Ухвала суду № 140374172, 23.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кп/381/63/26

381/3379/21

У Х В А Л А

23 вересня 2026 року місто Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши під час судового засідання у кримінальному провадженні № 42021110000000157 від 23.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, клопотання обвинуваченого про застосування заходів безпеки,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2026 у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 було оголошено невідкладну заяву про наявність реальної загрози життю та здоров`ю, негайне забезпечення особистої безпеки та тримання в одиночній камері в ДУ «Київський слідчий ізолятор». Клопотання обґрунтоване тим, що раніше до нього, як до учасника судового процесу вже застосовувались заходи безпеки у вигляді особистої охорони, в тому числі в умовах утримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор», згодом ці заходи були скасовані судом і практично одразу після повернення до ізолятора його переміщено до камери № 329 де виникла ситуація, яка за твердженням ОСОБА_4 загрожує його безпеці, зокрема, йому здійснюються погрози , застосовується приниження тощо.

Прокурор, щодо повідомленого обвинуваченим факту наявності загрози його життю та здоров`ю, просив суд вжити заходи щодо перевірки фактів викладених обвинуваченим у його заяві.

Суд, вивчивши заяву обвинуваченого, заслухавши думку прокурора, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 11 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема викладеної у п. 102 рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов`язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем.

Відповідно до ч. 6 ст.206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов`язки щодо захисту прав людини лише слідчого судді, однак, частина 6статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Верховний Суд в своїй постанові від 06.11.2018 по справі № 567/513/16-к дійшов наступного висновку: виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011).

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12.03.2009) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12.06.2008), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов`язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне бюро розслідувань", таким органом є Державне бюро розслідувань, на яке покладено функцію з вирішення завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

Враховуючи викладене, керуючисьст.ст. 3, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 11, 17, 86, 87, 89, 206, 350, 369-372 КПК України, "Про державне бюро розслідувань" суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов`язати Директора Державного бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри буд. 15, м. Київ) організувати здійснення перевірки факту погроз застосування фізичного насильства, викладеного у заяві ОСОБА_4 від 23.09.2026, поданій у судовому засіданні 23.09.2026 у Фастівському міськрайонному суді Київської області.

Для перевірки зазначених фактів надіслати до Державного бюро розслідувань копію зазначеної заяви.

Копію ухвали направити Директору Державного бюро розслідувань - для виконання.

Зобов`язати Директора Державного бюро розслідувань невідкладно повідомити суд про результати перевірки заяви ОСОБА_4 від 23.09.2026.

Попередити Директора Державного бюро розслідувань, що відповідно до ст. 21 КПК України ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Умисне невиконанняухвали суду, що набрала законної сили, або перешкоджання її виконанню тягне кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України.

Зобов`язати Начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно забезпечити утримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах слідчого ізолятора відповідно до обраного йому запобіжного заходу з дотриманням вимог ст. 8 Закону України «Про попереднє ув`язнення», відповідно до яких осіб, які проходили службу (працювали) в Національній поліції України, органа внутрішніх справ, утримують окремо від інших осіб, які перебувають під вартою.

Начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» невідкладно повідомити суд про виконання вимог зазначеної ухвали, надіславши відповідні докази на електронну адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Попередити Начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», що відповідно до ст. 21 КПК України ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Умисне невиконанняухвали суду, що набрала законної сили, або перешкоджання її виконанню тягне кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 КК України.

У задоволенні решти заяви обвинуваченого ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1