Ухвала суду № 140350551, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення

06 жовтня 2026 рокуСправа № 160/488/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/488/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

05 жовтня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/488/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Внаслідок того, що питання про повернення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення внаслідок подання її особою, яка не має права на її подання, окремо не врегульовані КАС України, суд уважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення статті 169 КАС України.

Перевіривши матеріали заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суддя дійшла висновку, що означену заяву згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України необхідно повернути, оскільки заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).

Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі Положення № 41 у редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення № 41).

Приписами пункту 12 Положення № 41 імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Пунктом 11.8 розділу 11 «Надання довіреностей та оформлення ордерів» Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29 грудня 2023 року № 230-ОД (далі - Інструкція), передбачено, що Користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.

Таким чином, зазначення в електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.

Обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим ордером, якому має відповідати й електронний ордер, сформований в підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи.

Вказана правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 420/11019/23, від 09 вересня 2024 року у справі № 480/11991/23, від 28 жовтня 2024 року у справі № 160/3849/23 та від 24 лютого 2026 року № 160/17180/25.

Оглядом заяви судом встановлено, що заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/488/24 підписано та подано в інтересах ОСОБА_1 адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, яка на підтвердження своїх повноважень додала електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд» та виданий на підставі ордеру серії АН № 2085890 від 17 вересня 2026 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення № 1845 зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 83/0/15-22, від 22 лютого 2022 року № 166/0/15-22, від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23, від 07 березня 2024 року № 700/0/15-24, від 05 вересня 2024 року № 2623/0/15-24 та від 13 січня 2026 року № 26/0/15-26), Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 30 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу III «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення № 1845 користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.

Тож електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» є документом, який надає доступ адвокату до судової справи в електронній формі.

Водночас, як визначено пунктами 3, 4, 5, 6 Положення № 41, в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Проте до матеріалів заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення не надано ордеру серії АН № 2085890 від 17 вересня 2026 року, на підставі якого сформований ордер в підсистемі «Електронний суд», внаслідок чого суд не має можливості перевірити всі реквізити, які згідно з законодавством має містити ордер, та з`ясувати обсяг повноважень, наданих адвокатові позивачем.

Отже, доданий до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, сформований у підсистемі «Електронний суд», електронний ордер не є самостійним документом, що підтверджує наявність у адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема, і повноважень на підписання заяви від його імені.

Наданий суду ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований у підсистемі «Електронний суд», не відповідає типовій формі ордера, яка затверджена Радою адвокатів України, та не містить обов`язкових реквізитів ордеру, визначених пунктом 12 Положення № 41.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі № 320/11782/22.

В постанові від 24 лютого 2026 року у справі № 160/17180/25 Верховний Суд виснував, що сформований у підсистемі «Електронний суд» електронний ордер не відповідає встановленим законом вимогам до документів, якими підтверджуються повноваження представника, а відтак не може бути визнаний належною підставою для підтвердження повноважень адвоката на вчинення відповідних процесуальних дій та дотримання вимог процесуального закону.

Таким чином, представником позивача на підтвердження повноважень до суду не надано ані довіреності, ані ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ані доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданого відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Викладене, у свою чергу, свідчить, що заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення підписана особою, яка не має права її підписувати.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення № 41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Єрьоміній Вікторії Анатоліївні щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.

Крім того, у своїй ухвалі від 22 жовтня 2018 року у справі № 826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищевикладене, заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/488/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії підлягає поверненню, оскільки заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Керуючись статтями 7, 169, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИЛА:

Повернути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/488/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії адвокату Єрьоміній Вікторії Анатоліївні.

Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати адвокату Єрьоміній Вікторії Анатоліївні до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська