Рішення № 140389086, 05.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11132/26

Провадження № 2/756/8728/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 7631692 від 27.11.2025 у розмірі 52 528 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 7631692, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 21 000 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, кредит і комісію не сплатив.

24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу № 24042026, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Після відступлення права вимоги відповідач жодного платежу не здійснив.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 52 528 грн, з яких: 21 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 528 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 7 000 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення для подання відзиву на позов.

Матеріали справи відомостей про подання відповідачем відзиву на позовну заяву не містять.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вжито заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 7631692, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 6.1, 6.2 договору).

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту - 21 000 грн (п. 1.2 договору); строк кредитування - 360 днів з 27.11.2025, дату остаточного погашення заборгованості - 22.11.2026 (п. 1.3, 1.4 договору); комісію за надання кредиту - 1 134 грн, що нараховується одноразово за ставкою 5,40% від суми кредиту (п. 1.5.1 договору); комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за ставкою 14,60% від суми кредиту за кожний розрахунковий період, крім останнього, яка за весь строк кредитування становить 67 452 грн (п. 1.5.2 договору); проценти за користування кредитом - 0,0010% річних, які за весь строк кредитування становлять 0 грн (пп. 1.5.3, 1.5.4 договору); надання кредиту безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору); штраф у розмірі 1 000 грн за кожний випадок порушення дати платежу, що триває більш ніж 2 дні (п. 4.1 договору).

Відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до договору) перший платіж 27.12.2025 становить 1 134 грн комісії за надання кредиту; далі кожні 15 днів з 11.01.2026 по 07.11.2026 позичальник сплачує по 3 087 грн, з яких 21 грн - частина кредиту та 3 066 грн - комісія за обслуговування кредиту; останній платіж 22.11.2026 становить 23 625 грн, з яких 20 559 грн - частина кредиту та 3 066 грн - комісія. Загальна вартість кредиту становить 89 586 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1 489,17% (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 2.4.3 договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі; такі платежі здійснюються позичальником протягом 30 календарних днів.

Зарахування коштів у розмірі 21 000 грн підтверджено платіжним дорученням № 167129722 від 27.11.2025 про переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 7631692».

Як вбачається з виписки ТОВ «Мілоан» про нарахування та погашення за кредитним договором № 7631692, 17.12.2025 відповідач сплатив комісію за надання кредиту в розмірі 1 134 грн, інших платежів не здійснював. З 28.12.2025 по 12.04.2026 відповідачу нараховано комісію за обслуговування кредиту - 8 разів по 3 066 грн, усього 24 528 грн, а з 14.01.2026 по 14.04.2026 - штраф 7 разів по 1 000 грн, усього 7 000 грн.

24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір факторингу № 24042026, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, а фактор став кредитором щодо цих боржників з моменту підписання акта прийому-передачі реєстру боржників (п. 1.1, 1.2 договору факторингу). Акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 24.04.2026 сторони договору факторингу підписали кваліфікованими електронними підписами.

Згідно з реєстром боржників № 1 від 24.04.2026 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7631692 від 27.11.2025 на загальну суму 52 528 грн, з яких 21 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 528 грн - за комісією за обслуговування кредиту, 7 000 грн - за неустойкою (штрафом).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит; такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу).

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7631692 від 27.11.2025 в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цього права. Договір факторингу у встановленому законом порядку не оспорювався і недійсним не визнавався.

ТОВ «Мілоан» свій обов`язок з надання кредиту виконало, а відповідач, сплативши лише комісію за надання кредиту, жодного платежу за графіком, починаючи з 11.01.2026, не здійснив, тобто затримав сплату частин кредиту більш ніж на один календарний місяць. За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 2.4.3 договору кредитор набув права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Позивач реалізував це право, звернувшись 26.06.2026 до суду з вимогою про стягнення всієї суми кредиту. З того часу сплило більш ніж 30 календарних днів, проте відповідач порушення не усунув і кредиту не повернув, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 21 000 грн підлягає стягненню.

Натомість позовні вимоги про стягнення 24 528 грн комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. Згідно з ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказала, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, надаються позичальнику та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати таку комісію є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з договором комісію за обслуговування кредиту встановлено за цілодобове надання позичальнику в особистому кабінеті інформації про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, її складові, розрахунок платежів і графік платежів, за можливість погашати заборгованість через особистий кабінет, надсилання нагадувань про дати платежів і повідомлень про зарахування платежів, а також консультування з питань виконання договору (розділ «Терміни та визначення», п. 3.1.3 договору). Отже, ця комісія встановлена не за самостійну послугу споживачу, а за інформування про стан заборгованості, яке закон гарантує безоплатно, та за дії кредитодавця з обслуговування власної вимоги. Іншого переліку послуг, за які нараховується ця комісія, договір не містить. Те, що ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» відносить комісії за обслуговування кредитної заборгованості до загальних витрат за споживчим кредитом, висновку про нікчемність цієї умови не спростовує, оскільки зазначена норма визначає склад загальних витрат для обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, а не підстави для встановлення плати за дії, які кредитодавець зобов`язаний вчиняти безоплатно.

Крім того, проценти за користування кредитом встановлено в символічному розмірі 0,0010% річних, і за весь строк кредитування вони становлять 0 грн, тоді як комісія за обслуговування кредиту за строк кредитування (67 452 грн) більш ніж утричі перевищує суму кредиту, а вже нарахована її частина (24 528 грн) перевищує суму кредиту. Тобто ця комісія фактично замінює плату за користування кредитом.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин умова п. 1.5.2 договору про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемною в силу закону, незалежно від її погодження сторонами, і не створила для відповідача обов`язку сплатити 24 528 грн комісії ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем, до якого право вимоги перейшло в обсязі, що існував у первісного кредитора.

Позовні вимоги про стягнення 7 000 грн штрафу також не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Штраф нараховано за прострочення платежів з 14.01.2026 по 14.04.2026, тобто в період дії воєнного стану, а тому відповідач звільнений від обов`язку його сплати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 7631692 від 27.11.2025 за тілом кредиту в розмірі 21 000 грн, а в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позов задоволено в розмірі 21 000 грн, тобто на 39,98% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 064,39 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» заборгованість за кредитним договором № 7631692 від 27.11.2025 у розмірі 21 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» судовий збір у розмірі 1 064,39 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"», ЄДРПОУ 35625014, адреса: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО