Рішення № 140350609, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/24635/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (далі позивач, Товариство) до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13807457/38345843 від 03.06.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» № 51 від 10.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання вимог Податкового кодексу України ним було складено, підписано кваліфікованими електронними підписами та 10.07.2025 направлено на реєстрацію за допомогою програмного комплексу «M.E.Doc» до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України податкову накладну № 51 від 10.07.2025 на суму 8000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1333,33 грн, складену за операцією з надання ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» послуг самоскидом з перевезення збірних залізобетонних конструкцій (ЗБК) за договором № ВТ-2025/109П від 02.06.2025.

04.08.2025 позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, додатково повідомлено показник "D"=1.8400%, "Рпоточ"=0, а також запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.06.2026 позивач засобами електронного зв`язку надіслав контролюючому органу пояснювальну записку № ВТ-2026/08 від 01.06.2026 та повідомлення № 1-ГАРАНТБУДПЛЮС про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з 45 додатками копіями первинних та інших документів на підтвердження здійсненої господарської операції.

Проте 03.06.2026 позивачем отримано рішення відповідача 1 № 13807457/38345843 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 10.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, з посиланням на недоліки оформлення товарно-транспортних накладних.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що контролюючий орган після отримання пояснень фактично змінив підстави своїх претензій: реєстрацію зупинено через відповідність платника критеріям ризиковості, а відмовлено з посиланням на недоліки товарно-транспортних накладних. Комісія не дослідила всієї сукупності поданих документів, помилково ототожнила надання транспортних послуг із реалізацією залізобетонних конструкцій (ЗБК), тоді як податкова накладна складена саме на транспортні послуги. Реквізити, відсутність яких поставлена у вину позивачу, не є обов`язковими реквізитами товарно-транспортної накладної відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а товарно-транспортна накладна у спірних правовідносинах є лише допоміжним документом, тоді як факт надання послуг підтверджується договором, змінними рапортами (зведеними таблицями), актом, рахунком, платіжною інструкцією та даними бухгалтерського обліку. Позивач також наголошує на наявності в нього трудових ресурсів і матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг.

Також позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У подальшому представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, зокрема договорів з постачальниками пального, видаткових накладних, актів приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання, рахунків і платіжних інструкцій щодо придбання пального, договорів оренди нерухомого майна, повідомлень за формою № 20-ОПП, карток рахунків бухгалтерського обліку тощо на підтвердження наявності у позивача матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Вказані докази долучено судом до матеріалів справи.

Позивач у позовній заяві просить поновити строк звернення до суду у разі його пропуску. Суд зазначає, що оскаржене рішення прийнято 03.06.2026, а з позовом позивач звернувся 12.08.2026, тобто в межах строку звернення до суду, а тому підстави для вирішення питання про його поновлення відсутні.

03.09.2026 від Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України до суду надійшов спільний відзив на позовну заяву, в якому відповідачі просять відмовити в задоволенні позову. Зазначають, що реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки щодо позивача за попереднім місцем обліку було прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 22.07.2025 № 159266. За результатами розгляду поданих позивачем документів комісією встановлено, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, а за їх змістом відбулася реалізація ЗБК, яка в ЄРПН не відображена, що не дає підстав для підтвердження реальності господарської операції. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, відповідачі вказують, що судовій перевірці підлягають лише документи, які подавалися на розгляд комісії. Вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну вважають втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Крім того, відповідачі заперечують проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просять розглядати її за правилами загального позовного провадження, а також заперечують проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи заявлену суму в 30000,00 грн неспівмірною зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи, оскільки спір є типовим, а результатом роботи адвоката є лише складання позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.09.2026 відмовлено Головному управлінню ДПС у Полтавській області в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ», код за ЄДРПОУ 38345843, є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах державної статистики з 02.08.2012 та на обліку як платник податків з 03.08.2012. 17.06.2026 проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження позивача з м. Херсона на адресу: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд. 39/41, офіс 61.

Згідно з декларацією про провадження господарської діяльності № 124675/25 серед видів діяльності позивача зазначено, зокрема, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання.

02.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТБУДПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 44791367, замовник) та ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ» (виконавець) укладено договір № ВТ-2025/109П про надання послуг (далі Договір), за умовами якого замовник доручає виконавцю перевезення ЗБК, а виконавець бере на себе обов`язки з надання послуг будівельною технікою (самоскидом) на об`єкті замовника за маршрутами: м. Дніпро, вул. Журналістів, 13 м. Дніпро, Криворізьке шосе, 2; м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 м. Дніпро, вул. Криворізьке шосе, 2; м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено вартість послуг техніки: самоскид вартість 1 послуги 9000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1500,00 грн; самоскид вартість 1 послуги 8000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1333,33 грн.

Замовник оплачує послуги на умовах передоплати на підставі рахунку-фактури, складеного виконавцем, а у випадку надання послуг без передоплати протягом двох банківських днів з моменту виставлення рахунку (пункт 2.2 Договору). Акт наданих послуг складається виконавцем та підписується сторонами щотижня (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.4 Договору виконавець зобов`язаний надати техніку в розпорядження замовника з обслуговуючим персоналом у технічно справному стані, забезпечити техніку паливно-мастильними матеріалами, своєчасно надавати замовнику змінні рапорти, необхідні для обліку, контролю та фіксації наданих послуг.

На виконання умов Договору 10.07.2025 позивачем надано ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» автотранспортні послуги самоскидом з перевезення ЗБК за маршрутом: м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л, в кількості 1 тонно-рейсу вартістю 8000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1333,33 грн, що підтверджується актом надання послуг № 52 від 10.07.2025, підписаним директорами та скріпленим печатками обох сторін, в якому зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має. Підставою для складання акта вказано Договір та рахунок на оплату покупцю № 1078 від 10.07.2025.

Відповідно до зведеної таблиці змінних рапортів ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ» ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» за Договором 10.07.2025 послугу з перевезення ЗБК з м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 до м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л надано самоскидом MAN TGS 41.464, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ; вартість послуги 8000,00 грн; оплата 14.07.2025 у сумі 8000,00 грн; залишок заборгованості 0,00 грн.

Перевезення оформлено товарно-транспортною накладною № 52 від 10.07.2025 (форма № 1-ТН), в якій зазначено: автомобіль самоскид MAN TGS 41.464, НОМЕР_1 ; автомобільний перевізник ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ»; водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 ); вантажовідправник ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ»; вантажоодержувач ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС»; пункт навантаження м. Дніпро, вул. Каспійська, 2; пункт розвантаження м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л; найменування вантажу «Перевезення ЗБК», одиниця виміру тонно-рейс, кількість 1, ціна без ПДВ 6666,67 грн, загальна сума з ПДВ 8000,00 грн; супровідні документи на вантаж акт наданих послуг № 52 від 10.07.2025. Накладна містить підпис представника вантажоодержувача, скріплений печаткою ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС»; розділ «Вантажно-розвантажувальні операції» не заповнено.

Для надання послуг позивачем залучено водія ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_2 з відкритою категорією «С») на підставі договору цивільно-правового характеру (про надання послуг) № 5 від 01.07.2025, предметом якого є автопослуги самоскидом на об`єкті будівництва, строк надання послуг з 01.07.2025 по 31.07.2025; за актом приймання-передачі наданих послуг від 31.07.2025 виконавцю нараховано винагороду з утриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Аналогічні договори цивільно-правового характеру на період надання послуг за Договором укладено позивачем з іншими водіями самоскидів, зазначеними у зведеній таблиці змінних рапортів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ). Платіжними інструкціями № 1220 та № 1221 від 15.08.2025 позивачем сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та військовий збір з винагород за договорами цивільно-правового характеру за липень 2025 року.

За результатами надання послуг позивачем, з урахуванням правила «першої події», складено податкову накладну № 51 від 10.07.2025 на загальну суму 8000,00 грн, у тому числі ПДВ 1333,33 грн, з номенклатурою послуги «Автотр. послуги самоскидами вантажністю з перевезення ЗБК за маршрутом: м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л», код послуги 49.41, одиниця виміру тонно-рейс, кількість 1, ціна без ПДВ 6666,67 грн, та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Платіжною інструкцією № 872 від 14.07.2025 ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» перерахувало на рахунок позивача в АТ КБ «ПриватБанк» 8000,00 грн з призначенням платежу «оплата за послуги самоскиду згідно рах. № 1078 від 10.07.25, у т.ч. ПДВ 20% = 1333,33 грн». Згідно з карткою рахунку 361 за період 01.07.2025 27.04.2026 (контрагент ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС», договір ВТ-2025/109П від 02.06.2025) 10.07.2025 позивачем відображено в бухгалтерському обліку реалізацію послуг за документом ВТ00-000052 від 10.07.2025 на суму 8000,00 грн, а 14.07.2025 надходження від ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» оплати за Договором у сумі 8000,00 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що в межах того ж Договору між сторонами у липні 2025 року систематично складалися акти надання послуг (№ 10 від 05.07.2025 на суму 216000,00 грн, № 31 від 07.07.2025 на суму 27000,00 грн, № 12 від 08.07.2025 на суму 48000,00 грн, № 91 від 14.07.2025 на суму 40000,00 грн, № 89 від 18.07.2025 на суму 48000,00 грн), які відображені у зведених таблицях змінних рапортів та картці рахунку 361 із зазначенням конкретних транспортних засобів, водіїв, маршрутів та оплат.

Квитанцією від 04.08.2025 позивача повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної № 51 від 10.07.2025 з підстав того, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; додатково повідомлено показник "D"=1.8400%, "Рпоточ"=0; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2026 позивача повідомлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 160/30540/25 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2026 щодо виключення ТОВ «ВІРАТРЕЙДІНГ» з переліку ризикових платників податків виконано 18.03.2026.

01.06.2026 позивачем направлено до контролюючого органу повідомлення № 1-ГАРАНТБУДПЛЮС про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (форма J1312603), щодо шести податкових накладних, складених на ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС», у тому числі податкової накладної № 51 від 10.07.2025, з поясненнями № ВТ-2026/08 від 01.06.2026 та 45 додатками, поданими як документи довільного формату. Повідомлення прийнято контролюючим органом до розгляду, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 від 01.06.2026 (реєстраційний номер документа 9158100694).

Разом із поясненнями позивачем надано, зокрема, копії: Договору № ВТ-2025/109П від 02.06.2025; актів надання послуг, у тому числі акта № 52 від 10.07.2025; рахунків на оплату; зведених таблиць змінних рапортів за Договором; платіжних інструкцій ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС»; картки рахунку 361; товарно-транспортних накладних; договору оренди спеціалізованої техніки № ВТ-2022/08ор від 01.10.2022 з додатковими угодами та платіжних інструкцій про оплату оренди техніки; ліцензії № 19-Л від 25.05.2016 на провадження господарської діяльності з будівництва; договорів цивільно-правового характеру з водіями та актів до них; документів щодо трудових ресурсів, кваліфікації працівників, придбання та обліку пального.

03.06.2026 комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 13807457/38345843 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 10.07.2025 в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» рішення зазначено: «До повідомлення платником надано товарно-транспортні накладні, які складені з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (зі змінами та доповненнями), а саме: не зазначені вантажно-розвантажувальні операції, у розділі супровідні документи на вантаж; документи з вантажем зазначено акти наданих послуг, а необхідно зазначати накладну на переміщення товару (видаткову накладну, тощо). Крім того, відповідно до наданих товарно-транспортних накладних вантажовідправником, тобто особою, яка подає перевізнику вантаж для перевезення, є ТОВ "ВІРА ТРЕЙДІНГ", а вантажоодержувачем, тобто особою, яка приймає вантаж, є ТОВ "ГАРАНТБУДПЛЮС". Згідно наданих документів, відбулася реалізація ЗБК, при цьому згідно даних ЄРПН реалізація ЗБК на ТОВ "ГАРАНТБУДПЛЮС" відсутня. Зазначене не дає підстав для підтвердження реальності здійснення господарської операції».

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд керується таким.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України платник податку має право подати пояснення та копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протягом 1095 календарних днів, що настають за датою зупинення реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

У пунктах 4 та 5 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Як визначено у пункті 9 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За змістом пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною другою статті 9 зазначеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або електронних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При вирішенні спору суд, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 липня 2026 року у справі № 500/6492/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з урахуванням висновків, викладених у постановах від 24 липня 2025 року у справі № 420/14450/24, від 02 грудня 2025 року у справі № 400/996/25 та від 18 березня 2026 року у справі № 580/1932/25, зазначив, що процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, спрямована на вирішення питання про наявність чи відсутність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній. Предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній.

Верховний Суд погодився з підходом суду першої інстанції, який не обмежився загальним твердженням про надання позивачем певного пакета документів, а дослідив зміст та призначення поданих контролюючому органу матеріалів і перевірив, чи дозволяють подані платником документи у своїй сукупності ідентифікувати господарські операції, сторони, товар, його кількість і вартість, а також події, з настанням яких пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкового зобов`язання та обов`язок скласти податкову накладну. Водночас Верховний Суд визнав помилковим підхід, за якого суд не встановлює, чи стосуються подані документи операції, за якою складено податкову накладну, чи містять вони суперечності та чи дозволяють ідентифікувати товар (послугу), сторони операції, її обсяг, вартість чи подію, з настанням якої виник обов`язок зі складання податкової накладної.

Зважаючи на викладене, суд при вирішенні цього спору не обмежується оцінкою дотримання контролюючим органом формальних вимог до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та оскаржуваного рішення, а надає оцінку поданим позивачем документам щодо того, чи підтверджують вони у своїй сукупності реальність здійснення господарської операції, відображеної у податковій накладній № 51 від 10.07.2025, та інформацію, зазначену в ній. При цьому така оцінка здійснюється в межах адміністративної процедури реєстрації податкової накладної та не підміняє собою податкову перевірку.

Щодо підстав зупинення реєстрації податкової накладної суд зазначає, що реєстрацію податкової накладної № 51 від 10.07.2025 зупинено у зв`язку з відповідністю позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку № 1165), тобто з підстав наявності у контролюючого органу податкової інформації, що, на його думку, свідчить про ризиковість платника податку або здійснюваних ним операцій.

Водночас ані у квитанції, ані в оскаржуваному рішенні, ані під час розгляду справи відповідачами не розкрито зміст такої податкової інформації та не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про ризиковість саме операції з надання позивачем послуг ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС», відображеної у спірній податковій накладній. Як зазначили відповідачі у відзиві, така відповідність була встановлена рішенням про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2025 № 159266. Проте на час розгляду комісією пояснень позивача (03.06.2026) позивача вже було виключено з переліку ризикових платників податків на виконання рішення суду у справі № 160/30540/25 (лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.03.2026), а в оскарженому рішенні відповідач 1 жодних обставин щодо ризиковості позивача не навів, обґрунтувавши відмову виключно недоліками оформлення товарно-транспортних накладних. За таких умов позивач фактично був позбавлений можливості спростувати конкретні ризики, а тому мав право підтвердити реальність операції та інформацію, зазначену у податковій накладній, шляхом подання первинних документів, що ним і було зроблено.

Надаючи оцінку документам, поданим позивачем на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 51 від 10.07.2025, суд виходить з такого.

По-перше, правовою підставою господарської операції є Договір № ВТ-2025/109П від 02.06.2025, укладений між позивачем як виконавцем та ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» як замовником, яким визначено предмет (послуги будівельною технікою самоскидом з перевезення ЗБК), конкретні маршрути перевезення, у тому числі маршрут м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л, вартість однієї послуги (8000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1333,33 грн), порядок оформлення наданих послуг актами та змінними рапортами, а також порядок розрахунків. Договір підписано директорами обох сторін.

Суд зауважує, що пункти 8.9, 8.10 Договору містять посилання на ТОВ «НВФ «КОНСТАНТА-СТРОЙ», яке не є стороною Договору. Водночас вказане положення стосується лише можливості використання факсимільного підпису, очевидно є технічною помилкою, не стосується істотних умов Договору (сторін, предмета, ціни), Договір і первинні документи за ним підписані власноручно уповноваженими особами сторін, а тому ця обставина не спростовує факту укладення Договору між позивачем та ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» та його виконання.

По-друге, факт надання послуги 10.07.2025 підтверджується актом надання послуг № 52 від 10.07.2025, який містить усі обов`язкові реквізити первинного документа, визначені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: назву документа, дату складання, найменування сторін, зміст господарської операції (автотранспортні послуги самоскидом з перевезення ЗБК за конкретним маршрутом), її обсяг (1 тонно-рейс) та вартість (8000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1333,33 грн), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, скріплені печатками сторін. В акті зазначено, що замовник не має претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг.

Інформація, відображена в акті, узгоджується зі зведеною таблицею змінних рапортів за Договором, з якої вбачається, що 10.07.2025 послугу з перевезення ЗБК за маршрутом: м. Дніпро, вул. Каспійська, 2 м. Дніпро, вул. Гаванська, 4Л, надано самоскидом MAN TGS 41.464, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Ці ж відомості містить товарно-транспортна накладна № 52 від 10.07.2025, номер якої відповідає номеру акта. Тобто документи дозволяють ідентифікувати не лише сторони та предмет операції, а й конкретний транспортний засіб, особу, яка безпосередньо надавала послугу, маршрут і дату її надання.

По-третє, наявність у позивача ресурсів, необхідних для надання послуг, підтверджується договором цивільно-правового характеру № 5 від 01.07.2025, укладеним з ОСОБА_1 на надання автопослуг самоскидом у період з 01.07.2025 по 31.07.2025, та актом приймання-передачі наданих послуг до нього від 31.07.2025, а також договорами цивільно-правового характеру з іншими водіями самоскидів, зазначеними у змінних рапортах. Водій ОСОБА_1 має посвідчення водія з відкритою категорією «С», що дає право керування вантажним автомобілем. Самоскид MAN TGS 41.464, д.н.з. НОМЕР_1 , яким надано спірну послугу, використовувався позивачем на підставі договору оренди спеціалізованої техніки № ВТ-2022/08ор від 01.10.2022, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , до переліку техніки за яким включено зазначений самоскид, а також інші самоскиди, вказані у змінних рапортах (MAN TGS 41.414 НОМЕР_3 , MAN TGS 41.400 НОМЕР_4 , SCANIA P440 НОМЕР_5 ); внесення орендної плати за цим договором підтверджується платіжними інструкціями № 269 від 14.02.2025, № 271 від 17.02.2025, № 1309 від 18.11.2025, № 1336 від 23.12.2025, № 1339 від 26.12.2025. Та обставина, що орендодавцем є фізична особа-підприємець, яка одночасно є директором позивача, сама по собі не свідчить про нереальність операції, оскільки відповідачами не доведено, що такі відносини мали наслідком недостовірність відомостей у первинних документах. Позивачем також надано документи щодо придбання пального та його обліку (договори з постачальниками пального, оборотно-сальдова відомість по рахунку 203 за липень 2025 року, документи системи контролю палива «Tracker»). Крім того, позивачем надано документи щодо наявності в нього працівників, у тому числі звітність щодо нарахування доходу фізичним особам та повідомлення про прийняття працівників на роботу, документи щодо їх кваліфікації. Види діяльності позивача, зокрема вантажний автомобільний транспорт, відповідають характеру наданої послуги.

По-четверте, розрахунки за операцією підтверджуються рахунком на оплату № 1078 від 10.07.2025 та платіжною інструкцією ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» № 872 від 14.07.2025 на суму 8000,00 грн, у призначенні платежу якої прямо зазначено оплату за послуги самоскиду згідно з рахунком № 1078 від 10.07.2025, у т.ч. ПДВ 1333,33 грн. Зазначене узгоджується з карткою рахунку 361 та зведеною таблицею змінних рапортів, за якою послугу, надану 10.07.2025, оплачено 14.07.2025 у повному обсязі, заборгованість відсутня.

По-п`яте, операцію відображено в бухгалтерському обліку позивача: у картці рахунку 361 10.07.2025 відображено реалізацію послуг ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» за документом ВТ00-000052 від 10.07.2025 на суму 8000,00 грн, номер якого відповідає номеру акта надання послуг № 52.

По-шосте, спірна операція не є поодинокою: у межах того ж Договору між сторонами у липні 2025 року систематично складалися акти надання послуг, які відображені у зведених таблицях змінних рапортів (із зазначенням транспортних засобів, водіїв, маршрутів) та у картці рахунку 361 разом з відповідними оплатами, що свідчить про реальний та тривалий характер господарських відносин між позивачем і ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС», які мають очевидну ділову мету перевезення залізобетонних конструкцій для будівельних об`єктів замовника.

По-сьоме, дані податкової накладної № 51 від 10.07.2025 повністю відповідають первинним документам: податкову накладну складено 10.07.2025, тобто в дату оформлення акта, що засвідчує факт постачання послуги, що відповідає підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 ПК України (оплата надійшла пізніше 14.07.2025); загальна сума (8000,00 грн) та сума ПДВ (1333,33 грн) відповідають сумам, зазначеним в акті № 52 від 10.07.2025, рахунку № 1078 від 10.07.2025, пункті 2.1.2 Договору та даних бухгалтерського обліку.

Отже, подані позивачем документи у своїй сукупності є належними, узгоджуються між собою, не містять суперечностей та дозволяють ідентифікувати господарську операцію, її сторони, предмет (послуга з перевезення ЗБК самоскидом), обсяг, вартість, транспортний засіб, водія, маршрут, а також подію, з настанням якої виник обов`язок скласти податкову накладну. Вказані документи підтверджують реальність здійснення господарської операції з надання позивачем послуг ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС» 10.07.2025 та інформацію, зазначену у податковій накладній № 51 від 10.07.2025.

Щодо підстав відмови в реєстрації податкової накладної, наведених в оскаржуваному рішенні, суд зазначає таке.

Відповідач 1 відмовив у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, що відповідно до пунктів 9, 10 Порядку № 520 дозволяє комісії прийняти таке рішення без направлення платнику Повідомлення. Водночас, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, недоліки оформлення окремого документа підлягають оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку, з точки зору того, чи перешкоджають такі недоліки встановленню змісту операції, відображеної у податковій накладній.

По-перше, податкову накладну № 51 від 10.07.2025 складено на постачання послуги з перевезення ЗБК самоскидом (код послуги 49.41, одиниця виміру тонно-рейс), а не на постачання (реалізацію) залізобетонних конструкцій. Предметом Договору є саме надання послуг технікою з перевезення ЗБК за визначеними маршрутами між об`єктами замовника (пункт 1.1 Договору). Жоден із поданих позивачем документів (договір, акт, рахунок, платіжна інструкція, дані бухгалтерського обліку) не свідчить про продаж позивачем ЗБК ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС». Отже, висновок комісії про те, що «відбулася реалізація ЗБК», ґрунтується на припущенні, а відсутність у ЄРПН податкових накладних на реалізацію ЗБК є закономірною, оскільки така операція між сторонами не здійснювалася. Фактично комісія оцінювала не ту господарську операцію, яка відображена у спірній податковій накладній.

По-друге, товарно-транспортна накладна у цьому випадку не є первинним документом, який засвідчує факт постачання послуги та з датою оформлення якого підпункт «б» пункту 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкового зобов`язання. Таким документом є акт надання послуг № 52 від 10.07.2025, щодо якого відповідач жодних зауважень не висловив. Товарно-транспортна накладна має допоміжне значення для підтвердження факту перевезення.

По-третє, зазначені комісією недоліки товарно-транспортних накладних (незазначення вантажно-розвантажувальних операцій, зазначення як супровідного документа на вантаж акта наданих послуг замість видаткової накладної, зазначення позивача вантажовідправником) не спростовують факту надання послуги з перевезення та не перешкоджають ідентифікації операції. Товарно-транспортна накладна № 52 від 10.07.2025 містить відомості про дату і місце її складання, автомобільного перевізника, водія та номер його посвідчення, вантажоодержувача, транспортний засіб та його параметри, пункти навантаження і розвантаження, найменування та вартість послуги, тобто дозволяє встановити, ким, коли, яким транспортним засобом і за яким маршрутом здійснено перевезення. Зазначені в ній відомості повністю узгоджуються з актом № 52 від 10.07.2025, зведеною таблицею змінних рапортів, платіжною інструкцією № 872 від 14.07.2025 та податковою накладною № 51 від 10.07.2025, а факт отримання вантажу підтверджено підписом і печаткою вантажоодержувача ТОВ «ГАРАНТБУДПЛЮС». Вимога зазначати як супровідний документ видаткову накладну на переміщення товару виходить із помилкового уявлення комісії про реалізацію позивачем товару, а зазначення позивача вантажовідправником за умови, що перевезення здійснювалося між об`єктами замовника, є щонайбільше неточністю оформлення, яка не змінює змісту господарської операції та не суперечить іншим поданим документам. Відповідач 1 в оскаржуваному рішенні не навів, яким чином зазначені недоліки впливають на достовірність інформації, відображеної саме у спірній податковій накладній (сторони операції, вид послуги, обсяг, вартість, дата), не зазначив конкретних положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які порушено.

По-четверте, оскаржене рішення не містить оцінки інших 45 додатків, поданих позивачем, зокрема договору, акта, рахунку, змінних рапортів, платіжної інструкції та даних бухгалтерського обліку, які у своїй сукупності, як встановлено судом, підтверджують реальність операції та інформацію, зазначену у податковій накладній. Відповідач 1 не встановив, що ці документи не стосуються спірної операції, містять суперечності або не дозволяють ідентифікувати послугу, її обсяг, вартість чи подію, з настанням якої виник обов`язок скласти податкову накладну.

Отже, наведені в оскаржуваному рішенні недоліки товарно-транспортних накладних не є такими, що спростовують інформацію, відображену у податковій накладній № 51 від 10.07.2025, а тому не могли бути достатньою підставою для відмови в її реєстрації.

Доводи відзиву про те, що судовій перевірці підлягають лише документи, які подавалися на розгляд комісії, суд враховує. Водночас висновки суду в цій справі ґрунтуються саме на документах, поданих позивачем до контролюючого органу разом із поясненнями № ВТ-2026/08 від 01.06.2026 у складі 45 додатків, отримання яких відповідач 1 не заперечує, а оскаржуване рішення прямо посилається на подані позивачем товарно-транспортні накладні.

Посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 30.01.2026 у справі № 260/224/24 щодо негативних наслідків ненадання платником документів на Повідомлення є безпідставними, оскільки Повідомлення позивачу не направлялося, а відмову в реєстрації прийнято з іншої підстави. Посилання на постанову Верховного Суду від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18 щодо значення товарно-транспортної накладної як доказу переміщення товару в межах поставки також не спростовують висновків суду, оскільки в цій справі предметом операції є не поставка товару, а послуга з перевезення, при цьому товарно-транспортну накладну на перевезення позивачем складено та подано контролюючому органу.

Відповідачі під час розгляду справи не навели доводів та не надали доказів, які б свідчили про те, що подані позивачем документи не стосуються операції, за якою складено спірну податкову накладну, містять суперечності, складені з порушенням законодавства або не дозволяють ідентифікувати сторони операції, її обсяг, вартість чи подію, з настанням якої виник обов`язок зі складання податкової накладної.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не наведено мотивів, з яких подані позивачем документи визнано недостатніми для реєстрації податкової накладної, тоді як сукупність первинних документів, наданих позивачем, підтверджує реальність здійснення господарської операції та інформацію, зазначену у спірній податковій накладній.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 13807457/38345843 від 03.06.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 10.07.2025 в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача № 51 від 10.07.2025 суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). При цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки судом установлено, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарської операції та інформацію, зазначену у податковій накладній, а обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та гарантування остаточного вирішення спору суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача № 51 від 10.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію. Такий спосіб захисту не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за наявності встановлених судом обставин у відповідача відсутня можливість вибору між різними варіантами правомірної поведінки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (заява № 28924/04) зазначив, що право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла особі подати до суду позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжною інструкцією № 1432 від 30.06.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який з урахуванням задоволення позову підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах, тобто по 1331,20 грн з кожного.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частинами третьою п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору; 5) чи були дії сторони щодо досудового вирішення спору та під час розгляду справи вчинені з дотриманням вимог щодо недопущення зловживання процесуальними правами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо такі витрати не відповідають критеріям, визначеним процесуальним законом (співмірності, обґрунтованості, пропорційності).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактично понесені, неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 22-06/26 ПН-51 від 22.06.2026, укладений з адвокатом Більцаном Костянтином Миколайовичем, додаткову угоду № 1 від 26.06.2026, якою визначено фіксований гонорар за супровід справи в суді першої інстанції у розмірі 30000,00 грн, що сплачується після набрання законної сили остаточним рішенням суду, та акт приймання-передачі наданих послуг від 03.07.2026, згідно з яким адвокатом витрачено 15 годин на аналіз документів, вивчення законодавства та судової практики, консультації, підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів.

Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд враховує, що справа належить до категорії справ незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не потребувала участі представника у судових засіданнях, а правові питання, що виникають у спорах щодо реєстрації податкових накладних, є типовими та неодноразово вирішувались Верховним Судом. Предметом спору є одна податкова накладна на загальну суму 8000,00 грн, у тому числі ПДВ 1333,33 грн. Окремі види робіт, зазначені в акті від 03.07.2026 (ознайомлення з документами, вивчення законодавства, аналіз судової практики, консультації клієнта), є складовими підготовки позовної заяви, а значна частина позовної заяви містить загальні положення, не пов`язані з конкретними обставинами цієї справи.

Водночас доводи відповідачів про ненадання позивачем детального опису робіт не відповідають матеріалам справи, оскільки акт приймання-передачі наданих послуг від 03.07.2026 містить перелік виконаних адвокатом робіт із зазначенням витраченого на кожну з них часу.

Суд також бере до уваги, що заявлений гонорар не сплачений позивачем, а підлягає сплаті після набрання рішенням суду законної сили, тобто відповідні витрати на час ухвалення рішення фактично не понесені. Хоча це не виключає можливості їх розподілу (частина сьома статті 139 КАС України), розмір таких витрат має бути реальним, необхідним і розумним.

Заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу (30000,00 грн) майже вчетверо перевищує загальну суму спірної податкової накладної (8000,00 грн) та у понад двадцять разів суму податку на додану вартість у ній (1333,33 грн), що свідчить про його явну неспівмірність із ціною та значенням справи. На думку суду, розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу у такій справі не може перевищувати суму, зазначену у спірній податковій накладній.

Доводи позивача про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу в повному обсязі має слугувати для відповідача «запобіжним заходом» від прийняття протиправних рішень у майбутньому, суд відхиляє, оскільки інститут розподілу судових витрат має компенсаційний, а не штрафний характер. Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, щодо неможливості зменшення судом витрат без клопотання іншої сторони не спростовують права суду, передбаченого частиною дев`ятою статті 139 КАС України, за власною ініціативою оцінити витрати на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, що узгоджується з подальшими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З урахуванням наведеного, критеріїв реальності, обґрунтованості, розумності та пропорційності до предмета спору суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, по 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів. У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 9, 72 77, 90, 139, 143, 241 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 38345843, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд. 39/41, офіс 61) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код за ЄДРПОУ 44057192, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Європейська, 4), Державної податкової служби України (код за ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2026 № 13807457/38345843 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 10.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» № 51 від 10.07.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРАТРЕЙДІНГ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.О. Свергун