Ухвала суду № 140401202, 07.10.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/552/26

Провадження № 6/302/51/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 рокуселище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Повідайчика О.І.,

за участі:

секретарки судового засідання Куруц В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з клопотанням про розстрочення виконання заочного рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року в справі № 309/552/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, строком на 8 місяців встановивши порядок виконання рівними частинами по 4 957,32 грн щомісячно.

Заява була призначена до розгляду на 30 вересня 2026 року, в подальшому через неявку учасників на 07 жовтня 2026 року. Суд повідомляв учасників про час і місце розгляду клопотання належним чином і своєчасно. Сторони в судове засідання на розгляд заяви не з`явились

Суд уважає можливим розглядати заяву за відсутності сторін, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд установив такі обставини й дійшов таких висновків.

Заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2026 року задоволено позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 2001319840901 від 06.06.2019 року у загальному розмірі 36 996,18 грн (тридцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 18 копійок та судові витрати, понесені на сплату судового збору, в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови /ч.5 ст.435 ЦПК України/.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена /ч.7 ст.435 ЦПК України/.

Положеннями ст. 435 ЦПК України чітко передбачено перелік обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення, перелік питань, які суду слід з`ясувати при вирішенні питання для прийняття рішення про розстрочення виконання, а також граничний строк, на який може розстрочено виконання рішення.

При цьому, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення, повинні бути підтверджені належними доказами.

Задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні питання про розстрочку або відстрочення виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочення виконання рішення та які повинні бути суттєвими, залежно від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви. Розстрочка або відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов`язує можливість відстрочення та розстрочки виконання рішення суду лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, суд виходить із того, що розстрочення виконання судового рішення є процесуальним заходом, застосування якого можливе за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Для вирішення питання про розстрочення виконання рішення суд має встановити фінансовий стан боржника чи з`ясувати наявність інших обставин, які об`єктивно впливають на можливість виконання рішення суду, а такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявник посилається на складне матеріальне становище, яке обумовлено тим, що він єдиний утримує сім`ю: дружина заявника ОСОБА_2 безробітна, а син ОСОБА_3 студент хімічного факультету УжНУ, плата за навчання в рік становить 49 500,00 грн.

Разом з тим, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, сімейного стану, наявності утриманців, відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, заявником не надано доказів скрутного матеріального стану станом на дату подання заяви про розстрочення рішення, а відтак, суд позбавлений можливості на підставі наданих доказів встановити наявність підстав для розстрочення рішення, встановлених законом.

Саме по собі посилання на складне матеріальне становище, за відсутності відповідних доказів, не свідчить про неможливість одноразово сплатити суму заборгованості та не є достатнім для висновку про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Про наявність інших обставин, які у розумінні ч. 4 ст. 435 ЦПК України є підставою для розстрочення рішення (зокрема, захворювання самого заявника та тяжкий стан здоров`я), відповідачем не зазначено, доказів наявності таких обставин суду не подано.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Суд зауважує, що з викладених у заяві обставин, які в своїй сукупності, на думку заявника, є підставою для розстрочення виконання судового рішення, ОСОБА_1 надав докази тільки щодо його розміру заробітної плати. Натомість інші доводи заяви не підтверджені жодним доказом.

Зважаючи на викладені обставини, у суду відсутні підстави для розстрочення виконання рішення суду від 02.09.2026 за заявою відповідача ОСОБА_1 , а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику право повторно, з дотриманням приписів ч. 1 і 2 ст. 183 ЦПК України, звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, зміст якої буде відповідати положенням ст.435 ЦПК України, з наданням відповідних доказів.

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 83, 183, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ч.2 ст.258, ст. 259-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.09.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею проте може бути оскаржена апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. І. Повідайчик