Ухвала суду № 140392133, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/13862/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі №160/13862/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі №160/13862/20, в якій заявник просить:

- видати дублікат виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13862/20 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2026 року заяву про видачу дубліката виконавчого листа передано судді Туровій О.М.

Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі №160/13862/20, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про необхідність повернення цієї заяви заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Так, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені вимогами статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі №160/13862/20, подав копію такої заяви та доданих до неї матеріалів для інших учасників справи, однак не надав доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи: відповідачу.

Також відповідно до підпункту 18.4 пункту 18 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Сплата судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа, в силу положень пп. 18.4 п. 18 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з даною заявою.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Судом встановлено, що судовий збір стягувачем сплачено не в повному обсязі.

Так, з поданої до заяви про видачу дубліката виконавчого листа платіжної інструкції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №8428-8804-2811-3397 від 28.09.2026 року слідує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 90,84 грн.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3 328,00 грн.

Приписами пп. 18.4 п. 18 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про видачу дубліката виконавчого листа судовий збір справляється у розмірі 99,84 грн (3 328,00 грн х 0,03).

Проте стягувачем в порушення вимог пп. 18.4 п. 18 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України не додано до заяви про видачу дубліката виконавчого листа документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, а також встановлення судом не дотримання заявником вимог пп. 18.4 п. 18 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ч. 1 ст. 167 КАС України при подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа у справі №160/13862/20, суд доходить висновку про повернення заяви ОСОБА_1 заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі №160/13862/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова