3823,10% (п. 1.8 договору)

-орієнтовна реальна річна процентна ставка (зі зниженою ставкою) становить 2753,02% (п. 1.8.1 договору)

- у разі невиконання позичальником умов договору та не повернення кредитних коштів у встановлений графіком строк передбачено застосування фіксованих штрафів за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме: на другий день прострочення 345,00 грн, на п`ятий день 690,00 грн, на десятий день 1035,00 грн, на двадцять перший день 690,00 грн, на сороковий день 690,00 грн, при цьому штрафи встановлені в абсолютному значенні, нараховуються у момент сплати та їх сукупний розмір не може перевищувати половини суми кредиту (п.6.4 договору);

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 43329.

Позивач стверджує, що кредитодавець на виконання умов договору кредитної лінії №00-10737954 від 14.11.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема перерахував Відповідачу 6900,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою що видало ТОВ ФК «ПрофітГід» від 20.05.2026.

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами відповідачем не сплачені за ним наявна заборгованість в сумі 13 398,42 грн., з яких:

- 8 280,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 3 048,42 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 2070,00 грн. сума штрафу.

На виконання ухвали суду про витребовування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 не емітовано банківську картку НОМЕР_1 проте на її ім`я емітовано інші картки

Між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 13052026МК/ЕЙС від 13.05.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредитної лінії №00-10737954 від 14.11.2025 .

Так, згідно 2.4. З дати відступлення Прав Вимоги Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до Реєстру Боржників від 13.05.2026 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №13052026МК/ЕЙС від 13.05.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 13 398,42 грн. з яких 8 280,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 3048,42 грн. сума заборгованості за відсотками; 2070,00 грн. сума штрафу.

Таким чином суд встановив, що між позивачем та відповідачем існує спір у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог суд прийшов наступного.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положнь ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 14.11.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір кредитної лінії №00-10737954 У відповідності до якого кредитодавець надає кредит на наступних умовах:

-сума кредиту складає 6 900,00 грн (п. 1.2 договору)

-строк кредитування становить 360 календарних днів (п. 1.3 договору)

-період користування кредитом: з 14.11.2025 до 09.11.2026 (п. 1.3 договору)

-розрахунковий платіжний період становить 15 днів (п. 1.4 договору)

-періодичність платежів: з 29.11.2025 та кожні 15 днів після цієї дати (п. 1.4 договору)

-тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 договору)

-стандартна процентна ставка становить 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.5.1 договору)

-знижена процентна ставка становить 0,24% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2 договору)

-знижена ставка застосовується за умови сплати платежу у строк, визначений графіком (п. 1.5.21.5.4 договору)

-комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту 1380 грн (п. 1.6 договору)

-загальні витрати за кредитом (стандартна ставка) становлять 24 729,60 грн (п. 1.9 договору)

-орієнтовна загальна вартість кредиту (стандартна ставка) становить 31 629,60 грн (п. 1.9 договору)

-загальні витрати за кредитом (зі зниженою ставкою) становлять 24 005,10 грн (п. 1.9.1 договору)

-орієнтовна загальна вартість кредиту (зі зниженою ставкою) становить 30 905,10 грн (п. 1.9.1 договору)

-денна процентна ставка (стандартна) становить 1%, формула: (24729,60 / 6900,00) / 360 ? 100% (п. 1.7.1 договору)

-денна процентна ставка (зі зниженою ставкою) становить 0,97% (п. 1.7.2 договору)

-орієнтовна реальна річна процентна ставка (стандартна) становить 3823,10% (п. 1.8 договору)

-орієнтовна реальна річна процентна ставка (зі зниженою ставкою) становить 2753,02% (п. 1.8.1 договору)

- у разі невиконання позичальником умов договору та не повернення кредитних коштів у встановлений графіком строк передбачено застосування фіксованих штрафів за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме: на другий день прострочення 345,00 грн, на п`ятий день 690,00 грн, на десятий день 1035,00 грн, на двадцять перший день 690,00 грн, на сороковий день 690,00 грн, при цьому штрафи встановлені в абсолютному значенні, нараховуються у момент сплати та їх сукупний розмір не може перевищувати половини суми кредиту (п.6.4 договору);

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 43329.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19).

Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 14.11.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10737954.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Негативні наслідки неотримання від первісного кредитора документів, які підтверджують факт виконання зобов`язання щодо перерахування кредитних коштів позичальнику, покладаються саме на позивача, оскільки відповідно до частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Однак позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу.

На виконання ухвали суду про витребовування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 не емітовано банківську картку НОМЕР_1 проте на її ім`я емітовано інші картки.

Представник позивача ж стверджує, що саме на картку НОМЕР_1 було перераховано 6900,00 грн, оскільки були такі умови Договору (п.2.10)

Витяг з реєстру боржників та інші долучені позивачем документи також не підтверджують факту видачі кредитних коштів,

При цьому доказ наданий банком є більш переконливим для суду ніж підтвердження ТОВ "ПРОФІТГІД" з додатками,.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стверджує що картка № НОМЕР_1 не імітувалася на ім`я ОСОБА_1 , а отже не можна перерахувати грошові кошти на картку, яка не видавалася.

Оскільки ТОВ «ФК «ЄАПБ» не долучило до позовної заяви жодного первинного бухгалтерського документа, зокрема платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, розрахункового чека, платіжної вимоги чи меморіального ордера, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язання щодо перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому відповідно до ст.12 ЦПК України несе ризик настання негативних наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди надавати належне обґрунтування рішень, однак не вимагає детальної відповіді на кожен довід сторони.

Оскільки , позивачем не доведено,фпкт перерахування ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-10737954 від 14.11.2025 суми - 6500,00 грн, суд приймає рішення про відмову в задоволенні позову

Щодо судових витрат

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив згідно з платіжною інструкцією № 53394 від 06.08.2026 - 2662,40 грн, які зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати розподілу не підлягають та залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя В. М. Шкиря