Ухвала суду № 140392135, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу та порядку виконання судового рішення

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/7591/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудника С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.10.2017 року по 06.02.2026 роки;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.10.2017 року по 28.02.2018 року відповідно до Порядку №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації мого грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року по 06.02.2026 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 06.02.2026 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 19.10.2017 року по день фактичної виплати заборгованості, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Суд вирішив наступне.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.10.2017 року по 06.02.2026 роки.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.10.2017 року по 28.02.2018 року відповідно до Порядку №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації мого грошового забезпечення в період з 01.03.2018 року по 06.02.2026 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 06.02.2026 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, за наслідками розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 року у справі №160/7591/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

31.08.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій представник заявника просить суд:

1. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі № 160/7591/26.

2. Встановити спосіб і порядок виконання зазначеного судового рішення шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 невиплаченої індексації грошового забезпечення в розмірі 396235,71 грн (триста дев`яносто шість тисяч двісті тридцять п`ять гривень 71 копійок) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.08.2026 року зазначена вище заява розподілена та 14.09.2026 року передана судді Пруднику С.В.

В період з 31.08.2026 року по 13.09.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

14.09.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Призначено заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено військовій частині НОМЕР_1 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/7591/26.

Копія вказаної ухвали від 15.09.2026 року була 15.09.2026 року 21:53 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 .

Копія вказаної ухвали від 15.09.2026 року була 15.09.2026 року 21:53 доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 .

21.09.2026 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшло заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якому відповідач зазначив, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки запропонований позивачем спосіб виконання фактично призводить до зміни змісту та суті рішення суду від 12.06.2026 року у справі №160/7591/26. Відповідач вказав, що рішенням суду військову частину НОМЕР_1 зобов`язано здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 06.02.2026 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, проте конкретного розміру грошової суми, яка підлягає виплаті, судовим рішенням не визначено. Військова частина НОМЕР_1 зауважила, що позивач у заяві від 28.08.2026 року просить змінити спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з військової частини на її користь 396 235,71 грн невиплаченої індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. На переконання відповідача, така вимога виходить за межі встановленого рішенням суду способу захисту, оскільки перетворює зобов`язання здійснити перерахунок і доплату на безпосереднє стягнення визначеної позивачем грошової суми. Посилаючись на положення частини першої статті 378 КАС України, відповідач зазначив, що зміна способу та порядку виконання судового рішення допускається за наявності обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, однак така зміна не може призводити до зміни суті самого судового рішення та встановлення нових обов`язків боржника, які не були визначені судом під час вирішення спору по суті. Крім того, відповідач наголосив, що визначення конкретного розміру індексації-різниці потребує встановлення передбачених Порядком №1078 вихідних показників, зокрема розміру підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року, суми можливої індексації у цьому місяці та співвідношення зазначених величин. При цьому відповідач послався на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких розмір підвищення доходу визначається як різниця між грошовим забезпеченням у березні та лютому 2018 року із врахуванням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Отже, за позицією військової частини НОМЕР_1 , визначення судом у порядку статті 378 КАС України конкретної суми до стягнення - 396 235,71 грн, яка не була встановлена рішенням суду від 12.06.2026 року, фактично означало б не зміну технічного способу виконання рішення, а вирішення нового питання щодо розміру належної позивачу виплати, що виходить за межі процедури зміни способу та порядку виконання судового рішення. У зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами частини 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд.

За змістом частин першої та третьої статті 378 КАС України за заявою стягувача чи виконавця у випадках, установлених законом, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення. Підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, застосування передбаченого статтею 378 КАС України процесуального механізму пов`язується не із самим фактом невиконання або неналежного, на думку стягувача, виконання судового рішення, а з існуванням об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню рішення саме тим способом, який визначений судом.

Під зміною способу виконання судового рішення слід розуміти застосування судом інших заходів, спрямованих на реалізацію вже визначеного судовим рішенням способу захисту порушеного права, у випадку неможливості його реалізації у первісно встановлений спосіб. При цьому процедура, передбачена статтею 378 КАС України, не може використовуватися для зміни змісту рішення, перегляду висновків суду, встановлення нових обставин, визначення нового обсягу обов`язків боржника або фактичного вирішення вимог, які не були вирішені судом під час розгляду справи по суті.

Аналогічний підхід послідовно застосовується Верховним Судом. Так, у постанові від 13.02.2018 року у справі №279/7584/15-а Верховний Суд зазначив, що зміна способу і порядку виконання полягає у застосуванні нових заходів для реалізації рішення за неможливості його виконання раніше визначеним способом, однак суд при цьому не вправі змінювати рішення по суті.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №759/1928/13-а.

Крім того, у постанові від 22.11.2023 року у справі №160/9291/18 Верховний Суд наголосив, що процесуальна можливість установити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення виникає за наявності виняткових обставин, які ускладнюють його виконання або роблять виконання неможливим. Водночас новий спосіб виконання повинен узгоджуватися з мотивами та резолютивною частиною рішення; суд не може змінювати зміст резолютивної частини чи обраний при вирішенні спору спосіб захисту порушеного права.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 року у справі №160/7591/26, зокрема, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 06.02.2026 року та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням відповідних положень Порядку №1078, одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та з урахуванням раніше виплачених сум. Заява

Таким чином, судове рішення у цій частині має зобов`язальний характер. Судом при вирішенні спору по суті не було визначено конкретної грошової суми індексації-різниці, яка безпосередньо підлягає стягненню з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача. Обов`язок відповідача сформульовано як обов`язок здійснити відповідний перерахунок та доплату із застосуванням установленого судом правового механізму.

Натомість у заяві від 28.08.2026 року ОСОБА_1 просить змінити спосіб і порядок виконання рішення від 12.06.2026 року шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 на її користь 396 235,71 грн невиплаченої індексації грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Запереч

Обґрунтовуючи заяву, позивач виходить із того, що належний їй розмір індексації-різниці становить 4 075,90 грн щомісячно. З наданого розрахунку вбачається, що за лютий 2018 року позивач визначила грошове забезпечення у розмірі 7 745,04 грн, за березень 2018 року - 8132,29 грн, різницю між ними - 387,25 грн, можливу індексацію у березні 2018 року - 4463,15 грн, а суму індексації-різниці - 4075,90 грн (4463,15 грн - 387,25 грн).

Водночас наведений розрахунок є розрахунком самого позивача, тоді як сума 396 235,71 грн не була предметом безпосереднього присудження рішенням суду від 12.06.2026 року та у резолютивній частині цього рішення не визначена.

Суд звертає увагу, що для застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 необхідним є визначення розміру підвищення доходу у березні 2018 року, суми можливої індексації у цьому місяці та співвідношення цих показників. Саме такий алгоритм застосування Порядку №1078 наведений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 22.06.2023 року у справі №520/6243/22 та від 06.07.2023 року у відповідних спорах щодо індексації грошового забезпечення. Як убачається також із заперечень відповідача, саме ці обставини мають значення для встановлення розміру індексації-різниці. Запереч

Отже, задоволення заяви у запропонований позивачем спосіб потребувало б не лише технічної зміни механізму реалізації вже ухваленого рішення, а й перевірки правильності нового грошового розрахунку, встановлення конкретного розміру належної до виплати індексації та присудження до стягнення суми 396 235,71 грн, якої резолютивна частина рішення від 12.06.2026 року не містить.

Фактично позивач просить трансформувати визначений рішенням суду обов`язок відповідача «здійснити перерахунок та доплату» у безумовне «стягнути 396 235,71 грн».

На переконання суду, така зміна виходить за межі процесуального механізму, передбаченого статтею 378 КАС України, оскільки в цьому випадку йдеться не лише про визначення іншої процедури реалізації того самого способу захисту, а про встановлення конкретного грошового зобов`язання, розмір якого не був визначений судом при вирішенні справи по суті.

У цьому аспекті суд враховує висновок Верховного Суду про те, що, здійснюючи зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд не вправі змінювати зміст його резолютивної частини або визначений судом спосіб захисту; відповідний механізм допускається лише за наявності належно обґрунтованої необхідності та обставин, які перешкоджають виконанню рішення у первісно визначений спосіб.

При цьому саме по собі твердження заявника про те, що відсутність у резолютивній частині конкретної суми створює можливість повторного спору щодо правильності проведеного боржником розрахунку, не свідчить про об`єктивну неможливість виконання рішення. У заяві зазначено, що відсутність конкретної суми, на думку позивача, істотно утруднює виконання рішення, оскільки боржник повинен здійснити розрахунок самостійно. Проте саме здійснення такого перерахунку і становить зміст покладеного рішенням суду на військову частину НОМЕР_1 обов`язку.

Іншими словами, необхідність проведення відповідачем розрахунку не є перешкодою для виконання рішення - це безпосередньо та дія, яку відповідач зобов`язаний вчинити на виконання рішення суду.

Суд також ураховує, що стаття 378 КАС України не є альтернативним процесуальним механізмом перегляду судового рішення чи способом доповнення його резолютивної частини положеннями, які не були включені до неї під час вирішення спору по суті. Встановлення або зміна способу виконання повинні забезпечувати виконання вже сформульованого судом припису, а не створювати новий виконавчий припис.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 року у справі №160/9291/18 прямо пов`язав застосування статті 378 КАС України з наявністю виняткових обставин та наголосив на неприпустимості зміни змісту резолютивної частини рішення або обраного судом способу захисту. ipLex Аналогічно у постанові від 18.02.2025 року у справі №640/7827/22 Верховний Суд виходив із того, що нові заходи виконання можуть застосовуватися лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів неможливості виконання рішення раніше встановленим способом і за умови незмінності його змісту.

Судом при розгляді цієї заяви не встановлено, а заявником не доведено існування таких обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 року у спосіб, визначений його резолютивною частиною, тобто шляхом здійснення військовою частиною НОМЕР_1 перерахунку та доплати індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Сам факт незгоди стягувача з можливим розрахунком боржника, припущення про виникнення у майбутньому спору щодо правильності такого розрахунку або бажання отримати виконавчий документ на конкретну грошову суму не є самостійними підставами для зміни способу виконання судового рішення в розумінні частини третьої статті 378 КАС України.

Більше того, Верховний Суд ще у постанові від 13.02.2018 року у справі №279/7584/15-а виходив із того, що сама по собі наявність проблем із фактичним виконанням рішення не дає підстав змінювати його спосіб виконання, якщо не встановлено саме неможливості виконання рішення у визначений судом спосіб.

Таким чином, суд доходить висновку, що запропонована ОСОБА_1 зміна способу та порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з військової частини НОМЕР_1 конкретно визначеної заявником суми 396 235,71 грн фактично призвела б до зміни змісту резолютивної частини рішення від 12.06.2026 року, оскільки судовим рішенням зазначена сума не визначалася та не присуджувалася до стягнення, натомість на відповідача покладено обов`язок самостійно здійснити перерахунок та доплату відповідно до встановленого судом алгоритму.

При цьому процедура розгляду заяви в порядку статті 378 КАС України не передбачає повторного вирішення спору по суті, перевірки та присудження нової конкретної суми грошового зобов`язання замість установленого рішенням обов`язку здійснити перерахунок і виплату.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних та достатніх доказів існування обставин, які роблять виконання рішення від 12.06.2026 року у визначений ним спосіб неможливим, а також враховуючи, що заявлений спосіб фактично змінює характер установленого судом обов`язку з перерахунку та доплати на стягнення конкретної грошової суми, суд доходить висновку про відсутність передбачених статтею 378 КАС України правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 року у справі №160/7591/26 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 241, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник