Рішення № 140382687, 07.10.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1348/26

Провадження № 2/681/1292/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» (далі Товариство) через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №25.10.2025-100000931 від 25.10.2025 у розмірі 15 579,76 грн та судові витрати.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 25.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем (позичальником) було укладено вищевказаний кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальника.

Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Відповідач за умовами договору отримав кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язувався його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, на умовах визначених договором.

20.02.2026 та 23.02.2026 між сторонами було укладено додаткові договори за якими збільшено суму кредиту до 8 000 грн 00 коп., та надано позичальнику ОСОБА_2 у розмірі 1 500 грн 00 коп. та 3-й Транш в розмірі 1 500 грн 00 коп.

Товариство свої зобов`язання за договором та додатковими договорами виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит у передбаченому розміру.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 15 579,76 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 112,50 грн, заборгованості по процентам в розмірі 3 347,26 грн, а також відсотків нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 5 120 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства.

07.09.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

17.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив перевірити законність і обґрунтованість нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, а також у разі ненадання позивачем належних доказів укладення договору, фактичного надання коштів та правильності розрахунку заборгованості відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що заперечує факт укладення договору та не погоджується з розрахунком заборгованості, оскільки зазначення лише загальної суми боргу без можливості перевірити порядок її формування не дає змоги належним чином перевірити заявлені позовні вимоги. Крім того, просив у разі необхідності розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

21.09.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування зазначив, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів на підтвердження своїх заперечень чи спростування доводів позивача.

Вказав, що кредитний договір між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено в електронній формі шляхом отримання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору, подання заявки та направлення відповіді про прийняття пропозиції (акцепту). Договір містить персональні дані відповідача, зокрема дані паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також відомості, отримані від центрального вузла системи BankID Національного банку України, що, на думку позивача, підтверджує ідентифікацію відповідача та укладення ним договору.

Зазначив, що позивачем надано доказ видачі кредитних коштів, який, на його думку, є належним та допустимим доказом фактичного надання відповідачу кредиту. При цьому відповідач, заперечуючи факт отримання коштів, не надав доказів на підтвердження таких заперечень, зокрема виписки з банківського рахунку чи інформації про рух коштів за відповідний період.

Також зазначив, що нараховані за кредитним договором витрати є співмірними зі строком кредитування, нарахувань після закінчення строку кредитування, у тому числі відповідно до статті 625 ЦК України, позивачем не здійснювалося та відповідні вимоги не заявлялися. Враховуючи дату укладення кредитного договору, позивач вважає передбачену договором денну процентну ставку законною та такою, що підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 25.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25.10.2025-100000931 (а.с. 13-19). При укладенні вказаного кредитного договору відповідачем було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором Е422 пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання ТОВ «Споживчий центр» заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 25.10.2025 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на фінансовий номер телефону зазначений позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.

Відповідно до умов заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №25.10.2025-100000931 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000 грн на строк 217 днів з дати його надання, дата повернення 29.05.2026.

Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (п.6 заявки та відповіді позичальника).

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.7 заявки та відповіді позичальника).

За умовами кредитного договору комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 450 грн, нараховується кредитором та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів (п.8 заявки та відповіді позичальника).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 450 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п.9 заявки та відповіді позичальника).

За умовами договору сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 75 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 75 грн (п.17 заявки та відповіді позичальника).

Сторони також погодили графік платежів (п.14 заявки та відповіді позичальника), відповідно до якого сплата відповідних платежів за кредитним договором здійснюється шляхом внесення семи чергових платежів протягом семи чергових періодів, визначили загальний розмір кожного чергового платежу, його складові, дати сплати.

20 лютого 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір (а.с. 20-22), відповідно до якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору кредиту. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором К319.

Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 6 500 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

За умовами додаткового договору 20 лютого 2026 року ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу 2-й транш у розмірі 1 500 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-6169, строком на 99 днів з дати його надання. Також сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов`язаної із наданням частини суми кредиту (2-го траншу) - 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 135 грн.

Також, 23 лютого 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір (а.с. 22 зворот 24), відповідно до якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до договору кредиту. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором К553.

Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 8 000 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

За умовами додаткового договору 23 лютого 2026 року ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу 2-й транш у розмірі 1 500 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-6169, строком на 96 днів з дати його надання. Також сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов`язаної із наданням частини суми кредиту (2-го траншу) - 9% від суми 2-го траншу, що дорівнює 135 грн.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих.№1-1804 від 18.04.2026 відповідно до яких вказаним товариством на підставі укладеного з позивачем договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, 25.10.2025, 20.02.2026 та 23.02.2026 було успішно перераховано кошти за договором кредиту №25.10.2025-100000890 в сумі 5 000 грн, 1 500 грн та 1 500 грн відповідно на номер картки НОМЕР_2 (а.с. 29-31).

23.09.2026 до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що АТ «Універсал Банк» випущено платіжну картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 та 25.10.2026, 20.02.2026 та 23.02.2026 на вказану картку зараховано переказ 5 000 грн, 1 500 грн та 1 500 грн відповідно.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісії у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №25.10.2025-100000931 від 25.10.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 15 579,76 грн та складається з 7 112,50 грн - основного боргу, 3 347,26 грн проценти та 5 120 грн відсотки за ст.625 ЦК України. Проценти по кредиту нараховані за період з 25.10.2025 по 29.05.2026. Також відповідачем було внесено платежі на погашення заборгованості, а саме 05.12.2025 в сумі 2 825 грн, 02.01.2026 2 600 грн, 30.01.2026 2 375 грн та 06.03.2026 3 080 грн (а.с. 25-27).

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо зазначення відповідача у відзиві про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає, що не вбачає такої необхідності, оскільки вирішення справи можливе за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір №25.10.2025-100000931 від 25.10.2025 та додаткові договори до нього від 20.02.2026 та 23.02.2026 підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами. При цьому, без отримання смс-повідомлення або телефонного дзвінка, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля, вказаний договір та додаткові договори до нього не були б укладеними, і за таких обставин, сторони договору досягли згоди щодо усіх істотних умов відповідного правочину.

Необхідно зазначити, що за нормами Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд констатує, що ОСОБА_1 не надав доказів щодо не підписання ним кредитного договору та додаткових договорів до нього електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.

З огляду на вищенаведене, кредитний договір №25.10.2025-100000931 від 25.10.2025 та додаткові угоди до нього від 20.02.2026 та 23.02.2026 є укладеними.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів, комісії і строк дії.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Щодо доводів відповідача щодо не підтвердження факту перерахування йому кредитних коштів суд зазначає наступне.

Із даних листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та виписки про рух коштів наданої АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали, вбачається, що 25.10.2025 було проведено платіж на суму 5 000 грн, 20.02.2026 на суму 1 500 грн, а 23.02.2026 1 500 грн маска картки НОМЕР_2 .

Також відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, має змогу власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Проте відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Тому суд приходить до висновку, що наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують факт оформлення кредитного договору та перерахування кредитних коштів на картковий рахунок, зазначений позичальником.

Доводи відповідача про ненадання позивачем до суду первинних бухгалтерських документів на підтвердження заборгованості, не заслуговують на увагу, скільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, та, відповідно, не можуть надати первинні банківські документи.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договором не виконав, у встановлений договором строк кредит не повернув, відсотків за користування кредитними коштами не сплатив.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір та додаткові договори до нього, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Визначений Товариством розмір кредиту, процентів за користування ним, які позивач просить стягнути з відповідача, відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України та посилання на правомірність їх нарахування на підставі внесення змін до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 дійшов висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором №25.10.2025-100000931 від 25.10.2025, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тому суд відхиляє доводи Товариства про правомірність нарахування відсотків передбачених ст. 625 ЦК України та вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 5 120 грн, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач здійснював погашення кредитної заборгованості, частину з якої в сумі 2 535 грн було зараховано в погашення відсотків нарахованих за ст.625 ЦК України, що не відповідає вимогам законодавства. Тому сплачені відповідачем відсотки нараховані за ст.625 ЦК України в сумі 2 535 грн підлягають зарахуванню в погашення процентів за користуванням кредитом.

Отже заборгованість за договором, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 7 112,50 грн - залишок за тілом кредиту та 812,26 грн - залишок заборгованості за процентами.

Щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 134,58 грн на відправлення йому копії позовної заяви з додатками, суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із ч. 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Відтак позивачем надано суду квитанцію №2232573 від 01.09.2026 з описом вкладення про відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, у якому зазначено загальну вартість 134,58 грн (а.с.32).

Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлено, що витрати позивача на направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками підтверджуються вищевказаними доказами доданих до матеріалів справи. Такі витрати пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а тому на підставі ст. 133 та ч.2 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенню позовних вимог на 50,86% з відповідача підлягають стягненню витрати в розмірі 68,5 грн.

У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 50,86%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 354,1 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.10.2025-100000931 від 25.10.2025, яка складається з: 7 112,50 грн заборгованість за основною сумою боргу, 812,26 грн заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 7 924 (сім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 76 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які складаються з судового збору у розмірі 1 354 (одна тисяча триста п`ятдесят чотири) грн 10 коп. та витрат на поштове відправлення в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Горгулько